Виставковий павільйон Музею Майдану у Києві претендує на європейську архітектурну премію

Джерело

Павільйон відкрили 21 листопада 2019 року на місці, відведеному під будівництво Національного музею Революції Гідності у Києві. Авторами архітектурної ідеї проєкту тимчасової конструкції є агенція urban curators та архітектор Єгор Штефан.

Премією Міс ван дер Рое відзначають досконалість у галузі архітектури та привертають увагу до важливого внеску європейських фахівців у розробку нових концепцій та технологій. Премія також популяризує професію архітектора.

«Ця європейська премія присуджується раз на два роки. Окрім країн-членів Європейського Союзу учасниками премії є ряд країн, які до нього не входять, серед них і Україна. Від кожної країни номінують від 5 до 7 проєктів, які далі змагаються за перемогу. Потрапити у цей список – уже велика честь і визнання. Важливо відзначити, що подати заявку на премію самостійно неможливо. Проєкт повинні номінувати експерти, що входять до комітету Премії. Для нашої команди ця номінація – це в першу чергу підтвердження важливості застосування тимчасових рішень у традиційній архітектурній практиці й розуміння цінності нашої роботи для професійної європейської спільноти», — розповідає Ірина Яковчук, співзасновниця агенції urban curators та член команди проєкту.

Виставково-освітній простір всередині. Захід, присвячено поезії з війни

Кубічна форма виставкового простору найуніверсальніша з можливих – the ultimate box. Ідея «куба» — не відтворювати споруду музею, а актуалізувати її зміст. Усередині шестигранної конструкції – спіральна галерея, що підіймається догори довкола атріуму. Цей атріум є простором подій та збору людей. Сцена, яка є центром тяжіння для спіральної галереї, може швидко перетворити її на відкритий університет, концертний і театральний простір. Ця скелетоподібна багаторівнева структура є алегорією на «йолку», на яку під час революції вилазили люди, щоб бачити події навколо, а пізніше обліпили її банерами та плакатами для самовираження. Новий простір є продовженням цієї революційної практики. Тимчасовий простір на місці котловану під спорудження музею діє упродовж року. Експозиція змінюється, а в теплу пору року тут відбуватимуться відкриті освітньо-культурні заходи. На виставці є інтерактивні елементи для відвідувачів. Зокрема це карта Революції Гідності, над якою можна згадати значущі місця протестів, а також пов’язати стрічку з побажанням або словами на спомин.

«Допоки збудуємо стіни українського Парфенону свободи, тут діятиме динамічний виставковий і громадський простір просто неба. Будемо розповідати про Майдан і його героїв, вивчати історію, осмислювати сьогодення, щоб дорослішати та міцніти як громадянське суспільство та як нація. Бо маємо захистити нашу гідність, свободу, майбутнє», — каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

У роками занедбаному котловані в центрі Києва вже 14 місяців є знакове громадське місце – виставково-освітній простір «М³: Майдан. Меморіал. Музей».

Більше про ідею «Куба».

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності – це місце живої пам’яті. Сучасний культурно-освітній осередок, який постав на запит суспільства. Зберігає пам’ять про події, учасників і наслідки Революції Гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті. Працює у царині осмислення соціальних рухів і масштабних історичних процесів, рефлексій над питаннями свободи й ідентичності, промоції критичного мислення, соціальної відповідальності, суспільного діалогу та консолідації нації.

Куб є однією з локацій безкоштовних екскурсій місцями Революції Гідності: коли потрапити у січні

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення

З січня у Києві персонально вшановуватимуть кожного Героя Небесної Сотні

Джерело

У 2021 році у День народження кожного загиблого Героя Небесної Сотні лунатиме Дзвін Гідності, який відкрили та освятили торік у грудні. Сюди також приноситимуть живі та портрет загиблого.

Мета акції – вшанувати персонально кожного нашого Героя, який віддав свої життя під час Революції Гідності. І висловити Небесній Сотні почуття вдячності за їхній громадянський вибір, за героїчний подвиг і самозреченість, пояснюють у Музеї Майдану.

«Дзвін Гідності стверджує громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігає нас від втрати пам’яті, зміцнює нашу національну єдність і силу. А також виявляє готовність продовжувати боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє. Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об’єкт, що допоможе відвідувачам меморіального простору вшанувати пам’ять загиблих величним посилом до них крізь час і простір», — зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

У Музеї нагадують, що вже у січні у такий спосіб згадуватимуть одинадцятьох загиблих. Зокрема, Олександра Бадери (1 січня), Олександра Царька (2 січня), Олександра Щербанюка (2 січня), Володимира Чаплінського (13 січня), Андрія Мовчана (17 січня), Юрія Пасхаліна (18 січня), Анатолія Корнєєва (23 січня), Олександра Подригуна (23 січня), Михайла Жизневського (26 січня), Івана Тарасюка (28 січня), Богдана Калиняка (29 січня).

До слова, 70-кілограмовий Дзвін Гідності спеціально встановили на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві. Над дзвоном працював Сергій Назаревич. У дзвін може вдарити кожен, хто прийде віддати шану полеглим на Майдані.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення