Позначка: Слайдер

 Джерело

Кабінет міністрів вже підготував розширення програми “Контракт 18-24”, щоб долучати до війська молодиків для роботи з дронами. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні, передає УНН.

Також уряд вже підготував розширення контрактів 18-24, щоб програма залучала мотивованих людей саме для роботи з дронами. Юлія Свириденко представить цю програму 

Нагадаємо

У лютому Міністерство оборони України офіційно розпочало проєкт “Контракт 18-24”. Це добровільна ініціатива для українців віком 18-24 роки, які готові приєднатися до Сил оборони на один рік. Проєкт пропонує додаткову фінансову винагороду, професійний вишкіл за участі інструкторів з бойовим досвідом та соціальні гарантії.

Добровольці, які відслужили за проєктом “Контракт 18–24”, гарантовано отримають 12 місяців відстрочки від повторної мобілізації. Відповідний законопроєкт, розроблений Міноборони, схвалив уряд.

 Джерело

Народний депутат та голова парламентського підкомітету з питань фармації Сергій Кузьміних опинився в центрі скандалу через підозри у просуванні інтересів фармацевтичного гіганта. Журналісти УНН виявили факти, які можуть свідчити про системний вплив депутата на українське законодавство в інтересах конкретної комерційної структури.

Суть потенційного правопорушення пояснив доктор юридичних наук Олександр Бабіков.

“Якщо людина говорить: я вплину на іншу особу, яка прийме потрібне рішення, – це зловживання впливом. Достатньо довести наявність зв’язків і саму обіцянку впливу за винагороду – і цього вже вистачить для вироку”, – наголошує експерт.

Відповідно до Кримінального кодексу України (ст. 369-2), обіцянка впливу за винагороду фінансову або нефінансову – є кримінальним правопорушенням. У випадку Кузьміних, імовірно, ідеться про можливу репутаційну та політичну вигоду, зокрема підтримку медійного просування та закриті домовленості.

Окрім того, юридично важливо розрізняти межу потенційних кримінальних правопорушень. Олександр Бабіков пояснює це на прикладі.

“Якщо службова особа приймає рішення у межах своїх повноважень за винагороду – це ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди). А якщо хтось без таких повноважень обіцяє вплинути на особу, яка має ці повноваження – це вже 369-2 (зловживання впливом)”, – пояснює доктор юридичних наук.

Як міг відбуватися вплив

Наприкінці весни 2024 року керівництво фармкомпанії “Дарниця” могли розробити комплексну стратегію переділу фармацевтичного ринку. За словами джерел УНН, головна мета кампанії – усунення дрібних гравців і дистриб’юторів, а також створення суспільної думки, що саме аптеки, а не виробники, відповідальні за високі ціни на ліки.

Важливо, що реалізація подібного плану була б неможлива без політичного прикриття. І саме тут, за інформацією джерел, ключову роль відіграв нардеп Сергій Кузьміних – давній знайомий родини Загоріїв. 

На фото: Гліб Загорій, Сергій Кузьміних, Олег Кузьміних, Катерина Загорій

Першим кроком реалізації плану стала активна інформаційна атака на аптечний маркетинг. У публічному просторі його представили як основну причину “цінових накруток”. Під тиском громадської думки Міністерство охорони здоров’я заборонило маркетингові угоди між фармвиробниками та аптеками, однак очікуваного зниження вартості препаратів не відбулося. Натомість прибутки фармвиробника “Дарниця” суттєво зросли – приблизно на пів мільярда гривень на місяць з моменту заборони маркетингу. 

Другим кроком стала активна публічна підтримка ініціативи у медіа. Попри негативний результат – Кузьміних особисто продовжив публічний захист цієї ініціативи. Він просував відповідні меседжі через власні соцмережі, у лояльних ЗМІ та під час закритих зустрічей із профільними гравцями ринку.

Ба більше, аналіз публічних виступів та заяв нардепа Сергія Кузьміних та представників фармацевтичної компанії “Дарниця” виявив дивовижну схожість риторики щодо аптечної реформи. Від формулювань “аптека – не магазин” до звинувачень аптечних мереж у завищенні цін, меседжі нардепа і фармгіганта збігаються майже дослівно. Особливо це помітно в питаннях маркетингових платежів, кількості аптек та товарів від їх власних торгових марок.

Тези “Дарниці” та Кузьміних, які збігаються майже “під копірку”, викликають обґрунтовані підозри у координації дій або інформаційному партнерстві. Така схожість може свідчити не про спільну позицію, а про узгоджені комунікації, що вигідні саме виробникам, а не пацієнтам чи ринку загалом.

Де ж тут вигода для Кузьміних? 

Окрім того, що Кузьміних підвищив власну медійну впізнаваність шляхом заяв про фармацевтичний ринок, які негативно підсвічують аптеки та позитивно – фармвиробників, зокрема, “Дарницю”, журналісти також виявили, що до того, як Кузьміних був обраний народним депутатом України, благодійна організація, співзасновником якої він є, отримувала грошові внески від фонду, пов’язаного з родиною Загоріїв. Сума внесків – 9,5 млн грн. Ці обставини вже стали предметом окремої перевірки з боку НАЗК.

Коментуючи ситуацію, юрист Дмитро Касьяненко заявив УНН, що дії народного депутата можуть мати ознаки зловживання впливом – кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ККУ.

“Якщо депутат, користуючись службовим статусом, діє в інтересах окремого суб’єкта господарювання, з яким пов’язаний, така поведінка може кваліфікуватися як неправомірне використання впливу”, – наголосив Касьяненко.

Він також звернув увагу на потенційний конфлікт інтересів у разі фінансових відносин між депутатом або пов’язаними з ним організаціями та комерційними структурами.

“Залучення народних обранців до обслуговування корпоративних інтересів створює системну загрозу для економічної безпеки та суперечить самим засадам парламентаризму”, – підкреслив Касьяненко.

З огляду на це, дії Кузьміних, видається, мають усі ознаки поведінки, що підпадає під цю кваліфікацію: синхронізація з комерційною структурою, фінансові звʼязки, системне просування вигідних ініціатив. 

Чи є достатньо юридичних підстав, щоб кваліфікувати зв’язок нардепа з “Дарницею” як зловживання впливом 

Історія Кузьміних та “Дарниці” – це лакмусовий папірець для всієї антикорупційної інфраструктури країни. Саме цей кейс може перевірити, чи здатна держава реагувати на випадки прихованого лобізму на найвищому рівні. 

Усі зібрані журналістами факти вказують на високу ймовірність того, що народний депутат Сергій Кузьміних міг використовувати свої парламентські повноваження для просування приватних інтересів фармкомпанії “Дарниця”. У цьому контексті Державне бюро розслідувань та інші правоохоронні органи повинні надати правову оцінку таким діям і встановити, чи зловживав Сергій Кузьміних впливом з метою досягнення особистої чи корпоративної вигоди.

Нагадаємо

Цей випадок із Кузьміних має додатковий неприємний шлейф, на тлі іншої справи проти нього, яку вже слухає Вищий антикорупційний суд. Так, нардепа Сергія Кузьміних піймали на “гарячому” під час одержання неправомірної вигоди у 558 тисяч гривень. За версією слідства, він отримав кошти за сприяння у підписанні контрактів між приватними компаніями та однією з лікарень у Житомирській області на постачання медичного обладнання. 

У кінці січня 2022 року НАБУ зафіксувало передачу грошей і опублікувало відео про це. На ньому людина з голосом, схожим на Кузьміних, обіцяє своє сприяння і додає, що може розв’язати питання з усіма медзакладами області. 

У вересні 2022 року обвинувальний акт у справі проти Кузьміних направили до ВАКС для розгляду по суті. Наразі триває стадія дослідження доказів. Однак, розгляд справи затягується. За інформацією, наданою ВАКС, з 86 судових засідань 31 було зірвано через неявку сторони захисту, а сам нардеп пропустив 22 засідання. 

 Джерело

Використання народних депутатів для просування приватних інтересів великих компаній становить системну загрозу економічній безпеці держави і суперечить принципам парламентаризму. Саме такий приклад демонструє народний депутат Сергій Кузьміних, адже його публічна діяльність на посаді голови підкомітету з питань фармації викликає все більше запитань про те, чиї інтереси він представляє, пише УНН.

Деталі

Журналісти УНН, поспілкувавшись із представниками фармринку та наближеними до родини власників заводу “Дарниця” Катериною та Глібом Загоріїв джерелами, зʼясували, що на початку літа 2024 року Загорії розробили план перерозподілу ринку, мета якого — витіснення дрібних виробників, усунення великих дистриб’юторів і перенесення відповідальності за високі ціни на ліки на аптечні мережі. Реалізація цього задуму без політичної підтримки була б неможливою, тож, за словами джерел, “Дарниця” звернулася до народного депутата Сергія Кузьміних, давнього знайомого родини і голови підкомітету з фармації. 

Першим етапом стала кампанія проти аптечного маркетингу, який був представлений у публічному просторі як головна причина “накруток” на ціни. У результаті публічного тиску МОЗ змушене було обмежити маркетинг, однак обіцяного зниження цін не відбулося — виробники, зокрема “Дарниця”, знизили вартість лише на кілька препаратів зі списку ТОП-100, тоді як ціни на інші ліки залишилися незмінними або почали зростати. Водночас прибуток “Дарниці”, за різними оцінками, зріс на півмільярда гривень щомісяця. 

Попри те, що обіцяного ефекту для пацієнтів не було досягнуто, Кузьміних продовжує відкрито просувати інтереси “Дарниці” — і через соцмережі, і через підконтрольні медіа, і на закритих зустрічах. Окрім того, за даними журналістів, благодійний фонд, співзасновником якого є Кузьміних, отримував значні суми від фонду родини Загоріїв — співвласників “Дарниці”. Це навіть стало предметом перевірки НАЗК.

Засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що така ситуація може свідчити про зловживання впливом.

Ситуація може свідчити про наявність ознак злочину, передбаченого статтею 369-2 Кримінального кодексу України – “зловживання впливом”. Зокрема, якщо народний депутат, використовуючи свій статус голови профільного підкомітету, діє не в інтересах держави чи суспільства, а в інтересах окремого суб’єкта господарювання, з яким має або мав тісні зв’язки-така поведінка може кваліфікуватися як неправомірне використання впливу

Крім того, за його словами, участь у лобіюванні комерційних інтересів за наявності фінансових або інших взаємозв’язків (як-от отримання значних коштів благодійними фондами, пов’язаними з депутатом) може мати ознаки реального або потенційного конфлікту інтересів, що підлягає перевірці Національним агентством з питань запобігання корупції. 

Що стосується загальної практики використання народних депутатів для просування приватних інтересів великих компаній – така поведінка, за своєю суттю, є зловживанням владними повноваженнями і становить системну загрозу для економічної безпеки держави. Вона суперечить принципам парламентаризму і має бути предметом публічного осуду та юридичної оцінки

У сукупності факти, викладені журналістами, свідчать про серйозні ризики використання парламентських повноважень народного депутата Сергія Кузьміних у приватних інтересах. З огляду на це правоохоронці, зокрема Державне бюро розслідувань, мають дати юридичну оцінку цим діям та перевірити, чи не було зловживання владою або використання впливу в особистих або корпоративних інтересах.