Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 13 травня. УНН. Запускаючи економіку після карантину, держава має подбати про великі та середні агропідприємства. Про це заявив директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, академік НААН Юрій Лупенко, передає УНН із посиланням на пресслужбу Інституту.

За його словами, великі та середні підприємства забезпечують основний дохід АПК – від результатів їх діяльності залежить інвестиційна привабливість галузі та наповнення бюджетів.

“Це слід врахувати при опрацюванні заходів щодо відновлення економіки для мінімізації наслідків пандемії коронавірусу COVID-19 для аграрного сектору, адже вже очевидно, що запровадження карантинних заходів негативно вплине на фінансові результати 2020 року, у тому числі й аграріїв”, – каже Лупенко.

Експерт нагадав, що торік прибутки великих та середніх агропідприємств зменшилися удвічі.

“Фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками діяльності у 2019 році склав майже 20,2 млрд грн. Це у 2,1 разу менше результату 2018 року, коли відповідний показник склав 42,6 млрд грн”, – поінформував він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ріст економіки визначить ефективність взаємодії держави та бізнесу.

Таким чином, у фінансовому плані великі та середні сільськогосподарські підприємства завершили 2019 рік значно гірше, ніж попередній.

“Якщо за результатами 2018 року 12,9% агропідприємств завершили рік зі збитками – найнижчий показник з-поміж усіх видів економічної діяльності, то 2019 року частка збиткових компаній збільшилася до 21,6%”, – зауважив науковець.

За словами Лупенка, такі результати, здебільшого, стали наслідком незалежних від аграріїв чинників. Так, торік підприємства галузі при практично незмінних витратах на виробництво збільшили виробництво продукції на 3,3%, забезпечили рекордний урожай зернових культур.

“Однак прибутки агрокомпаній суттєво зменшилися внаслідок значного падіння середніх цін реалізації зернових, зернобобових та насіння олійних культур – на 11,4-11,7% проти 2018 року, на м’ясо (у живій вазі) – на 2%, а також на яйця – на 25%, пояснив експерт”, – розповів Лупенко.

Нагадаємо, Україна скоротила імпорт курятини на 30%. Однак скорочення імпорту курятини ніяк не обнадіює вітчизняного виробника. Україна виробляє курятини більше, ніж споживає її внутрішній ринок. Саме тому за останні кілька років їй вдалося “увірватися” в ТОП найбільших трейдерів у світі.

Але карантин може внести свої корективи в міжнародну торгівлю. Днями пролунав тривожний сигнал від ЄС — вони знову хочуть обмежити імпорт з інших країн, в тому числі, ймовірно, розглядається і Україна. Якщо таке рішення буде прийнято, це буде ще один серйозний удар по нашій країні з боку ЄС — подібний до того, що був у лютому цього року. 

 Джерело

КИЇВ. 12 травня. УНН. У березні 2020 року в сільському господарстві впав рівень виробництва на понад 5%. Карантин призвів до зменшенні експорту м’яса птиці та яєць. Про це повідомили у вівторок у Мінекономіки, передає УНН.

“У сільському господарстві у березні 2020 року відбулося зменшення обсягів виробництва на 5,2% (“плюс” 1% у лютому 2020 року). Зважаючи на сезонний характер виробництва рослинницької продукції, з січня по травень валова продукція сільського господарства формується виключно за рахунок виробництва продукції тваринництва”, – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що введення безпрецедентних карантинних заходів, зокрема у країнах-торгових партнерах, відобразилося на суттєвому зменшенні експорту м’яса птиці та яєць у березні місяці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінекономіки заявило про відсутність дефіциту продуктів в Україні

Так, у січні-березні 2020 року відбулося скорочення виробництва яєць (вперше з 2016 року) та обсягів вирощування сільськогосподарських тварин (у живій масі) у підприємствах, що ускладнювалося зниженням попиту на м’ясо з боку закладів громадського харчування в умовах їх закриття на період карантину. Крім того, через високі фінансові затрати у вирощуванні поголів’я великої рогатої худоби, продовжує спостерігатися скорочення виробництва молока.

Нагадаємо, що обсяги промислового виробництва в березні 2020 року порівняно з аналогічним місяцем минулого року скоротилися на 7,7%, однак з урахуванням корекції на ефект календарних днів — на 8,6%.

 Джерело

КИЇВ. 12 травня. УНН. В Україні найпопулярнішим серед споживачів видом м’яса залишається курятина. Споживання продукту зростає рекордними темпами. Про це розповів консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), експерт сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов, передає УНН із посиланням на meat-inform.com

Він уточнив, що кожен українець в середньому вживає більш ніж 45 кілограмів м’яса на рік.

“Споживання свинини на душу населення з 2008 року коливається близько відмітки 15 кілограмів на рік (це без субпродуктів та сала). Яловичини та телятини – близько 8 кілограмів. В той самий час, споживання курятини з 2008 року зросло з 23 до 25 кілограмів. Це не таке вже радикальне зростання, але дедалі більше, ніж споживання свинини”, – розповів експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американці “забивають” холодильники курятиною

В Україні курятина є найбільш вживаним м’ясом вже не один десяток років, каже експерт.

Через цінову доступність продукту, і не тільки, додав він.

“Дійсно, ціна – це дуже важливий фактор, для України це один з найбільш важливих факторів. Але не можна не згадати й, наприклад, про зручність курятини, невелику порційність (крильця, стегна і т. ін.), легкість у приготуванні страв – це стосується лише птиці, зокрема, курятини”, – розповів Панкратов.

Нагадаємо, Україна повністю забезпечує себе вітчизняною курятиною, а також чималий обсяг експортує закордон, будучи одним з найбільших світових трейдерів.

В І кварталі 2020 року найбільший виробник курятини в Україні, компанія МХП (Наша Ряба) збільшила виробництво ще на 4% і знизила ціну продукції на 11%. Компанія планує наростити обсяги виробництва 850-880 тис. тонн м’яса птиці до 2024 року.

Водночас ціна на українську курятину дешевше на треть за європейську.

 Джерело

КИЇВ. 12 травня. УНН. Україна тримає топові позиції у рейтингу провідних експортерів сільгосппродукції. Про це поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Богдан Духницький, передає УНН із посиланням на пресслужбу Інституту.

Зокрема, у 2019 році Україна зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

Окрім того, Україна стала другою серед країн – експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СОТ заявила про неприпустимість скорочення експорту продовольства

У рейтингу постачальників лущених волоських горіхів, сушеного гороху та концентрату яблучного соку Україна посідає третє місце. А у рейтингу експортерів кукурудзи, меду та пшениці – четверте.

П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна та волоських горіхів у шкаралупі, піднявшись з сьомого місця, яке посіла у 2018 році.

Також Україна входить до топ-10 країн світу з експорту сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, поінформував Духницький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У світі збережеться підвищений попит на курятину

“Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши поставки на суму 7,4 млрд євро”, – нагадав експерт.

Духницький уточнив, що Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній. Однак, карантинні заходи можуть серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, припускає експерт.

“Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки”, – підсумував Духницький.

Нагадаємо, Україна скоротила імпорт курятини на 30%. Однак варто зазначити, що це аж ніяк не обнадіює вітчизняного виробника. Україна виробляє курятини більше, ніж споживає її внутрішній ринок. Саме тому за останні кілька років їй вдалося “увірватися” в топ найбільших трейдерів в світі.

 Джерело

КИЇВ. 12 травня. УНН. З початку року в Україні подешевшало лише м’ясо, яйця і соняшникова олія. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, вартість м’яса та м’ясопродуктів впала в ціні на 0,9%, яйця подешевшали на 22,1%, олія соняшникова — на 0,2%.

Інші продукти харчування із переліку “соціальних” зросли в ціні.

Зокрема, хліб і хлібопродукти подорожчали на 4,2%, цукор — на 7,6%, риба та рибопродукти — на 1,1%, масло — на 0,6%.

Досить відчутно зросли ціни на овочі та фрукти — на 14% та 19,8% відповідно.

Нагадаємо, найдешевше м’ясо в Україні — курятина. В І кварталі 2020 року ціни на курятину зменшив на 11% найбільший виробник — компанія МХП (Наша Ряба). 

Раніше УНН повідомляв, що ціни на курятину в Україні на третину дешевші, ніж в ЄС. 

 Джерело

КИЇВ. 30 квітня. УНН. На тлі карантину в Україні зросте попит на доступні у ціні продукти харчування, зокрема курятину. Про це розповів старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Ярослав Навроцький, передає УНН із посиланням на пресслужбу інституту.

“У ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве”, – розповів фахівець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МХП збільшив виробництво і знизив вартість курятини

Разом з тим, попит на інші види продукції тваринництва – впаде. Йдеться, зокрема, про м’ясо великої рогатої худоби. Це – найбільш дорогий вид м’ясної продукції, який з початку року подорожчав на 9,2 % – до 157,22 грн за кг.

Крім того, може впасти попит на деякі види молочної продукції, зокрема дорогі сири.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американці “забивають” холодильники курятиною

Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт.

“Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання”, – розповів Навроцький.

При цьому, попит на групи товарів нетривалого зберігання, такі як томати, огірки, ягоди та зелень, знижуватиметься, прогнозує експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: М’ясоїди менш схильні до депресії, ніж вегетаріанці – вчені

У свою чергу попит на різні види зерна та крупи буде високим, додає Навроцький.

“Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5 % – з 17,30 грн/кг до 30,19 грн/кг, то лише протягом березня-квітня цього року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2 % – до 43,22 грн/кг”, – інформує він.

Попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію також знизиться. Як на занадто коштовні.

“Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. При цьому збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон, як види продуктів, що на думку населення здатні підвищувати імунітет”, – розповів він.

Навроцький прогнозує, що цьогоріч виробникам продуктів харчування буде “не солодко”. Через погодні умови, проблеми з постачанням запасних частин до техніки, міндобрив, посівного матеріалу, засобів захисту рослин.

Однак через високий рівень агрокультури та працьовитість фермерів кризи в АПК не буде, вважає він.

 Джерело

КИЇВ. 30 квітня. УНН. У цьому році очікується зниження попиту на агропродовольчі товари з високою доданою вартістю. Про це повідомляє старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, кандидат економічних наук Ярослав Навроцький, передає УНН.

За його словами, йдеться про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується.

“Якщо у квітні 2019 року середньомісячна ціна яловичини (гуляш) у роздрібній торгівлі становила 135,66 грн/кг, то у січні 2020 року вона підвищилася до 143,96 грн/кг (+6,1%). За чотири місяці поточного року гуляш подорожчав ще на 9,2 % – до 157,22 грн/кг”, – відмічає Навроцький.

За його словами, у ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве. Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, що виробляють дорогі сири та інші не дешеві молочні продукти високої якості.

Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ООН попередили політиків про згубність закриття продовольчого експорту

“Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання. До прикладу, ціна на картоплю в супермаркетах зросла з 12,51 грн/кг у січні 2020 року – до 15,26 грн/кг (+22 %) в квітні. Але, з огляду на харчові властивості, тривалий термін зберігання та порівняно доступну ціну, попит на картоплю зберігатиметься”, – додає Навроцький.

Окрім того, паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень.

Зберігатиметься високий попит на різні види зерна та крупи, що є характерною реакцією українців на кризові ситуації. Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5 % – з 17,30 грн/кг до 30,19 грн/кг, то лише протягом березня-квітня цього року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2 % – до 43,22 грн/кг.

Підвищиться попит на місцеві продукти з низьким ціновим порогом, особливо після відновлення роботи ринків.
Попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію також знизиться як на занадто коштовні. Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. При цьому збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон, як види продуктів, що на думку населення здатні підвищувати імунітет.

“У 2020 році забезпечення населення продуктами харчування знаходитиметься під впливом цілої низки негативних чинників, зокрема, погодні умови, проблеми з постачанням запасних частин до техніки, міндобрив, посівного матеріалу, засобів захисту рослин тощо. Однак високий рівень агрокультури та працьовитість працівників сільського господарства Україна допоможе успішно подолати кризу в агропромисловому комплексі”, – підсумував Ярослав Навроцький.

Нагадаємо, аграрії проти запропонованої КМУ моделі контролю за врожаєм.

 Джерело

КИЇВ. 28 квітня. УНН. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства здійснює щоденний моніторинг експорту зерна, та загалом констатує стабільну ситуацію на продовольчому ринку країни, повідомляє УНН.

“З метою недопущення створення дефіциту продовольчих товарів на внутрішньому ринку та оперативного реагування на ситуації Мінекономіки проводить щоденний моніторинг експорту зерна, у тому числі пшениці”, — зазначає заступник міністра Тарас Висоцький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти порівняли ціни на м’ясо в Україні, Польщі та Литві

Загалом продовольча ситуація в країні залишається контрольованою та прогнозованою.

“Відповідно до узагальненої оперативної інформації, отриманої від багатьох торговельних мереж, на сьогодні торговельні мережі забезпечені товарами всіх категорій у повному обсязі та мають достатню кількість товарних залишків для забезпечення споживчого попиту у разі його збільшення. Питання наявності продукції на внутрішньому ринку вирішується шляхом діалогу між виробниками і торговельними мережами”, — інформують в Мінекономіки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший виробник курятини запевнив у забезпеченні доступною продукцією українців

Україна відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, наголошують посадовці.

“Потреба внутрішнього ринку в основних продуктах харчування забезпечується в достатньому обсязі, що відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, рекомендованому Продовольчою сільськогосподарською організацією ООН, та дозволяє формувати потужну базу для аграрного експорту”, — констатує Висоцький.

Нагадаємо, Світова організація торгівлі заявила про неприпустимість скорочення експорту продовольства. 

Водночас, АМКУ робив вже спроби впливати на експорт українських компаній. 

Але Президент підтвердив, що жодної потреби скорочувати продовольчий експорт України — немає. 

КИЇВ. 15 квітня. УНН. Два місяці пройшло відтоді, як в законну силу вступило судове рішення про закриття харківської птахофабрики “Курганський бройлер” через її пожежонебезпечність. Та птахофабрика і досі працює, бо Державна виконавча служба її не закрила. Про це йдеться у відповіді Балаклійського районного відділу ДВС на запит УНН.

“Виконавчий документ за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019, яке набрало законної сили 10.02.2020 перебуває на примусовому виконанні у відділі. Станом на 15.04.2020 державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України “Про виконавче провадження”, – зазначили в ДВС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Претензії до небезпечної птахофабрики під Харковом має Держпродспоживслужба

Раніше повідомлялось, що птахофабрика в будь-який момент може спалахнути. Попри загрозу життю та здоров’ю людей, птахофабрика не усуває численні порушення пожежної безпеки і продовжує працювати.

“Приміщення в аварійному стані, немає засобів індивідуального захисту у персоналу. Крани, які вони експлуатують, в аварійному стані. Половина техніки не пройшла техогляд, котли в аварійному стані. Все запущено. І штовхати людей працювати з цією технікою — це кримінальний злочин. Але компанія живе поза державою, про що власне і говорить той факт, що вони ігнорують рішення суду”, — каже колишній директор птахофабрики Олексій Таранов.

Нагадаємо, несвоєчасний контроль за пожежною безпекою на підприємствах призводить до таких трагедій, як пожежа в санаторії “Вікторія”, де загинуло троє дітей, пожежа в одеському готелі “Токіо Стар”, де загинуло 9 людей, або пожежа в одеському коледжі, де загинуло 16 людей.

Як повідомляв УНН, колишньому начальнику ГУ ДСНС в Одеській області повідомлено про підозру у неналежному виконанні своїх службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки, а саме загибель 32 людей.

Джерело