Позначка: Кримінал та НП

 Джерело

КИЇВ. 7 липня. УНН. Столицю накрила сильна злива – дощ заливає вулиці, переходи та магазини у ТЦ. Користувачі дляться відео у соцмережах, передає УНН.

Деталі

Потужна злива накрила столицю. Вода струмувала вулицями, створюючи складнощі для руху транспорту та пішоходів. Також від сильних опадів постраждав магазин, у ньому підтоплена підлога.

Доповнення

Така ситуація у місті трапляється не вперше. Раніше повідомлялось, що через залпові зливи виникли локальні підтоплення у кількох районах. Основною причиною таких підтоплень є неспроможність системи дощової каналізації впоратися із миттєвою великою кількістю опадів. 

 Джерело

КИЇВ. 7 липня. УНН. Негода стала причиною знеструмлення понад 650 населених пунктів у дев’яти областях України, повідомили у п’ятницю у ДСНС, пише УНН.

Цитата

“Станом на 07:00 за інформацією Укренерго внаслідок погіршення погодних умов (дощ, пориви вітру) знеструмлено 656 населених пунктів у 9 областях”, – ідеться у повідомленні.

Деталі

Як повідомляється, у Чернігівській області на ранок без світла були 224 населених пункти, Київській – 119, Хмельницькій – 105, Житомирській – 81, Сумській – 55, Черкаській – 28, Тернопільській – 24, Кіровоградській – 16 та Чернівецькій – 4.

До відновлення залучено бригади обленерго.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Франківщині з підтопленого будинку врятували пенсіонерку, дитину та собаку

 Джерело

КИЇВ. 6 липня. УНН. Очільник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін в ексклюзивному коментарі УНН з нагоди 110-річчя Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) поділився цікавими епізодами з історії української судової експертизи.

Справа Герман Лукерії

17 січня 1930 року до Київського інституту науково-судової експертизи надійшли матеріали у справі появи у гражданки Герман Лукерії ящірок у шлунку з проханням дати висновок про це явище.

«Місяця три тому я відчула печіння, дряпання і смоктання під ложковою. Стан був такий, що я не могла вживати пишу, через що в мене розвинулася слабкість і недокрів’я, запаморочення голови. Я відчувала, що отруєна і що в мене в шлунку знаходиться щось живе. За наявності зазначених хворобливих симптомів і стану я неодноразово зверталася до Народної лікарні до лікаря, але ніщо не допомагало мені з медикаментів, що приймалися», – йшлося у зверненні заявниці, а також вказувалося на те, що зрештою причиною такого стану були ящірки в шлунку.

«… я підозрюю, що я напоєна навмисне Макриною Лукіною Андрєєнко, яка зі мною була у ворожнечі. Але оскільки я з її рук нічого прийняти не могла, то вона діяла через свою дочку Валю Андрєєнко у віці 9-ти років, тому що її названа дочка перед тим, як у мене з’явилися ознаки вищеописаних хворобливих явищ, чотири рази приходила до мене в будинок у такий час, коли я залишалася вдома одна, і щоразу просила води пити з кухля. Чи пила вона, чи ні, а мені після її виходу доводилося пити воду. Коли зі мною стало погано, то дочка Андрєєнко Макріни, Валя, ходити зовсім перестала», – висловлювала підозру авторка звернення Герман Лукерія.

Для з’ясування обставин справи експерти провели судове медично-психологічне дослідження та в результаті аналізу матеріалів справи дали змістовне обґрунтування заключення про те, що ящірки в жодному випадку не могли розвиватися та жити в шлунку людини.

Питання про дослідження психологічного стану заявниці Герман Лукерії, а також компетенцію місцевого лікаря, який засвідчив правдивість та підтвердив її показання, залишилося відкритим для подальшого розгляду слідчими органами.

Справа Ващенка Павла

9 січня 1930 року на дослідження судовим експертам надійшла справа про смерть громадянина Ващенка Павла. У ході досудової справи слідчі встановили, що ймовірною причиною смерті було отруєння, а підозрюваною визнали дружину загиблого.

На вирішення експертам виносилось питання чи дійсно Ващенко Павло загинув від отруєння та яка діюча речовина до цього призвела, також фахівцям доручалося дослідити вилучену на місці подій банку від какао, що містила білий порошок, який слідчі вважали отрутою.

 

Експерти провели ретельні дослідження та встановили, що Павло Ващенко дійсно загинув у результаті отруєння миш’яком.

«Зіставляючи результати аналізу з даними розтину (зміни на слизовій оболонці шлунку), а також явищами, які спостерігалися перед смертю гр. Ващенко (нудота та корчі) – Інститут НСЕ вважає, що причиною смерті згаданого громадянина послужило отруєння миш’яком», – постановили судові експерти.

«Проте питання про те, як отрута потрапила в організм загиблого, залишалося відкритим для розслідування, оскільки виявилось, що білий порошок, вилучений на місці подій, насправді був звичайною харчовою содою», – розповів Олександр Рувін.

 

Справа Карасєва Семена

23 грудня 1929 року в Київський інститут науково-судової експертизи надійшло звернення щодо проведення дослідження розписки про отримання коштів за підписом громадянина Карасєва Семена. Експертам доручалося з’ясувати чи дійсно підпис належав вказаній особі. Для проведення повноцінного дослідження 11 січня 1930 року фахівцям також надали додаткові зразки почерку громадянина Карасєва, а також усі матеріали справи.

Для виконання дослідження експерти виготовили збільшені фотознімки об’єкта дослідження, тобто наявної розписки, а також провели почеркознавче дослідження.

«Досліджуючи документ за допомогою лупи та вивчаючи згадані знімки, ми бачимо, що почерк, яким написана в розписці дата: «16 квітня» та підпис «Карасєв» значно відрізняється від почерку Карасєва, як за основними ознаками побудови почерку, так і за накресленням однойменних букв. Так, у розписці ми спостерігаємо цілком стійкий нахил, тим часом у почерку Карасєва нахил літер на початку слів завжди більший, ніж наприкінці. Потім у розписці ми спостерігаємо менший розгін, ніж у почерку Карасєва. Далі розписка написана почерком, що має більшу напругу, ніж та, з яким пише Карасєв. Щодо відмінностей у накресленні однойменних букв, то в цьому відношенні особливо привертають увагу літери «к», «в», «д» і цифра «6», сформовані в порівнюваних почерках абсолютно різними рухами пера», – йдеться у тексті висновку, який зберігається у музеї КНДІСЕ.

 

Усі окреслені характеристики експерти детально зображували в порівняльних таблицях, які до нашого часу, на жаль, не збереглися. Водночас судова експертиза та наукові знання експертів допомогли прийти до висновку, що Семен Карасєв свій підпис на розписці не залишав та гроші не отримував, а все це неправомірно вчинила інша особа, ідентифікацію якої надалі мало провести слідство.

«У минулому та сьогоденні судова експертиза використовується для з’ясування істини у справах правосуддя, а експертні висновки стають важливим джерелом інформації для суду й сторін у справі та дозволяють приймати розсудливі рішення на основі доказів і наукових знань, забезпечувати справедливість і довіру до правосуддя», – резюмував очільник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

Довідка

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) є однією з найстаріших державних експертних установ України. Інститут був заснований 4 липня 1913 року як Кабінет науково-судової експертизи при прокурорі Київської судової палати.

На сьогодні КНДІСЕ є провідною установою у сфері судових експертиз, в якій працюють відомі вчені та професіонали, висококваліфіковані експерти, які проводять судові експертизи та експертні дослідження. КНДІСЕ відіграє важливу роль у забезпеченні якості правосуддя та об’єктивності судових рішень, активно займається виконанням судових експертиз і проведенням наукових досліджень, спрямованих на створення надійної доказової бази для забезпечення справедливості та довіри до судової системи України.

3 моменту свого створення КНДІСЕ забезпечує науково-методичну підтримку судів усіх рівнів, всіх правоохоронних органів та інших державних установ України, а також фізичних і юридичних осіб, виконуючи широкий спектр судових експертиз на високому науковому рівні.

За роки існування, фахівцями КНДІСЕ виконано понад 2,3 млн експертиз, у тому числі близько 1,1 млн – за роки незалежності України. Значний відсоток експертиз, що призначаються до КНДІСЕ – це складні та багатооб’єктні експертизи у резонансних кримінальних провадженнях тощо. Інститутом виконуються експертизи за 96 експертними спеціальностями.

З лютого 2014 року і сьогодні КНДІСЕ проводить експертизи щодо воєнних злочинів росіян. Більше 30 000 виконаних військових експертиз з початку вторгнення росії в Україну. Експерти виїжджають на місця злочинів «російського світу» для фіксації злочинів та проведення експертиз, які в майбутньому будуть представлені в міжнародних судах для притягнення винних до відповідальності.

 Джерело

КИЇВ. 6 липня. УНН. На території Нижньої лаври Києво-Печерської Лаври, сьогодні під час проведення опечатування корпусів, правоохоронці доставили до відділку чоловіка, який провокував конфлікт та вчиняв хуліганські дії. Про це повідомила пресофіцер Печерського управління поліції ГУНП у Києві Оксана Тищенко, спеціально для УНН.

Цитата

“У нас був один доставлений до Печерського управління поліції. Це чоловік який нецензурно висловлювався, провокував конфлікт і його доставили до управління поліції і склали на нього адміністративний протокол за статтею 173 “дрібне хуліганство””,- повідомила Оксана Тищенко.

Доповнення

У Києво-Печерській Лаврі у Києві продовжують опечатувати корпуси на території Нижньої лаври. Православна церква московського патріархату, скаржиться на нібито “перешкоджання” для потрапляння на богослужіння. 

Нагадаємо

29 березня 2023 року заповідник розірвав договір про безоплатне користування майном зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою. Розірвання договору в односторонньому порядку передбачено умовами, вказаними у ньому.

Комісія Мінкульту по 5 червня вела роботу з інвентаризації та приймання майна Києво-Печерської Лаври. Після цього українська православна церква московського патріархату повинна була протягом 3 робочих днів повернути майно заповідника у Лаврі. 12 червня Мінкульт повідомив, що УПЦ МП досі не передала ключі до всіх 79-ти об’єктів держмайна в Лаврі.

24 квітня Господарський суд міста Києва задовольнив заяву національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, у якій той просив заборонити УПЦ МП перешкоджати роботі комісії Мінкульту на території Києво-Печерської лаври до закінчення судового розгляду позову про усунення перешкод у користуванні майном заповідника. УПЦ МП подано апеляційну скаргу, але 5 липня Північний апеляційний господарський суд відхилив її, зазначив Мінкульт.

4 липня до Києво-Печерської Лаври прибула комісія заповідника для опечатування вивільнених корпусів. Як повідомляв в.о. генерального директора національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” Максим Остапенко, було перешкоджання їх роботі з боку присутніх на території людей. Комісія написала заяву у поліцію.

 Джерело

КИЇВ. 6 липня. УНН. У Києво-Печерській Лаврі у Києві продовжують опечатувати корпуси на території Нижньої лаври. Фото оприлюднила Українська православна церква московського патріархату, скаржачись при цьому на нібито “перешкоджання” для потрапляння на богослужіння, пише УНН.

Деталі

При цьому національний заповідник “Києво-Печерська лавра” сьогодні вранці попередив, що “6.07.2023 за технічних причин територія Нижньої лаври заповідника працюватиме з 11:00 до 18:00”.

В УПЦ (МП) повідомили, що вранці опечатали 70-й корпус, де була резиденція предстоятеля УПЦ (МП), а також опломбували двері 69-го та опечатали 71-й корпуси Лаври.

Доповнення

29 березня 2023 року заповідник розірвав договір про безоплатне користування майном зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою. Розірвання договору в односторонньому порядку передбачено умовами, вказаними у ньому.

Комісія Мінкульту по 5 червня вела роботу з інвентаризації та приймання майна Києво-Печерської Лаври. Після цього українська православна церква московського патріархату повинна була протягом 3 робочих днів повернути майно заповідника Лавра. 12 червня Мінкульт повідомив, що УПЦ МП досі не передала ключі до всіх 79-ти об’єктів держмайна в Лаврі.

24 квітня Господарський суд міста Києва задовольнив заяву національного заповідника «Києво-Печерська лавра», у якій той просив заборонити УПЦ МП перешкоджати роботі комісії Мінкульту на території Києво-Печерської лаври до закінчення судового розгляду позову про усунення перешкод у користуванні майном заповідника. УПЦ МП подано апеляційну скаргу, але 5 липня Північний апеляційний господарський суд відхилив її, зазначив Мінкульт.

4 липня до Києво-Печерської Лаври прибула комісія заповідника для опечатування вивільнених корпусів. Як повідомляв в.о. генерального директора національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” Максим Остапенко, було перешкоджання їх роботі з боку присутніх на території людей. Комісія написала заяву у поліцію.

 Джерело

КИЇВ. 5 липня. УНН. Сьогодні, 5 липня, близько 17:20 у Шевченківському суді міста Києва пролунав вибух. Попередньо відомо про те, що зловмисник загинув, поранені два військовослужбовця. УНН зібрав хронологію подій й найважливіше із заяв з брифінгу міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.

Цитата

“О 17:20 ми отримали повідомлення від жителів сусіднього будинку про вибух. Одразу були підняті відповідні служби: Національна поліція, служби безпеки, а також сили спецназу. Ми провели дуже швидку евакуацію всіх громадян, що знаходилися в суді й неподалік”, – сказав очільник МВС.

Деталі

За його словами, попередньо зловмисником є Ігор Гуменюк, якого підозрюють у скоєнні тяжкого злочину у 2015 році, внаслідок якого загинуло чотири військовослужбовці Нацгвардії. Сьогодні фігуранта справи привезли на чергове засідання суду, яке тривало близько двох годин.

“Після закінчення засідання пан Гуменюк спочатку закрився в туалеті. Після цього привідкрив двері й викинув по караулу невідомий пристрій. Попередньо, таких вибухів було два”, – зазначив Клименко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Глава МВС: вибух у Шевченківському суд, попередньо, влаштував Ігор Гуменюк

Міністр розповів, що після цього Гуменюк намагався несанкціоновано покинути залу суду. Тоді начальником караулу, що знаходився на вулиці, здійснив попереджувальний постріл у повітря. Зловмисник повернувся назад і закрив за собою двері. Коли Гуменюк повернувся до приміщення суду, продовжив очільник МВС, то забарикадувався в окремому приміщенні, а працівники Корпусу оперативно-раптової дії міста Києва намагалися його деблокувати.

“Звичайно, перед цим вони намагалися провести переговори. Він не йшов на будь-який контакт. Після того, як були заблоковані двері у приміщення, ще один вибухо-небезпечний предмет був кинутий у працівників поліції. Їх життя лише врятували щити, які були перед ними”, – поінформував Клименко.

Він додав, що сам Гуменюк попередньо загинув від вибухового пристрою. Зараз на місці працюють вибухотехніки для того, щоб переконатися, що на місці злочину відсутні будь-які вибухові предмети або пристрої. Унаслідок інциденту поранені два працівники КОРДу, які штурмували зловмисника, коли той забарикадувався. За інформацією міністра, вони отримали поранення кінцівок і наразі знаходяться у лікувальних закладах, їх життю нічого не загрожує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибух у Шевченківському суді: попередньо, постраждали двоє правоохоронців

“Відкриті кримінальні провадження. Це посягання на життя працівника правоохоронних органів та посягання на втечу з-під варти суду. Зараз працюють слідчо-оперативні групи, криміналісти і згодом ми матимемо повну картину того, що сталося”, – підсумував він.

Раніше

Т.в.о. Голови Національної поліції України Іван Вигівський повідомив, що зловмисник загинув, коли підірвав вибуховий пристрій під час штурму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокуратура про вибух у Шевченківському суді: обвинувачений вчинив спробу втечі, а потім зачинився в конвойному приміщенні

 Джерело

КИЇВ. 5 липня. УНН. Потерпілих та жертв унаслідок вибуху у Шевченківському суді Києва, що стався о 17:20, немає. Про це в коментарі УНН повідомив охоронець суду Віктор Мороз.

Цитата

“Всі живі. Потерпілих немає. Співробітники Національної гвардії, служби судової охорони упередили все, щоб запобігти втратам”, – сказав він.

Деталі

Охоронець додав, що вибух стався у підвальному приміщенні суду. За його словами, який вибуховий пристрій пронесла підсудна особа, наразі невідомо.

Доповнення

Інформація про вибух в одному в Шевченківському суді Києва з’явилась близько 18:00. Як повідомляють користувачі соцмереж, біля будівлі суду є “швидкі”. За попередніми даними, є поранені.

Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що невстановлений наразі пристрій підірвав чоловік, якого доставили на судове засідання.