У столиці збирають кошти на захисні конструкції для унікальних вітражів фунікулеру

Джерело

Робота ведеться спільно із Солом’янсьми котиками, Департаментом охорони культурної спадщини КМДА та балансоутримувачем фунікулера, КП «Київпастранс».

Чому вітражі?

Фунікулерівські вітражі — цінний об’єкт монументального мистецтва, частина пам’ятки місцевого значення та нашої з вами культурної спадщини. Автор вітражів верхньої станції — видатний український художник-монументаліст Іван-Валентин Задорожний. Він створив їх у 1984 році. Вітражі дуже вразливі до ударної хвилі та летючих уламків. Плануємо спочатку захистити монументальні твори верхньої станції, а потім і нижньої (автор: художник Микола Шкарапута).

Яким буде захист?

Це 12 дерев’яних щитів товщиною 5 см, які додатково загорнемо вогнестійким брезентом та встановимо із зовнішньої сторони стіни фунікулера, навпроти кожного вітража. До складу команди, яка провела обстеження та розробила конструкцію входять: архітектори, реставратор та конструктор. Монтувати щити будуть професійні висотники-альпіністи. Крім того, до процесу залучено спільноту волонтерів Солом’янських котиків та Мапи реновації, яка на всіх рівнях підтримують процес.

Як можна підтримати цю ініціативу?

Запускають збір коштів на витратні матеріали: дошки, саморізи, розпірні анкери, вогнетривкий брезент.

• Монобанк:
банка Мапи send.monobank.ua/jar/4WnQnhQzZs або картка 5375 4114 0724 5054

• Пумб:
IBAN UA443 348 510 000 000 026 007 156 467
Назва юридичної особи ГО «МАПА РЕНОВАЦІЇ»
Код ЄДРПОУ 43 479 673
Назва банку АТ «ПУМБ»
Код банку (МФО) 334 851
Призначення платежу: благодійний внесок

«Наразі ми вже зробили обміри вітражів, розробили конструкцію захисних щитів та погодили її з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Чудова команда Солом’янських котиків купила матеріали для першого дерев’яного щита на 14 000 грн та організувала його монтаж у майстерні. Платформа Острів надала нам інструменти», — розповіли в «Мапі реновацій».

Захист вітражів фунікулеру — перший крок до збереження монументального мистецтва Києва в умовах воєнного часу.

Вже зараз формується список найбільш вразливих об’єктів культурної спадщини, які можна захистити силами громади, бізнесу та влади.

Урочисте відкриття фунікулера відбулося 7 травня 1906 року. Спочатку він називався Михайлівським механічним підйомом і з’єднував верхню терасу Володимирської гірки та вулицю Боричів Тік. У 1928 році фунікулер було реконструйовано, лінію продовжено ще на тридцять вісім метрів до вулиці Петра Сагайдачного.

• Першими пасажирами стали будівельники та механіки, які з 1902 по 1905 рік споруджували новий для киян вид транспорту.
• Вже наступного дня, 8 травня, фунікулер розпочав регулярне перевезення пасажирів. Лише за перші 8 місяців роботи 500 тис. пасажирів скористалися послугами фунікулеру. Цифра вражає, враховуючи кількість мешканців Києва у 1905 році.
• До середини 1930-х років фунікулер вважався трамвайним маршрутом та мав номер.
• За більш ніж столітню історію фунікулер декілька разів пережив реконструкцію. Сьогодні він, як і раніше, рухається зі швидкістю 2 м/с.Київський фунікулер — фунікулерна система, що з’єднує історичне Верхнє місто та Поділ у Києві. Лінія складається з двох станцій. Споруджувався впродовж 1902–1905 років, за часом спорудження є другим фунікулером в Україні після Одеського.

7 травня 2021 року Київський фунікулер «відсвяткував» своє 116-річчя. Фунікулер є символом Києва та одним із найзручніших способів дістатися з низинного Подолу до Верхнього міста.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»