Позначка: Зимові свята

Джерело

Аби зрозуміти, хто для покоління «альфа» (народжені з 2010) сьогодні головний новорічний чарівник, «Вечірка» поспілкувалась із казкотерапевтом та дитячим коучем Світланою Данкевич.

— Хто для малят сьогодні є головним новорічним чарівником?
— За моїми спостереженнями, для багатьох Дід Мороз – головний зимовий чарівник. Цей персонаж знайомий й зрозумілий усім поколінням. Він герой новорічних свят: про нього пишуть казки, знімають мультфільми, використовують в рекламі та чекають на дитячих святах із подарунком.
Ми, як батьки, знайомимо дітей з тим святом, яке самі розуміємо. Така ситуація і з Дідом Морозом: мені бабуся розповідала, де він живе та на яких санях їздить, а тато одягався у костюм та приносив подарунки. Тому наші діти знайомі саме з таким новорічним героєм.
Щодо Святого Миколая, то він для багатьох є приємним «бонусом», залишає подарунки під подушкою та передає через рідних.
Із Санта Клаусом сучасні діти знайомі, завдяки фільмам, Діснеївським казкам та історіям. Його часто згадують, наприклад, в форматі інтерактиву «Таємний Санта» — коли отримуєш подарунок, але не знаєш від кого і таким самим чином робиш сюрприз іншому. Таке практикують і в дорослих, і в дитячих колективах.
Інколи у малечі може утворюватися «каша» в голові – чому сьогодні смаколики передє Миколай, під ялинкою залишає Дід Мороз, а на якомусь міському заході або на виставі у садочку роздає Санта Клаус. Тут на допомогу можуть прийти батьки і розповісти історії про кожного чарівника.

— Як образ Діда Мороза трактують в сучасній літературі?
— Діду Морозу більше ніж тисяча років – це досить «дорослий» персонаж, який зазнав змін за цей час. Сьогодні новорічний герой став максимально відкритим та добрим. Якщо раніше у він міг досить суворо запитати: «Чи був ти слухняним цього року?» (і тоді трохи лячно було), то зараз діти в абсолютній комунікації з казковим персонажем. У сучасній літературі Дід Мороз такий собі добрий та мудрий дідусь, який виконує побажання та створює дива.
Малечі все частіше вже без побоювань чекають на подарунки. Батьки здебільше згадують про поведінку з гумором. І у дітей, відповідно, вже менше думок: «Чи був я таким, яким мене хоче бачити Дід Мороз?», «Чи все зі мною добре?» і т.п.
Тепер казковий герой мандрує планетою, має відмінне почуття гумору, записує відео-повідомлення, знімається у кліпах, а на дитячі свята прилітає на вертольоті, або приїжджає на спортивній машині!

— А хто герої-супутники Діда Мороза в сучасній літературі?
— Все залежить від ідеї та фантазії автора: тут немає ніяких обмежень. Якщо говорити про стандартну історію, то на сторінках книжок обов’язковим буде: прототип малечі – дівчинка, хлопчик чи звірятко, аби дитина підсвідомо асоціювала себе із нею/ним та спостерігала за пригодами персонажа у зимовій пригоді. Онучка Снігурка, лісові звірята та кумедний сніговик – звична компанія Дідуся, але зараз в історіях та виставах можуть зустрічатися також сучасні персонажі, герої мультфільмів та навіть блогери, які до вподоби дітям.

— Що для сучасних дітей важливіше: подарунок чи магічна атмосфера свята?
— Все залежить від дитини, але, звичайно, цінним є симбіоз. Цього року я б порадила батькам приділити особливу увагу атмосфері свята – абстрагуватись від карантину та перенести малечу у світ дитячих мрій. 2020-й видався психологічно не простим не лише для дорослих. Дітлахам також важко було зрозуміти та прийняти деякі речі – дистанційне навчання, відсутність живого спілкування з друзями та інші обмеження. Тому створення теплої сімейної атмосфери, відчуття спокою, тепла, уваги та святковий антураж – те, що може підтримати дитину, наповнити позитивними емоціями. Це, звичайно, не виключає подарунків, та все ж таки пріоритетним є згуртуватись сім’єю.

— Які питання в покоління «альфа» виникають щодо зимового чарівника?
— Враховуючи той факт, що дітей цього покоління з усіх сторін оточують гаджети, — логічно, що відповіді вони шукають у інтернеті. А інколи задають несподівані питання батькам. Нещодавно в мене цікавились: «А чому Дід Мороз/Святий Миколай не відправить подарунки Новою поштою, так було б легше й швидше?» та «Я ж можу йому подзвонити і просто сказати, що хочу? Або написати смс?». Цікаво спостерігати за таким ходом думок. Наприклад, нещодавно був створений проєкт з ініціативи дитячого психолога Світлани Ройз, де малечам надали можливість подзвонити Святому Миколаю, розповісти про свої мрії та отримати його підтримку. В плані організації – це колосальна робота, але таким чином чарівник став ще ближчим тисячам дітей.

— Зараз є покоління батьків-атеїстів, які розповідають, що не існує ані Діда Мороза, ні тим більше св. Миколая. Як це відображається на дітях та їхній поведінці?
— Кожна сім’я та кожні відносини «батьки – дитина» — це окрема система. Отож, немає універсальної схеми – як правильно чи не правильно доносити дитині будь-яку інформацію. Головне, щоб це відбувалося органічно в рамках уподобань родини, зрозумілою для дитини мовою та без ефекту психологічного травмування. Тобто, якщо ми, як батьки, в когось або у щось не віримо, а дитина вірить, то не варто різко реагувати. Така віра дає багато корисного, цінного – розширення рамок сприйняття світу та себе в ньому. Якщо дитина прагне казки, магії, віри в дива – надайте можливість зробити їй вибір самостійно.
Наприклад, моя донька після коментарів дорослого брата про те, що Зубної феї не існує, а подарунки підкладає вночі мама – відповіла: «Може й так, але я все одно в неї вірю і маю свої подарунки під подушкою. А ти – ні, бо не віриш». І так працює із будь-яким персонажем, прості прояви якого дозволяють дитині отримати підтвердження того, що магії є місце в житті, і якщо чогось дуже прагнеш – це може статися.

— Чи потрібно дитині читати магічну літературу? Що вона дає?
— Потрібно, якщо у малечі є до такої літератури інтерес. Є діти, які «Гаррі Поттера» читають на одному подиху або легко поринають у новорічні дивовижні історії, а є такі, які мають спокійне ставлення до таких пригод. І все ж таки, література, де в сюжеті присутня магія та дива позитивно впливає на психіку та сприйняття дитиною певних речей. Вона ніби закладає фундамент, аби у дорослому житті дивитися на світ ширше, аніж свідомість може пояснити.

— Що сказати дитині, яка хвилюється, що Дід Мороз через карантинні обмеження не завітає до хати із сюрпризом?
— Батькам важливо помічати такі переживання у своїх дітей та доброзичливо реагувати на них. Дитині потрібне відчуття, що «все окей» — не зважаючи на обмеження та карантинний настрій. Новорічні свята – по плану, Дід Мороз завітає, як це було завжди.
Проговоріть з дитиною, що карантин – це тимчасові реалії. Якщо дитина переживає за Діда Мороза, то запропонуйте поставити антисептик біля дверей, аби чарівник обробив ручки та всі були у безпеці.
Новорічні свята – чудова можливість підтримати, порадувати та здивувати один одного. Нехай трапляються дива!

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Джерело

Новорічний інтерактив пройшов у місті Обухів Київської області.

Місцеві мешканці зазняли на відео, як Санта «бомбардує» подарунки.

«Відтепер з десяток дітей знають, що таке новорічне диво! Друже, не знаю хто ти, але ти – нереальний топ! Відтепер з десяток дітей знають, що таке новорічне диво!», — коментує житель Обухова Михайло Горогоцький.

На записі чутно, як діти радіють подібному шоу та гучно біжать збирати подарунки.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Джерело

Картина «Сам удома» не потребує представлення. Пригоди Кевіна люблять діти та дорослі, які солодко ностальгують при перегляді комедії. Щороку телеканали транслюють фільм про хлопчика, який стійко й мужньо охороняє свій будинок. І нехай ми знаємо всі фрази напам’ять, кожен перегляд все одно викликає щирі переживання, змушує не тільки посміхатися, а й реготати від душі.

Тож, за пару днів до Нового Року «Вечірка» поспілкувалась з актрисою театру, кіно та дубляжу Оленою Узлюк, голосом якої заговорив вперше в Україні улюблений Кевін.

— Олено, Ви акторка театру та кіно, а як закадрове озвучення й дубляж увішло до Вашого життя?

— Ця довга та цікава історія розпочалась понад 20 років тому. Своєрідним відліком став 94 рік, коли на українському ТБ з’явився канал ICTV: пішли перші серіали, які лунали вже українською. Тоді мені запропонували озвучувати серіал «Морена Клара» на 150 серій. Працювали разом з Олексою Негребецьким, який редагував серіал та був його режисером. Глядачеві він більше знайомий комедійною роботою «Альфа».

Згодом утворився «1+1», з яким паралельно відкривалися студії, починала писатись реклама. Десь до 2000 років в мене була робота у 10-15 студій, на яких періодично озвучувала: рекламу, документальні фільми, серіали, мультфільми, програми тощо.

Але не думала, що закадрове озвучення займе чималу частину життя та подарує зустрічі з талановитими людьми. Приємно усвідомлювати, що моїм голосом розмовляють герої, яких багато хто любить.

— Розкажіть, як запропонували озвучувати Кевіна у «Сам удома»?

— Студія «1+1» у 1997 році вирішила робити двоголосе закадрове озвучення українською мовою. Перекладом фільм мав лише два голоси акторів: всіх персонажів – чоловіків у фільмі озвучував Олександр Завальський, а жіночих – я.

Режисером був Станіслав Чернілевський, на думку якого ми з моїм партнером вдало підходили по жанру до «Сам удома».

За своє життя зробила багато робіт й наразі затверджена за великою кількість голлівудських актрис, але й гадки не мала, що фільм стане настільки культовим за нашої озвучки!

— Як так сталось, що хлопець Кевін говорив саме Вашим голосом, а не Олександра Завальського?

— Зазвичай так розподіляються ролі, що маленьких хлопчиків до мутацій відають озвучувати жінкам, бо так м’якіше звучить. А вже тінейджери у кадрі розмовляють чоловічим голосом.

— Чи були у Вас варіанти, яким голосом заговорить Кевін? Можливо був прототип?

— Тут механізм простий: коли ти бачиш на екрані актора, то в тебе вмикаються професійні навички, які допомагають інтуїтивно відчути правильне транслювання емоцій, стану. Вміти знайти у собі відповідний голос до героя. Звичайно, це досвід у поєднані з відчуттям персонажу.

З Кевіном був природний шлях: я побачила худенького, бліденького хлопчика й відразу зрозуміла, як піднести правильно його глядачеві. Так само із голосами інших персонажів «Сам удома». Це моє візуальне сприйняття їх. А щодо прототипів, то не було, бо й без них все органічно склалось.

-Скільки днів тривала робота над «Сам удома»?

— Увесь фільм ми озвучили за одну зміну, яка тривала 5-6 годин. Зараз така робота була б зроблена за ще менший відрізок часу, враховуючі сучасні технології. Тоді ми великою сім’єю працювали разом у студії: інженер, звукорежисер, я та Олександр. Робота досить копітка: писалось все на касети. Результат, до речі, був відмінним, бо бачиш та чуєш партнера, його роботу. Працюєте, як єдиний механізм.

Сьогодні ж інша технологія запису: звук пишеться кільцями, фразами, а актори мають змогу працювати окремо одне від одного.

— Чи просили Вас знайомі або близькі говорити голосом улюбленого Кевіна?

— До нас у «Молодий театр» приходять актори, які виросли на фільмі «Сам удома». Це досить кумедно виглядає, коли вони говорять мені, що на спільних репетиціях чують Кевіна. Їм складається враження ніби лежать під ковдрою, як у дитинстві та передивляються новорічну картину.

Це такий собі психологічний процес, через який ми сприймаємо світ: запах, звук, зображення. Гадаю, що фільм настільки часто крутили, що всі запам’ятали наші голоси. Не можу не підкреслити, що озвучка й правда дуже вдала!

-Яким шляхом вам вдалося полюбитися та запам’ятатися глядачеві?

— Ми працювали за принципом не заважати глядачеві дивитись картину. Його не повинно нічого відволікати та дратувати, бо іноді дивишся картину й думаєш: «Чому я слухаю тільки голос, а не дивлюся фільм?!».

— З якими сценами у Вас виникали проблеми?

— Були дві сцени, з якими було емоційно складно: перша, коли Кевін біжить із пташкою в руках до леді, яка годує голубів – досить зворушливо та мило; а друга сцена – це зустріч хлопчика із мамою біля ялинки. Я тоді плакала та не могла швидко відійти. Дивилась на текст, не розуміючи, як зібратись й без сліз озвучувати.

Але, відходячи від емоцій, були й надихаючи для мене моменти. Так при озвучці другої частини «Сам удома», а саме сцени з магазина іграшок «Скринька Дункана», я взяла собі за мету поїхати в одну з європейських країн на різдвяні свята, аби потрапити в такий самий великий іграшковий магазин з моїми дітьми та замість Кевіна стояти біля каси з грошима.

— Завдяки чому «Сам удома» — символічний фільм до Нового Року?

— Завдяки поєднанню щирості та комічності. До того ж картина вчить знаходити з будь-якої ситуації вихід, навіть якщо поруч нікого немає.

— Щодо Вашого улюбленого новорічного фільму, то який він?

— Із самого дитинства символічним фільмом для мене Нового Року був «Іронія долі». Люди мого покоління погодяться, що картина дійсно на всі часи. А у теперішні зимові свята дивлюсь будь-яке нове хороше кіно. З’являються нові талановиті режисери – хочеться познайомитися із всіма. Тому в Новий Рік у мене великий асортимент на перегляд.

Після прочитання інтерв’ю, радимо подивитись «Сам удома» за озвучкою Олени Узлюк та Олександра Завальського.

P.S. Не забудьте підкріпитись чимось солоденьким. Приємного перегляду!

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Джерело

Головна ялинка Голосіївського району розташована у парку Рильського. Також на ВДНГ працює «Зимова країна», де є ялинка, ковзанка та інші розваги.

У Дарницькому районі засяяло три ялинки: у парку імені Воїнів інтернаціоналістів та біля палацу культури Дарниця. Вперше зимова красуня засвітилася неймовірними барвами у сквері біля Дарницької райдержадміністрації. Для відвідувачів облаштували фотозони.

У Деснянському районі головна новорічна ялинка знаходиться біля кінотеатру «Флоренція», ще одна – на Лісовому масиві біля кінотеатру Кіото. А в парку з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича на відвідувачів чекає фотозона зі Святим Миколаєм та святкова ілюмінація.

Окрім головної новорічної ялинки Дніпровського району, яку встановлено в парку «Перемога» (бульв. Перова, 2), святкову хвойну красуню можна зустріти й на інших локаціях району. Так новорічні ялинки встановлені на радість дітлахам у парку біля озера Тельбін (біля бювета) та у парку вздовж вул. Вершигори (навпроти магазину Фуршет). Також багато торгівельно-розважальних центрів району також встановили всередині приміщень святкові ялинки. А на вул. А. Малишка, 3 біля торгового центру «Дитячий світ» та вул. Братиславська, 11 біля гіпермаркету «Епіцентр» новорічну ялинку встановлено на вулиці перед входом в приміщення.

Новорічні ялинки Оболонського району знаходяться біля районної держадміністрації.

У Печерському районі головну ялинку запалили біля Арки Дружби народів. В сквері Марії Заньковецької відкрили новорічну ялинку в рамках проєкту «Фестиваль Новорічний» з тематичним святковим оформленням, ілюмінаціями та фотозонами. А в Маріїнському парку створили романтично-новорічну красу у Маріїнському парку. Прикрашені фонтан та ліхтарі, вуличні ілюмінації – все це створює атмосферу святкових днів та заохочує до прогулянок з коханою людиною, родиною, друзями.

У Подільському районі новорічну красуню відкрили на Контрактовій площі.

У Святошинському районі головну районну новорічну ялинку запалили в парку «Совки». Вперше головну районну красуню буде встановлено в оновленому, реконструйованому парку «Совки», а також вперше це штучне дерево з вбудованими прикрасами та сучасною ілюмінацією. Святково вбрана новорічна ялинка з’явилася також у парку «Інтернаціональний» Крім того, новорічна інсталяція з’явилася біля Святошинської РДА. Дві величні живі ялини, що ростуть з обох боків центрального входу до райдержадміністрації, вбрані у святкову ілюмінацію. А під ялиною сховався полярний олень, який привіз українській малечі святого Миколая – сповісника довгоочікуваних зимових свят і дарителя заповітних подарунків, а тепер запрошує малечу і дорослих до новорічної фотосесії на згадку.

У Солом’янському районі головні ялинки у парку Відрадний та ім. М. Зерова вже зустрічають відвідувачів новорічним сяйвом. Висота новорічних дерев складає 16 та 18 метрів відповідно. Для оздоблення ялинок використали іграшки та гірлянди, а для верхівки – сяючі зірки. Окрім ялинок, у парках також влаштували тематичні інсталяції з пряниковим будинком та великим годинником. Також новорічну атмосферу для жителів та гостей району створюють прикрашені хвойні дерева у парку Орлятко та у сквері на вул. Жураковського в мікрорайоні Жуляни.

У Шевченківському районі розташована головна ялинка країни – на Софійській площі. Новорічну красуню прикрасили й у парку Шевченка. У Сирецькому парку також встановили і прикрасили ялинку. По вихідних і святкових днях тут звучить добірка новорічних мелодій (11:00-12:30, 16:00-17:30).

Куточок до Різдва створили на «Галявині казок» у парку «Нивки».

Фото – зі сторінок районних РДА та УЗН

Нагадаємо, у столиці триває виставка новорічних іграшок

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело

Побутує думка, що саме штучна ялинка приносить менше шкоди природі. Та фахівці з British Carbon Trust підрахували, що вуглецевий слід живої ялинки, яку віддали на переробку або використали як дрова, становить 3,5 кілограма СО2. Якщо ялинку викинули на смітник – він зростає до 16 кілограмів СО2. Натомість вуглецевий слід штучної ялинки може сягати 40 кілограмів СО2.

Однак, якщо ви плануєте користуватися штучною ялинкою принаймні 10 років, можете сміливо її купувати, адже за таких умов вуглецевий слід від неї буде меншим у порівнянні з живими ялинками, які потрібно вирощувати й вирубувати щороку. Також хорошим варіантом є купити вживану штучну ялинку. Повторне використання речей – це завжди екологічніше за купівлю нових. Крім того, таким чином ви не підтримуєте попит на виготовлення нових ялинок.

Якщо ж ви все-таки хочете зупинитися на живій ялинці, яку часто обирають через неповторний запах свята, то радимо звернути увагу на такі рекомендації:

Купуйте ялинку лише в законних точках продажу, вона обов’язково має бути з етикеткою, яка свідчить, що її виростили спеціально для зрубування до новорічних свят. Не рекомендується купувати живу ялинку на стихійних ринках, адже так ви підтримуєте незаконну вирубку дерев, що негативно впливає на клімат.

Після свят обов’язково здайте ялинку до спеціальних пунктів утилізації, де її перетворять на стружку для спалювання або використають як утеплювачі, добриво чи навіть їжу для тварин.

Екологічним варіантом також є придбати ялинку в горщику. Але дуже важливо правильно за нею доглядати і після свят (але не раніше березня) висадити її в землю, інакше ялинка загине і її все одно потрібно буде здати на переробку.

Якщо для вас не принципово мати в домі саме ялинку, то для створення святкової атмосфери можна скористатися альтернативами, наприклад зробити ялинковий віночок з відходів від ялинок, прикрасити іграшками домашню рослину у горщику, викласти книжки у формі ялинки та прикрасити їх гірляндою (купуйте лише дорожчі сертифіковані гірлянди, які будуть більш безпечними та прослужать вам довше).

Нагадаємо, як киянам правильно вибрати ялинку на Новий рік

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Джерело

Повну версію виступу військові музиканти оприлюднять до Різдва 7 січня. Це пообіцяли в Центрі військово-музичного мистецтва Повітряних Сил Збройних Сил України.

Як зазначили у Центрі, привітання американських колег вразило багатьох українців, тож українські військові виріши записати свою версію знаменитої щедрівки.

«Щедрик» — всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, якого вбили чекісти.

Уперше «Щедрик» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Після того як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» («Carol of the Bells»), що стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі. В наші часи «Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською, польською та багатьма іншими.

Нагадаємо, починаючи з 2017 року, в Україні святкують Різдво Христове двічі – 25 грудня та 7 січня. Обидва дні, згідно з законом, вихідні. І уже склалася гарна традиція, що предстоятелі різних церков, політики, громадські діячі двічі вітають українців.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Джерело

Джерело

Перше, що бачать відвідувачі, які йдуть від метро «Палац Україна», — це 16-метрова ялинка. Для її декору використали 650 іграшок у вигляді музичних інструментів.

Поруч з ялинкою розташована ковзанка. Вартість квитка на одноразовий вхід у будні складає 170 грн, на вихідні і свята – 295 грн. Дітям до 5 років із власними ковзанами вхід безкоштовний. При цьому дітям до 7 років включно кататися на ковзанці дозволено лише у супроводі дорослих.

Головна особливість містечка в тому, що тут приймається лише безготівкова оплата: розрахуватися за їжу та розваги можна лише банківською карткою. Організатори пояснюють, що такий формат дозволяє зменшити вірогідність передачі вірусу на купюрах.

Серед активностей містечка, окрім ковзанки – тюбінг-гірка, заввишки 7 метрів. Організатори називають її найвищою подібною гіркою у Києві. Cюди пускають дітей з 6 років. Три спуски коштують 75 грн, п’ять спусків – 100 грн.

Спеціально для батьків підкреслюють, що право підйому на гірку має лише одна людина, тож їх разом із дітьми туди не пустять. Дорослі залишаються внизу і роблять пам’ятні кадри.

Для найменших діток відкритий будиночок Святого Миколая. Відвідати резиденцію коштує 250 грн, за це Миколай дарує дитині солодощі, спілкується з нею і позує для спільного фото.

Цікаве оформення має фудзона, оформлена у вигляді пряникових будиночків. Тут продають напої, їжу та новорічні сувеніри.

Вартість класичного глінтвейну складає 75 грн (розмір стакану M) та 95 грн (розмір ХL), є також безалкогольні глінтвейни (55 грн) та особливі (від 100 грн). Ціна кави починається від 50 грн.

У будиночках можна придбати пончики чуррос (від 75 грн), піту (150 грн), самосу (від 100 грн), вафлі з різноманітними начинками (від 100 грн) та інше. Локація з їжею та напоями працює у форматі «take away» («з собою»), тобто загального фудкорту тут немає.

Де: вул. Велика Васильківська 103, м. Палац «Україна»
Коли: містечко працює щоденно з 10:00 до 22:00.

Новорічні локації у столиці продовжать працювати до середини січня тільки за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, зокрема соціальної дистанції, користування масками та антисептиками.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»

Джерело

Привітали братів-християн у Православній церкві України. Для усіх, хто цього дня відзначають Різдво Христове, вони підготували пісенний дарунок.

«Різними мовами серед народів славиться Христос. Однією з цих мов є латина – загальноєвропейська мова спілкування і освіти впродовж багатьох століть. Серед інших європейських народів нею навчалися і писали праці також спудеї та викладачі Київської Могилянської Академії», — нагадують у ПЦУ.

В Україні більшість християн, православних та греко-католиків, відзначатимуть народження Ісуса Христа 7 січня. Водночас у Києві є чимало місць, де можна помилуватися атрибутами свята – побачити святкові виставки. А враховуючи, що коронавірус не відступає, то чимало музеїв та галерей влаштовують онлайн виставки. Зокрема Національний музей народної архітектури та побуту України.

«Працівники Національного музею народної архітектури та побуту України презентують широкому загалу різдвяну онлайн виставку «Бог Предвічний народився!» В основу експозиції покладено кращі зразки декоративно-ужиткового мистецтва, святкового одягу, різдвяних предметів з фондової колекції музею. Це різдвяні шопки, вертепи, розмаїття колядницьких «звізд», зірок, солом’яних «павуків», різдвяних дзвоників, «гарбузиків» тощо. Тут ви зможете дізнатись про традиції прикрашання оселі, особливості колядування і щедрування, ознайомитись з атрибутами колядницької громади, — зазначають куратори виставкового проєкту – Олена Громова та Ольга Жураківська.

Переходьте за посиланням: https://tinyurl.com/y8v2yva5

Також киян запрошують на Різдвяний концерт до собору Святого Олександра. У вівторок, 29 грудня, о 19:00. Вхід вільний. Киянам колядуватиме Хор Inspiratum собору св.Олександра м. Київ.

Римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також більша частина автокефальних православних церков: Вселенський патріархат Константинополя (крім Афону), Грецька православна церква Александрії, Грецька православна церква Антіохії, Румунська, Болгарська православні церкви, Церква Кіпру, Церква Греції, Православна автокефальна церква Албанії, Православна церква Чеських земель і Словаччини та Православна церква Америки святкують Різдво 25 грудня.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Джерело

«Дякуємо усім 12 500 людям із 40 країн світу, які надіслали свої вітання – ви вітали свої родини в зоні АТО, тих, кого не бачили багато років і передавали любов тим, хто пішов з життя. Зізнавалися, що чекаєте на дитину і робили пропозицію. Сьогодні ми покажемо останні з промодерованих вітань, — повідомила піарниця й співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь. — Цей проєкт був створений Софією Київською та Visa, щоб поєднати людей. Щоб дзвіниця поєднала тих, кого розлучило життя, обставини, карантин та пандемія. Проте ми дослухаємося до усіх зауважень і менш за все ми хочемо, щоб любов перетворилася на ненависть, ми поважаємо почуття кожного.
Щиро переконана, що ідея Вітання звідусіль прекрасна. І що наступного року вона точно має бути – бо це велика місія поєднувати людей. Але вона точно буде в іншому місці, іншій локації. Вочевидь, створеній саме для неї.

За її словами, на дзвіниці будуть падати маленькі сніжинки: символи любові, добробуту, миру та здоров‘я.

Нагадаємо, за святковим настроєм можна піти на виставку новорічних іграшок на Подолі.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»