Позначка: Слайдер

 Джерело

Україна повністю спроможна сьогодні виробляти достатню кількість дронів на оптоволоконні для потреб Сил оборони. Про це повідомив журналісту УНН радник Президента зі стратегічних питань Олександр Камишін.

Камишін прокоментував виробництва в Україні дронів на оптоволокні.

У нас більше 10-ти виробників, які виробляють ( дрони на оптоволоконні – ред.) на дальність 10-15-20 і більше кілометрів. Вони отримали перші контракти від Агенції оборони закупівель цієї весни. І ми повністю спроможні сьогодні виробляти достатню кількість таких дронів для потреб Сил оборони 

За його словами, ще минулого року була започаткована ініціатива, що отримала назву ZBROYARI: Manufacturing Freedom.

Це коли іноземні наші партнери закуповують за свої кошти вироблене в Україні й передають нашим Збройним силам на фронт. 1,5 млрд доларів минулого року ми отримали комітментів, з яких 500 млн було реалізовано, заплачено, поставлено на фронт. Решта в роботі 

Також радник Президента зазначив, що Україна цього року починає “норвезький трек”.

Ми розраховуємо, що значна частина нових коштів зайде нам саме по норвезькому треку. Ми це робимо спільно з МЗС та Міноборони. Наша оборонка дуже очікує додаткових коштів, тому що кошти, які є в Україні, наш бюджет, їх давно вже недостатньо. Тому для нас це дуже важливий фронт. Ми розраховуємо цього року саме на блок від Нордичних країн 

Нордичні країни надали Україні допомоги близько на 17 млрд євро – прем’єр Швеції31.05.24, 14:40 • 22284 перегляди

Доповнення

Президент Володимир Зеленський повідомляв, що  тільки з початку цього року з’явилися понад 20 нових сертифікованих зразків дронів з оптоволоконною системою керування. Вже 11 українських підприємств опанували виробництво саме таких дронів. Він наголошував, що завдання – досягти найбільших масштабів виробництва та постачання з можливих.

Україна показала партнерам нові військові розробки: від FPV на оптоволокні до річкових дронів25.02.25, 11:49 • 52486 переглядiв

 Джерело

З 2023 року у Верховній Раді лежить законопроєкт, ухвалення якого дозволить повністю легалізувати віртуальні активи в Україні. Наразі над доопрацюванням законопроєкту працюють в комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, зокрема і представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Нацбанку, Мінфіну, а також Мінцифри. Про це в коментарі УНН розповів голова НКЦПФР Руслан Магомедов. 

Деталі 

Як розповів Магомедов, є лише один базовий законопроєкт – №10225, який розробила команда НКЦПФР.

Ще з кінця 2022 за ініціативи Комісії була створена Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів. Ми зібрали громадськість, представників влади, народних депутатів, криптоспільноту і за результатами цих консультацій отримали основоположний текст. Наразі робоча група на базі комітету з питань фінансів, податкової та митної політики взяла його за основу і активно допрацьовує. Туди входять представники НКЦПФР, НБУ, податкового комітету, Мінфіну, а також Мінцифри та інші

Він зазначає, що головна мета для НКЦПФР, щоб цей законопроєкт захищав не лише непрофесійних інвесторів від шахрайських дій і махінацій, але й “білий” бізнес.  “Бо ми чудово розуміємо, що шахрайські схеми в першу чергу будуть дискредитувати саме його (“білий” бізнес -ред.). Тому важливі єдині прозорі правила ведення “гри”. Якщо говорити про наповнення законопроєкту, то ми запропонували регуляцію на базі MiCA (Регламент ЄС про ринки криптоактивів). Мова не йде про тотальний “копіпастинг”. Ми запозичили лише бізнес-логіку та адаптували до українських реалій. Наприклад, нормативи ліквідності, резервування штрафів, вимоги про розкриття інформації тощо, які є в інших країнах, безумовно, не можуть бути ідентично застосовані у нас”, – додає Магомедов.

Днями перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявляла, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року із залученням технічної допомоги міжнародних партнерів, який базуватиметься на європейській директиві MiCA. 

Голова НКЦПФР наголосив, що не може коментувати конкретну позицію Катерини Рожкової, адже “представники НБУ також працюють разом з нами в межах робочої групи над єдиним законопроєктом №10225”. 

“Ніякої глобальної альтернативи від НБУ, окрім того, що вже запропонувала НКЦПФР, наразі немає. Однак не буду заперечувати, що колеги з НБУ надали певні пропозиції, наприклад, в контексті валютного нагляду”, – додає Магомедов.

За його словами, наразі чимало маніпуляцій й різних заяв, в тому числі від голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо того, хто має регулювати ринок віртуальних активів, а хто ні.

Тут варто розділяти особисту думку від думки парламентаря, відповідального за фінансовий напрям. Бо підхід, що регуляція має відрізнятися залежно від особистих симпатій чи суб’єктивної оцінки роботи певного органу, навряд чи можна вважати виваженою позицією з погляду державного управління. Оскільки будь-який Регулятор – це глобальна інституція. У нашій роботі ми враховуємо міжнародний досвід регуляції, а не політичні інтереси. Крім того, в Меморандумі між Україною та МВФ вже чітко визначено, що відповідати за регуляцію ринку буде НКЦПФР спільно з НБУ. Тож, на порядку денному зараз має бути питання “як саме регулювати”, а не “хто регулюватиме

НКЦПФР на виконання вимог Меморандуму між Україною та МВФ зробили презентацію розподілу обов’язків на основі досвіду ЄС за стандартами MiCA, яка була презентована  місії МВФ, а також під час засідання Ради з фінансової стабільності.

“Також ми розробили матрицю, яка містить низку варіантів оподаткування віртуальних активів. Підкреслюю – варіантів, адже НКЦПФР не приймає рішення щодо оподаткування, це завдання профільного комітету ВРУ з Данилом Гетманцевим та Мінфіну, як органу, що відповідає за формування податкової політики. Однак зі свого боку, як майбутній регулятор ринку віртуальних активів, ми хочемо чітко показати відповідальним особам усі сценарії, щоб не зашкодити потенційним учасникам ринку. Адже, наприклад, базова ставка, яка застосовується до чистого доходу (доходи – витрати) від операції з продажу біткоїна, може в підсумку давати менший розмір податку, що треба сплатити, ніж , наприклад, ставка 5 %, але до доходу у вигляді виручки від цієї ж операції. Загалом очікуємо, що найближчим часом законопроєкт приймуть в першому читанні, а ось коли в другому – це вже питання”, – резюмував Магомедов. 

Оподаткування криптовалюти в Україні: що пропонують в Нацкомісії з цінних паперів 09.04.25, 15:27 • 302704 перегляди

Додамо

Фінтехекспертка та співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка у коментарі УНН зазначила, що легалізація криптовалют в Україні принесе системні зміни на ринку цифрових активів. За її словами, реформа базуватиметься на європейській моделі з розподілом повноважень між НБУ та НКЦПФР. Це дозволить навести лад у сфері криптовалют, де наразі панує хаос. Компанії, що працюють з цифровими кивами, будуть зобов’язані отримувати ліцензії, розкривати власників і проходити фінансовий моніторинг.

Правила для звичайних користувачів криптою також зміняться. Їм, зокрема, потрібно буде декларувати криптоактиви, сплачувати податки та проходити верифікацію. Натомість держава гарантуватиме більший захист їх прав. 

У перспективі Олена Сосєдка прогнозує зростання кількості ліцензованих компаній, зменшення тіньового сегменту цифрових активів та активізацію роботи українських банків щодо створення нових цікавих цифрових продуктів. Фінтехекспертка переконана, що Україна зараз має реальний шанс стати піонером у впровадженні гривневого стейблкоїна і закласти фундамент для цивілізованого крипторинку, який буде вигідним як бізнесу так і  державі та громадянам.

Нагадаємо

У лютому повідомлялося, що віртуальна купюра незабаром буде законною в Україні. Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов у коментарі кореспонденту УНН повідомив, що законопроєкт вже достатньо опрацьований і може і повинен прийматися депутатами Верховної Ради. Мета легалізації – запустити ринок віртуальних активів.

Голова підкомітету з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що Верховна Рада планує прийняти законопроєкт про оподаткування криптоактивів до кінця цього року. Це дозволить відстежувати операції з криптовалютами, відповідно до європейських регламентів.

 Джерело

До списків препаратів, ціни на які виробники мають знизити, потрапили не лише вітаміни. Серед найпопулярніших опинилися такі препарати, як “Клофелін” та “Кодепсин”. УНН розпитав у наркологів, чи справді ці засоби настільки затребувані серед українців.

Деталі

Як відомо, препарат “Кодепсин” містить кодеїн, опіоїдний анальгетик і є обмеженим у застосуванні в країнах Європи через високі ризики побічних ефектів або залежності. Основною діючою речовиною препарату “Клофелін” є клонідин, який також може викликати залежність.

Лікар нарколог-психотерапевт Вадим Неясов зауважив, що не розуміє, чому ці препарати увійшли до списків на зниження ціни, адже вони є зовсім непріоритетними для пацієнтів. На його думку, доступнішими мають стати кардіологічні препарати, антибіотики, пульмонологічні засоби.

“Клофелін” – це не актуальний препарат, тому що він використовується в дуже вузькому контексті. Кодеїн викликає залежність і його лікарі майже не призначають

Інші опитані УНН лікарі-наркологи також зауважили, що “Клофеліном” та препаратами, які містять кодеїн, зараз вже ніхто не користується і їх не призначають пацієнтам, а тому не зрозуміло, як вони могли потрапити до списку популярних ліків.

Окрім того, у перелік лікарських засобів, ціни на які мали знизитись, хотіли включити славнозвісний бальзам “Вігор”. Цей препарат мав зайняти одразу три позиції у списку МОЗ.

Однак пізніше його все ж прибрали зі списку. Ймовірно, після внутрішніх обговорень у міністерстві вирішили, що включення настоянки, яка асоціюється радше зі зловживанням, аніж з медичним застосуванням, могло б викликати шквал критики.

Опитані УНН наркологи зазначили, що бальзам “Вігор” це радше відголосок нульових.

Інтерни-студенти в лікарнях раніше вживали “Вігор” з аптеки. Більше грошей у них не було. Це було у 2000 роках. Я не знаю, чому цей “Вігор” потрапив у список. А спирт не потрапив? Запропонуйте їм, як альтернативу, спиртові серветки. Хай регулюють краще на них ціни, їх вживати не можна

У МОЗ забули, які ліки внесли до ТОП-100 і не змогли пояснити, чому до переліку увійшов клофелін31.03.25, 10:03 • 199323 перегляди

Нагадаємо

З 1 березня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №168 щодо зниження цін на ліки, ухвалена на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України. Відповідно до урядової постанови Міністерство охорони здоровʼя затвердило перелік ТОП 100 ліків, які повинні здешевшати на 30%. Однак, як свідчать аналітичні дані, ціни впали лише на 25%, тоді як вартість інших препаратів, що не увійшли до списку, продовжує зростати.

Пізніше був опублікований ще один список з ліками, ціни на які мають знизитися на різний відсоток від вартості.

 Джерело

В Україні майданчиків для утримання відходів руйнування через агресію рф – до 50. Про це журналісту УНН повідомив голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко

Деталі

“Відходи про, які ви кажете, – це так звані відходи руйнування. Ще на початку повномасштабного вторгнення, десь у березні 2022 року, за нашою спільною ініціативою, ініціативою з боку керівника Мінінфраструктури, керівника Міндовкілля, з моєї ініціативи була напрацьована певна рамка для управління цими відходами. Ми чітко визначили шляхом внесення постанови уряду, що ці відходи мають виокремлюватися від побутових відходів”, – сказав Бондаренко.

Він зазначив, що відходи руйнування мають збиратися на певних майданчиках для їх утримання. “Потім вони мають перероблятися окремо від побутових відходів або від інших відходів руйнування або знесення”, – додав Бондаренко.

Він також розповів про кількість в Україні майданчиків для утримання відходів руйнування через агресію рф.

Врахуйте, що біля кожного з міст, великих міст, які зачепила війна, є такий майданчик. Біля кожного меншого населеного пункту є майданчик, щось схоже, але зазвичай це просто окремо відведена частина карти на полігоні побутових відходів. Тобто вони існують, їх по країні – до 50 таких майданчиків, не більше. Наскільки вони виконують свою функцію? Знову ж таки, як функція накопичення, так, вони виконують свою функцію. Як функція обробки цих відходів, безумовно, що ні

Бондаренко вказав, що станом на зараз кількість відходів руйнування – велика. Також, за його словами, на тимчасово окупованих територіях перебуває величезна кількість зруйнованих будинків в результаті бойових дій або прильотів ворожих ракет, дронів.

“Коли ми розпочнемо розбирати (території, які звільнимо від окупації – ред.), то перед нами постане ще більша проблема. Це буде проблема не зберігання, а проблема безпосередньо використання відходів, повторного використання і зменшення забруднення ними наших земель. Я знаю, що є декілька міжнародних проектів, які напрацьовують методики для повторного використання цих відходів”, – сказав Бондаренко.

82 млрд євро: ОБСЄ оцінила екологічні збитки від війни в Україні 10.03.25, 18:28 • 21088 переглядiв

Він зазначив, що процесу повторного використання відходів має передувати їх якісне сортування, виокремлення з цих відходів небезпечних відходів, виокремлення в певних випадках тих відходів, які взагалі не можуть використовуватись та перероблюватися.

“Звісно, я сподіваюсь, що ми в якийсь момент перейдемо до моменту стимулювання використання цих відходів, тому що інакше це буде економічно невигідно. Вигідно буде, на жаль, все ж таки захоронювати їх на певних майданчиках. От для того, щоб такого не було, щоб в нас не утворилася окрема величезна кількість таких відходів, а вони могли використовуватися, потрібна пріоритезація використання цих відходів, потрібне стимулювання, додаткове стимулювання, економічне стимулювання цієї діяльності”, – наголосив Бондаренко.

Через війну зруйновано дуже багато систем водопостачання, є плани на моніторинг водних ресурсів – Міндовкілля22.03.25, 12:39 • 35712 переглядiв

Окрім того, Бондаренко розповів про фінський досвід.

“Торік в квітні я був у Фінляндії. Я дивився на фінський досвід переробки відходів знесення. Вони дуже схожі на відходи руйнування, інше просто утворення, а принцип їх обробки, переробки один і той самий. Там на таких майданчиках відходи відсортовані, перероблені й більше ніж місяць не залежуються. Завезли, розсортували, подрібнили, переробили дерево на тріску, великі камінці переробили на менші камінці, забрали, завезли нове. Отак має працювати ця система”, – сказав Бондаренко.

Доповнення

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомляло, що відходи руйнувань – одні з найбільш видимих наслідків повномасштабної агресії проти України. За офіційними оцінками, понад 280 тисяч будівель і споруд зруйновано або пошкоджено, і щонайменше 100 тисяч із них – не підлягають відновленню.

У 2023 році міністерство вказувало, що від початку повномасштабного вторгнення рф в Україні вже утворилося понад 670 тисяч тонн відходів руйнації.

Зазначалось, що є багато проєктів з їх переробки. Такі відходи використовуються переважно для підсипки доріг.

 Джерело

В Україні торік була дуже велика проблема з робочою силою для збирання врожаю фруктів та ягід. Були непоодинокі випадки, коли підприємства не змогли зібрати врожай. Цього року проблеми з робочою силою будуть ще більш виражені. Про це журналісту УНН заявив голова “Укрсадвинпрому” Володимир Печко.

Минулого року дуже велика проблема була саме з робочою силою. Якщо говорити не про втрату врожаю, а про можливість надати його нашим споживачам. Торік були непоодинокі випадки, коли підприємства не змогли зібрати врожай. Нікому було його збирати

Весняні заморозки: експерт розповів, як негода може вплинути на врожай плодових дерев09.04.25, 19:38 • 193395 переглядiв

Печко розповів, що у “Укрсадвинпрому” була ініціатива щодо покращення законодавчих норм для залучення іноземців до збирання в Україні врожаю через нестачу людей.

“У нас була ініціатива щодо покращення законодавчих норм, підзаконних нормативних актів, які регулюють в тому числі міграційне законодавство, яке пов’язане з міграційною службою (для того, щоб сприяти залученню, запрошенню до України іноземців – ред.) для збирання врожаю. Це можуть бути такі країни, як Непал, Індія, В’єтнам. Для нас – це зараз питання номер один. Тому Укрсадвинпром звернувся з ініціативою до Міністерства аграрної політики. Міністерство вже звернулося до інших центральних органів виконавчої влади, щоб консолідовано вирішити цю проблему”, – розповів Печко.

Печко також зауважив, що проблема з нестачею робочої сили є не тільки в садівництві, але й в будівництві.

Голова “Укрсадвинпрому” наголосив, що цього року проблеми з робочою силою будуть ще більш виражені.

“Вони будуть ще більш виражені, тому що обстрілів не стало менше. Наприклад, виноробство. На сьогодні є підприємства, які не змогли фізично закінчити станом на квітень обрізку винограду. Це пов’язано з тим, що нікому його просто обрізати, нікому збирати врожай”, – заявив Печко.

Рештки мокрого снігу та заморозки очікуються завтра: далі – повертається весна 10.04.25, 12:57 • 7796 переглядiв

Вплив на вартість ягід та фруктів

На запитання, чи нестача робочої сили вплине на підвищення вартості ягід та фруктів, Печко відповів: “Звісно це вплине на вартість ягід. Коли нема людей, працівників, то звісно, що ринок праці буде збільшувати ціну за оплату праці”.

Голова “Укрсадвинпрому” також розповів, які фактори можуть вплинути на вартість ягід та фруктів.

“Перше – це рівень інфляції, у нас збільшується ціна на багато, що в Україні: на засоби захисту, на добрива. Другий фактор – це робоча сила. Збільшується рівень оплати праці. Третій – це те, що може вплинути на врожайність – погодні умови. І четвертий – митні вимоги, які запроваджуює то Америка, то Європа до України. Це чотири основні фактори, які можуть вплинути на вартість садівничої продукції”, – пояснив Печко.

Через псування до споживача не доходить близько 35% вирощених в Україні овочів – міністр07.04.25, 13:57 • 14659 переглядiв