Позначка: Слайдер

 Джерело

Україна готується до системної трансформації ринку цифрових активів. Національний банк презентував концепцію державного контролю криптовалютного ринку, яка базується на європейських стандартах MiCA (Markets in Crypto-Assets). Документ також передали на вивчення Міжнародному валютному фонду, що свідчить про серйозність намірів української влади щодо легалізації криптовалют. УНН розпитав у фінтехекспертки та співзасновниці першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олени Сосєдки, що такі зміни означають для бізнесу, держави та українців.

Працюватиме два регулятори 

Суть моделі, яку пропонують запровадити в Україні — дворівневе регулювання крипторинку. З одного боку Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) регулюватиме усі операції з токенами. До її функцій входитимуть ліцензування, контроль за емісією, перевірка діяльності компаній, які працюють з блокчейн-рішеннями.

З іншого боку Національний банк України відповідатиме за обіг електронних грошей та операцій з обміну криптовалют на національну валюту. Також саме Нацбанк встановлюватиме вимоги до фінансового моніторингу операцій з криптою.

Модель поділу регуляторних повноважень між Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку та НБУ — це європейський стандарт. Вона дозволяє чітко розмежувати відповідальність і забезпечити системний підхід до регулювання ринку. Ми нарешті відійдемо від хаосу і почнемо рухатися в напрямку зрозумілих, прозорих правил гри

Ліцензії, прозорість і нові вимоги

Після легалізації криптовалют в Україні, компанії, які працюють із цифровими активами, будуть зобовʼязані отримувати ліцензії, розкривати інформацію про власників та кінцевих бенефіціарів, звітувати про обсяги своїх операцій.

Зокрема, буде бов’язковим ліцензування компаній, які випускають токени або надають криптопослуги.

Окрім того, за словами фінтехекспертки, будуть запроваджені KYC/AML-стандартів, тобто обов’язкова верифікація користувачів і фінмоніторинг операцій з цифровими активами..

Компаніям також доведеться звітувати про кінцевих бенефіціарів та обсяги їхніх активів.

Для гравців крипторинку буде запроваджений фіскальний контроль і оподаткування.

“Для бізнесу це буде болісний, але необхідний перехід. Замість роботи “на свій страх і ризик” компанії отримають право працювати відкрито, під захистом держави. Також у них зʼявиться можливістю виходити на міжнародні ринки”, — пояснила Олена Сосєдка.

У користувачів буде більше прав і більше зобов’язань

Закріплення статусу криптовалют в українському законодавстві змінить правила гри не лише для бізнесу, а й для звичайних українців, які зберігають активи в крипті або використовують її для розрахунків, переконана фінтехекспертка.

Наприклад, легалізація криптовалют дозволить офіційно декларувати цифрові активи, передавати їх у спадщину, використовувати у цивільно-правових договорах.

Водночас прибуток від торгівлі криптою, її продажів або обміну на гривню буде оподатковуватися. Наразі ставка податку ще обговорюється, однак тренд очевидний — тіньові операції припиняться.

Після законодавчого закріплення статусу криптовалют, їхній обмін на гривню буде можливим лише через верифіковані платформи. P2P-операції без підтвердження особи ймовірно будуть заборонені або обмежені, прогнозує Олена Сосєдка.

Паралельно із обмеженнями та оподаткуванням права користувачів стануть більш захищеними. Офіційні платформи будуть зобовʼязані забезпечувати клієнтську підтримку, страхувати ризики і нестимуть відповідальність перед регулятором.

“Користувачі будуть більш впевнені у криптовалюті як активі. Але паралельно у них зʼявляться нові обов’язки — декларування, сплата податків, верифікація. Це — ціна цивілізованого ринку”, — вважає Олена Сосєдка.

Прогнози на 2025–2026 роки

Після запуску нової системи регулювання ринок очікує серйозне оновлення, переконана фінтехекспертка.

Зокрема, Олена Сосєдка прогнозує стрімке зростання кількості ліцензованих компаній. Більшість серйозних гравців крипторинку отримають українські або європейські ліцензії та почнуть працювати відкрито.

Як наслідок тіньовий обіг цифрових активів скоротиться. Анонімні операції втратять актуальність через контроль з боку регуляторів та неможливість офіційно конвертувати прибутки у фіат, тобто у валюти, які є узаконеним платіжним засобом.

Фінтехекспертка не виключає, що українські банки почнуть створювати власні цифрові продукти. Йдеться, наприклад, про створення для користувачів можливостей  зберігання крипти, обміну або запровадження токенізованих цінних паперів.

Після легалізації крипти токенізована гривня більше  не буде фантастикою. Зі зростанням інтересу до CBDC (цифрової валюти центрального банку – ред.), Україна може стати одним з піонерів запуску гривневого стейблкоїна, який буде офіційно підкріплений

Шанс, яким потрібно скористатись

Україна наразі має унікальний шанс закласти фундамент для повноцінної, прозорої криптоекосистеми, орієнтованої на європейські стандарти.

“Ті компанії, які вже зараз готуються до нових правил, виграють найбільше. А держава отримає нове джерело доходів у вигляді податків, інвестицій та технологічного прориву”, — зазначила Олена Сосєдка.

У найближчому майбутньому ми можемо стати свідками радикальної трансформації фінансового ринку в Україні. Сірий ринок крипти з мінімальною відповідальністю може змінитись на регульований простір з чіткими правами, обов’язками та гарантіями. І це — той випадок, коли можуть виграти всі його гравці: бізнес, держава і споживачі.

Нагадаємо

У лютому повідомлялося, що віртуальна купюра незабаром буде законною в Україні. Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов у коментарі кореспонденту УНН повідомив, що законопроєкт вже достатньо опрацьований і може і повинен прийматися депутатами Верховної Ради. Мета легалізації – запустити ринок віртуальних активів.

Голова підкомітету з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що Верховна Рада планує прийняти законопроєкт про оподаткування криптоактивів до кінця цього року. Це дозволить відстежувати операції з криптовалютами, відповідно до європейських регламентів.

 Джерело

На фармацевтичному ринку України утворився колапс через запровадження нового регулювання. Попри заборону укладання маркетингових договорів між аптеками та виробниками, яка, по суті, звільнила заводи від необхідності сплачувати відсотки  рітейлу, ціни на ліки не лише не знизилися – вони продовжують стрімко зростати. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів член комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Юрій Заславський.

За словами нардепа, українські фармвиробники заявляють про те, що були змушені сплачувати аптечним мережам 40-60% від вартості препарату за маркетинговими угодами. Заводи стверджують, що це впливало на відпускні ціни ліків, тому пацієнти були змушені купувати їх дорожче.

Наприклад, протягом 2024 року виробники підняли ціни у 2–2,5 рази, пояснюючи це нібито високими витратами на просування своїх товарів.

Після запровадження нового регулювання фармринку з 1 березня, маркетингові угоди між виробниками та аптеками потрапили під заборону. Але, за словами Юрія Заславського, замість того, щоб знизити відпускні ціни на 40-60%, вивільнених від маркетингу, виробники не пішли на такий крок. 

Якщо брати справедливо, то після заборони маркетингу виробникам більше не потрібно сплачувати цих 60%. Вони повинні були б знизити свої ціни. Навіть якщо заборонили на два місяці цей маркетинг, то ви, будь ласка, на два місяці цю додану вартість, яку ви вкладаєте в вартість ліків, відніміть. Але вони, звичайно ж, цього не зробили

Натомість аптеки, позбавлені доходу у вигляді маркетингових угод, змушені самостійно покривати свої витрати.

Коли аптека має орендоване приміщення, має персонал, комуналку і таке інше – це її витрати. Тої націнки, яку ставили аптеки, 10-12% на рецептурні життєво важливі препарати для залучення пацієнта, її не вистачає. Вони збільшили націнку автоматично, бо вони не можуть розраховувати на маркетинг, який до того покривав ці знижки. Відповідно, ціни виросли. Але якби ціни виробників просіли, якби виробники віднеслися до цього справедливо, то ціни би, звичайно, понизилися

Як приклад нардеп розповів, що днями купував ферментний препарат, який ще в січні коштував 200 грн, а зараз його вартість уже 250 грн. 

Парадоксально, але саме виробники активно формують наратив про “захмарні” аптечні націнки аж до 100-150%,  намагаючись перекласти провину на роздріб. При цьому ігнорується факт, що середній аптечний асортимент складає до 5 тисяч найменувань, а прибутковість може суттєво різнитися в залежності від позиції, зазначив нардеп.

До того ж ринок ліків в Україні – це переважно генерики. Немає дорогих інновацій. Тому говорити про високу маржинальність всього асортименту – маніпуляція, вважає Заславський.

Окрім того, він звернув увагу на те, що через втрату маркетингових угод знизяться надходження до держбюджету, бо раніше аптеки сплачували за такі надходження податки. Ба більше, нардеп не виключає, що повна заборона маркетингу призведе до виникнення тіньових схем.

Маркетинг – це ціла наука. І сьогодні не використовувати маркетингові заходи задля промоції того чи іншого препарату, я зараз говорю не про рецептурні, а про безрецептурні препарати, я не бачу в цьому сенсу. Державне регулювання влаштовувати? Наскільки я пам’ятаю, там, де держава починає втручатися, там починається хаос

Варто зазначити, що наразі держава не регулює відпускні ціни виробників ліків, а обмежує виключно націнки дистрибʼюторів та аптек. Це при тому, що, за даними досліджень, 72% ціни препарату формує саме виробник. 

На думку нардепа, вихід – у поверненні маркетингових угод з прозорим оподаткуванням і водночас у збалансованому підході до регулювання діяльності аптечних мереж, дистрибʼюторів та виробників – як це відбувається в Європі.

Варто уточнити, що у країнах Європи маркетингові угоди на безрецептурні лікарські засоби між виробниками та аптеками не регулюються, тобто держави не втручаються  у господарські відносини компаній. А маркетинг рецептурних препаратів у європейських країнах заборонений. 

Зараз на одній київській вулиці може бути п’ять аптек. Але це не монополія – це конкуренція. І споживач сам обирає, куди піти. Якщо одна мережа не бере товар, інша візьме. Не в цьому суть проблеми

Зазначимо, що розвинені країні стимулюють конкуренцію, зокрема й на фармацевтичному ринку. Відповідні органи там лише відслідковують випадки маніпуляцій та змов з метою монополізації ринку. В Україні, до речі, цим займається Антимонопольний комітет.

Нагадаємо

За даними Державної податкової служби, українські фармвиробники у 2024 році сплатили найменше податків у галузі, що викликає питання про можливі тіньові схеми та несправедливість у фіскальному навантаженні. Так, юридичні особи та фізичні особи підприємці, які займаються роздрібною торгівлею ліків у аптеках, у 2024 році сплатили до бюджету близько 5,4 мільярдів гривень податків. Дистрибʼютори у тому ж році принесли держбюджету понад 9,7 мільярдів гривень. Виробники ж лише трохи більше, ніж 4,5 мільярдів гривень.

На думку економіста Олега Гетьмана така модель ринку, де виробники платять найменше податків виглядає дивно і може вказувати на використання схем з ухилення від сплати податків.

За даними сервісу Opendatabot, у 2024 році дохід лише трьох найбільших заводів склав майже 23 мільярди гривень, зокрема дохід “Дарниці” становив понад 6,8 млрд грн, “Фармаку” – 10,7 млрд грн, а “Артеріуму” – 5,2 млрд грн.

Додамо

У кінці лютого раніше на фармзаводах “Дарниця”, “Фармак” та “Артеріум” у Києві правоохоронці провели обшуки. Назва четвертого підприємства, де також відбувалися слідчі дії, поки офіційно не розголошується.

У Київській міській прокуратурі повідомили УНН, що йдеться про можливе привласнення державних та бюджетних коштів посадовими особами фармвиробників, які, за версією слідства, вступили у злочинну змову з представниками одного з дистриб’юторів західних регіонів України. Відповідно до матеріалів справи, посадовці налагодили протиправний механізм збуту лікарських засобів за завищеними цінами до державних і комунальних медичних установ, що дало змогу згодом заволодіти коштами та легалізувати їх.

У результаті дій, які кваліфікують як зловживання службовим становищем і відмивання коштів, бюджет зазнав збитків у розмірі 3,15 млн грн. П’ятьом особам у цій справі вже повідомлено про підозру за фактом легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом. 

 Джерело

Статус критично важливого підприємства до 31 березня підтвердили понад 23 тис. компаній. Підприємства і надалі зможуть отримати статус критичного, що дасть можливість забронювати своїх працівників, проте вже на основі нових критеріїв. Про це йдеться у відповіді Міністерства цифрової трансформації на запит УНН. 

Деталі

Як повідомили у Мінцифри, понад 23 тис. компаній підтвердили статус критично важливого підприємства за відведений період, який надавав Кабмін. 

Бронювання з 1 квітня: що потрібно знати підприємствам та військовозобов’язаним 31.03.25, 11:30 • 232932 перегляди

В міністерстві наголосили, що статус критично важливого надається бізнесу, який відповідає трьом критеріям. Два обов’язкові – середня зарплата працівників не менш ніж 20 тисяч гривень та відсутність заборгованості зі сплати податків і ЄСВ. 

Третій критерій – на вибір: 

• сплата податків і зборів понад 1,5 млн євро за рік (еквівалент у гривнях за курсом НБУ);
• валютні надходження понад 32 млн євро на рік, крім позик і кредитів; 
• стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів); 
• вагоме значення для певної галузі економіки або потреб територіальної громади;
• рівень середньої заробітної плати не нижчий за середній по регіону за IV квартал 2021 року для комунальних підприємств;  
• статус резидента Дія.City; 
• постачальник електронних комунікаційних послуг: з використанням мереж  мобільного зв’язку (чистий дохід понад 200 млн грн/міс) або з використанням мереж фіксованого зв’язку (чистий дохід більш ніж 20 млн грн/міс). 

Якщо бізнес відповідає всім трьом вимогам, для отримання статусу критично  важливого йому потрібно виконати такі кроки: 

• визначити профільний орган (для галузі енергетики – Міненерго, для сільського господарства – Мінагро, для резидентів Дія.City – Мінцифра тощо); 
• підготувати документи (фінансові звіти, довідки про зарплати, відсутність податкової заборгованості); 
• подати заяву до відповідного органу;
• дочекатися рішення; 
• отримати офіційне підтвердження. 

Бронювання в Україні: які підприємства є критично важливими та хто може отримати відстрочку від мобілізації06.02.25, 17:28 • 141361 перегляд

В міністерстві повідомили, що статус критично важливого підприємства можна буде отримати і після 1 квітня. 

Після 31 березня закінчилася лише можливість користуватися статусами критичності, що були отримані за минулими критеріями. Підприємства, що не оновили свій статус критичності, після 31 березня  втрачають свою попередню критичність. Тобто не зможуть на її підставі бронювати своїх працівників. Бронювання військовозобов’язаних працівників, які отримувались на підставі старої критичності, завершують свій термін дії в ніч на 1 квітня. Тому таким компаніям потрібно повторно отримати критичність вже на основі нових критеріїв, після чого можливість бронювати працівників буде відновлено

З 1 квітня всі оформлені за старими правилами бронювання втратять чинність: Мінекономіки роз’яснило01.04.25, 14:16 • 16572 перегляди

 Джерело

Фармацевтичні підприємства, на яких наприкінці лютого правоохоронці проводили обшуки, підозрюють у привласненні та легалізації понад 3 мільйонів гривень державних коштів. Про це повідомили УНН у Київській міській прокуратурі у відповідь на офіційний запит.

Деталі

За даними прокуратури, розслідування ведеться за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України. Йдеться про можливе привласнення державних та бюджетних коштів посадовими особами фармвиробників, які, за версією слідства, вступили у злочинну змову з представниками одного з дистриб’юторів західних регіонів України.

Згідно з матеріалами справи, посадовці налагодили протиправний механізм збуту лікарських засобів за завищеними цінами до державних і комунальних медичних установ, що дало змогу згодом заволодіти коштами та легалізувати їх.

У результаті дій, які кваліфікують як зловживання службовим становищем і відмивання коштів, бюджет зазнав збитків у розмірі 3,15 млн грн. П’ятьом особам у цій справі вже повідомлено про підозру за фактом легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом. Розслідування триває.

Цікаво, що предметом справи стало “всього лише” 3,15 млн грн – на тлі фінансових показників фігурантів ця сума виглядає радше як дрібна решта. Наприклад, за даними сервісу Opendatabot, у 2024 році дохід “Дарниці” становив понад 6,8 млрд грн, “Фармаку” – 10,7 млрд грн, а “Артеріуму” – 5,2 млрд грн. Як кажуть, на каву з корпоративного бюджету – та й то не всім.

Народний депутат Михайло Цимбалюк у коментарі УНН заявив, що вважає дії виробників ліків не просто неприпустимими, а злочином під час війни.

Сьогодні фармбізнес став на диво дуже прибутковим, хоча зважаючи на війну, на велику кількість поранених, як військових, так і цивільних, це мало бути взагалі на рівні рентабельності і з невеликим прибутком, нехай там 15-20%. А те, що відбувається зараз, то це неприпустимо, це неподобство, це злочин під час війни і виведення коштів за кордон фармкомпаніями в тому числі. Дивно, що це відбувається в наших вітчизняних компаніях 

На його думку, дуже важливо, щоб після рішення РНБО міністр охорони здоровʼя та уряд в цілому ретельно розібралися, де було завищення цін на ліки і чи було воно обʼєктивним.

Бо йде шалений спротив, ті ж фармкомпанії деякі ліки взагалі зараз притримали для того, аби розбурхати людей, щоб показати, що відбувається тиск на бізнес. Хоча, насправді, це зовсім не так 

Нагадаємо

У кінці лютого раніше на фармзаводах “Дарниця”, “Фармак” та “Артеріум” у Києві правоохоронці провели обшуки. Назва четвертого підприємства, де також відбувалися слідчі дії, поки офіційно не розголошується.