У НАТО вкотре продемонстрували підтримку України та вказали на необхідність реформ

 Джерело

Лондон – Брюссель: Байден консолідує Вільний світ. Половина європейського турне президента Байдена вже належить історії.

Офіційні заключні документи саміту Сімки та брюссельського саміту НАТО опубліковано, а відтак у аналітиків є можливість зрозуміти орієнтовну узагальнену консолідовану позицію Заходу із багатьох стратегічних геополітичних питань, в тому числі і питанні України.

Для нас погляд на положення документів щодо нашої держави є також важливим і у контексті безперервної підготовки президента США до женевського саміту з Путіним 16 червня, адже цілком зрозуміло, що очільник Білого дому на цих переговорах буде представляти увесь колективний Захід.

Перше – Захід залишає двері НАТО відкритими для України і підтверджує попередні рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що такий процес приєднання буде йти саме через інструмент Плану дій щодо членства (якими б іншими шляхами не хотіла нас вести команда Зеленського, а відповідь та єдино вірний шлях є незмінним).

Така собі оригінальна” відповідь Вашингтону на “наполегливі домагання Зеленського щодо конкретних дат отримання Україною ПДЧ. Це також важливий сигнал саміту і власне чітка відповідь Путіну, що “червоні лінії” Кремля у питанні членства України в НАТО на Заході не сприймаються. Добра новина, а особливо у контексті можливих спекуляцій та додумувань після “пресрелізного сумбуру” за підсумками телефонної розмови Зеленського – Байдена.

Друге, підтверджено чітку позицію Заходу на захист територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, включаючи і Донбас, і Крим, і Чорне – Азовське моря, і Керченську протоку. Жорсткий сигнал Кремлю виконати Мінські домовленості, забрати свої війська з суверенної території України та від її кордонів, а також деокупувати Крим. Певним важливим гвіздком у програшну позицію Кремля є чітка фіксація розуміння Заходом, що Росія є стороною конфлікту, а не посередником.

Позиція, яка пішла “на ура” за ініціативи Президента Європейської Ради Шарля Мішеля, і тепер відображена і в декларації лідерів Сімки – потужний нейтралізатор наративу Кремля про потребу прямого діалогу між Києвом та Донецьком/Луганськом та добрими посередницькими послугами Москви.

Третє, і Сімка, і НАТО відзначають чітку обумовленість подальшого інтеграційного поступку України до західних структур успішністю у реалізації внутрішніх суспільно-політичних та соціально-економічних реформ, в тому числі антикорупційної політики, децентралізації, реформи судової та безпекової сфери. При цьому реформування країни має здійснюватись у руслі міжнародних зобов’язань України. Зрозуміло, що порядок денний реформ – невід’ємна частина інтеграційного процесу та значна частина відповіді Заходу на питання Зеленського “Чому ми досі не в НАТО?”.

До однозначних недоліків самітів поки можна зарахувати пом’якшення мови самітів у питанні санкцій проти РФ. Можливо трансатлантичний світ спеціально залишає “двері відчиненими” і для Росії, якщо там захочуть змінити свою політику. Для України ж це є сигналом із знаком мінус, адже за такими заграваннями з Москвою може забутися “формула Ісе-Шимі”: зміцнення санкцій проти РФ у разі потреби. Цей елемент від 2019 року поступово зникав, аби бути забутим цього року. А даремно. В Кремлі розуміють лише силу.

Важливо звернути увагу на Банковій, що лідери НАТО вирішили провести наступні саміти Альянсу у 2022 році в Іспанії, а далі – у Литві. А це означає, що вже можна починати працювати над запрошеннями для України взяти участь у цих заходах, аби потім не розводити сумно руками.

Продовжуємо уважно стежити за розвитком подій.

Нагадаємо, лідери країн-членів НАТО підтвердили обіцянку прийняти до складу альянсу Україну після надання та виконання Плану дій щодо членства в НАТО, дану під час Бухарестського саміту 2008 року. Водночас у НАТО наголосили, що Києву потрібну продовжити реформи.