Улюблений сайт став ще доступнішими для користувачів смартфонів та інших мобільних пристроїв.
На нашому каналі ви отримаєте:
Канал «Вечірнього Києва» у Telegram: https://t.me/vichirniykyiv.
Будьте у курсі подій, якими живе українська столиця!
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»
До чисельних привітань ювілярці в цей день приєднались голова Солом’янської РДА Ірина Чечотка та заступник голови Євген Малий.
Ганні Захарівні побажали такого ж життєвого запалу, з яким вона зустріла гостей, здоров’я, оптимізму та радісної посмішки на многії літа.
Разом з привітаннями шанованій жительці району, учасниці Другої світової війни вручили грамоту і подарунки.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Інститут політико-правових та релігійних досліджень спільно з Європейським університетом та Юридичним інститутом Національного авіаційного університету організовують Всеукраїнську науково-практичну конференції «Захист прав людини в умовах пандемії» з нагоди Міжнародного дня прав людини. У ній візьмуть участь представники органів державної влади, викладачі, юристи-практики, молоді вчені, аспіранти та студенти.
«Метою Всеукраїнської науково-практичної конференції є об’єднання зусиль наукової спільноти, інших заінтересованих осіб у пошуку ефективного з огляду на практичну реалізацію механізму захисту в Україні прав і свобод людини в умовах обмежень зумовлених пандемією, визначення демократичних цінностей та прав людини у національному й міжнародному вимірі та ін», — наголошують організатори.
Організатори конференції: Інститут політико-правових та релігійних досліджень; Координаційна рада молодих юристів України; Європейський університет; Юридичний інститут Національного авіаційного університету.
Тези для конференції приймаються до 29.12.2020 року. Деталі: https://bit.ly/37uLadD
Підготувала Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Серед них, історія Музичного провулку – невеличкої вулички у самому центрі Києва, неподалік від перетину вулиць Хрещатика та Прорізної. Нині, Музичний провулок – це легенда, яку знають хіба що екскурсоводи та кияни дуже поважного віку, бо ця мистецька вуличка зникла з мапи нашого міста майже 80 років тому.
Але до початку ІІ Світової війни життя столиці було зовсім іншим: у Музичному провулку кипіло справжнє мистецьке життя Києва – там знаходилися будівля Імператорського Музичного Училища, яке було реорганізоване у Консерваторію у 1913 році, а також Київська музична школа-десятирічка, яку добудували разом із концертною залою наприкінці 1930-х перпендикулярно до основної споруди закладу освіти.
Стара будівля Консерваторії – місце легендарне. У цих стінах свого часу бували такі легендарні особистості як: Петро Чайковський та Сергій Рахманінов, Олександр Глазунов, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та Микола Леонтович, а в її стінах відточували свою майстерність всесвітньо відомий піаніст Володимир Горовиць, Рейнгольд Глієр, а також вчилися видатні музиканти, диригент, співаки.
На жаль, мистецьке життя у Музичному провулку було трагічно обірване 24 вересня 1941 року, коли пролунав перший вибух на Хрещатику, в магазині «Дитячий світ», на розі Хрещатика та Прорізної, за ним послідували безліч інших вибухів. Велика пожежа, яка охопила усю центральну частину нашого міста, миттєво перекинулася на сусідні будинки та тривала 10 діб. Загасити її не мали змоги, через пошкодження радянськими військами Київського водогону.
В ці страшні для Києва дні, не оминуло лихо і Музичний Провулок, який розташовувався у 200 метрах від Хрещатику. За красивою київською легендою, з Музичного провулку вижив лише пам’ятник композитору Михайлу Глінці, який зараз знаходиться у Маріїнському парку, а сама вулиця безслідно зникла…
Згодом, Київська Консерваторія переїхала до більш просторого, відбудованого спеціально для неї приміщення колишнього Готелю «Континенталь» на вулиці Городецького 5, де вона знаходиться і зараз.
Але що ж сталося з тими старими спорудами, які були у Музичному провулку? В якому вигляді вони існують зараз?
Насправді майже уся забудова Музичного провулку збереглася до нашого часу, але це не зовсім розповсюджена інформація, бо місце колишньої вулиці тривалий час було повністю закрите для відвідувань.
Справа в тому, що після війни столична влада вирішила не відбудовувати пошкоджені споруди у їх первісному вигляді, а створити єдину комплексну монументальну забудову Хрещатика та початку Прорізної у стилі сталінського ампіру, що і було успішно реалізовано.
У 50-ті роки на Хрещатику була побудована легендарна будівля Телерадіокомпанії. В газетах тих часів з гордістю писали, що місце для неї обирав сам особисто Микита Хрущов. Саме тоді, колишній Музичний провулок перетворився на господарський двір Телецентру.
Тривалий час, цей об‘єкт був повністю засекречений, і доступ до нього мали лише працівники компанії. Зараз, коли у старому приміщенні Телецентру на Хрещатику, 26 залишилося лише українське радіо, до двору на Прорізній можна потрапити, як з Хрещатика, так і з вулиці Бориса Грінченка. На жаль, багато будівель були значним чином перебудовані, а через ремонтні роботи, загорожі та парковку не все вдається упізнати, на перший погляд.
Першою спорудою зниклої вулиці, яку можна побачити – це дореволюційна будівля Ломбарду, яка знаходилася за адресою Музичний Провулок, 3. У радянські часи цю історичну будівлю поглинула монументальна споруда Київметробуду, яка знаходиться на розі Прорізної та Бориса Грінченка. Якщо прогулятися повз неї, то можна побачити в середині залишки дореволюційного будинку та арку, які залишилися від тодішнього Ломбарду. Також, у дворі вулиці Прорізної можна побачити стіну дореволюційного фасаду вишуканої сірої споруди з кованими зміями. Таким чином, можна собі уявити, як виглядала ця споруда до війни.
Будівля Київметробуду зараз знаходиться на реставрації до середини 2021 року, можливо, через деякий час історичний фасад дореволюційного Ломбарду набуде більш привабливого вигляду.
Іншою, не менш цікавою будівлею зниклої вулиці є Київська Телефонна станція 1913 року, архітектор Михайло Кобєлєв. Ця споруда разом з будівлею Пошти, утворювали Київський Головпоштамп довоєнного періоду. Після зведення Телецентру, стару споруду перебудували. Зараз вона є частиною заднього фасаду Телецентру.
Доля двох легендарних музичних закладів нашої столиці склалась не менш цікаво. Будівля музичної школи, побудована 1937 року за проєктом легендарного зодчого Йосипа Каракіса, була також істотно перебудована після війни та належить до столичного Будинку Архітектора.
До речі, головна концертна зала Будинку Архітектора також була сформована з приміщення актової зали колишньої Консерваторії, яка також була побудована незадовго до війни за проєктом Й. Каракіса. Доля цієї концертної зали насправді нагадує історію птаха Фенікса – вона пережила 2 пожежі, та дивом залишилась майже неушкодженою. Перший раз під час війни, вдруге – під час Революції Гідності, коли споруду Будинку Архітектора закидали коктейлями Молотова, що спричинило пожежу в самій будівлі.
На щастя, споруду у 2016 році відновили, а в концертній залі продовжують проводиться цікаві мистецькі заходи.
У приміщенні колишньої музичної школи також діють кав‘ярня та арт простір Urban Space 500, де за філіжанкою ароматної кави можна гарно провести час у затишному місці.
З вікна кав‘ярні можна побачити і легендарну стару споруду Консерваторії, побудовану у 1873 році за проєктом відомого архітектора Олександра Шілє. Будівля настільки забудована з усіх боків, що її можна розгледіти лише такого ракурсу, або ж вийшовши на подвір’я. Зараз її займають офісні будівлі та навіть квест кімната…
Після війни споруда була реставрована та добудована для потреб телерадіокомпанії. Її зовнішній вигляд був настільки змінений, що будівлю, яка знайома всі за старими київськими листівками, впізнати досить важко.
Прикро, що ця старовинна елегантна будівля, де виросло не одне покоління українських музикантів зі світовим ім’ям, була настільки спотворена у радянські часи.
Можливо зараз, коли будівля телецентру та її приміщення вже не мають значення стратегічного охоронного об‘єкту, територію двору, яка була колись Музичним провулком буде належним чином облаштовано, а кияни зможуть ближче подивитися на місце, яка відігравало таку важливу роль у музичному житті міста, а також піднятися сходами якими колись ходили Сергій Рахманінов, Рейнгольд Глієр та Володимир Горовиць…
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Сьогодні, 19 грудня, у Києві відбулась церемонія відкриття головної ялинки України, що на Софійській площі.
Мер Києва Віталій Кличко напередодні заявив, що засвічувати новорічні гірлянди на ялинці до Дня святого Миколая вже стало певною традицією, після чого починаються новорічно-різдвяні свята для українців.
«Я переконаний, що нам всім буде не жаль провести цей рік. Надто багато викликів і випробувань цей рік приніс для всіх нас», — сказав міський голова.
Цьогорічна святкова церемонія відбулася без традиційного концерту й параду.
Водночас на площі зібралося чимало людей, і не всі з них носили маски.
Фотографи: Олексій Самсонов та Вікторія Бабич-Вепрєва
Нагадаємо, що у Києві загорілась ілюмінація головної ялинки країни
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Доля найдавнішої київської недобудови, яка так і не стала діючим православним храмом, досить трагічна та сумна.
У червні 1916 року до Києва приїздить Імператриця Марія Федорівна – мати останнього царя Миколи ІІ, закладає перший камінь на будівництво Меморіалу в пам’ять про загиблих воїнів у першу Світову Війну. Проєкт будівлі розробили архітектор Петро Фетісов, який був допрацьований іншим відомим київським зодчим – Валеріаном Риковим.
За рік храм повністю побудували, залишилося лише звести купол та зробити внутрішнє оздоблення храму, однак після революції 1917 року політика щодо церкви раптово змінилася. У радянські часи поховання солдат були знищені, а сам храм був занедбаний. Подейкували, що влада хотіла зробити у його стінах крематорій, але на щастя цим планам не довелося здійснитися.
Вже у 1950-х роках, був створений Ботанічний сад імені Гришка, частина території з колишніми похованнями увійшла до території саду. На недобудовану споруду церкви поклали око науковці, зокрема відомий вчений Григорій Писаренко, який писав у своїх спогадах: «У 1953 році я побачив церкву – недобудову на вулиці Темирязівській, 2. Мене як фахівця з міцності зацікавила добротність кладки та істотна товщина стін. Незабаром, нам вдалося вмовити Київдержвиконком передати її з прилеглою територією 2,5 га Інституту Металокераміки та спеціальних сплавів при АН УРСР на базі лабораторії. Відновивши будівлю та доповнивши її спеціальними прибудовами ми організували там декілька лабораторій».
Ще у 2008 році Українською православною церквою (МП) було ініційоване питання про відбудову святині та повернення її вірянам, а Блаженніший Митрополит Володимир свого часу відслужив біля храму урочисту Літургію. Кияни очікували, що до 100 річниці з початку Першої Світової війни, храм та меморіал на честь загиблих солдат відновлять, про цього так і не сталося.
Позиція науковців з Інституту Проблем міцності залишається незмінною: «всередині споруди міститься унікальне таємне обладнання, яке не може бути демонтоване». З позиції сучасної людини та наукового прогресу, які пережило людство за останні десятиліття, це твердження щодо унікальності радянського устаткування 50-х років минулого сторіччя здається вельми дивним! Да й відгуки поодиноких відвідувачів споруди таємного режиму з детальним описом її стану справляють досить сумне враження.
Час від часу громадські активісти, занепокоєні процесом руйнування 100 річного храму в самому центрі столиці, підіймають питання про відновлення святині та вшанування належним чином пам’яті загиблих. Свого часу, у 2017 році присвячував публікацію і «Вечірній Київ», оприлюднивши тогочасні фотографії святині, переробленої під таємну лабораторію.
З того часу, мало що змінилося у долі цього храму та його прилеглої території. Але будемо сподіватися, що з часом пам’ять про загиблих у Першу Світову українців буде вшановано належним чином, а Храм Миколи Чудотворця відкриє свої двері для вірян, а з вікон башти у візантійському стилі, яка нині самотньо стоїть на Печерських пагорбах, буде видно неосяжність Дніпровських круч та величну красу знаменитих Київських храмів.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Сьогодні на Софійській площі, біля 19:40, коли новорічну ялинку було підсвічено, в одному із кутів запала ілюмінація, яка викликала пожежу.
Постраждалих немає. Наразі встановлюють причину загоряння.
Детальніше на відео.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Станом на 20 грудня у столиці з ночі до ранку очікується туман. Оголошено І рівень небезпечності (жовтий).
Автомобілістам та пішоходам треба бути особливо уважними на дорогах.
За кермом необхідно дотримуватися наступних порад:
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
На думку рятувальників, сьогодні надважливо створити святкову атмосферу для тих, хто чекав цього дня увесь рік.
Так, фахівці Київського гарнізону передали вихованцям підшефної спеціальної школи – інтернату № 16 міста Києва речі першої потреби, іграшки, солодощі й обов’язково свіжі сезонні фрукти, які багаті на вітаміни та необхідні для підтримки імунітету дитини.
Також рятувальники особисто зустрілися із хлопчиками та дівчатами, аби особисто передати їм святкові «миколайчики».
Додатково працівники завітали й до Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №5 ім. Я. П. Батюка, де окрім привітань дітки отримали від гостей ще й корисні поради, як вберегтися від надзвичайних ситуацій.
Загалом, зустрічі із рятувальниками хоч і відбулися із дотриманням карантинних обмежень, проте були теплими та по-справжньому святковими.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Проєкт розроблено київським осередком скаутської організації «Пласт» за фінансової підтримки Благодійного фонду «Zagoriy Foundation» та комунікаційної – від Центру комунікації та інформації.
«Для пластунів робити добрі справи – це головна мета. Ми носимо на однострої вузлик, який нагадує, що кожного дня треба зробити хоча б одну добру справу. Таким чином хочемо прищепити культуру благодійництва серед киян. Тому й запускаємо проєкт», — розповідає голова київського осередку пласту Анатолій Костенко.
Презентація «50 Добрих Справ» недарма присвячена до дня найулюбленішого дитячого благодійника – Святого Миколая, адже за життя майбутній Святий таємно і від щирого серця роздав свою велику спадщину бідним, бо поважав одне багатство – милосердя.
«Ми вклали у створення мапи усю нашу любов до дітей, а також досвід і знання багатьох поколінь волонтерів, які вже понад 100 років присвячують свій час вихованню свідомих, відповідальних, повновартісних громадян. Нашою метою є показати дітям, що благодійність може бути різною, а займатись нею можна хоч щодня, головне – отримувати від цього задоволення», — коментує координаторка проєкту Леся Іващенко.
Проєкт покликаний допомогти маленьким благодійникам та благодійницям дізнатись про 50 способів зробити добре діло і закарбувати свій успіх на скретч-мапі. Більшість завдань будуть цікавими дітям 6-10 років, що починають пізнавати світ і люблять навчатися новому.
«Ми повинні пам’ятати, що десятки років за радянської окупації ініціативи карались, тому відродження благодійництва та волонтерства надзвичайно потрібне сьогодні. Плекання цих культур змалечку – те, що є на часі та потрібне підростаючому поколінню, адже діти – це наше майбутнє», — розповів керівник хабу «VCENTRI» Дмитро Жмайло.
Мапа «50 Добрих Справ» охоплює:
· Благодійність. Тематика мапи присвячена добрим справам, які діти можуть втілювати щодня самостійно або з допомогою дорослих;
· Гра. Одна добра справа – одне завдання. Усі вони приховані захисним скретч-шаром, який дитині потрібно стерти, щоб виконати усі завдання мапи;
· Навчання. Мапа допоможе дізнатись, що благодійність – це не лише пожертви, а й багато-багато добрих справ, які здатні робити світ і людей навколо щасливішими;
· Співпраця. Для виконання деяких завдань знадобиться допомога та порада дорослих, які можуть долучатися до доброго челенджу разом із дитиною.
Організатори впевнені, що реалізація проєкту допоможе батькам змалечку навчати дітей культури благодійності.
Перші 1500 примірників будуть безкоштовно розповсюджені серед маленьких киян. Замовлення можна здійснити на сайті проєкту: http://50goodthings.com/.
Пластуни також передали співробітникам Центру публічної комунікації та інформації благодатний Вифлеємський вогонь.
«Наша скаутська традиція – передавати Вифлеємський вогонь миру. Ми його отримали від австрійських скаутів, які його привезли з Вифлеєму. Цією передачею символізуємо мир, єдність та прийдешнє Різдво», — розповіли пластуни.
Вони зазначили, що вогонь передадуть на Схід до захисників, аби воїни відчули свято та розділили його зі всією Україною.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
У Києві затримали законспірованого агента фсб, якого 12 років тримали у "режимі очікування"
Стрибнули з пірса та не випливли - на столичному Гідропарку загинули двоє іноземців
Зеленський відвідав зруйнований після атаки рф музей Чорнобиля, а також Лук'янівку
У двох районах Києва досі триває рятувальна операція після атаки рф, під завалами можуть бути люди - ДСНС
Козуля, яка під час обстрілу залізла під авто у Києві, отримала поранення. Її госпіталізували - волонтери
Удар рф по Києву забрав життя вже 4 людей та поранив ще 58
У Києві кількість жертв удару рф зросла до 7, у лікарні помер поранений - мер
Наймасштабніша атака на культурні заклади Києва: пошкоджено Національний художній музей, філармонію та оперу
росія атакувала Україну 73 ракетами та 656 дронами: результати роботи ППО
У мережі показали руйнування після удару по Києву - Український дім і Музей Чорнобиля серед пошкоджених об’єктів
Кількість постраждалих у Києві після нічної атаки рф зросла до 44, до лікарень доправили - 28
У Києві ветерана побили під час конфлікту з військовими ТЦК та добровольцями - поліція
Під час масованої атаки рф на Київ пошкоджено будівлю Кабміну - Свириденко
Київ затягнуло їдким димом після масованої російської атаки
У Києві оленятко сховалося під автівкою від обстрілу
Киянин влаштував стрілянину біля багатоповерхівок заради розваги і отримав підозру
Київ під російською атакою дронами - КМВА
У Києві відбулося прощання з лідером ОУН Мельником перед перепохованням
Кількість постраждалих через масовану атаку рф у Києві зросла до 65
МВС показало перші хвилини після атаки рф на Київ з бодікамер патрульних
ДСНС показала фото та відео масштабних руйнувань після нічної атаки рф на Київ
Зеленський розкрив масштаби руйнувань у Києві після масованої атаки рф
Цілі досягнуто": у рф цинічно похизувались ударом по Україні ракетами "Орєшнік" та "Циркон
До 78 людей зросла кількість постраждалих внаслідок масованої атаки рф на Київ, дві людини загинули
Понад 41 тисяча людей ховалися у метро Києва під час нічної атаки рф - це рекорд
У Києві після конфлікту на дорозі нетверезий чоловік викрав Tesla із заправки
У Києві двоє чоловіків обікрали кіоски з цигарками на майже 300 тис. грн
У Києві у результаті атаки рф у ніч на 2 червня пошкоджено 11 закладів освіти
У Києві продовжується масована ракетна атака, зафіксовано численні влучання
Зниклі меблі, алкоголь і ймовірний call-центр: ФПУ повернулася до Будинку профспілок на Майдані
Водій під час суперечки на дорозі у Києві вистрілив опоненту в живіт - поліція
У Києві понад 540 пошкоджених об'єктів, 40% експонатів музею "Чорнобиль" втрачені назавжди - Зеленський