Позначка: Слайдер

 Джерело

Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15,5%, що свідчить про те, що суттєві зміни у кредитних ставках та інфляції найближчим часом не очікуються. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Деталі 

На сьогодні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15,5% і це означає, що, в принципі, якихось суттєвих змін і по кредитних ставках, і по показнику інфляції найближчим часом не буде

За його словами, основні чинники, які вплинули на інфляційні процеси в країні, сформувалися ще влітку минулого року. Серед них — подвоєння тарифів на електроенергію, підвищення акцизів на пальне та підвищення податку.

“Ці три головні чинники вплинули на підвищення темпів інфляції і на сьогоднішній день інших суттєвих чинників, які би впливали на інфляцію немає. Курс гривні зараз, як ми бачимо, у нас відносно стабільний, тому курс також мінімально впливає на інфляцію, а можна сказати, практично не впливає”,-пояснив економіст.

“Тому якщо не будуть змінюватись оці три головні чинники, а саме тарифи на електроенергію, як і на газ, акцизи на пальне і податки, якщо тут по цих напрямках змін не буде, то і темпи інфляції будуть на теперішньому рівні”,-додав Новак.

Курс валют на 17 квітня: гривня девальвує17.04.25, 08:59 • 2590 переглядiв

Нагадаємо 

Раніше УНН писав, що Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. У НБУ очікують, що це “сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до цілі 5% на горизонті політики”.

 Джерело

Внаслідок “сірих” схем імпорту й продажу техніки Apple та іншої електроніки бюджет України щороку втрачає від 10 до 15 мільярдів гривень. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомив економічний експерт Олег Гетман. За його словами, така практика набула системного характеру й охоплює найрізноманітніші контрабандні шляхи та способи постачання.

Деталі

За словами експерта, схеми сірого експорту набули широких масштабів. Порушення “сірих” гравців ринку мають не лише системний характер, а й завдають державі значних фінансових збитків.

Обсяги − ми оцінювали втрати бюджету приблизно від цих схем — від 10 до 15 мільярдів гривень на рік. Це − чисті втрати при обсягах більше 50 до 100 мільярдів гривень на рік

Гетман, який залучений у якості експерта до роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, розповів, що вони оцінюють торгові мережі щокварталу і бачать порушення. За його словами, навіть серед найбільших мереж є ті в кого податкове навантаження становить менше 1%, а працівники оформлені на “мінімалку”. 

За його словами, крім великих мереж, в Україні діють сотні, а можливо, й тисячі, невеликих інтернет-магазинів, які взагалі не зареєстровані як суб’єкти господарювання. Державна податкова служба вже активізувала роботу щодо перевірок основних ризикових представників. Наразі ДПС виявила схеми ухилення від сплати ПДВ на понад 286 млн грн у мережах “Ябко” та Yabluka. За словами Гетмана подібні перевірки чекають і на інші мережі. 

Експерт зазначив, що наразі існують різні схеми, за якими техніка потрапляє в Україну в обхід закону: через “пільгу до 150 євро” для поштових посилок, перевезення товару фізособами для особистого користування, чорну контрабанду лісами та полями, заниження митної вартості або перерваний транзит у змові з митниками, підміну товару, реалізацію через фіктивні документи, схеми “скрутки” або ФОПівські мережі. Далі товар реалізується через “мережі-аферисти”, чорні інтернет-магазини, телеграм-канали, ринки чи дрібні крамниці. Щодо випадків “чорних” інтернет-магазинів, де торгівлю ведуть фізичні особи без будь-якої реєстрації, відповідальність переходить до поліції.

Це нелегальна торгівля, штраф 17 тисяч гривень. Те ж саме стосується продажів на ринках без оформлення жодних суб’єктів господарювання

Експерт пояснив, що відповідальність за боротьбу з “сірим” імпортом та нелегальною реалізацією техніки в Україні лежить на низці державних органів, кожен з яких має працювати за своїм напрямом і унеможливлювати “сірий” імпорт та нелегальну торгівлю, або як Бюро економічної безпеки – викривати та зупиняти масштабні фінансові махінації. 

Нагадаємо

Раніше УНН розповідав, що невеликі мережі випадково оприлюднили детальний опис власних схем сірого експорту техніки бренду Apple та її аналогів.  Схеми охоплюють і “дірки” на митниці, і лазівки в законодавстві, які дозволяють наживатися на споживачах та ухилятися від сплати податків на мільярди гривень.  Схема постачання техніки Apple в обхід закону виглядає наступним чином: товар закуповується через посередників у країнах Південно-Східної Азії, де крім того розташовані виробничі потужності Apple. Це переважно несертифікована техніка − новинки, щойно випущені на ринок, або ж відновлені пристрої, які вже були у використанні. В Україну цю техніку доставляють мікроавтобусами за підробленими митними деклараціями. У документах зазначають, що везуть дешеві аксесуари, тоді як насправді перевозять дорогі смартфони, ноутбуки та іншу електроніку. Імовірно, схема працює за підтримки окремих представників митних органів, які забезпечують так званий “зелений коридор”, адже вилучення подібних партій у публічному просторі трапляються вкрай рідко. Уже в Україні техніку реалізовують через мережу магазинів, формально поділену на численні ФОПи. Це дозволяє знизити податкове навантаження та мінімізувати юридичну відповідальність у разі претензій з боку контролюючих органів.

 Джерело

Попри війну в Україні почало з’являтися більше нішевих культур, які раніше неможливо було уявити в українських садах. Наприклад альпійська суниця, фундук та актинідія. Велику роль у цьому відіграла зміна клімату. Підприємці переробляють та експортують свою продукцію, відкриваючи все більше ринків збиту. Як живе ринок садівництва в Україні в умовах війни,  розповів УНН голова громадської спілки “Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України” Володимир Печко.

Які культури, були притаманні для певних регіонів до війни, а зараз “переїхали”

Печко пояснив, що переїзд великих підприємств, які займаються стратегічним вирощуванням певних культур в Україні, справа доволі енерго- та фінансово затратна. Тож глобально такої тенденції в Україні не спостерігається. Є поодинокі випадки.

“Якщо говорити про стратегічне вирощування, тобто про багаторічні культури, то ти просто так, не переїдеш. Підприємець має знайти ділянку, яка буде достатньою, купити її, тобто інвестувати. А це теж – ризики”, – зазначив він.

“Наскільки мені відомо, “Сади Донбасу” постраждали від війни й вони переїхали. Почали вирощувати шипшину в Дніпровській області”, – додав Печко.

Банани під загрозою: до 2080 року вирощування культури в Латинській Америці стане економічно невигідним10.03.25, 16:20 • 24255 переглядiв

Також Володимир Сергійович зазначив, що не всі “переїзди” пов’язані із війною. Деякі з них зумовлені кліматичними особливостями або розширенням географії для тих, чи інших культур. Так, наприклад, черешню та ожину почали вирощувати на Вінниччині, а виноград і геть – по всій Україні.

Черешня, ожина та виноград почали висаджуватися в різних регіонах. Географія вирощування почала зміщуватися в північно-західні регіони. У Вінниці закладають черешневі садки та ожини. Виноробство почало розвиватися практично в усіх регіонах. Хоча це раніше було більш притаманне для півдня, тому що там немає ранніх заморозків, але наразі клімат змінюється

Нішеві культури, які з’являються в Україні

  Нішеві культури — це ті, які мають попит на ринку, однак обсяг їхнього виробництва незначний.  За словами Печко, нішевих культур, які вирощують підприємці для збуту, не так багато, але вони є. І ця галузь знаходиться в процесі розвитку, адже для того, аби зайнятися вирощуванням у промислових масштабах, потрібен час на тестування ризиків та рентабельності такого бізнесу.

Це, наприклад, альпійська суниця, маленька суниця. Її вирощування нещодавно почалось, саме у якості бізнесу. Але її ще небагато, близько 15-20 га по Україні, якщо говорити про промисловий збір, не про дикорослу ягоду

Також, за його словами, можна відокремити обліпиху, яку раніше не вирощували у промислових масштабах та мигдаль.

“Обліпиха диверсифікується, роблять з неї чаї, різні джеми й соки і так далі. Мигдаль на півдні Одещини також почали вирощувати. Знаю підприємства, які мають по 80-90 га мигдалю, але не скажу про їхні успіхи та рентабельність. Для мене це культура така, скажімо, авантюрна, ризикована”, – зазначає Володимир Сергійович.

Печко зазначає, що окрім вирощування безпосередньо у садах, в Україні активно розвивають вирощування ягід у теплицях, аби отримати максимально високий прибуток.

Якщо говорити про період війни, то в Україні зараз саме активно почали розвиватися ті самі парники, теплиці, в яких вирощують і ягоди також. Для того, щоб отримати ранню ягоду і максимально по завищеній ціні її продати

Також за його словами, в Україні наразі активно розвивають вирощування фундука і такі підприємства створюють диверсифікацію.

Вплив змін клімату

Печко зазначив, що зміна клімату безумовно впливає на складнощі, з якими стикаються підприємці, що вирощують ті, чи інші культури в Україні. Зокрема “глобальне потепління” відчутно відображається на вартості вирощування садових культур. Хоча і надає можливість вирощувати деякі культури у тих регіонах, які раніше були для них не притаманні.

Весняні заморозки: експерт розповів, як негода може вплинути на врожай плодових дерев09.04.25, 19:38 • 218236 переглядiв

Не дивлячись на те, що ми в деяких регіонах можемо вирощувати якісь нові культури. Тенденція з глобальним потеплінням все ж таки, я вважаю, негативна. Дуже багато культур вирощується на півдні й проблема зі зрошенням не вирішена

“Якщо ти сьогодні навіть під виноград, який як то кажуть, має бути вистражданий, не даси вологи вчасно, він просто висохне і його там не буде. Не кажучи, вже за зернові культури”, – додає він.

Аграрна наука під загрозою: чому вилучення земель у НААН − стратегічна помилка на рівні держави16.04.25, 10:15 • 144584 перегляди

Ще однією проблемою, пов’язаною зі зміною клімату, стало поширення нових хвороб, шкідників та рослин, які у садівництві заведено вважати бур’янами. Наприклад, ваточник сирійський, який походить з північної Америки. Це дуже злісний бур’ян, який не піддається ані хімічному, ані механічному знищенню, завдяки чому швидко розмножується, що становить серйозну загрозу українським полям.

“Він дуже швидко розмножується. Там, де була одна рослина, стало вже 10, а на наступний рік його й геть дуже важко вивести, практично неможливо. Треба все вирізати з корінням”, – каже Володимир.

Також Печко відзначив, що попри те, що зими в Україні стали м’якіші, з’явились проблеми із пізніми заморозками, у квітні та в травні, які здатні вбити деякі дуже чутливі до температури види культур.

Через псування до споживача не доходить близько 35% вирощених в Україні овочів – міністр07.04.25, 13:57 • 19590 переглядiв

Проте, за словами Печко, є і позитивні наслідки зміни клімату, як то відсутність необхідності вкривати рослини на зиму чи вирощування екзотичних культур.

“Дуже багато підприємств, які кажуть: от в Київській області раніше вони укривали виноград, бо боялись, що вимерзне, а зараз вони кажуть: “А я вже не укриваю”. А укриття – це додаткові витрати й так далі”, зазначив експерт.

Щодо того, як зміна клімату вплинула на можливість вирощувані екзотичних рослин в Україні, Печко відповів, що бізнес не завжди може швидко підлаштуватись під нові погодні умови. “Потрібно дослідити, чи ми можемо закладати, чи ми можемо саджати такі-то, такі-то культури. А просто вкласти гроші у такі експерименти – досить ризиковано”, – вказав він. 

Проте є підприємці, які почали вирощувати в Україні фрукт, схожий на ківі – актинідію. “У нас в Україні росте актинідія, це маленьке ківі. І до речі в Одеській області є підприємство, в якого близько 20 га цього фрукту, і у 2019 році це була найбільша в Європі плантація актинідії. Вони її експортують. Дуже смачна”, – зазначив Володимир.

Збір врожаю фруктів та ягід: експерт попередив про великі проблеми з робочою силою10.04.25, 15:43 • 142759 переглядiв

Диверсифікація виробництва 

Печко зазначає, що українські підприємства навчилися гарно експортувати свою продукцію, тож наразі вони зацікавлені у тому, аби подовжити термін її зберігання, завдяки чому розширити ринки збуту. “Ми вимушені робити диверсифікацію і шукати нові ринки збуту. І виступати не тільки зі свіжою продукцією, а й з переробленою. Тому в Україні наразі така тенденція”, – каже Печко.

За його словами, у 2020 та 2021 році держава максимально підтримувала переробку. Тоді почала з’являтися велика кількість нових для України продуктів. Зокрема соки прямого відживу та сублімаційні сушки, наприклад, яблучні чипси.

“Деякі підприємства не встигали виробляти свою продукцію. Вони її висушать і вона вже розлетілася по дистриб’юторах, і її одразу розбирають. Ми не очікували такого попиту на цей новий вид продукції, але з’явився такий тренд”, – каже Володимир.

 Джерело

Базові юридичні речі щодо угоди про рідкісноземельні метали майже доопрацьовані, і якщо якщо все буде рухатися так само швидко та конструктивно, угода дасть економічні результати Україні та США. Про це у вечірньому зверненні заявив Президент України Володимир Зеленський, передає УНН.

Хороші результати в урядової команди України, яка працює з американською стороною по угоді про економічне партнерство. Перша-віцепрем’єр-міністр Свириденко доповідала сьогодні про це. Базові юридичні речі майже доопрацьовані, і далі, якщо все буде рухатися так само швидко та конструктивно, угода дасть економічні результати обом нашим країнам. І Україні, і Америці 

Нагадаємо

Раніше Свириденко повідомляла, що українські та американські команди досягли “суттєвого прогресу” в роботі над угодою про економічне партнерство та інвестиційний фонд для відновлення України, найближчим часом очікується формалізація угоди з відповідним меморандумом про наміри, команди ще працюватимуть над конкретними пунктами, і сама угода підлягатиме ратифікації у Верховній Раді.

 Джерело

В Україну щороку ввозиться техніка Apple в обхід митного контролю − через “сірі” схеми, які вже набули системного характеру. За оцінками експертів, опитаних УНН, це завдає державному бюджету масштабних збитків. Для оцінки цих збитків варто помножити на десять суму офіційних платежів, що надійшли до бюджету від сірих імпортерів, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. 

Експерти наголошують, що ці схеми мають стати предметом пильної уваги правоохоронних органів. 

Деталі

Голова Комітету економістів України Андрій Новак в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що техніка потрапляє на ринок як незадекларований вантаж, що дозволяє уникати сплати податків і мит та фактично є контрабандою.

Мало того, що везуть дешевий продукт з Азії, але і масштаби часто шокують. Заїжджає, наприклад, десять контейнерів чи фур техніки, а декларується лише одиниця. Решта 90% – заходить повністю в чорну, тобто в контрабанду

Така схема, за словами Новака, є основним джерелом прибутку для деяких нечистих на руку продавців, а покупець часто не отримує жодних гарантій покупець.

Ця практика є поширеним явищем. Якщо звернути увагу, то, як не дивно, хоча це все імпортна техніка, вона дуже часто дешевша, ніж аналогічна, наприклад, у Європі

Окремим способом, за словами експерта, є завезення гаджетів під виглядом дешевих аксесуарів. Проте масштаб цього явища, за оцінками Новака, значно менший, ніж системне недекларування великих партій товару. Розрахувати збитки для бюджету від таких схем, на думку експерта, можливо, порівнявши фактичні платежі компанії і реальні обсяги імпорту.

Я навів приклад 1 до 10 − одиниця декларується, а заїжджає десять. Щоб підрахувати збитки для бюджету − потрібно просто помножити сплачену суму на десять. Маємо контрабандний метод і ще метод підробок

Водночас, виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзин наголосив, що цими тіньовими схемами мають зайнятися відповідні органи – саме правоохоронці, зокрема, Бюро економічної безпеки, мають ретельно вивчити яким чином відбувається нелегальний імпорт техніки в Україну. Лише комплексний підхід та посилення контролю з боку держави зможуть зупинити масштабне поширення “сірого” імпорту і мінімізувати втрати бюджету, які, за деякими оцінками, сягають мільярдів гривень. 

Нагадаємо

Раніше УНН розповідав, що невеликі мережі випадково оприлюднили детальний опис власних схем сірого експорту техніки бренду Apple та її аналогів.  Схеми охоплюють і “дірки” на митниці, і лазівки в законодавстві, які дозволяють наживатися на споживачах та ухилятися від сплати податків на мільярди гривень.  Схема постачання техніки Apple в обхід закону виглядає наступним чином: товар закуповується через посередників у країнах Південно-Східної Азії, де крім того розташовані виробничі потужності Apple. Це переважно несертифікована техніка − новинки, щойно випущені на ринок, або ж відновлені пристрої, які вже були у використанні. В Україну цю техніку доставляють мікроавтобусами за підробленими митними деклараціями. У документах зазначають, що везуть дешеві аксесуари, тоді як насправді перевозять дорогі смартфони, ноутбуки та іншу електроніку. Імовірно, схема працює за підтримки окремих представників митних органів, які забезпечують так званий “зелений коридор”, адже вилучення подібних партій у публічному просторі трапляються вкрай рідко. Уже в Україні техніку реалізовують через мережу магазинів, формально поділену на численні ФОПи. Це дозволяє знизити податкове навантаження та мінімізувати юридичну відповідальність у разі претензій з боку контролюючих органів.

 Джерело

Національна академія аграрних наук України (НААН) опинилася у протистоянні з Фондом державного майна України (ФДМУ), який ініціював передачу понад 135 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні наукових установ та підприємств Академії, до державного підприємства “Резерв” − для подальшої здачі їх в оренду. Формальною причиною названо “неефективне використання”, однак фактично під загрозою опиняється унікальна наукова інфраструктура, яка десятиліттями формувала інноваційний потенціал українського аграрного сектору. Окремі дослідження мають цикл до 10–15 років, а їхні результати є критично важливими для збереження національного суверенітету у сфері агровиробництва, пише УНН.

Аграрна наука під прицілом: що стоїть за рішенням вилучити землю

ФМДУ оприлюднив офіційну заяву, в якій апелює до того, що землі не вилучаються з державної власності, але приноситимуть більші надходження до державного бюджету. Фонд прямо вказує, що за 2024 рік 276 тис. га, якими користується НААН, принесли 3,4 млрд грн виручки − що, за їхньою логікою, “в рази менше”, ніж приватний сектор. Насправді за формулюванням “неефективність” ховається глибоке нерозуміння специфіки наукової аграрної діяльності.

У НААН пояснюють, що землі, які зараз під загрозою вилучення є основою роботи 42 наукових установ та 63 державних підприємств НААН, серед яких − дослідні господарства, наукові інститути, національні наукові центри. Йдеться про полігони для селекційної роботи і створення нових сортів сільськогосподарських культур, території для вирощування елітного насіння, апробації новітніх агротехнологій, збереження й розвитку бази генетичних ресурсів рослин і тварин.

Вирощено в Україні: не комерція, а стратегічна інфраструктура

Для прикладу, саме Національна академія аграрних наук України є одним із ключових укладачів Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. За останні десятиліття науковці НААН досягли вражаючих результатів у селекційній роботі:

• понад 120 сортів пшениці − адаптованих до українських
  ґрунтово-кліматичних умов;
• понад 120 гібридів кукурудзи − різних груп стиглості та напрямів
  використання;
• понад 100 сортів картоплі − включно з високоврожайними і стійкими
  до хвороб;
• близько 500 сортів та гібридів овочевих і баштанних культур;
• близько 200 сортів плодових і ягідних культур;
• понад 150 сортів і гібридів інших основних сільськогосподарських
  культур, зокрема: цукрових буряків, ячменю, вівса, рису, гречки, сої, проса, люцерни та конюшини.

Фактично, сфера діяльності НААН охоплює весь цикл наукового забезпечення агропромислового комплексу України − від фундаментальних досліджень у селекції та генетиці до впровадження інноваційних технологій у виробництво. Досягнення науковців Академії не лише забезпечують аграріїв якісним вітчизняним посівним матеріалом, а й формують основу аграрної самодостатності України, істотно зменшуючи залежність від імпортних сортів, гібридів і технологій.

Простими словами, функціонування системи НААН є реальним інструментом завдяки якому українські фермери мають своє, якісне насіння й сучасні технології, які добре підходять до нашої ґрунту й клімату. Це означає, що вони можуть вирощувати більше, витрачаючи менше − без потреби купувати дороге імпортне насіння чи додаткову хімію. Тобто наш агросектор тримає планку та конкурує на світовому ринку. 

Серед таких досягнень − сорти озимої пшениці “Українка 0246” та “Миронівська 808”. Їх уже висівають на понад 1,5 мільйона га по всій країні. Ці сорти  стійкі до хвороб, адаптовані до реальних умов і дають стабільний урожай навіть тоді, коли рік не надто вдалий. Якісне зерно made in Ukraine − це не мрія, це вже наша реальність.

Крім роботи з зерновими, овочевими та кормовими культурами, НААН також є власником унікальних національних колекцій плодово-ягідних дерев і лікарських рослин. На базі академічних установ не лише зберігаються ці колекції, а й активно розмножуються високоякісні саджанці, придатні для промислового вирощування та оновлення садів.

Колекції, які не мають дублікатів: унікальна спадщина під загрозою

Особливу цінність мають зразки, вивезені та збережені після окупації росією Кримського півострова. Вони були врятовані з наукових садів і колекцій, що існували на території півострова, та інтегровані у систему розведення та вирощування НААН на підконтрольній території.

Одна з таких колекцій, що налічує близько 20 сортів дерев, зокрема плодових і лікарських культур, розміщена на земельних ділянках Інституту садівництва НААН. Саме ці ділянки також потрапили до переліку тих, що можуть бути вилучені на користь державного підприємства “Резерв”. На цій території для колекції роками створювались необхідні умови: спеціальні схеми посадки, системи зрошення та поливу, захист від граду, контроль температурного режиму та ґрунтової вологості. Ці фактори критично важливі для підтримки життєздатності рослин і збереження їхніх генетичних властивостей.

Фізичне перенесення колекції на іншу локацію практично неможливе. Навіть якщо така спроба буде реалізована, складно уявити її вартість − і фінансову, і наукову. Адже в цьому випадку потрібно зберегти не лише самі рослини, а й їхню кореневу систему, мікрофлору ґрунту, умови пророщування і вегетації. Усе це − тонкі, багаторічно відпрацьовані механізми, які не можна просто “перевезти”.

Вибір насправді простий: або зберегти унікальну національну спадщину, яку можна розвивати і передавати наступним поколінням, або знищити її заради короткострокового і зовсім не гарантованого прибутку, що не йде у жодне порівняння з цінністю збереженого.

Крім того, НААН зберігає такі елементи українського аграрного сектору, як географічний бренд “Мелітопольська черешня”, яка добре відома не лише в Україні, а й за її межами. Окупанти вже привласнюють  бренд собі, тому збереження та розвиток подібних сортів − це частина культурної й економічної спадщини України, яка має значення не менше, ніж промислові потужності чи експортний потенціал.

Забрати землю = знищити систему дослідного тваринництва

Інший напрям роботи фахівців НААН – розвиток тваринництва. Науковці академії працюють над створенням нових порід великої рогатої худоби, свиней, овець, кролів, птиці та риби. Особливу увагу приділяють вивченням потреб для потужностей фермерств замкнутого циклу – коли все, від народження тварини до виробництва м’яса чи молока, відбувається в межах одного господарства. Такі ферми можуть вирощувати десятки тисяч голів і не залежать від імпортних постачань.

Якщо у цих підприємств забрати землю, під загрозою опиниться все племінне тваринництво. Сьогодні на базі підприємств НААН утримується понад 18 тис. голів великої рогатої худоби, майже 10 тис. свиней, близько 2 тис. овець і понад тисячу голів птиці. Усе це потребує кормів, які вирощують на власних полях, і простору для забезпечення належних умов утримання.

Це не комерційне фермерство, а наукова база, яка дозволяє Україні розвивати власну селекцію, зберігати породи, бути незалежною у виробництві продуктів тваринництва й підтримувати продовольчу безпеку. Якщо ж тваринництво доведеться одномоментно згорнути, це може спричинити не тільки втрату роками створеного ресурсу, а й екологічні проблеми.

А що в ЄС?

У той час як Національна академія аграрних наук України перебуває в стані невизначеності й фактично терору через загрозу масового вилучення земель, провідні європейські країни, навпаки, активно інвестують у розвиток саме тієї діяльності, яку НААН забезпечує в Україні. Мова знову ж таки про аграрну науку, селекцію, біоекономіку, розвиток сільських територій, підтримку тваринництва і забезпечення продовольчої безпеки.

Наприклад програма досліджень та інновацій ЄС “Horizon Europe” на 2021–2027 роки передбачає виділення 10 млрд євро на проєкти, пов’язані з харчуванням, сільським господарством, розвитком сільських територій та біоекономікою.

На рівні національних прикладів − у 2023 році уряд Німеччини витратив 658,23 млн євро на дослідження та розробки в аграрному секторі, що є найвищим показником серед європейських країн. Витрати Іспанії та Італії на аграрні дослідження склали €335,69 млн та 317,29 млн євро відповідно, що свідчить про значну увагу до розвитку аграрної науки.

І поки Європа підтримує й розвиває аграрну науку, Україна ризикує втратити її через рішення, які не враховують ані наукової, ані продовольчої логіки. Вилучення земель у НААН – це не просто адміністративний крок, це символічна відмова від власної аграрної моделі на користь зовнішньої залежності.

Замість висновків: земля – це більше ніж ресурс

На тлі європейських прикладів зрозуміло: інвестувати в аграрну науку – це норма для розвинених країн. А знищувати її – це шлях до технологічної відсталості та продовольчої вразливості.

Таким чином, вилучення земель у Національної академії аграрних наук України, несе глибокі й небезпечні наслідки.  Протягом багатьох років українці звикли сприймати свою країну як аграрну – з родючими землями, сильним сільським господарством і власною науковою базою в цій сфері, однак зараз є ризик втратити контроль над власним продовольчим сектором, можливістю розвивати власні сорти, технології та породи. Весь ланцюг – від наукових розробок до виробництва – може опинитися під зовнішнім впливом та залежністю від імпортної моделі аграрного виробництва – це вища собівартість, нижча якість, втрата робочих місць, посилення зовнішньої залежності.

Наука має працювати на країну, а не відходити в тінь через відсутність доступу до ресурсів. У час війни, коли кожен гектар і кожна розробка мають значення, знищення аграрної науки – не шлях до ефективності, а прямий удар по національній стійкості. НААН дійсно потребує розвитку й оновлення, але не позбавлення землі. Бо земля – це більше ніж ресурс чи територія, – це інструмент, на якому тримається продовольча безпека, незалежність і майбутнє держави.