Позначка: Культура

Джерело

В Україні стрічка з’явиться під гаслом «Історія перемог вільних українців». Ukrainians або коротко UKE — саме так у Північній Америці називають вихідців з України. Завдяки розповідям героїв, рідкісним знахідкам та безцінним свідченням «ЮКІ» зважено та об’єктивно фіксує, що українці —унікальна нація, якій є чим пишатися.

«В основі фільму —виняткове дослідження творчої команди проєкту. Як з’ясувалося, на кільцях Кубка Стенлі — головному трофею ліги світу NHL — масово зафіксовані прізвища українських гравців, — розповідає режисер Володимир Мула.— Саме наші співвітчизники стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном. Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України».

Героями стрічки стали хокеїсти, багаторазові переможці Кубка Стенлі: Орест Кіндрачук, Іван Буцик, Кен Данейко, Джеф Чикрун, Ерік Нестеренко, Брюс Драйвер, Еді Шах, Руслан Федотенко, а ще найкращий хокеїст усіх часів Іван Грецький. Глядачі також побачать сина славетного воротаря Тараса Савчука—Джеррі і хокейного аналітика Келлі Груді. 

Зйомки відбувалися протягом трьох років у Канаді, США, Білорусі та Україні. 

«Протягом довгих місяців я працював з міжнародними архівами, намагався взяти інтерв’ю у хокейних зірок по всій Північній Америці, сплачував шалені штрафи за перевищення швидкості і намагався не замерзнути у холодних канадських преріях. Завдяки допомозі сотень абсолютно різних людей, які палко підтримували ідею, мені вдалося реалізувати цей проєкт», — зазначає режисер та продюсер фільму Володимир Мула.

Де подивитися у Києві: кінотеатр “Оскар” (ТРЦ: Гуллівер, Дрім Таун, Смарт Плаза (КПІ), кінотеатр “Boomer”, мережа “Мультиплекс” (ТРЦ “Караван”, ТРЦ “LAVINA”, ТРЦ “АТМОСФЕРА”, ТРЦ “КОМОД”, ТРЦ “Проспект”, ЦУМ, ТРЦ “Retroville”), кінотеатр Miromax (ТРЦ “Аладдін”), WIZORIA (ТЦ “New Way”), кінотеатр Ліра, кінотеатр ім. Шевченка, Кіноман Космополіт, кінотеатр “Лейпціг”, мережа “Лінія Кіно” (ТРЦ “Магелан”, ТРЦ “Метрополіс”), “Планета кіно” (“Блокбастер”, “Рівер Молл”), кінотеатр “Кіото”, Сінема-Сіті (ТРЦ “Ocean Plaza”) кінотеатр “Супутник”, кінотеатр “Флоренція”, кінотеатр “Жовтень”, кінотеатр “Магнат”.

Нагадаємо, Міжнародний щорічний ярмарок PHOTO KYIV 2020, присвячений мистецтву фотографії, цього року триває онлайн з 2 до 12 грудня. 

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело

Ярмарок проходить на платформі Pangram. Це мистецький онлайн-простір, в якому PhotoKyiv презентує фотографії авторів з України, Германії, Франції, Іспанії, Швейцарії, Польщі та Бельгії. Також будуть представлені віртуальні стенди галерей: Apart11, 5.6, Maria Claudia Réseau d’Art, NewNow Gallery, Київська Школа Фотографії, MYPH, MSG ART SPACE, ABRAMOVYCH.ART, Галерея Карась.

Крім виставкової програми, PHOTO KYIV презентує 3 спецпроєкти, фокус двох з них – в об’єктиві жінки. 

“Women’s eye” (кураторка Кароль Глозе-Піду)  – проєкт, направлений на висвітлення жіночої творчості.

Були відібрані 14 талановитих художниць з Канади, Німеччини, Швейцарії та України за їхній особливий погляд, який піднімає актуальні сьогодні теми, серед них: соціальні та історичні питання, які розкривають роль жінки в суспільстві та типові стереотипи; зображення жіночого тіла як пасивного об’єкта бажання або як суб’єкта власної постановки; гендерна ідентичність та питання рівності; використання нових цифрових технологій (3d-друк, віртуальна реальність); роль фотографії як інструмента само-рефлексії і спосібу подолати часто жорстку реальність життя та покращити її; концептуальні на естетичні питання, які включають в себе сприйняття оточення та візуальної реальності.

Перший груповий проект Організації Жінок Фотографинь України (кураторка Анна Мельникова). 

Відображає актуальну зацікавленість до селфі як репрезентації успішного Я,  а також висвітлює популярне на сьогоднішній день явище — жіноче мистецтво. 

100 жінок представляють свої фото та текст про те, що означає бути своєю музою. 

Ще один спецпроєкт присвячений пам’яті видатного українського фотографа Віктора Марущенка. 

Це знімки  про людей, які пережили катастрофу на Чорнобильській АЕС – серія розповідала про трагедію жителів України, які постраждали від створеної людськими руками глобальної техногенної аварії.

Крім того, планується освітня програма: лекції в реальному часі в форматі відеоконференцій, дискусії та презентації фотокниг. 

Перехід в онлайн формат дає змогу  необмеженій кількості відвідувачів з усього світу потрапити на ярмарок  безпечно для здоров’я, не порушуючи соціальну дистанцію.  Ярмарок працюватиме цілодобово, а це означає, що поціновувачі фотографії зможуть відвідати віртуальні стенди у будь-який зручний час на сайті фестивалю.

Нагадаємо, Київський музей народної архітектури відкрили для відвідувачів

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело

Народився майбутній композитор у маленькому селі Пелехівщина, Глобинського району на Полтавщині. Його батьки мали хороші голоси та часто співали народні пісні, а Платон та його старший брат, що також став видатним композитором – Георгій Майборода (1913-1992), вчилися грати на багатьох музичних інструментах. До речі,  цікавим є факт, що обидва брати народилися в один день 1 грудня, але Георгій був на 5 років старшим за Платона.

У 1932 році родина переїздить до Запоріжжя працювати на Дніпрогесі. Там брати Майбороди стають активним учасниками художньої самодіяльності. На жаль, щасливі юнацькі роки були перервані страшною трагедією: батька композиторів Іларіона Івановича у 1937 році репресували та розстріляли. Реабілітувати його  ім’я вдалося лише через 20 років, коли обидва його сини вже стали відомими культурними діячами та композиторами, а їхній талант був неодноразово відзначений почесними нагородами.

Чимало випробувань на долю Георгія та Платона Майбород випало і під час війни. Обидва брати потрапили до полону, і були звільнені лише завдяки матері Дарині Єлисеївні, яка зібравши все добро, яке було в хаті, проїхала сотні кілометрів, щоб визволити своїх дітей від заслання до концтабору. До речі, за родинними спогадами, знаменита «Пісня про рушник» була присвячена саме їй…

У мирний час творчі долі знаменитих братів розійшлися, хоча вони усе життя продовжували підтримувати добрі стосунки, та навіть сина Георгія Майбороди – Романа (1943-2018) виховували разом.

Свого часу Роман Георгійович Майборода з честю продовжив творчу династію та став відомим оперним співаком баритоном, віддавши сцені Національної опери України понад 40 років свого життя. За його спогадами, творче оточення його батька та дядька мало надзвичайне значення на формування музичного таланту митця та його неймовірної працездатності, які допомогли йому досягти висот світового рівня.

Народжені в один день, брати Майбороди мали зовсім різні характери, що не могло не відображатися і у творчості обох композиторів.

Старший брат Георгій тяжів до крупних музичних форм, написання оперної та симфонічної музики. Серед його найбільш відомих творів є «Карпатська рапсодія», симфонічна поема «Лілея» за мотивами Т. Шевченка, а також опера «Ярослав Мудрий», яка тривалий час відкривала сезон у Національній опері України.

Молодший же брат Платон, який ще у період навчання у консерваторії у знаменитого композитора Левка Ревуцького, захопився жанром ліричної пісні, в якій найбільш глибоко розкрилося неабияке композиторське обдарування та виразне мелодійне обдарування автора.

На щастя, у той період життя доля його зводить з видатним поетом Андрієм Малишком, а їх неповторний творчий дует подарує слухачам чимало чудових творів, які швидко завойовуватимуть серця мільйонів людей.

Дійсно, важко собі уявити людину, яка б не знала ці неповторні шедеври: «Стежина», «Київський вальс», «Пісня про вчительку», «Білі каштани», «Ми підем, де трави похилі», «Ти- моя вірна любов» та інші.

Окреме місце творчій спадщині тандему А.Малишка – П.Майбороди посідає легендарна «Пісня про рушник», яка облетіла весь світ. Її співають не тільки українською, а й російською, англійською, іспанською, болгарською, чеською та іншими мовами. Популярність цієї пісні завжди була надзвичайна. Сьогодні мало хто згадає назву фільму «Літа молодії», де вона вперше прозвучала у 1958 році, можливо навіть не одразу згадають її автора, але саму мелодію наспівати можуть усі.

«Окрилена чарiвною мелодiєю Майбороди, пiсня набула всенародної популярностi, спiвають її не лише українцi, а й навiть тi, хто не знає нашої мови. Але найкраще вона звучить саме українською, бо її образнiсть тримається на українському рушниковi, з яким в українцiв пов’язане все — вiд народження до останнього шляху», казав про легендарну пісню видатний тенор Іван Козловський.

 А Дмитро Гнатюк, видатний український співак, який вважався кращим виконавцем «Пісні про рушник», любив зазначати: «Пісні Платона Майбороди вражають мудрістю земної, красою людської, ніжністю материнською. Найріднішою для мене є, звичайно, «Пісня про рушник» на слова Андрія Малишка … Люди за кордоном сприймали «Рушник» як пісню моєї Вітчизни». 

Нині цей твір продовжує з великим успіхом продовжує звучати , як один із символів України, його охоче включають у свої концертні програми не одне покоління українських співаків, і кожний раз, коли звучить ця унікальна та зворушлива пісня, не можливо втримати сліз, не згадавши миле дитинство, щиру материнську любов та тепло батьківської оселі.

Тетяна Асадчева

Джерело

Минулого тижня на Софіївській площі почали монтувати головну ялинку країни. В п’ятницю робітники встановили основну конструкцію – підставку.

Сьогодні ж, 30 листопада, на площі з’явився каркас ялинки. Наразі його частини скріплюють між собою.

Зелена красуня буде штучною і 31-метровою – на один метр вищою, ніж торішня. Навколо неї стоятимуть будинки ярмаркового містечка, їх вже можна побачити на Софійській площі.

Цього року через пандемію на святковій локації не буде фудкортів, але можна буде придбати сувеніри та напої. 

Також сьогодні під Офісом Президента почали встановлювати ковзанку.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»