Позначка: Культура

 Джерело

КИЇВ. 7 вересня. УНН. Американському історику та письменнику, професору Єльського університету Тімоті Снайдеру вручили диплом почесного доктора Каразінського університету. Вручення атрибутів відбулося під час його зустрічі у Києві з адміністрацією закладу освіти та міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим, інформує УНН з посиланням на Telegram Каразінського університету.

Цитата

“Ми дуже раді вітати вас тут і поздоровити з тим, що сьогодні ви приймаєте цю мантію від одного з провідних університетів країни. Це гідний університет, який має величезне значення для нашої історії. Для мене велика честь, що саме в стінах міністерства відбувається це вручення”, – заявив Лісовий.

Деталі

Зазначається, що Снайдеру вручили диплом почесного доктора університету (doctor honoris causa), мантію та скульптуру “Per aspera ad astra!” (“Через труднощі до зірок!”). Ректорка університету Тетяна Кагановська, звертаючись до американського історика, заявила, що його лекції – “це те, що під час війни підтримує та надихає нас”.

“Ми дуже вдячні за те, що у нашого університету з‘явився Почесний доктор, який є прикладом для наших студентів і надихає українську молодь у такі важкі часи. Адже вони – майбутнє нашої країни”, – сказала вона.

Своєю чергою, Тімоті Снайдер подякував за зустріч і пообіцяв наступного року завітати до Харкова та відвідати Каразінський університет.

Нагадаємо

У листопаді 2022 року історик Тімоті Снайдер став амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24 та розпочав збір на “Ловця шахідів”.

 Джерело

КИЇВ. 28 серпня. УНН. Україна візьме участь у Євробаченні-2024, що підтвердив організатор національного відбору “Суспільне Мовлення”, пише УНН.

Цитата

“Суспільне Мовлення підтвердило участь України в пісенному конкурсі Євробачення-2024. (…) Представника від України вкотре оберуть шляхом відкритого національного відбору, приймання заявок на участь розпочнеться невдовзі”, – ідеться у повідомленні.

Деталі

Як повідомляється, музичним продюсером нацвідбору на Євробачення-2024 вдруге поспіль стане музикант і композитор Дмитро Шуров (Pianoбой).

Зазначається, що в цьогорічному національному відборі будуть нововведення, “які дозволять українцям ще більше долучитися до ухвалення ключових рішень відбору”. Більше інформації про умови та новинки нацвідбору, як вказано, з’явиться вже цього тижня, коли стартує приймання заявок.

Доповнення

Цьогорічний конкурс приймав британський Ліверпуль від імені України.

Наступного року 68-й пісенний конкурс Євробачення в травні прийматиме шведське місто Мальме – утретє. Гранд-фінал Євробачення-2024 проведуть на стадіоні Malmö Arena у суботу, 11 травня, своєю чергою пів фінали, в одному з яких братиме участь і представник від України, відбудуться 7 та 9 травня.

 Джерело

КИЇВ. 23 серпня. УНН. Мистецтвознавець, фольклорист Мілена Чорна у коментарі УНН розповіла про те, чому монумент «Батьківщина-Мати» хоч і є твором радянської доби, але не уособлює радянське мистецтво.

За словами мистецтвознавиці, скульптура «Батьківщина-Мати» не подібна на жодну радянську скульптуру. Монумент має праобраз Оранти.

Цитата

«Оранта – захисниця. У Софії Київській – мозаїка Оранта. Мені здається, тут є пряма аналогія, бо і щит (захисна) і там Оранта, і Покрова, Козацька Покрова теж інколи буває в такій позі. (…) Вона є твором радянської доби, але вона не є уособленням радянського мистецтва. Тому що нехарактерна постава, нехарактерне вбрання. Усі «работницы и крестьянки», вибачте, або в робочих сарафанах, або в маєчках і спідничках. А тут – грецький хітон, знову ж таки, відсилка до античного мистецтва, відсилка до українського давнього мистецтва. І образ загалом. Мені здається, що обличчя у неї – не те, що вважалося стандартною, радянською, красивою жінкою», – пояснила мистецтвознавець.

Мілена Чорна також розповіла, що встановлення монументу у Києві мав реалізовувати Євген Вучетич – співавтор монументу «Родина-Мать, зовет!» в російському волгограді.

«Проєкт був – просто стела, і з цієї стели стирчали плечі, руки і така дещо спотворена голова, а вся стела мала бути укладена барельєфами, такими плитками з сюжетами з історії комуністичної партії, і все це мало бути позолочене і набагато вище», – розповіла Чорна.

Та Вучетич помер, не реалізувавши цей проект. І тоді за реалізацію взявся Василь Бородай. Мілена Чорна зауважує, що навіть в умовах радянського часу, Бородай мав проукраїнські погляди. Та наводить цікавий факт – Бородай та Вучетич були представниками одного покоління та походили з одного міста – теперішнього Дніпра. Але формувалися у відмінних середовищах та врешті мали різні погляди на мистецтво.

«Бородай зробив максимум з того, це з мистецтвознавчої точки, щоб олюднити цю скульптуру. Він ліпив її зі своєї колеги (тут ідеться про скульпторку Галину Кальченко, однак щодо особи жінки, яка стала прообразом для монументу, є різні версії – ред.). Є легенди, що він був у неї закоханий, та це приватне. Але те, що вона була прекрасною талановитою скульпторкою, вона, до речі, зробила пам’ятник Лесі Українці, тут, у Києві, у музеї Лесі Українки. Вона дуже молодою померла, і він у пам’ять про свою колегу втілив її обличчя на цьому пам’ятнику», – вважає Чорна.

Мистецтвознавиця вважає, що заміна гербу радянської доби є важливим та нагальним рішенням.

«Є речі нематеріальні, які важать не менше. І знак тризубу, знак княжої влади, над Дніпром, він мусить бути!» – додала Чорна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість українців підтримують те, що встановити тризуб на “Батьківщині-мати” можна було пізніше: опитування

Нагадаємо

Національний музей історії України у Другій світовій війні 9 серпня повідомив, що планує прибрати усі імперські та радянські символи з постаментів та перетворити існуючий меморіальний комплекс на музей української пам’яті та перемоги. Вартість реалізації проекту становить 28 млн грн. За офіційної інформацією від Мінікульту, усі кошти надані донорами.

Тризуб на щиті монументу «Батьківщина-Мати» вже встановлено і 23 серпня його буде офіційно презентовано.

 Джерело

КИЇВ. 23 серпня. УНН. Більшість українців підтримують думку про те, що замінити герб СРСР на тризуб на монументі “Батьківщина-Мати” можна було і пізніше, а зараз більш доцільно спрямувати кошти на допомогу армії. Про це свідчать дані спільного опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, передає УНН.

Цитата

“Більшість українців (69%) погодилися і з тим, що замінити герб СРСР на тризуб на монументі “Батьківщина-Мати” можна було й пізніше (наприклад, після війни), а наразі доцільніше було б спрямувати ці гроші на допомогу армії та людям, які постраждали від війни. Не погодився з цим близько 21% респондентів”, – зазначають соціологи.

Деталі

Згідно з опитуванням, найбільше згодних із твердженням про те, що замінити герб можна було і пізніше, на Півдні (76%), дещо менше – на Сході України (60%). Водночас на момент проведення опитування 83% опитуваних чули про ініціативу встановлення тризуба на щиті монумента, ще 17% – нічого про це не чули.

“Назагал українці вельми схвально сприйняли таку ініціативу: 67% поставилися до такого рішення позитивно, і лише 16% – негативно, решта – не визначилися зі своїм ставленням або ж їм байдуже. Позитивне ставлення найвище на Заході нашої країни, а також серед українців молодого та середнього віку”, – йдеться в повідомленні.

Менше позитивних оцінок соціологи зафіксували на Півдні (42%) та Сході (57%), а також серед людей старшого покоління (58%). Також 70% респондентів погодилися, що ця заміна є важливою подією, яка “символізує боротьбу України за свободу та розрив із радянським минулим”. Не погодилися з цим твердженням близько 17%.

Довідка

Опитування проводилося за підтримки програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні, з 9 по 15 серпня 2023 року. Його проводили методом face-to-face по всій території України, окрім Донецької, Луганської областей та АР Крим, м. Севастополя.

Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Нагадаємо

Національний музей історії України у Другій світовій війні 9 серпня повідомив, що планує прибрати усі імперські та радянські символи з постаментів та перетворити існуючий меморіальний комплекс на музей української пам’яті та перемоги.

 Джерело

КИЇВ. 21 серпня. УНН. Кінокомпанія FILMS DIVISION презентує тизер фільму «Ми були рекрутами», присвяченому воїнам 3-ї Окремої штурмової бригади. Нова стрічка режисера Любомира Левицького оповідає шлях рекрута з позивним «Журналіст» з полігону на «вирішальну битву», заразом знайомлячи глядачів із життям та воїнами знаменитої бригади.

Меценатом фільму стала українська компанія FAVBET, яка системно підтримує ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення, забезпечуючи армію транспортними засобами, сучасними дронами та обладнанням.

«Ми були рекрутами» — кіно в жанрі документарі, що поєднує художню розповідь та документальні кадри, багато з яких були зняті штурмовиками та розвідниками підрозділу безпосередньо під час виконання бойових завдань. В центрі сюжету — 19-річний юнак з позивним «Журналіст», що приймає рішення стати до лав ЗСУ, щоб «увірватись у вирішальну битву» замість залишатись «тим, від кого нічого не залежить».

Дивіться перший тизер фільму

Особиста історія молодого воїна тісно переплітається з історією самої бригади, досліджуючи мотивацію сотень хлопців та дівчат, що готові ризикувати життям заради свободи мільйонів українців. Для глядачів це буде глибоке занурення в характери справжніх воїнів, їхню філософію та за лаштунки реальних буднів бойового підрозділу, сповнених виснажливої підготовки, запеклих боїв, а також щирого гумору та безумовної віри у перемогу світла над темрявою.

Це другий фільм Любомира Левицького в документальному жанрі, присвячений повномасштабній війні. Першим стала документальна короткометражка «Йди за мною»