У Києві нагородили «ТОП-100» громадських організацій

Джерело

Нагороди переможцям вручала заступниця голови КМДА Марина Хонда.

«Активна співпраця з громадою завжди дає хороший результат. І сьогодні мала за честь відзначити 100 найкращих успішних проектів громадських організацій, які реалізовані у співпраці з Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Проєкти абсолютно різних напрямків, які спрямовані на покращення життя громади. І дуже приємно нагороджувати ті організації, які не тільки критикують, а навпаки – пропонують і спільно з міською владою реалізують потрібні речі, – сказала Марина Хонда. 

Вона відзначила, що за двадцять років її роботи в КМДА, громадський рух в столиці значно еволюціонував. Від звичайних гасел і розмов, громадськість перейшла до активної роботи, а міська влада сприяє цьому виділенням коштів, роз’ясненнями та інформаційною підтримкою. 

«А наш міський Форум організації громадянського суспільства вже став доброю традицією і майданчиком комунікації між владою та громадою, на якому вирішуються усі проблеми. Взагалі, громадський сектор зараз виконує дуже багато роботи в тих напрямках, де недопрацьовує держава. І ми поступово рухаємося до того, щоб передати організаціям частину повноважень у сфері допомоги людям. Це той шлях, яким ідуть європейські країни і який показує позитивний результат, – підкреслила Марина Хонда.

На важливості підтримки інститутів громадянського суспільства наголосив директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк.

«Задля того, аби залучати організації до життя міста виникла ідея започаткувати проєкт «ТОП-100». Мета – пожвавлення активності громадянських інститутів суспільства. А також залучення киян до громадських ініціатив та налагодження системного партнерства у взаємодії «влада плюс громада – дорівнює партнерство», як найдієвіша формула, до якої ми всі прагнемо! Ми хочемо, щоб подібна ініціатива стала щорічною, а потрапляння у «ТОП-100» було престижним та стимулювало представників інститутів громадянського суспільства до участі. Хоча, і сьогодні ми бачимо, що наш пілотний проєкт виявився дуже достойним. Лідери організацій пишаються своїми проєктами та мотивують менш активних. Крім того, це дуже гарний приклад, як влада підтримує організації», – зазначив Роман Лелюк.

«Вечірка» поспілкувалась із переможцями проєкту «ТОП-100»

Наприклад, Солом’янська районна організація «Товариство Червоного Хреста» України у м. Києві надає медико-соціальну допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, нужденним, які опинились у складних життєвих обставинах. Під час карантину організації вдалося збільшити кількість волонтерів. Також активно працював «банк одягу», а людей похилого віку намагалися залучати до активної участі в суспільному житті. 

«Ця нагорода відзеркалює відношення нашого керівника до людей: Людмила Анатолівна Титаренко живе заради допомоги оточуючим. У районі наше Товариство знають, як місце, де нужденні мають змогу отримати теплий одяг, їжу. Час від часу робимо збираємо у мешканців району речі та відвозимо їх у головний офіс. Дуже вдячні киянам, що долучаються до благого діла!», – відзначає помічник керівника організації Юлія Подобет. 

У Солом’янському районі людям, які перебувають у складних життєвих обставинах, у межах проєкту надавалися продуктові набори та медикаменти. А сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю та люди похилого віку отримують психологічну допомогу та соціальну підтримку від представників «Червоного Хреста».

А ось громадська організація «Спілка морських піхотинців України» займається вшануванням пам’яті тих українців, які  в різні часи стали на захист Української держави. 

«З нагоди 100-річчя морської піхоти Української Народної Республіки на Оболонській набережній, 20 закладено наріжний камінь на місці майбутнього Меморіалу пам`яті загиблим морським піхотинцям країни. Наразі спільно з КМДА готуємо проєкт по будуванню меморіалу», – розповідає голова правління Юрій Голодов .

Київський міський благодійний фонд «Інтеграція» у партнерстві з Департаментом суспільних комунікацій виконавчого органу КМДА цього року реалізував проєкт «Знання власної історії та культури — шлях до національної самоідентичності», за яку також отримав нагороду.

«Наша цільова аудиторія – діти та молодь з родин учасників ООС, родин переселенців зі Сходу України, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, люди з інвалідністю та пенсіонери. Місія – патріотичне виховання, створення умов для просвіти та розширення їхніх знань з історії держави, міста. Вдячні за підтримку Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу КМДА за підтримку та нагороду!», – ділиться керівник фонду Володимир Петровський.

Громадська організація «Чотири королеви» цього річ реалізувала видовищний проєкт, який спрямований на популяризацію історії України-Русі та інтеграцію нашої держави у  Європейський культурний та політичний простір. Організація у співпраці з Міжнародним фестивалем мистецтв «Anne de Kyiv Fest» займалася організацією Днів Європи в Україні. 

«Наша організація названа на честь чотирьох доньок Ярослава Мудрого: Анни, Єлизавети, Анастасії та Агати. Вони стали королевами різних країн: Франції, Угорщини, Великобританії та Норвегії. Для України ці постаті знакові та важливі, тому й квадрологією названа наша спілка. Найбільш відома на сьогодні з доньок Я. Мудрого – Анна Київська, ім’ям якою носить фестиваль «Anne de Kyiv Fest». У його рамках зроблено багато проєктів: ми поставили у Києві пам’ятник Анні Ярославні, перейменували сквер на Львівській площі та встановлюємо меморіали по маршруту від столиці до Парижу у визначних місцях її життя. Наприклад, Краків, Мюнхен, Прага», – розповів головний куратор фестивалю та співзасновник «Чотири королеви» Баландін Федір.

Загалом, кожна із нагороджених організацій  може похвалитися унікальними креативними ідеями та проєктами. І крім, власне, відзначення переможців, сьогоднішній захід мав ще одну важливу мету – комунікаційну. Адже як зазначила наприкінці події заступниця голови КМДА Марина Хонда, надважливо аби всі громадські організації «говорили» між собою та об’єднувались. А столична влада – створила для цього відповідні умови, зокрема представники ГО можуть збиратися у  хабах комунікацій, для того, щоб обговорювати важливі теми, долучати до розв’язання проблем владу та напрацьовувати єдиний механізм рішень.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»