Позначка: Слайдер

 Джерело

Моя подруга минулого тижня дивувалася: “Як це бути 25-річною й уже мати криптопортфель?”, а я подумала: так, може, це вже не дивина, а норма для сучасного покоління?

Сучасна молодь занурена у цифрову економіку змалку і формує фінансові звички, кардинально відмінні від тих, що були у покоління 40+. На відміну від своїх батьків, які відкривали для себе поняття “фінансова грамотність” лише тоді, коли кредитка ставала проблемою, або коли інфляція з’їдала “депозит під 18%”, Gen Z вчиться керувати фінансами ще зі шкільного віку. Інколи мені здається, що сучасні діти народжуються з відчуттям грошей у ДНК. 

І їх цікавість підтверджена реальними дослідженнями. Так, за даними опитування U-Report Ukraine – підлітки демонструють інтерес до фінансової освіти: понад 80% молодих людей хотіли б вивчати фінансову грамотність у школі. І це великий контраст із нашим поколінням, для якого слово “бюджет” колись звучало як щось державне, а не особисте.

Адже поки ми спотикалися, втрачали, вчилися рахувати постфактум – наші діти з дитинства знають, що гроші це не тільки “мати”, а ще й “керувати”. Вони рахують кишенькові витрати в застосунках, а не в записниках. Дивляться TikTok і YouTube, де блогери пояснюють, що таке “пасивний дохід”, “кешбек”, “інвестиції”. 

Та разом із цим виникає й інший виклик: між цікавістю й компетентністю – прірва. Фінансові “гуру” з інтернету обіцяють швидке збагачення, дропшипінг “за вечір”, крипту “без ризиків”. Тому наше завдання як дорослих не лише заохочувати дітей до отримання нової інформації, а й навчати критичного мислення: не все, що звучить впевнено – правда.

Ще одна відмінність “нашого” покоління від “їхнього”. Сучасні діти, на відміну від старшого покоління, не вважають економію чимось “незручним”. У TikTok 10-річні блогери з азартом розповідають, як збирають на планшет, а підлітки – як відкладають 10% з кожної стипендії. Заощадливість стала трендом – “loud budgeting” замінив сором’язливе “мені бракує грошей”.

А ми з вами – перше покоління батьків, яке розуміє, що дитину треба навчити не лише читати й рахувати, а ще й відрізняти фінансову пораду від маніпуляції. У світі, де “легкі гроші” це частина контенту, саме ми маємо показати дітям, що фінансова грамотність це не тільки про заробіток, а й про критичне мислення, планування і терпіння.

Крім того, сучасним батькам важливо не висміювати, коли дитина каже: “Я хочу інвестувати в акції LEGO”, або “Я бачив, що долар падає”. А допомогти зрозуміти, що фінансова культура – це не про цифри, а про відповідальність.

А ще наше завдання не тільки навчати, а й навчатись. Нам у них конкретно того, що про гроші можна говорити легко, без сорому, без табу; що фінансова грамотність це не привілей економістів, а мова виживання у світі змін. 

І якщо ми, батьки, колись вчилися на власних помилках – то наші діти мають шанс навчитися на наших історіях. І це, мабуть, найкраща інвестиція, яку ми можемо зробити.

 Джерело

Ситуація в енергетичній системі України залишається складною. Про це повідомив керівник департаменту з комунікацій ДТЕК Фелікс Зінченко у коментарі УНН та пояснив для чого загалом вводять графіки відключення.

У разі запровадження графіків відключень, це робиться для того, щоб збалансувати енергосистему та не допустити її розбалансування. Це дозволяє підтримувати рівновагу між виробництвом і споживанням електроенергії та уникати масштабних аварій

Доповнення

У низці областей вранці у четвер, 16 жовтня, знову введено екстрені відключення електроенергії.

У YASNO раніше повідомляли, що основна причина екстрених відключень світла в Україні – наслідки російських атак на енергооб’єкти. Якщо після руйнівних обстрілів світло з’являється за кілька годин, це не означає, що пошкодження повністю відновлено, що нові схеми підключення працюють стабільно та витримують навантаження.

 Джерело

Не варто бити не сполох, якщо ви помітили лелеку, який не відлетів у вирій. У коментарі заступник директора з наукової роботи Канівського заповідника, професор біологічних наук Віталій Грищенко закликав не поспішати ловити чи “рятувати” таких птахів. Орнітолог радить спершу поспостерігати за птахом – цілком можливо, він здоровий і впорається сам. А от у разі травми допомогти можна. Як це зробити правильно, пише УНН.

Що таке міграція птахів і в чому її небезпека

За словами орнітолога, міграція птахів – це не просто “подорож”, а важкий і небезпечний шлях, який сягає тисяч кілометрів. На жаль, не всі дорослі птахи здатні його подолати, а молодим повернутися із такої мандрівки живими й неушкодженими – ще важче.

Міграція на тисячі кілометрів – це досить важкий і небезпечний процес і далеко не всі звідти повертаються. Якщо, скажімо, смертність дорослих лелек становить для східної частини Європи (за даними кільцювання) близько 15% на рік, то для молодих птахів смертність значно вища – повертається десь 30-40% не більше

Професор наголосив на тому, що попри те, що більшість людей сприймає той факт, що деякі птахи вирішили залишитися зимувати в Україні як трагедію, “ще невідомо, хто буде в кращому стані: той, що залишився, чи той, що кудись полетів”. Адже зазвичай птахи прямують у вирій в Африку та на Близький Схід і ці маршрути несуть в собі купу загроз: від хижаків до людей та природних негараздів, наприклад, у вигляді бур.

“За даними орнітологів Українського товариства охорони птахів, за останні 10 років кількість зимуючих лелек зросла з поодиноких випадків до сотень особин. Хоча, наприклад, в Іспанії осілі лелеки – це вже звичне явище”, – додає член ГО “Еколтава Роман Гежа.

Грищенко зазначає, що причини, з яких птахи залишають в Україні – різні, але це не завжди означає, що таких птахів треба “рятувати”.

Лелека Грицик викинув найслабше лелеченя з гнізда: в якому стані малеча23.05.25, 20:58 • 97021 перегляд

“Сісти за комп’ютер змусили повідомлення у Фейсбуці із закликами рятувати лелек, що чомусь не відлетіли….подивіться на карту. Лелек у нас можна побачити не тільки пізньої осені, а й посеред зими. І не тільки на півдні, а й у Поліссі. А тому не спішіть “рятувати” все, що бачите”, – ідеться у дописі Грищенка на Facebook.

“Є птахи, які взагалі мають тенденцію залишатися зимувати у рідних краях. Тобто вони вже звикли…Іноді цілі групи залишаються. Для них найбільш важливо це, щоб була достатня кількість їжі. Коли їжі вистачає, то вони можуть витримувати навіть досить сильні морози. Ось відома інформація з літературних наукових джерел: до -20° вони переносять без якоїсь шкоди для здоров’я”,  – підкреслив орнітолог.

І це при тому, що наразі в Україні такі морози взимку бувають рідко і не у всіх областях.

Достатня кількість їжі – запорука успішної зимівлі

Вони (лелеки – ред.) раніше могли користуватися різними ділянками  незамерзлими, для виходу джерел або біля підприємств… буває там, де скидають підігріті води, от скажімо, як трипільська ТЕС. Там вздовж берега на Канівському водосховищі залишається відкрита вода, тому що іде й підігріта. Лелеки знайшли фактично невичерпне джерело харчування

Також він додав, що птахи, які лишилися, нерідко опановують сміттєзвалища біля великих міст, адже там вони можуть знайти харчування у зимовий період.

“Це, як не дивно, і звучить не дуже естетично і романтично, але – сміттєзвалища біля великих міст. Вони там знаходять необмежену кількість їжі. І от, скажімо, біля Києва найбільше в Україні сміттєзвалище, там в селі Підгірці.То там буквально щороку принаймні кілька лелек живуть”, – додав він.

Також фахівець додав, що такі самі випадки фіксували і на Рівненщині. Окрім цього, у разі плюсової температури взимку і у випадку відсутності снігу, птахи можуть знаходити їжу в полях, полюючи на мишей. А саме достатня куількість їжи – запорука успішної зимівлі.

У Київському зоопарку створено “пташиний рай” для водоплавних видів27.06.25, 13:58 • 2167 переглядiв

Чи можна підгодовувати таких птахів та як їм допомогти

Що стосується підгодівлі цих птахів, орнітолог порадив підходити до цього питання розумно та обережно.

“Підгодівлю теоретично можна організувати, але птах повинен зрозуміти, що це для нього, тому що ворони чи граки налетять швидше, ніж лелека. Ну і крім того, треба привчати до підгодівлі в якомусь безпечному місці, тому що він туди прилітатиме, а, скажімо, ударили сильні морози? Так би він кудись відлетів південніше, а так він тримається місця підгодівлі. Ми відповідаємо за тих, кого приручили. Це якраз той випадок”, – каже професор.

До того ж Грищенко наголосив, що підгодівля має бути “адекватною”.

“Це якісь м’ясні відходи, скажімо, курячі шейки, які купують котам, собакам там, щось подібне. Риба дрібна. Треба мати на увазі, що лелека ковтає їжу ціліком. Якщо риба більша, то краще її  порізати на шматки. Якщо є можливість, ну, скажімо, зловити мишу, можна йому дати, він залюбки таке їсть”, – розповідає орнітолог, додаючи, що деякі птахи, які оселилися у якихось місцинах і привчилися до “подачок” від людей у вигляді тієї їжі, яку їм їсти непритаманно.

“І ще добре, коли йому дають щось адекватне, а коли дають там ковбасу чи печиво – це для птаха може бути теж проблемою, тому що порушується нормальне травлення, вони не не здатні таке нормально перетравлювати”, – зазначив орнітолог.

У разі, якщо лелека не полетів у вирій і лишився зимувати та/або прийшов до людей, професор радить спершу поспостергіати за поведінкою птаха, перш ніж робити висновки, чи потрібна йому ваша допомога.

Перш за все, якщо лелека живе в природі, то краще його не чіпати, тому що, дуже багато сердобольних людей: “Ах, лелека залишився, давайте його спіймаємо, кудись помістимо”. Ну, це не домашня курка, яка побіжить до вас, як ви тільки поманите. Його спіймати, якщо він у нормальному стані, не травмований, не хворий, нелегко. І ганяючись за ним, можна якраз його загнати в дроти кудись, де він зламає крила чи ногу, тоді вже йому буде непереливки. В кращому випадку, він залишиться постійним клієнтом якогось там притулку для птахів, а в гіршому – просто заріжуть. Тому, якщо з ним все нормально, то краще не чіпати його

Роман Гежа, член Го “Еколтава” додав, що якщо ж птах травмований або знесилений, “його можна тимчасово прихистити у приміщенні з температурою +10 +15°C (важливо, щоб не було спекотно). Підійде сарай із підстилкою із соломи або сіна”.

“Годувати можна сирою рибою без кісток – це найкраще. Також підійде дрібно нарізане м’ясо, відварене яйце. Вода – обов’язково, але не крижана”, – наголошує Гежа.

Їжу на кшталт хліба, каші, картоплі птаху краще не давати, такий раціон для нього не притаманний.

На Київщині врятували лелеку, що заплуталась у мотузці на висоті19.04.25, 19:27 • 11038 переглядiв

 Джерело

Печерський районний суд Києва вже другий місяць не може розглянути скаргу на рішення слідчого про закриття кримінального провадження проти директора юридичного департаменту Національного банку України Олександра Зими. Засідання в черговий раз відклали до 28 жовтня, пише УНН.

“Перенесли справу на 28 жовтня, на 14 годину”, – повідомили УНН в Печерському райсуді Києва.

Водночас причину відкладення судового засідання там не звали. Однак, за даними УНН, суддя Анна Гридасова не змогла розглянути скаргу потерпілої сторони через те, що поліція не передала до суду матеріали кримінального провадження.

Це очевидне затягування з боку правоохоронного органу, адже судове засідання не може відбутися вже другий місяць.

Додамо

Раніше у Слідчому управлінні Головного управління Національної поліції у м. Києві у відповідь на запит УНН підтвердили, що слідчий закрив кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, Олександром Зимою. Справа була закрита через начебто відсутність в його діях складу кримінального правопорушення. Співзасновниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка, яка була визнана потерпілою у цій справі, у коментарі УНН розповіла, що планує оскаржити постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Водночас у Київській міській прокуратурі у відповідь на запит УНН повідомили, що планують зʼясувати законність закриття кримінального провадження проти Зими.

Нагадаємо

Кримінальну справу проти головного юриста НБУ Державне бюро розслідувань відкрило наприкінці 2023 року через ймовірне зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Зима, який одночасно є головою адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, втрутився у судові процеси шляхом направлення листа від імені Національного банку України до Фонду. У листі він “рекомендував” відкликати позови, подані проти Нацбанку. Варто зауважити, що головний юрист регулятора просив відкликати позови банку “Конкорд”, подані ще до старту процесу його ліквідації. Позивач в суді планував оскаржити штрафи на суму майже 63,5 мільйона гривень, накладені регулятором.

Фонд таку рекомендацію виконав, чим, за словами співвласниці банку Олени Сосєдки, позбавив акціонерів їхнього конституційного права на справедливий суд.

Пізніше розслідування кримінального провадження передали Печерському управлінню поліції у місті Київ, слідчі якого визнали співзасновниць “Конкорду” Олену та Юлію Сосєдок потерпілими. На думку юристів, таким чином слідство підтвердило, що дії Олександра Зими нанесли реальну істотну шкоду акціонерам банку.

В поліції у відповідь на запит УНН повідомляли, що в ході розслідування планують допитати головного юриста Нацбанку, після чого розглянути можливість звернення до суду щодо його відсторонення з посади.

Експерти, опитані УНН, вказували на ознаки штучного затягування розслідування цієї справи.

Не влаштовували темпи слідства й Печерську окружну прокуратуру міста Києва. “Процесуальним керівником скеровано вказівки до Печерського УП ГУНП у м. Києві з метою активізації досудового розслідування”, – розповіли у відомстві у відповідь на запит УНН.

Окрім того, Печерський районний суд Києва також двома ухвалами зобовʼязував слідчих активізувати розслідування згаданого кримінального провадження. Проте замість активізації розслідування справу просто закрили.

 Джерело

Закарпатський апеляційний суд у закритому режимі розглядає апеляційну скаргу на вирок трьом хлопцям, яких визнали винними у сексуальному насильстві над 14-річною дівчиною на Закарпатті. Наразі суд розглядає клопотання учасників процесу, після чого перейде до ухвалення рішення. Про це повідомила журналісту УНН адвокатка потерпілої Наталія Баранова.

На якому етапі розгляд апеляційної скарги на вирок

Баранова нагадала, що апеляційну скаргу розглядає Закарпатський апеляційний суд.

Оскільки слухання справи відбувається у закритому режимі, ми утримуємось від оприлюднення складу суддівської колегії. Процес триває з червня поточного року

Вона також розповіла, що на попередньому судовому засіданні сторони виступили зі своїми позиціями щодо поданих апеляційних скарг.

Наразі суд розглядає клопотання учасників процесу, після чого перейде до ухвалення рішення. Щодо конкретного обсягу вимог апеляційних скарг – це предмет розгляду суду, тож не можемо озвучувати деталі до винесення рішення

Баранова зазначила, що сторона потерпілої не подавала апеляційної скарги.

Вона вважає призначене судом покарання у вигляді 6 років позбавлення волі обґрунтованим та таким, що відповідає тяжкості скоєного 

Офіс Генпрокурора повідомляв, що судове засідання 13 жовтня у Закарпатському апеляційному суді було відкладено у звʼязку з неявкою одного з адвокатів сторони захисту. Обвинувачені утримуються під вартою.

Зґвалтування 14-річної дівчини на Закарпатті: шлях до вироку 

Влітку 2021 року в селищі Верхні Ворота на Закарпатті троє підлітків зґвалтували 14-річну дівчину та записали це на відео, яке згодом розіслали серед однолітків.

Троє обвинувачених визнали свою провину в суді, а Воловецький районний суд призначив їм по п’ять років ув’язнення, але потім замінив покарання на умовний термін у два роки.

Вирок винесли за ст. 153 ККУ (сексуальне насильство без проникнення), а не за ст. 152 (зґвалтування).

Під час процесу права потерпілої були порушені – суд відбувся без її адвоката, а її інтереси представляла місцева служба захисту дітей, яка ж сама надала позитивні характеристики обвинуваченим.

Згодом, цю справу взяв під свій контроль Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

До справи долучилася нова команда адвокатів. Захист потерпілої оскаржує мякий вирок Закарпатського апеляційного суду.

В результаті апеляційний суд скерував справу на повторний розгляд у Воловецький районний суд.

У лютому 2025 року Воловецький суд визнав винними трьох обвинувачених у справі про сексуальне насильство над 14-річною дівчиною на Закарпатті та призначив їм реальні 6 років ув’язнення.

Тільки довічне: Генпрокурор закликав правоохоронний комітет посилити покарання для тих, хто позбавляє життя або ґвалтує дітей13.10.25, 16:46 • 13464 перегляди