Позначка: Слайдер

 Джерело

З початком велосипедного сезону на дорогах побільшало двоколісного транспорту, а разом із цим – і ризиків. УНН розповідає, яких правил повинні дотримуватися велосипедисти, щоб уникнути аварій і зробити пересування безпечним для себе та інших учасників руху.

Для велосипедистів

Відповідно до ПДР, рухатися по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку.

Велосипед обов’язково має бути оснащений справними гальмами, звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду — червоного.

Групи велосипедистів повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м.

Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі. Також велосипедисти повинні переїжджати проїзну частину велосипедним переїздом, а у разі його відсутності – відповідно до вимог ПДР, тобто необхідно злізти з велосипеда та перевести його в руках через пішохідний перехід.

Чи загрожує штраф за відсутність аптечки в авто: пояснення поліції19.05.25, 15:57 • 2259 переглядiв

У місцях, де рух регулюється, велосипедисти повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

В Україні камери на дорогах почнуть фіксувати проїзд на жовтий і червоний сигнали світлофора21.05.25, 17:28 • 4116 переглядiв

Велосипедистам забороняється:

• керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості – з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів;
• рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд облаштовано велосипедну доріжку;
• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
• під час руху триматися за інший транспортний засіб;
• їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей (підніжок);
• перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками);
• буксирувати велосипеди;
• буксирувати причіп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.

Для водіїв

Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з’їжджаючи з дороги – велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

На регульованих і нерегульованих перехрестях водій повинен дати дорогу пішоходам, які переходять дорогу, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Рух по проїзній частині на велосипедах дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об’їзд. Водії повинні не наближатися досить близько до велосипедистів під час руху, а також при об’їзді, необхідно вибрати безпечну відстань, адже велосипедист може впасти на бік під колеса, і наслідки можуть бути трагічні.

Мопеди та мотоцикли зможуть їздити смугою громадського транспорту: внесли зміни у ПДР01.04.25, 15:12 • 16324 перегляди

Для пішоходів

Згідно з ПДР, пішоходи у разі відсутності тротуарів, пішохідних доріжок, можуть рухатися велосипедними доріжками, проте необхідно триматися правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах.

Особи, які рухаються в кріслах колісних, мають право:

• рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода;
• рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Нові та старі правила: що насправді змінилося в ПДР і техогляді для українських водіїв22.05.25, 14:16 • 2834 перегляди

 Джерело

Хто подбає про дитину, якщо з батьками щось трапиться? Це питання стало особливо болючим у час повномасштабної війни, коли тисячі українських дітей залишилися без батьківського піклування. Відповісти на нього має новий законопроєкт №13215, зареєстрований у Верховній Раді. Він пропонує запровадити інститут пріоритетного права — механізм, який дозволить батькам або іншим особам заздалегідь визначити, кому вони довіряють майбутню опіку над дитиною чи недієздатним родичем. 

УНН розібрався, що передбачає законопроєкт, як працюватиме новий механізм і чого очікувати після його ухвалення.

Визначення інституту пріоритетного права

Як пояснила журналісту УНН адвокат з сімейних та спадкових справ, медіатор Кристина Лаба в умовах війни українські сім’ї щодня зіштовхуються з серйозними викликами. Трагічні події можуть призвести до того, що дитина раптово втрачає батьків або залишається без належної опіки. І саме тому держава повинна забезпечити дієвий механізм, який дозволить батькам заздалегідь подбати про майбутнє дитини.

Запровадження інституту пріоритетного права на опікунство та піклування – важливий і своєчасний крок у цьому. Він надасть батькам можливість заздалегідь самостійно визначити осіб, яким вони довіряють найбільше, і які, на їхню думку, зможуть найкраще подбати про дитину у разі їхньої смерті або втрати дієздатності

“Як адвокат у сфері сімейного та спадкового права, а також медіатор, переконана, що це нововведення є не просто формальністю, а реальним механізмом захисту дитини. Воно дасть батькам змогу заздалегідь подбати про майбутнє своїх дітей і забезпечити їм підтримку у найважчі моменти життя”, – додала експерт.

Так, основними нововведеннями є:

• запровадження інституту розпорядження про забезпечення опіки і піклування щодо пріоритетного права на призначення опікунами, піклувальниками;

• встановлення порядку складання, посвідчення та реєстрації таких розпоряджень;

• визначення механізму врахування волі батьків при призначенні опікунів та піклувальників;

• розширення функціоналу Спадкового реєстру та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для реєстрації розпоряджень про забезпечення опіки та піклування;

• встановлення особливостей призначення опікунів та піклувальників з урахуванням попередньо складених розпоряджень;

• впровадження механізму тимчасового влаштування дітей до осіб, визначених у розпорядженні, до остаточного вирішення питання про опіку чи піклування.

Як пояснює адвокат, інститут пріоритетного права допоможе у захисті прав дитини, а також удосконалить сімейне та цивільне законодавство, щодо вирішення питання про опіку та піклування. Законодавче закріплення цього механізму дозволить уникнути конфліктів, затягувань у процесі призначення опікунів і значно посилить соціальний захист дітей у кризових обставинах.

В коментарі УНН юрист Олександр Олейніков підкреслив, що це законодавче нововведення необхідне, втім запроваджувати його треба було ще у 2014 році.

Особливо з огляду на військову агресію росії та зростаючу кількість дітей, які можуть втратити піклування батьків. Крім того, закон дозволяє батькам уникнути державної або судової “лотереї” щодо того, хто отримає право опікуватися дитиною

Мета впровадження

Головна мета цього нововведення – захистити інтереси дітей та осіб, які потребують опіки, у разі непередбачуваних життєвих обставин, особливо в умовах війни

Зокрема, за словами Олейнікова, законопроєкт надає можливість: 

• зафіксувати волю батьків або опікунів щодо майбутнього піклування про дитину; 

• спростити та пришвидшити процедури призначення опіки, уникнувши затягувань та бюрократії в державних органів; 

• гармонізувати українське законодавство з міжнародними стандартами, зокрема моделями США, Великої Британії, Австралії, Німеччини та Ізраїлю, у яких запроваджений даний інститут; 

• створити додаткові гарантії для дітей військовослужбовців, які можуть загинути або стати недієздатними внаслідок виконання обов’язку перед державою.

Критерії надання пріоритетного права

Відповідно до картки законопроєкту, повнолітні дієздатні особи мають право визначати, хто має бути їх опікуном або піклувальником у разі втрати їхньої дієздатності. Це здійснюється через спеціальне розпорядження про забезпечення опіки і піклування, яке потрібно нотаріально посвідчити та зареєструвати у Спадковому реєстрі. Крім того, також можна додатково визначити осіб, які не можуть бути призначеними опікунами, піклувальниками.

Якщо говорити про неповнолітніх, то потенційних опікунів у розпоряджені зазначатимуть батьки або усиновлювачі. І вони також можуть визначити осіб, які не можуть бути призначеними опікунами, піклувальниками їхніх дітей.

Батьки отримають право вказати тих, хто, на їхню думку, не повинен бути призначеним опікуном чи піклувальником. Це особливо актуально, адже закон традиційно надає перевагу родичам, однак сімейні стосунки можуть бути конфліктними чи небажаними

Для опікунів або піклувальників також передбачено право визначати, хто зможе продовжити виконання цих функцій у разі їхньої втрати дієздатності чи смерті. Якщо опікунів кілька – розпорядження вони мають складати спільно.

У розпорядженні можна назвати одну або кількох осіб – у чіткій послідовності, хто має перевагу. Документ є особистим і одностороннім правочином, тобто кожна особа складає його самостійно.

До того ж це розпорядження:

• можна змінити або скасувати в будь-який момент;

• втрачає чинність у разі подання нового;

• обов’язково посвідчується нотаріально;

• підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі за процедурою, яку має затвердити Кабінет Міністрів.Процедура реалізації.

Як зазначається, задля впровадження інституту пріоритетного права держава має адаптувати свою цифрову інфраструктуру. Зокрема, йдеться про допрацювання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та Спадкового реєстру, в якому фіксуватимуться всі нотаріально посвідчені розпорядження щодо майбутніх опікунів і піклувальників.

Крім того, реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових витрат із держбюджету, які включатимуть:

• розробку нових модулів для реєстрації розпоряджень;технічну підтримку розширення функціоналу.

Точну суму фінансування визначать після створення технічного завдання. Втім, у пояснювальній записці наголошується, що оновлення реєстрів є невід’ємною умовою для запуску механізму в повному обсязі.

Як пояснив Олейніков, законопроєкт є доволі прогресивним, однак його реалізація потребує чітких правил, оскільки можливі такі ризики:

• формальний підхід для надання переваги особі лише на підставі пріоритетного розпорядження без належної перевірки її здатності виконувати функції опікуна;

• недостатня поінформованість громадян: ризик того, що інститут залишиться нереалізованим через низьку обізнаність;

• не до кінця чітко зазначені пріоритети у випадках конфлікту кількох розпоряджень, особливо коли вони складені різними особами (наприклад, батьками й опікунами).

Очікувані результати

У разі прийняття законопроєкту, очікується комплексний позитивний вплив на низку сфер суспільного життя. Насамперед — на захист прав дітей та людей, які потребують опіки.

Особливе значення прийняття закону матиме в умовах воєнного стану, створюючи додаткові гарантії захисту прав дітей військовослужбовців та інших осіб, які беруть участь у захисті держави

Втім, за словами Олейнікова, пріоритетне право може стати предметом зловживань, наприклад, під тиском родичів.

Зокрема, йдеться про психологічний або моральний тиск на особу під час складання розпорядження — наприклад, з боку родичів, які переслідують власні, подекуди, фінансові інтереси. Оформлення розпоряджень “на випадок” лише формально, без належного розуміння правових, моральних та інших наслідків. Конфлікти між зазначеними особами в розпорядженні — особливо якщо там вказано кілька осіб у порядку черговості.

Однак, за словами юриста, закон передбачає суттєві запобіжники:

• обов’язкову перевірку відповідності кандидатів до вимог законодавства (Сімейного та Цивільного кодексу України); 

• можливість суду відступити від пріоритетного права, якщо воно не відповідає найкращим інтересам дитини; 

• вимогу реєстрації розпорядження в державному реєстрі, що забезпечує належний контроль. 

Запровадження інституту пріоритетного права на опікунство є важливим кроком до зміцнення соціального захисту дітей та вразливих категорій населення. Даний законопроєкт дозволяє батькам і опікунам заздалегідь визначати коло осіб, які матимуть переважне право піклуватися про дитину у випадку їхньої смерті або втрати дієздатності. Це забезпечує стабільність, прогнозованість та безпеку для дитини під час війни

 Джерело

Середньомісячні температури цього літа можуть перевищити норму на 1,5–2,5°C, а опади — розподілятися вкрай нерівномірно. Про це в коментарі УНН розповіла синоптик Укргідрометцентру Наталія Птуха.

Загальні кліматичні тенденції для літа 2025 року

За попередніми оцінками, як зазначає Птуха, літо 2025 року в Україні буде теплим і з періодами інтенсивної спеки.

Середньомісячні температури очікуються на 1,5-2,5 градуси вище за кліматичну норму. Можна зазначити, що червень буде (теплішим,-ред.) на 1,5 градуса, а ось найспекотніші завжди в нас липень та серпень. Вони можуть досягати середньомісячних температур десь на 2,5° вище за кліматичну норму

Прогноз погоди по регіонах України

Синоптик пояснила, що найтеплішими залишатимуться південні регіони країни, тоді як західні та північно-східні можуть бути трохи прохолоднішими.

“Тобто синоптичний період може тривати кілька днів, і синоптичних періодів впродовж будь-якого сезону їх багато, то, звичайно, треба кожен з них вже моніторити, дивитися. Для цього синоптики цілодобово і працюють, тому що кожна ситуація унікальна. І розвиток синоптичних процесів, звичайно, може бути непередбачуваний і по-різному розподілятися, як і температурний фон, так і опади”,- зазначила експерт.

Смертельна спека в Японії: влада Токіо скасує плату за воду цього літа21.05.25, 13:54 • 2352 перегляди

Очікувані температурні аномалії та опади

За словами Птухи, влітку, як і в попередні роки, не обійдеться без коливань температури та нерівномірного розподілу опадів.

“Тому що в теплий період в нас завжди нерівномірно розподіл опадів, особливо це під час нестабільної атмосфери, коли відбуваються внутрішньомасові конвективні процеси. Тобто це розвиток, наприклад, грозової діяльності там в день і в години після прогріву земної поверхні, так як вона прогрівається нерівномірно, то, звичайно, в нас і оці грозові дощі, які оці внутрішньомасові вони нерівномірні. Це яскравий приклад, коли там в одному районі міста може бути дощ, в іншому його немає”,-сказала Птуха.

Вплив кліматичних змін на літню погоду

Зокрема, в Україні спостерігаються ознаки зміни клімату. За словами Птухи, більшість місяців року мають додатню аномалію відхилення середньомісячної температури від норми.

“І змінюється те, що характер опадів, збільшується саме кількість зливових дощів, тобто не звичайних таких, а ось саме зливого характеру”,-пояснила синоптик.

Вона відзначила, що в деяких регіонах збільшуються посушливі періоди. “Десь може бути там злива більш інтенсивна, а в іншому районі навпаки в цей час більш посушлива погода”,-додала Птуха.

Рекомендації від кліматолога для населення

Погодні умови можуть негативно впливати на самопочуття людей та погіршення умов життєзабезпечення населення.

Тож Птуха радить українцям бути готовими до вищих температурних показників і адаптуватися до нових кліматичних умов.

Готуватися до літнього сезону, як завжди. От, і єдине, що, ну, враховувати, що тенденція останніх років, температурні показники от можуть бути вищими за кліматичну норму. Ну, в відповідності до цього, звичайно, треба адаптуватися

Повінь в Австралії забрала життя двох людей22.05.25, 09:54 • 744 перегляди

 Джерело

Військові дії на території України  зумовили значні міграційні процеси. Це значно вплинуло на чисельний склад багатьох національних спільнот, значна кількість з них шукає захист у своїх материнських країнах, певна кількість осіб вимушено залишилась на тимчасово окупованих територіях. Про це журналісту УНН повідомили в Державній службі України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) та розповіли про проблеми з якими стикаються представники нацменшин України.

Торік Президент України запровадив нове державне свято – День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Його відзначають 21 травня.

Державна служба України з етнополітики повідомляла, що цьогорічне гасло – “У кожного – свій голос, та серце в нас одне” –  підкреслює унікальність кожного народу, мови, культури, але також і спільну любов до України.

Як українці можуть відзначати День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття

Державна служба України з етнополітики наголосила, що Україна завжди була і залишається багатонаціональною країною, де кожна етноспільнота робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток державності та захист незалежності.

День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – це про прагнення українців бути разом, бути разом попри різне етнічне походження, різні мови і культурні традиції, бути разом тому, що разом необхідно боронити свою країну і відновлювати її. День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття повинен сприяти тому, що люди відновлюють пам’ять про своє етнічне походження і водночас усвідомлюють спільність усіх націй у річищі єдиної української політичної нації

Також ДЕСС зазначила, що в  українських містах і селах є досвід проведення фестивалів єднання культур, де кожна етнічна спільнота демонструвала свої культурні традиції. Проте умови воєнного стану не сприяють проведенню масштабних форумів, але локальні заходи з відзначення відбудуться в регіонах віддалених від лінії фронту.

ДЕСС про корінні народи України

Частиною другою статті 1 Закону України “Про корінні народи України” визначено, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки

Щодо національних меншин в ДЕСС зазначають, що  відповідно частини першої статті 1 Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” національна меншина (спільнота) України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність.

Наголошується, що єдиним офіційним джерелом інформації про кількість осіб, які належать до тієї чи іншої національної меншини (спільноти) України станом на сьогодні є результати Всеукраїнського перепису населення 2001 року. За даними перепису в Україні проживали представники понад 130 національних меншин.

Проте в Державній службі з етнополітики зауважують, що  зміни, що відбулися в українському суспільстві за період, що минув після проведення останнього Всеукраїнського перепису, особливо військові дії, зумовили значні міграційні процеси.

Це значно вплинуло на чисельний склад багатьох національних спільнот, значна кількість з них пошуковує захист у своїх материнських країнах, певна кількість осіб вимушено залишилась на тимчасово окупованих територіях. На думку ДЕСС, наводити статистику 24-річної давнини щодо відсоткової кількості представників тієї чи іншої національної спільноти в умовах, що склалися в наслідок воєнних дій, не є доцільним

Проблеми з якими стикаються в Україні національні меншини та корінні народи

“Представники національних меншин України, що є громадянами нашої держави, становлять невід’ємну частину українського суспільства. В своєму житті та діяльності вони стикаються з тими ж проблемами, що й інші громадяни України. Найбільша проблема – це кривава неспровокована війна, яку розв’язала російська федерація проти України, тисячі людей вимушені покинути свої домівки, тікаючи від бойових дій, тисячі людей втратили своє житло і майно, сотні людей отримали поранення в наслідок повітряних атак на міста і села”, – заявляють в ДЕСС.

Рада ухвалила новий законопроект про нацменшини21.09.23, 10:59 • 331884 перегляди

Євроінтеграційний контекст

Відзначення цього Дня є частиною європейського поступу України. Це ще один крок на шляху інтеграції до ЄС, де повага до прав меншин і культурної ідентичності — основоположні принципи.

Україна як держава, що впевнено рухається шляхом європейської інтеграції, послідовно реалізує зобов’язання в межах Угоди про асоціацію з ЄС — зокрема у сферах захисту прав національних меншн,розвитку міжкультурного діалогу та формування згуртованого, відкритого спільства, що сповідує європейські цінності.

Принцип “єдності в розмаїтті” (motto of the EU: In varietate concordia) є спільним для Європи й України.