Позначка: Технології

 Джерело

Обговорили з Олександром Комаровим вплив війни на сферу мобільних послуг та те, як розвивається телеком сьогодні

КИЇВ. 27 жовтня. УНН. Мобільний зв’язок – частина нашого життя, яку ми звикли сприймати як даність. Однак, переживши обстріли та окупацію, багато українців оцінили важливість та значення цього блага сучасної цивілізації, що дозволяло у складні часи не лише надіслати звісточку рідним, а й дізнатися про можливість евакуації.

У багатьох населених пунктах окупанти передусім знищували базові станції операторів, аби відрізати жителів від світу та убезпечити себе від можливості передачі інформації нашим військовим.

Телекомунікаційна галузь – це не лише про інвестиції та технологічний прогрес, а й про можливість отримати тепле спілкування, підтримку у скруті.

Про те, як сьогодні почувається галузь, як забезпечується робота мереж в умовах військових дій та про те, чого чекати абонентам від приєднання до зони роумінгу ЄС, УНН поговорив з президентом компанії «Київстар» Олександром Комаровим.

– У Європі заговорили про те, що взимку можливі проблеми з мобільним зв’язком через брак електроенергії, відсутність потужних акумуляторів на базових станціях. Чи можливе таке в Україні?

Україна перебуває у війні. Тому відключення можливі не лише взимку. Давайте будемо відвертими: жодна мережа у світі не зарезервована на 100% від втрат енергопостачання. Це неможливо.

Щоб відповісти на це запитання комплексно, я трохи розповім про архітектуру мережі. Якщо спростити, то є три важливих елементи: перший – це комутаційні майданчики, друге – вузлові станції, розташовані у багатьох великих містах та у всіх обласних центрах, та, безпосередньо, базові станції. Мережа має структуру дерева.

Від комутаційних майданчиків ідуть вузлові станції – вони пов’язані з основним майданчиком у регіоні, і від них уже йдуть відгалуження. І є базові станції. Якщо ми візьмемо ці інфраструктурні об’єкти (де розташовані базові станції), то їх у мережі близько 13 500 різної важливості. Комутаційні центри всі мають по декілька вводів, а також забезпечені резервним живленням. Якщо впаде комутаційний центр, то означатиме, що впаде значна частина області. Ми також забезпечені пальним для генератора на декілька діб.

Потім є вузлові станції. Усі вузлові станції мають акумуляторні батареї, а більша частина з них додатково обладнана стаціонарними генераторами. Кінцеві базові станції обладнані тільки акумуляторними батареями. І від того, наскільки завантажені конкретні БС, вони можуть без енергоживлення працювати до 4-х годин максимум. Залежить це від якості батареї, типу батареї, коли її змінювали, від навантаження базової станції. А навантаження зростає непропорційно. Тому що БС, під час зникнення електроживлення, починають з часом відключатися, а на ті, що лишилися, непропорційно зростає навантаження. Тому що різко зменшується щільність мережі. Тому жоден оператор не захищений. «Київстар» робить усе, щоб підвищити захист, але все це потребує часу і грошей.

І ще існує проблема з обслуговуванням мобільних генераторів: для цього потрібна велика кількість людей на місцях. Тому, безумовно, якщо будуть такі знеструмлення, як були 10–11 жовтня, то жоден оператор не зможе надавати повноцінний сервіс. Але всі оператори, і «Київстар» перш за все, будуть робити так, щоб найбільш важливі базові станції працювали. Можу навести приклад Чернігова під час оточення. У Чернігові у нас більше ніж 60 базових станцій, з них працювало лише 25%, і всі вони працювали протягом тижнів, коли місто було в облозі. Вони працювали повністю на мобільних дизель-генераторах, надаючи можливість комунікації. Це не таке покриття, як у мирний час, але це можливість бути на зв’язку для більшості людей, які лишилися в Чернігові. Вони мали змогу спілкуватися зі своїми рідними і координуватися.

«Київстар» про найпоширеніші проблеми в забезпеченні безперебійного зв’язку: 80% – проблеми, пов’язані зі збоями в енергетичних мережах, ще 10% – обриви і ушкодження волоконно-оптичного кабелю. Щотижня наші фахівці запобігають та усувають близько 6 тисяч різних аварійних ситуацій на інфраструктурі.

Маємо високий рівень руйнування та пошкоджень мережі у звільнених областях. Зокрема, на звільнених територіях Київської, Чернігівської та Сумської областей повністю було зруйновано біля 15% базових станцій, близько 50% були частково пошкоджені. Станом на зараз ми вже відновили всі частково пошкоджені БС, а також плануємо відновити всі ті, що були повністю зруйновані, до кінця року. На жаль, це не стосується тих БС, що знаходяться на кордоні з агресором, адже ми все ще не маємо до них доступу.

На звільнених територіях Харківської та Херсонської областей відсоток повністю зруйнованих БС становить більше ніж 15%, частково зруйнованих – близько 60%. Тим не менш, ми ведемо постійні роботи з відновлення мережі у деокупованих населених пунктах. Плануємо відновити втрачені та пошкоджені об’єкти мережі протягом 6 місяців, але у цьому ми дуже залежимо від відновлення інфраструктури цих регіонів.

– І при цьому була обов’язковою робота комутаційних майданчиків?

Так. На комунітаційних майданчиках дуже велике енергоспоживання, і нам допомагали. Нам допомагали його заправляти, нам допомагала місцева ОВА. Дуже багато різних прикладів. Є приклади, коли жителі села підтримують наш дизельний генератор на базових станціях для того, щоб мати зв’язок. Навіть якщо ми розставимо 13 500 мобільних генераторів, їх потрібно охороняти, обслуговувати, їх потрібно декілька разів на тиждень заправляти пальним! Потрібно мати армію людей, яка буде мобільно рухатися, – це неможливо технічно й організаційно. Тому оператори фокусуються на те, щоб підтримувати сегменти мережі, які вважаються найбільш важливими: з точки зору концентрації людей, або, наприклад, центрів ухвалення рішень, або військових об’єктів.

«Київстар»: 93% мережі компанії працює у звичайному режимі, враховуючи факт, що 7% мережі знаходиться на окупованій території.

– Україна приєднається до зони роумінгу ЄС. Коли це може статися, на Вашу думку?

Це вже сталося, але, на жаль, не на постійних умовах. Будемо відвертими – на сьогодні у нас умови підключення до європейських операторів набагато кращі, ніж умови, які надає зона роумінгу ЄС. Те, що ми маємо в межах меморандуму, який був підписаний між європейськими та українськими операторами за сприяння регуляторних органів, дає ставки взаєморозрахунків нижчі, ніж є між країнами Європи. Що станеться, коли Україна повноцінно приєднається? Це тимчасові ставки, вони не завжди вигідні для західних партнерів. Якщо для України – це соціальна місія, то для операторів інших країн – це досі бізнес. Тому ми не впевнені, що зможемо утримувати такі низькі ставки у довгостроковій перспективі, уже зараз зрозуміло: на 2023 рік партнери хочуть їх піднімати.

Підсумуємо: ставки, які пропонуються в межах регуляції європейського роумінгу, – вищі. Так, вони нижчі, ніж ті, які були до війни, але вони вищі, ніж ті, які є на сьогодні. Тому на наступний рік варто очікувати зміни в тарифних пропозиціях операторів, бо в нас є декілька структурних проблем, які потрібно вирішити. Перша структурна проблема: середній дохід від одного абонента. Він в Україні у декілька разів нижчий, ніж у Європі. Це питання ціноутворення. Якщо в Європі у середньому ARPU (середній прибуток з одного клієнта – ред.) – 10 євро, то в Україні – 2 євро. Друге, з України до інших країн поїхало доволі багато мігрантів. Наше платіжне сальдо суттєво погіршилося, через необхідність розраховуватись з європейськими партнерами за колосальні обсяги трафіку, що генерують наші абоненти за кордоном. При цьому, кількість туристів в Україні зменшилася, ми не отримуємо додаткових доходів на міжоператорському ринку. Це також проблема, яку потрібно враховувати, але я впевнений, що це лише питання часу. Ми так чи інакше інтегруємося в європейський простір. Сторони до цього ментально готові.

Зазначу, послуга «Роумінг, як вдома», яка надається у 30 країнах, набагато вигідніша, ніж те, що складеться в межах єдиного європейського роумінгового простору. Це соціальне рішення, нам суттєво пішли на зустріч.

– Що остаточне приєднання змінить для абонента?

Приєднання до Європи повинно дуже багато змінити для українців. Це елемент, який ще більше інтегрує нас у європейський простір, у європейські цінності, у законотворче поле. Це все – частина великого руху до Європи. Сподіваюся, що це буде мати фундаментальний вплив на Україну, хоча вплив на галузь електронних комунікацій буде менш помітним. Ви бачите, що у нас дуже багато відгуків, що у нас мобільний зв’язок більш якісний та ще більш доступний, ніж в Європі. Український «телеком» досить модерновий.

– Але деякі абоненти скаржаться на додаткову плату, яка стягується, наприклад, за перегляд веб-сайтів, а також на якість зв’язку. Чи так це? І за які послуги, у яких країнах стягується додаткова плата?

Не можу відповідати за всіх операторів, у всіх різні умови надання послуг у роумінгу, навіть якщо вони називаються більш-менш однаково. «Київстар» не стягує додаткових платежів за користування роумінгом, якщо у вас сучасна тарифна лінійка, а це – більшість нашої абонентської бази. До нашого колцентру не звертаються з подібними проблемами.

У нас є проблематика «щось не вмикається», якість зв’язку. Ми намагаємося вибирати партнерів з найвищою якістю мережі, але це завжди баланс якості і ціни. Тож, ми шукаємо оптимальне рішення для наших клієнтів. Цю послугу надає європейський оператор, якщо там щось не працює, або якщо немає покриття, то 99,9% – це проблема місцевого оператора, на що ми маємо дуже обмежений вплив. Звісно, є домовленості між нами, стандарти якості, які ми відслідковуємо, та, при наявності скарг від клієнтів, вирішуємо питання з партнером.

Я досить регулярно мандрую по Україні – на сьогодні у нас найбільш популярне прохання: «Дайте мені тариф, який працює як в роумінгу – «Як вдома». Сьогодні 30-40 питань від 100% стосуються «Роумінгу, як вдома». Це не від хорошого життя, звісно, але я розумію, що ми зробили добру справу.

«Київстар»: За кордоном у першій половині року було 3,7 млн абонентів, повернулося 1,9 млн. 53% переселенців на заході України – жителі Київської, Харківської областей та жителі України, які повернулися з-за кордону.

4 млн абонентів – виїхали на західну Україну. Близько 4,5 млн – перемістилися з міст у села в межах своїх областей.

– Чи потрібні додаткові вкладення від операторів при вході до зони європейського роумінгу? Ви прораховували їх?

Ми не рахували, але певні доопрацювання систем і, можливо, придбання додаткового обладнання знадобляться. Роумінг працює. Те, що ми будемо робити, – це передусім зміна якихось тарифів, що робиться на білінгових системах всіх операторів. Ми багато інвестували у трансмісію та сигналізацію між нами та міжнародними операторами – це ми вже зробили, але це більше стосується цієї драматичної міграції українців за кордон. У середньому кількість людей, яка зареєстрована у роумінгу, – сотні тисяч у місяць до війни, але на піку ця цифра зросла у 5 разів. Це вже мільйони. Нам потрібно, щоб усі наші зв’язки зі світом розширилися у ці 5 разів, щоб ми могли швидше і більш якісно їх обслуговувати, ми досить багато інвестували в інфраструктуру, яка поєднує нас з західними операторами, ми це вже зробили, у межах кризових заходів, пов’язаних з міграцією нашого населення.

– Який зараз у зв’язку з військовими діями відсоток покриття країни мобільною мережею, зокрема 4G?

Він змінюється щодня. Попри війну ми будуємо, будуємо нове покриття. Мої очікування на початок війни – темпи будуть нижчими. Проте, навіть цього року ми вже побудували і запустили майже 400 базових станцій. Є багато базових станцій, які в роботі, тому ми звичайно побудуємо менше, ніж в 21-му році, але це все одно буде досить суттєва цифра. Думаю, що не менше 500 БС нових ми побудуємо цього року.

– На скільки покриті зв’язком основні транспортні магістралі?

Суттєвий прогрес був у 21-му році – це був один з фокусів. Нагадаю, що у нас є ліцензійні зобов’язання. Вони були розбиті на три етапи: покриття усіх міст України з населенням 2000+ (ми його недовиконали, через те, що міста опинилися у зоні ризику, або навіть окуповані), покриття всього населення до рівня 90%+ по Україні (покриття LTE досягнуло 93% по населенню України). По дорогах ми не так швидко рухаємося, як нам хотілося б, – це третій етап. Згідно з початковим планом ми сподівалися закінчити його у 2024 році. У 21-му році ми покрили основні магістралі – з Києва до Львова, Одеси, Дніпра та Харкова, ми покрили десь від початкової точки у 60% до 90%. Зараз ми трохи призупинили цю діяльність, але ми також отримали запит від регулятора і Мінцифри на деякі шляхи, які стали ключовими в логістичних ланцюжках, які змінилися з війною. У нас є окрема робоча група між трьома операторами та регулятором, де ми активно будуємо покриття, у тому числі на національних шляхах, аби полегшити логістику в такий важкий час для України.

Узагалі ліцензійні зобов’язання ніхто не відміняв – їх тільки відтермінували на 6 місяців після закінчення воєнного стану. Ми будемо будувати, понад те, ми, коли зараз говоримо про покриття 93%, – це суттєво зміцнило й покриття доріг. На сьогодні ми дуже хотіли б мати таке покриття по всіх міжнародних та національних дорогах, яке б дозволило спокійно здійснювати голосовий дзвінок через месенджери – це те, до чого ми хочемо дійти найближчим часом.

– Що від представників вашого сектору було запропоновано або внесено до Плану з відновлення України?

З моєї точки зору, ми кожен день беремо участь у відновленні. Ми з Вами зараз розмовляємо, а спеціалісти компанії «Київстар» відновлюють зв’язок на Харківщині та Херсонщині. Це все інвестиції. Безумовно, це техніка, це все можна відновити, але коли ти бачиш зруйновану антенно-мачтову споруду, яка розтрощена на шматки, ти розумієш, що її цілеспрямовано знищували. Ми щодня щось робимо для відновлення. Я можу сказати це про всіх операторів. Ми дуже інтегровані в такий загальний координаційний центр, тому що будь-який «black out» – це також про відновлення. Підвищення кількості генераторів – це про відновлення, про можливість надавати зв’язок. Безумовно, у нас у всіх є свої плани, як ми бачимо розвиток. У нас у всіх є ще й соціальна місія. Наприклад, у Лугано галузь підписала меморандум з Мінцифрою, домовилися виділити 400 мільйонів, пізніше до цього приєдналася компанія «lifecell» з якоюсь своєю сумою. 300 мільйонів надає «Київстар» у відновлення інфраструктури в межах платформи «United 24» безповоротної допомоги. Це не відновлення «Київстару», це відновлення національної інфраструктури, це кіберзахист…

Що ми ще робимо, також, мабуть, не так про відновлення, як про допомогу, але ми ще розвиваємось у таких соціальних напрямках, як бомбосховища. Уже 1280 бомбосховищ ми під’єднали до безплатного інтернету. Ми підключаємо до інтернету модульні містечка, які призначені для тимчасового прихистку. У нас наразі вже майже 500 модульних будинків, які ми підключили, надаємо сервіс без оплати. Співпраця з державою у нас дуже добре налагоджена, є декілька координаційних механізмів у межах індустрії, а також у межах системи національної безпеки. Усе це досить добре працює, але потрібно зважати на те, що галузь все ще прибуткова. Вона здатна на досить швидке самовідновлення. Безумовно, ми можемо інвестувати в розвиток, але ми інвестуємо у відновлення. Якщо бути відвертим, те, що нам потрібно, – це стабільне законодавче поле та частоти (тут регулятор суттєво допомагає). На сьогодні регулятор виділив нам частоти 2100 МГц і роздав їх на рівній основі всім операторам (по 5 MHz), вони дали у тимчасове користування частоти 2300 MHz. Ми використовуємо цей додатковий спектр для підвищення якості послуг мобільного доступу до мережі Інтернет, для підтримання необхідної швидкості для наших абонентів. Це значно полегшило нашу роботу, якщо бути відвертим.

– Одна з компаній мобільного зв’язку ще перед повномасштабною війною почала перенесення обладнання з областей, що межують з росією, на захід. У «Київстарі» переглянули підходи до питань забезпечення безпеки свого обладнання, програмного забезпечення, потужностей? Можливо, відкриєте деякі секрети?

Якщо дивитися на національному рівні: у нас було два майданчики національного рівня, ми збудували третій на заході, аби підвищити життєздатність та стійкість мережі. Це дуже велика інвестиція. Ми почали це робити наприкінці 21-го року, закінчили ми тільки в травні, але ми закінчили. Таким чином ми досить суттєво зарезервували мережу. Це перше. Ми почали роботу з релокації – перенесення комутаційних можливостей із зони ризику у більш безпечні зони. У нас було декілька сценаріїв, ми почали впроваджувати всі сценарії наприкінці 21-го року. Щось ми встигли зробити, щось – не встигли, якщо бути відвертим.

До війни топологія мережі була побудована навколо обласного центру, якщо спростити: у нас було 24 майже окремих мереж, пов’язаних національними, то після війни ця топологія суттєво змінилася. Тепер ми розташовуємося ближче до заходу. Ми опираємося на ризики. У цього є свої плюси й мінуси: оцей регіональний підхід побудований, щоб мінімізувати ризик одного регіону при втраті якогось з комутаційних майданчиків, розумієте. Проте, ризики війни змусили дивитися нас на цю картину по-іншому, ми суттєво перебудували мережу. Це великий об’єм робіт, які були виконані в останні місяці. Це фізичне перенесення обладнання, це докупівля та розширення обладнання на деяких комутаційних майданчиках. Наприклад, ми досить довго працювали у Херсоні під окупацією. Ми були впевнені, що нашу мережу можливо вимкнути, але неможливо отримати несанкціонований доступ до управління нею. Ми прибрали усі ключові комутаційні точки з території Херсонської області ще до окупації.

У нас була еволюція сприйняття загроз. Якщо б ви побували на нашому антикризовому комітеті, наприклад, у липні 21-го року, то б побачили, що компанія серйозно обговорює ризики наступу зі сходу. Тільки зі сходу, тільки з одного напрямку. Коли б ви сиділи з нами в листопаді – ми вже обговорювали декілька сценаріїв. Ми були впевнені, що нічого не буде, але все ж таки як відповідальні люди, у яких частина завдань: забезпечувати роботу бізнесу, зважаючи на ризики, ми почали робити інвестиції й практичні кроки з підвищення життєдіяльності мережі при різних сценаріях.

Щодо забезпечення безпеки: усі «польові» люди в «Київстар» забезпечені бронежилетами, шоломами. У кожному регіональному центрі є запас їжі, води. Ми комунікаційна компанія, ми зарезервовані декількома різними комунікаційними приладами, включаючи «Starlink». У кожному регіональному сайті є фіксований телефон, хоча їх не було. Ми їх встановили до початку війни, десь у січні. У нас є супутникові телефони. Ми підвищували життєдіяльність, у нас є координаційні механізми, у нас були прописані алгоритми міграцій наших співробітників на випадок війни. На початку року ми побудували додаткові сантехнічні засоби, душові кабіни в наших офісах. У деяких наших офісах жили сотні людей місяцями. Це було комплексно: від безпеки працівників – до якихось алгоритмів дій. Не все спрацювало, не все ми могли передбачити, це неможливо. Проте, деяка частина більше ніж суттєво спрацювала. Розповім приклад, у львівському офісі десь у травні сконцентрували більше ніж 100 співробітників з родинами.

– У зв’язку з воєнними діями, міграцією людей, іншими обставинами, чи зросла кількість скарг на телефонних шахраїв? І як зараз? Чи ведеться робота з посилення безпеки? І йдеться не лише про мобільний зв’язок, а й про мобільний інтернет?

Безперечно, характер шахрайства змінився у зв’язку з війною, а саме шахрайські дії, спрямовані на звичайних абонентів, стали спостерігатися значно рідше, але збільшилася кількість кібератак на нашу мережу. Зараз все ж суттєво знизилася активність фінансових та мікрофінансових організацій. У людей наразі інші пріоритети. При цьому все ще є популярним «Phishing» – це спроба виманити персональні дані, паролі, номери банківських карток та іншу важливу інформацію, що відкриває доступ до гаманця людини. Також значно збільшилася кількість DDoS- та кібератак на нашу мережу. Загалом з початку війни наша команда з кібербезпеки попередила 77 масштабних DDoS-атак на мережу «Київстар» та понад 2000 фішингових атак. Минулого року ми відбили кібератаку в 1,5 Тб/сек. В цілому фішингові атаки зросли на 300%, DDoS-атаки – на 200%, атаки шкідливого програмного забезпечення – до 400%.

Нові телеком-загрози, з якими ми стикаємося під час війни, додатково стимулюють нас до розвитку. Ми щодня повинні підтверджувати свою спроможність ефективно боротися з різного роду шахрайством та кібератаками. Ми продовжуємо інвестувати значні кошти в розвиток людського ресурсу, програмного забезпечення та обладнання. У нас професійна кіберкоманда, яка займається цими питаннями. Ми дієво інтегровані в екосистему забезпечення кібербезпеки, куди залучені всі державні органи та всі великі інфраструктурні гравці, які займаються зазначеними питаннями. У тому числі компанія забезпечує відповідність системи інформаційної безпеки найкращим світовим практикам та національним вимогам – це підтверджено міжнародним сертифікатом з кібербезпеки ISO 27001 та Атестатом відповідності Комплексної Системи Захисту Інформації. Компанія також надає консультації з питань безпеки та продає додаткові сервіси B2B клієнтам, щоб підвищити рівень їхнього захисту.

– У контексті посилення безпеки, хотілося б дізнатися про Ваше ставлення до продажу сім-карт за паспортами.

Я вважаю, що це рух у правильному напрямку. Безумовно, я сподіваюся, що цей процес буде впроваджуватися поступово та добровільно, що абоненти будуть раді отримати переваги такого підходу. Ми, як оператор, мотивуємо їх переходити на контрактну форму обслуговування, тому що так ми можемо надавати абоненту більш безпечне та зручне сервісне спілкування. Наприклад, заміна SIM-карти, або відновлення SIM-карти для контрактного абонента – це один крок, у той час, як Prepaid-абонент повинен довести, що це його SIM-карта. Це не зручно для абонента, але ми вимушено впровадили низку «anti-fraud»-заходів, щоб упередити крадіжки Prepaid-карток. Тому, з моєї точки зору, це правильний крок, ми його підтримуємо та, навіть, стимулюємо. На сьогодні лінійка тарифних планів для контрактних абонентів має переваги, але якщо абонент бажає залишитися на передоплаченій формі обслуговування, для того, щоб підвищити рівень своєї безпеки, ми завжди рекомендуємо зареєструвати SIM-карту на паспорт.

– Які нові послуги готова надавати компанія?

Ми робимо стратегічну інвестицію у ринок цифрової охорони здоровʼя. Через співпрацю з компанією «HELSI» ми будемо будувати цифрового оператора, який буде розвивати галузь цифровізації охорони здоров’я. У нас дуже великі плани масштабувати цей бізнес через додаткові інвестиції, через розвиток сервісу.

– Яким Ви бачите майбутнє мобільного зв’язку та мобільного інтернету в Україні? Йдеться не лише про те, що мережа має покрити всю Україну та кожен куточок, а й про нові технологічні рішення для клієнтів.

З моєї точки зору, є два такі вектори. Зараз розвивається дуже багато цифрових послуг. Україна добре відірвалася від багатьох країн. Чому ми пішли у цифрову медицину? Це індустрія, де ніщо не вирішено остаточно, тобто, це індустрія, яку очікує велике зростання в найближчі 10 років. Тут будуть формуватися ринки, нові сервіси. Я вважаю, що є досить багато ринків, які очікує таке ж зростання, наприклад, e-education, страхування – тобто доступ до страхування в один клік повинен з’явитися.

У нас є мета – залучення клієнтів. Нам би хотілося, щоб клієнти від оператора отримували не лише базові телеком-сервіси, а ще й додаткові цифрові сервіси, які полегшують їх життя. Ми вже це дуже добре бачимо на прикладі B2B-сегменту, він випереджає B2C-сегмент (масовий), суттєво випереджає. Тобто, у нас в сегменті великих клієнтів вже більше ніж 40% користуються чимось, окрім телеком-сервісу «Київстар».

Павло Ковальчук, Олена Архіпова