Оптимізація руху транспорту та озеленення: що пропонують у Києві для зменшення забруднення

Джерело

Зміна клімату – це одна із головних проблем людства у XXI-му столітті. Найімовірніше, основною причиною поточних і майбутніх кліматичних змін є викиди парникових газів – вуглекислого газу (СО2), метану (СН4), закису азоту (N2O). Через зростання концентрації парникових газів в атмосфері внаслідок людської діяльності на Землі відбувається глобальне потепління. За даними IPCC за останні 100 років температура на Землі зросла майже на 1оС. За нинішніх темпів викидів парникових газів температура на Землі у наступні 100 років може зрости на 4оС. Вплив кліматичних змін проявляється у періодах сильної спеки із надзвичайно високими температурами, зміні кількості опадів, глобальному таненні льодовиків та зростанні рівня моря.

На вуглекислий газ припадає левова частка об’ємів викидів парникових газів. Основне джерело надходження – викиди транспортних засобів у індустріалізованих країнах. Світові викиди СО2 у транспортній галузі, ймовірно, зростуть на 140% у період до 2050 року, причому переважно у країнах, які розвиваються (Китай, Індія, Індонезія та інші) (Транспорт і зміна клімату, Стійкий розвиток транспортної системи, GIZ). Більшість викидів від пального (76%) припадає на легкові автомобілі.

Динаміка кількості зареєстрованих в Києві
легкових та вантажних автомобілів за даними data.gov.ua

Аналіз навколишнього природного середовища, який виконано в складі проєкту Генерального плану міста Києва, показує, що вказані проблеми властиві й для міста Києва. Викиди автомобільного транспорту, головним чином – приватних автомобілів, протягом останніх років складали у середньому 85,7% всіх викидів (при цьому частка викидів промислових підприємств та об’єктів теплоенергетики – близько 14%). Зважаючи на тенденцію постійного збільшення кількості транспортних засобів, проблема забруднення довкілля їхніми викидами залишатиметься актуальною і надалі. Основним забруднювачем є вуглекислий газ (СО2) – його частка у загальному об’ємі викидів сягає 75%.

Індекс забруднення повітря за 2009-2019 років

За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) імені Бориса Срезневського, Київ відноситься до міст з високим рівнем забруднення атмосфери, де комплексний індекс забруднення атмосфери (ІЗА) набуває значень 8,8 – це середнє багаторічне значення за 2009-2019 рр. (рівень забруднення атмосфери за показником ІЗА: <5 низький; 5-6 підвищений; 7-13 високий; >14 – дуже високий). На рисунку 2 представлено розподіл ІЗА у 2019 році, середнє значення по місту – 9,6. Значення ІЗА, за нашими розрахунками, демонструє добре виражений висхідний тренд зі швидкістю зростання 0,2 на рік. Тобто вже у короткостроковій перспективі за умов відсутності спеціальних містопланувальних заходів очікується подальше погіршення стану атмосферного повітря.

Для Києва характерні прояви кліматичних змін, які реєструються протягом останніх 25-30 років на глобальному рівні. Найбільш очевидні кліматичні зміни у Києві – для температури повітря.

Тренди середньої річної температури
для 1961-1990 та 1991-2019 років за даними GHCN

Протягом останніх 29 років середньорічна температура зростає з темпом 1°С на 16,6 років. Викиди парникових газів посилюють ефект глобальних змін клімату на локальному рівні. Порушення потоків повітря, перегрівання поверхні призводить до некомфортності міського мікроклімату.

Середня температура поверхні влітку у місті Києві
(укладено на основі за аналізу космічних знімків Landsat за період з 2017 по 2019 рр.)

Перегрівання поверхні – типова проблема європейських міст, для яких властива щільна забудова та домінування штучних поверхонь і покриттів. Утворення «теплових островів» є небезпечними для здоров’я людей через загрозу теплового стресу, зокрема для тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання. Ефект від перегрівання поблизу автомагістралей посилюється через шумове забруднення та забруднення повітря.

Середньорічний показник ІЗА на пунктах спостереження ЦГО
у м. Київ (2019 рік)

У проєкті Генерального плану міста Києва для запобігання негативним наслідкам змін клімату запропоновано ряд рішень.

Для обмеження і зменшення викидів парникових газів пропонується оптимізувати рух автотранспорту. Зокрема, обмеження руху транзитного транспорту, створення перехоплюючих паркінгів, пріоритетний розвиток пасажирського електротранспорту, розвиток велосипедного транспорту.

Щодо стаціонарних джерел забруднення, то пропонується винесення або ліквідація 37 підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в тому числі підприємства І класу шкідливості відповідно до санітарної класифікації; підприємства теплоенергетики, хімічної, будівельної промисловості мають здійснити технічне переоснащення для підвищення ефективності очищення викидів; заохочення та розвиток нетрадиційних і відновлювальних джерел і систем енергії. Вказані заходи спрямовані на зменшення обсягів викидів парникових газів.

З іншого боку, пропонується розвиток зелених зон, які відіграють важливу функцію запобігання негативним наслідкам. Зелені зони регулюють мікроклімат через продукування прохолодного повітря і запобігають створенню «теплових островів», регулюють водний режим через утримання опадів, поглинають викиди автотранспорту та стаціонарних джерел викидів, запобігають акустичному забрудненню. У проєкті Генплану передбачено збільшення загальної площі озеленених територій загального користування з 5303 га до 7573 га.

Для запобігання забрудненню викидами автотранспорту та шумовому забрудненню житлових зон передбачено створення ефективних шумозахисних насаджень, реконструкція та створення бульварів.

Створення і розвиток озеленених територій спиратиметься на ценоптичний підхід, відповідно до якого штучно створені зелені насадження мають бути наближені до природних рослинних угруповань, що забезпечить їм відповідну стійкість та довговічність в умовах зміни клімату.

Для взаємоузгодженого вирішення питань озеленення міста в проєкті Генплану запланована розробку та затвердження нової Програми комплексної зеленої зони м. Києва, впровадження стандартів міського озеленення, врахування необхідності розширення асортименту рослин, що використовуються в озелененні.

Нагадаємо, нові парки зі спортивними зонами: як планують озеленити Київ

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення

Нові парки зі спортивними зонами: як планують озеленити Київ

Джерело

Найважливішими «зеленими» об’єктами столиці відповідно до проєкту Генплану міста Києва є облаштування скверу біля Дарницького залізничного вокзалу та інших скверів у публічних просторах біля громадських будівель, створення або реконструкція у кожному районі міста парків культури та відпочинку, тематичних дитячих та спортивних парків, створення у кожному кварталі міні-скверів

Озеленення поліпшить екологічний стан міста та умови відпочинку киян, сприятиме формуванню здорового способу життя та родинного спілкування і, що дуже важливо, забезпечить поглинання частини зливових опадів та зменшення ризиків затоплення територій вулиць, громадських центрів та житлових дворів під час злив, зазначають розробники Генерального плану міста Києва.

Відповідно до проєкту, буде здійснено будівництво:

  • парку-набережної в 11 мікрорайоні Позняки-Західні, Паркової зони в урочищі Вітовець і біля озера Заплавне, Парку біля озер Тягле і Небреж, Парку культури і відпочинку на проектованому житловому масиві Рембаза у Дарницькому районі;
  • спортивного парку «Алмазний» біля озера Алмазне парку «Приозерний» (по вул. М. Закревського), а також парку «Героїв України» (с. Биківня), влаштування скверу «Берковщина» зі спортивними зонами у Деснянському районі;
  • парку по вул. Микільсько-Слобідській (від Броварського проспекту вздовж Русанівської протоки) та організація парку-набережної вздовж озера Малинівка біля річки Десенка у Дніпровському районі;
  • гольфпарку-набережної вздовж затоки Верблюд у Оболонському районі;
  • спортивного комплексу та парків відпочинку по вул. Наумова та Святошинським ЛПГ, по вул. Відпочинку, розширення парку «Совки» у Святошинському районі;
  • парку на житловому масиві Мостицький (вул. Замковецька, Старицького, Новомостицька), організація парку на схилах Юрковиці, розширення парку «Сирецький гай» у Подільському районі;
  • будівництво парків на схилах по вул. Лук`янівській та вул. Олегівській, по вул. О. Шмідта, по Смородинському узвозу-вул.Нагірній у Шевченківському районі.

Крім того, передбачено розширення Голосіївського парку культури та відпочинку ім. М. Рильського, а також влаштування парку-набережної вздовж річки Коник у Голосіївському районі.

Нагадаємо, де відповідно до Генплану з’являться нові дороги та розв’язки у столиці

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення

На лівому березі Києва планують створити два музеї та рекреаційну зону

Джерело

Відповідно до рекомендацій експертів мерії Лейпцига в проєкті Генплану Києва передбачається створити центральне ядро загальноміського лівобережного центру із закладенням важливої громадської будівлі музейного призначення (музей сучасного мистецтва) біля виставкового центру в районі станції метро «Лівобережна», йдеться на сторінці Генеральний план Києва.

Проєкт Генплану передбачає розвиток лівобережного загальноміського багатофункціонального центру, орієнтованого на проведення міжнародних та національних масових заходів у сфері культури та дозвілля. Біля Дніпра створюється паркова зона. Закладено ідею подовження на північ вздовж масиву Русанівських садів до житлового масиву Троєщина набережної з велосипедно-пішохідним рухом, зв’язаної з пляжною зоною. Намічено створити етнографічний музей на Троєщині в урочищі «Городище».

Крім того, на лівобережжі пропонують створити Дарницьку рекреаційну зону, яка включатиме парки культури і відпочинку, рекреаційні ліси, лісопарки, а також комплекси закладів відпочинку.

Нагадаємо, нові лікарні побудують у Києві за 7 років

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення