Цькування замість діалогу: як Міндовкілля відповіло на зауваження екологів

Від 9 січня 2024 року почався справжній колапс у системі управління відходами в Україні. Не було жодної ліцензованої компанії, а бізнес та медичні установи не могли утилізувати такий тип відходів законним шляхом.

Близько 200 компаній мали отримати нові ліцензії протягом місяця, замість передбачених законом “Про управління відходами” шести та законодавчо гарантованого терміну у щонайменше 2 місяці.

На це вже неодноразово звертають увагу низка екологів, зокрема президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок, яка припускає, що таким чином може розквітнути система «чорних ліцензій».

«Кому така ситуація дуже вигідна? Якщо довкіллю, якщо це реальна декларована боротьба з ринком “чорних ліцензіатів” (там справді потрібна жорстка і дуже продержавницька позиція) – то яким чином запропонований механізм вирішує проблему? Чому замість запобігання несанкціонованим сміттєзвалищам небезпечних відходів ми отримуємо їх провокування з особливим цинізмом? Шахрайські схеми геть не вперше “випивають” з бюджету мільярди гривень, що буцімто ідуть на очищення України від небезпечних відходів. Наче й нема в країні війни. Наче в нас не на кону довіра до України всієї світової спільноти.  Є величезне бажання у команди реформаторів подолати ринок «чорних ліцензіатів» – щоб відходи потрапляли на переробку та утилізацію. Це плюс, бо вигідно кожному українцю», – зазначає Людмила Циганок.

Екологи запевняють, що для України – це справді критична ситуація. Адже за рік в середньому утворюється близько 498 тисяч тонн небезпечних відходів та близько 98 тисяч тонн медичних (за даними з “доковідних” часів).

Лише за 21 день січня “в тіні” опинилось приблизно 27 300 тонн небезпечних відходів. Здається логічним в цій ситуації не поглиблювати кризу, повернути “на законні рейки” реформу і внести зміни до Постанов Уряду та повернути субʼєктам господарювання законний період для приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог та проходження перевірок.

Істерія міністерства

Можна було б очікувати, що Міністерство захисту довкілля прислухається до фахівців і, принаймні, організує діалог з громадськістю. Саме такі кроки можна було б чекати від проєвропейських політиків, якими себе позиціонують команда Руслана Стрільця.

Натомість, не так сталося, як гадалося. Замість діалогу та дискусії екологи зіштовхнулися зі цькуванням та істерією чиновників. Проблема відходів не рушила з місця, проте Людмила Циганок стала першим ворогом серед «ручних громадських екологів» Міндовкілля, яких залучили до її дискредитації.

Так, наступ на екологиню очолила радниця Руслана Стрільця – Тетяна Тимочко, яка являється ще й головою дуже лояльної до міністерства організації «Всеукраїнська екологічна ліга».

Тетяна Тимочко виступила ініціатором звернення до Президента України Володимира Зеленського щодо скасування, начебто, безпідставно присвоєного звання «Заслужений природоохоронець України» Людмилі Циганок.

«Нам не відомо жодної установи чи установи охорони природи, наукової чи науково-дослідної установи, працівником якої є Людмила Циганок. Людмила не має жодного відношення до охорони рідкісних видів флори та фауни, відновлення та збереження природних ресурсів України. А громадська спілка «Асоціація професіоналів довкілля», яку очолює Людмила, виходячи з аналізу її діяльності, представляє інтереси суб’єктів господарювання та підприємств-забруднювачів, інтереси яких часто суперечать інтересам охорони природи. Пані Циганок неодноразово вступала в конфлікт із природоохоронною спільнотою у зв’язку зі спробами шельмувати екоактивістів, розпалюючи ворожнечу між бізнесом та громадськістю», – йдеться у зверненні, ініційованому Тетяною Тимочко.

Тобто, замість діалогу чиновники вирішили не просто сховати голову у пісок та зробити вигляд, що проблеми не існує, а й нацькувати на екофахівців, які порушили важливі питання своїх ручних екологів.

Хто очолив процес цькування?

Чималий інтерес викликає і постать самої Тетяни Тимочко, яку люди «у темі» називають сірим кардиналом Міністерства захисту довкілля. Справа у тому, що Тетяна Тимочко була заступником скандальновідомого міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського, який перебуває у розшуку та ховається від правосуддя за межами України.

І от у такого затятого корупціонера зі шлейфом кримінальних справ була заступницею Тетяна Тимочко. Люди, які сьогодні працюють у Міністерстві захисту довкілля зазначають, що на нарадах радниця міністра і досі поводиться, наче й надалі перебуває заступницею міністра та відчуває тепле крісло чиновника.

У громадськості виникають питання, чому у оточенні нинішнього міністра захисту довкілля Руслана Стрільця перебувають такі люди, як Тетяна Тимочко? Можливо міністр просто не в курсі біографії своєї радниці чи може вона передає кримінальний досвід свого попереднього патрона нинішнім очільникам міністерства? Адже складно уявити, що будучи заступником одіозного міністра Злочевського, Тетяна Тимочко не знала про його брудні схеми та махінації.

Боротьбу продовжують

Незважаючи на інформаційні атаки та хейт від ручних екологів, PAEW об’єднало 500 екофахівців, які усвідомлюють колапс утилізації небезпечних відходів та звернулися до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з вимогою розблокувати цю сферу.

Крім того, екологи вже звернулися щодо ситуації, яка склалася у сфері управління відходами до низки народних депутатів, Державної регуляторної служби, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генпрокурора та Нацполіції з метою розблокувати ринок та покарати винних.

Схожі повідомлення

Викидати неробочу побутову техніку небезпечно – куди її подіти в Києві

Джерело

Відходи електронного та електричного обладнання небезпечні, адже містять токсичні, отруйні, канцерогенні або реактивні компоненти, такі як свинець, миш’як, ртуть, кадмій, селен, бром. Тому вкрай важливо правильно утилізувати стару техніку, а не відвозити її на звалища, де вона роками отруюватиме довкілля.

В Україні утилізувати небезпечні відходи, включно з побутовою/комп’ютерною технікою, можуть лише організації, які мають відповідну ліцензію для надання таких послуг від Міністерства екології та природних ресурсів України. Ось перелік кілька адрес, куди в Києві можна здати стару техніку.

Центр управління відходами

Центр надає послуги з утилізації офісам, державним структурам, виробникам та фізичним особам.

Для того, щоб здати техніку, потрібно залишити заявку за телефоном або на електронну пошту. Автомобіль центру забере обладнання й відправить на переробку. Також можна привезти техніку на адресу центру: вул. Полковника Шутова, 16.

ЕКО-М

Тут приймають на утилізацію будь-яку побутову та комп’ютерну техніку безкоштовно. Якщо техніка габаритна, її можуть вивезти самостійно. Адреса: вул. Академіка Янгеля, 5.

Екологічні інвестиції

Компанія надає послуги з утилізації для підприємств і проводить «дні роботи з населенням». Такі заходи відбуваються раз на півтора місяця, за датами можна стежити на сторінці в Facebook. Тут приймають дрібну електроніку, оргтехніку, монітори, а ще батарейки, лампи і термометри. Адреса: вул. Верхній Вал, 4А. https://www.facebook.com/events/570478649986372/

Екологічна лабораторія

Це підприємство з утилізації працює лише з юридичними особами та надає платні послуги. Для того, щоб здати техніку на утилізацію, треба надіслати список обладнання на пошту. «Екологічна лабораторія» оцінить утилізацію кожної позиції і після цього можна укладати договір із надання послуг. Підприємство надає акт виконаних робіт, що є підтвердженням факту утилізації й може бути наданий контролюючим органам. Адреса: вул. Автозаводська, 2.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення

Майже четверть площі Києва займає природно-заповідний фонд

Джерело

Управління екології та природних ресурсів КМДА інформує, що Київ – лідер серед міст України за кількістю та площею об’єктів природно-заповідного фонду. У порівнянні з іншими містами України площа природньо-заповідного фонда м. Києва значно вища.

Наразі на території м. Києва розташовується 190 об’єктів (ПЗФ) загальнодержавного та місцевого значення на загальній площі 20,1 тис. га, що складає 23,97% від загальної площі міста Києва.

Майже четверть площі Києва займає природно-заповідний фонд

Для прикладу, у м. Львів – 32 об’єкта ПЗФ на загальній площі 561 га, що становить 3% від площі міста., у м. Харків налічується 15 територій та об’єктів ПЗФ на загальній площі 467,65 га, що становить приблизно 1,4% від усієї міської території.

Навіть у порівнянні з європейськими містами, такими як Амстердам та Лондон, де відсоток заповідних територій та парків становить 12% та 2% відповідно, Київ займає лідируючу позицію.

За роки незалежності площа природно – заповідного фонду України збільшилася у 2 рази, що є беззаперечно позитивною динамікою для екології України.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення

Столичних птахів почнуть годувати з Голосіївського парку

Джерело

У вівторок, 8 грудня, у Всесвітній день клімату стартує всеукраїнська акція «Нагодуй птахів взимку». 

Центральний захід відбудеться у Голосіївському парку, де розмістять годівнички для птахів.

Перша годівничка буде розміщена за участі 3-ого Президента України Віктора Ющенко на мільйонному дереві проєкту «Озеленення України».

Вцілому у Києві буде розміщено більше 800 годівничок на території парків, скверів, шкіл та садочків Києва.

Коли: 8 грудня, початок об 11.00.
Де: Голосіївський парк імені Максима Рильського (центральний вхід).

Нагадаємо, що у рамках екологічного проєкту «Озеленення України» планувалося одночасно висадити понад 1 млн саджанців у різних куточках держави. Лише у столиці висадили близько 100 тисяч дерев.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення

800 годівниць для птахів розмістять у Києві

Джерело

Так, днями Оболонський район отримав 120 годівничок. Їх розмістять на території шкіл та садочків району. Також у Дніпровському районі з’явиться 50 годівниць. Перші вже повісили вчора у сквері «Мікросад». 

– Запрошуємо всіх небайдужих долучитися та приносити їжу до годівниць, тим самим проявити піклування про птахів, – закликають «зеленбудівці» Дніпровського району.

В Управлінні екології та природних ресурсів КМДА зазначають, що загалом по Києву будуть розміщені 800 годівничок  для пташок.

Нагадаємо, що лавки з переробленого пластику встановили у київському сквері.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення