Позначка: Культура

 Джерело

КИЇВ. 14 вересня. УНН. Апеляційний суд зобов’язав звільнити ділянку від незаконно побудованого на території Національного музею історії України «храму-МАФу», який працює на країну-агресора вже 14 років поспіль. Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, пише УНН.

Цитата

«Північний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Релігійної громади УПЦ МП Десятинний Храм на рішення Господарського суду міста Києва по справі про усунення перешкод користування земельною ділянкою та підтвердив зобов’язання звільнити ділянку від незаконно збудованого храму-мафу на території Національного музею історії України», – йдеться в повідомленні.

Деталі

«Храм-кіоск» був побудований без жодних дозволів та знаходиться в буферній зоні пам’яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу «Десятинна церква».

Розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню. Також заклад, що знаходиться в споруді, поширює антиукраїнські наративи та працює на країну-агресора вже 14 років поспіль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів в Україні під посилений захист

Раніше

Будівля каплиці, так звана церква Десятинного Храму Пресвятої Богородиці, яка незаконно розташована на території Національного музею історії України, є самочинним будівництвом та споруджена Релігійною громадою Української Православної Церкви московського патріархату, зазначив міністр.

Самовільне захоплення ділянки почалося 2008 року. Спочатку споруда мала вигляд трьох зблокованих кіосків. У 2012 році за часів Януковича почалося «узаконення» незаконного будівництва. Жодних дозволів на будівництво, як і на використання земельної ділянки, зазначена релігійна організація ніколи не отримувала. Сама будівля споруджена без затвердженого проєкту, без отримання дозволів на будівництво. В експлуатацію будівля у встановленому порядку не введена.

Ще з 2020 року триває суд за позовом від Національного музею історії України щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного об’єкта.

Міністерство культури та інформаційної політики України залучене до справи як третя сторона та сприяє цьому процесу.

 Джерело

КИЇВ. 14 вересня. УНН. Парафіяни позитивно відреагували на перехід на новий новоюліанський, календар Православною Церквою України (ПЦУ), кількість охочих прийти на богослужіння не зменшилася. Про це розповів митрополит Переяславський та Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко в ефірі національного телемарафону, передає УНН.

Цитата

“Ми святкуємо, перейшли на новоюліанський календар. Люди з радістю це сприйняли, оскільки ми доєдналися до тої православної спільноти, до 10 помісних православних церков з 15, які відзначають свята за новоюліанським календарем. Про зміну кількості парафіян не говоримо, бо їх стільки ж, скільки і було”, – сказав Драбинко.

Деталі

Він зазначив, що реформа церковного календаря ще не завершилася, і додав, що, на його думку, великі свята, у тому числі Воздвиження Хреста Господнього, мають здвинутися до найближчого вихідного дня.

“Я думаю, що та реформа, яка розпочалася, ще не завершилася. Знаючи певні європейські традиції та тенденції, які існують в країнах Європи, я думаю, що свята мають здвинутися. Великі свята, тим більше такі як Воздвиження Хреста Господнього, мають здвинутися, якщо це не вихідний день, до найближчого вихідного. Щоб люди мали можливість не в ущерб своїм робочим моментам відвідати богослужіння”, – зауважив митрополит.

Крім цього, Драбинко розповів, що для того, щоб люди знали, коли наступне богослужіння, церква розміщує відповідні оголошення є. Також графік богослужінь є при вході до храму, на сторінках у соціальних мережах.

Нагадаємо

Протоієрей ПЦУ Отець Михайло Омельян повідомив, що українці можуть слідкувати за церковними святами уже за новими датами у мобільному застосунку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З 1 вересня ПЦУ та УГКЦ переходять на новий календар: дати яких церковних та державних свят зміняться

 Джерело

КИЇВ. 13 вересня. УНН. Конкурс краси “Міс Україна 2023” став причиною гучного скандалу. Трьох учасниць відбору виключили через “неетичні факти” у біографії. Про це повідомив Національний комітет конкурсу на сторінці в інстаграм, передає УНН.

Цитата

“Ми уважно дослідили всі питання, які були винесені громадськістю в останні декілька днів. За результатами досліджень, проведених спеціальною етичною групою, повідомляємо, що зазначені неетичні факти щодо учасниць конкурсу, на жаль, підтвердились. Тому комітет вимушений виключи трьох учасниць зі складу конкурсу. Важливо, що ми прийняли таке рішення лише ретельно перевіривши надані факти”, — повідомили організатори конкурсу на сторінці в соцмережі Інстаграм.

Деталі

У Нацкомітеті українцям подякували за активність та підтримку у відборі головних красунь України. Адже цьогоріч конкурс проводили в онлайн форматі вперше. А також повідомили про закриття національного голосування, що тривало тиждень.

Найближчими днями організатори конкурсу оприлюднять результати та оголосять імена головних переможниць Міс Україна 2023, Міс Земля 2023 та Міс Інтернешнл 2023.

Контекст

Скандал навколо конкурсу розгорівся після того, як український блогер Андрій Лузан закликав українців бойкотувати “Міс Україна 2023” через зв’язки деяких претенденток із росіянами.

Окрім прихильності до держави-агресорки дівчатам, які подали свої кандидатури на конкурс, також закидають і роботу в ескорт-агенствах та відсутність проукраїнської позиції.

Блогер Лузан пройшовся по трьох кандидатках на корону “Міс Україна”.

Найбільше дісталось Ксенії Магері. Дівчину звинуватили у дружбі з росіянами, та тому, що вона давно не живе в Україні. Та перебуваючи за кордоном відвідує ресторани російського олігарха, який очолював виборчий штаб путіна.

Крім того, судячи зі сторінок Ксенії в соцмережах, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, вона ніяк не висловилась про війну. А у дні масованих ракетних атак по Вітчизні дівчина постила в соцмережах фото з відпочинку.

Запитання викликала й інша учасниця Катерина Чувашова з Дніпропетровщини. Судячи з інформації Лузана, вона донька співробітника ФСБ, якого затримали працівники СБУ. А ще дівчина не гидує викладати в соцмережі ролики під російську попмузику.

Претендентка на корону “міс Україна 2023” Ірина Піляєва теж потрапила в поле зору українського блогера за прихильність до росіян. У мережі з’явилось фото, де Піляєва супроводжує російського бізнесмена Олександра Орлова, який до 2022 року був одним зі співвласників конкурсу краси.

“Окрім підвищення прайсу за погодинну оплату, дівчата ще супроводжують спонсорів конкурсу і вдень, і вночі, якщо хочуть отримати титул. Один зі спонсорів до 22-го року був російський ресторатор Орлов (bulldozer group). Конкурс супер, те що треба під час війни. Та й взагалі, ідея обирати дівчат по зовнішності, де жюрі чисто з мужиків — це прям те, за що варто боротись”, — резюмував волонтер.

У зв’язку із великим запитом громадськості, комітет конкурсу створив етичну групу перевірки, яка провела додаткові дослідження учасниць на основі отриманих фактів.

Деякі претендентки не чекаючи результатів конкурсу заявили про своє бажання вийти з відбору. Зокрема, таку заяву зробила Вікторя Макарова. Дівчина написала, що не знала інформацію про учасниць, коли подавалась на конкурс. А після викритого не хоче мати із ними нічого спільного.

Від участі в конкурсі також відмовилась інша учасниця — Поліна Сурай. Вона зізналась, що хоч і мріяла про участь у цьому шоу з дитинства, однак тепер не бажає бути його частиною, через стосунки деяких конкурсанток із росією.

 Джерело

КИЇВ. 8 вересня. УНН. За позовом прокурорів Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області повернуто у державну власність пам’ятку архітектури місцевого значення – будинок-садибу Терещенка, передає УНН.

Деталі

Садиба є об’єктом культурної спадщини IX cтоліття. На її території знаходяться палац та інші споруди, де колись розміщувалися стайні та авіамайстерні. Наразі прокурори у Господарському суді Житомирської області довели порушення майнових прав держави на пам’ятку. Суд задовольнив позов у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що будинок-садиба Терещенка незаконно перейшов у приватну власність. Попри статус охоронюваного об’єкта, зміна власників відбулася без обов’язкової процедури погодження з уповноваженими органами.

Ще однією правовою підставою звернення до суду стала необхідність збереження пам’ятки архітектури як цінності для держави. Наразі споруди знаходяться в незадовільному, а місцями – аварійному стані. Вони зазнали значних руйнувань, а відтак потребують реставрації та охорони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У вересні Софійський собор і центр Львова планують внести до списку спадщини ЮНЕСКО під загрозою

Справа щодо повернення будинку-садиби Терещенка у державну власність набула значного суспільного розголосу.

Зазначається, що прокуратура відстоює свою принципову позицію щодо збереження об’єкта культурної спадщини, необхідною умовою чого є повернення його до державної власності, у судах всіх інстанції упродовж двох останніх років. На захист пам’ятки також стали Міністерство культури та інформаційної політики України, благодійна організація «Фундація спадщини Терещенків», небайдужі місцеві жителі.

Доповнення

Будинок-садиба Терещенка побудована у 1851 році графом Грохольським. Стиль – неоготика. Пам’ятка архітектури місцевого значення знаходиться у смт Червоне Андрушівського району Житомирської області.

Невдовзі після смерті чоловіка вдова графа Грохольського продала палац родині українських промисловців-цукровиків та меценатів Терещенків. Вони його перебудували, а ще облаштували на території садиби авіамайстерні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через російську агресію в Україні постраждали 1624 об’єкти культурної інфраструктури

Із 1948 року там розташовувалось фабрично-заводське училище, а з 1987 року – Червоненський філіал професійно-технічного училища № 32. У 1998 році обласне управління народної освіти без будь-яких підстав передало три будівлі навчального корпусу та виробничих майстерень училища загальною площею 5000 м кв на баланс ВАТ «Червоненський цукровик».

У подальшому товариство, не маючи права розпоряджатися державним майном, передало будинок-садибу Терещенка у приватну власність. При цьому орган місцевого самоврядування безпідставно видав свідоцтво про право приватної власності на об’єкт культурної спадщини. Реєстрація відбулася без погодження Фонду державного майна України, Міністерства культури тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів в Україні під посилений захист