Позначка: Молодь

Джерело

«Під час відеоконференції ми підбили річні підсумки щодо проведення заходів національно-патріотичного напрямку та обговорили заплановані заходи на 2021 рік, — повідомляють в Департаменті молоді та спорту КМДА. — За цей рік нам довелося неодноразово переносити заходи та підлаштовуватися під онлайн формат. У другому півріччі 2020 року безліч заходів успішно відбулися на різних платформах, таких як YouTube, ZOOOM та платформа „Все буде добре! ОК!“ Важливо зазначити, що на засіданні була узгоджена розробка Міської комплексної цільової програми з національно-патріотичного виховання на 2022-2024 роки».

Згідно з протоколом засідання, за 2 півріччя 2020 року з питань національно-патріотичного виховання Департаментом спільно з інститутами громадянського суспільства була проведена низка заходів, зокрема «Звитяга нескорених» для молодих воїнів АТО/OOС, які отримали ушкодження внаслідок бойових дій, фестивалі «З Україною в серці», «Сильні України», віртуальні екскурсії та патріотичний квест «Живе місто. Київ епохи незалежності», забіг «Шаную воїнів, біжу за героїв України».

Було проведено 14 патріотичних заходів, якими було охоплено більше 10 тисяч осіб. Спільно з ГО «Федерація сучасного мечевого бою та середньовічного бою України». в підліткових клубах за місцем проживання та освітніх закладах 10 районів Києва успішно реалізований проєкт «Інноваційна Школа історії».

Загалом у місті Києві проведено 600 заходів з питань національно-патріотичного виховання, якими охоплено понад 400 тисяч осіб. Також багато заходів відбулося на онлайн-платформах (ютуб канали чи мережа фейсбук).

За перше півріччя 2020 року, згідно з протоколом засідання, з питань національно-патріотичного виховання Департаментом спільно з інститутами громадянського суспільства проведено близько 5 заходів інформаційного, просвітницького та виховного характеру, якими охоплено близько 4 тисяч осіб. У зв’язку з карантинними обмеженнями, протягом другого кварталу було обмежено проведення заходів, зокрема збори-походи, вишколи, наметові табори, квести. Загалом в столиці було реалізовано близько тисячі заходів з питань НПВ, в тому числі в інтенеті.

Також на засідання обговорювалася співпраця з Київским міським військовим комісаріатом та штабом Командування Сухопутних військ Збойних Сил України. Зокрема, План заходів з національно-патріотичного виховання та оборонно-спортивної роботи серед учнів, молоді та дітей міста Києва на 2021 рік надасть можливість взаємодіяти з військовими частинами, сприятиме проведенню екскурсій, навчальних зборів та спільних заходів для молоді на базі військових частин.

Нагадаємо,Департамент молоді та спорту розпочинає прийом документів претендентів на присудження премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва у 2021 році.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело

Дослідження стосувалося молоді у великих містах України. І хоч Київ безпосередньо не досліджувався, за багатьма параметрами ситуація вимальовується схожа. 

Серед усіх витрат зі свого бюджету молодь найбільше схильна економити на витратах на дозвілля (73%), відпустки і подорожі (71%). 

Найбільше молоді у великих містах проводять позаробочий час за пасивним відпочинком: хоча б раз на тиждень використовують інтернет (82%), слухають музику (67%), переглядають відео (55%) і телебачення (50%). Порівняно набагато менше молоді принаймні раз на місяць відвідують кінотеатри (14%), концерти, театри і художні виставки (по 5%). 

Молоді чоловіки і жінки мають різну кількість вільного часу. Аналіз кількісних даних продемонстрував суттєву різницю між чоловіками і жінками у способах проведення вільного часу. 78% молодих жінок займаються турботою про житло після роботи. Водночас схожі обов’язки виконують лише 38% молодих чоловіків. На дозвілля людей впливають різні фактори: сфера зайнятості та умови праці, кількість вільного часу, рівень доходу, гендер, вік, місце проживання, наявність і доступність інфраструктури для відпочинку і дозвілля. 

● Для молодих людей характерними є тенденції до нестабільної зайнятості, стирання меж між роботою і вільним часом. 
● Люди, які працюють віддалено або є фрілансер_ками, частіше проводять дозвілля вдома, адже в будь-який момент можуть отримати нове робоче завдання.
● Молоді люди, які працюють у сфері культури і креативності, інколи ототожнюють роботу і дозвілля. Попри прекарні умови праці, вони схильні романтизувати свою роботу і сприймати її як покликання, яке приносить задоволення. 
● Люди, які працюють у сфері послуг, вказували на брак вільного часу та неможливість відвідувати публічні міські заходи, бо вони часто працюють у вихідні та святкові дні. 

Молоді люди з різних сфер зайнятості потребують альтернативної до наявної культури. Державні заклади культури асоціюються у молоді з масовою культурою, яка доступна широким групам населення. Крім того, багато хто травмовані нав’язливим відвідування театрів і музеїв під час навчання у школі. Під час розробки культурних або молодіжних політик органи влади орієнтуються на «молодь» загалом і не виокремлюють інших підкатегорій. Крім того, виключеними залишаються деякі вразливі категорії населення.

У цьому дослідженні Cedos звернув увагу на дозвілля та культурні потреби молодих людей, які живуть у Херсоні, Івано-Франківську та Хмельницькому, а також працюють у сфері послуг, інформаційних технологій, культури і креативності. 

Аналітичний центр Cedos (ГО «Центр дослідження суспільства») є громадською організацією, що займається дослідженням суспільних процесів, аналізом політик та посиленням громадянського суспільства у сферах освіти, міграції та міського розвитку. Починаючи з 2010 року реалізували десятки проєктів, спрямованих на розвиток демократії, обґрунтованого прийняття рішень та соціальної справедливості в Україні у співпраці з органами влади, міжнародними організаціями і фондами, а також неурядовими організаціями. 

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»