Головне:
- Статус: станом на кінець 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувало близько 4,3 млн українців.
- Інверсна залежність: що вища в країні соціальна допомога, то нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців.
- Приклад: у країнах із мінімальними виплатами (як Польща) відсоток працевлаштованих значно вищий, ніж у країнах із щедрою соцпідтримкою (Бельгія, Німеччина).
Скільки українців – під тимчасовим захистом в ЄС
Станом на кінець 2025 року під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу перебуває приблизно 4,3 мільйона українців (цей статус, завдяки рішенню Ради ЄС, продовжено до 4 березня 2027 року).
Виходячи з офіційних даних Eurostat, “вимальовується” цікава тенденція – абсолютну більшість наших громадян прийняли дві країни, тоді як в інших державах кількість українців відчутно менша.
В цілому найбільша кількість українців під тимчасовим захистом зафіксована у таких країнах:
- Німеччина – 1 251 тис. осіб;
- Польща – 969 тис. осіб;
- Бельгія – 88 тис. осіб;
- Італія – 64 тис. осіб;
- Франція – 52 тис. осіб.
При цьому наведені дані щодо Франції можуть бути дещо заниженими, оскільки там переважно не враховуються неповнолітні особи.
Українці під тимчасовим захистом в ЄС (інфографіка: НУ “ІНСБ”)
Як виплати впливають на працевлаштування
Державна політика щодо тимчасово переміщених осіб у вищезазначених країнах – не є універсальною.
Тобто це – п’ять різних алгоритмів, а не “один режим із варіаціями”.
Не зважаючи на це, дослідники виділяють кілька структурних закономірностей, які впливають на життя українців за кордоном:
- розрив у рівні соціальної допомоги між країнами сягає десятків разів, що формує принципово різні стимули до інтеграції;
- спостерігається інверсна залежність – що щедріша в країні система виплат (соціальної допомоги), то нижчий рівень працевлаштованих (серед біженців).
Уточнюється, що це – структурна закономірність, а не питання індивідуальної мотивації.
Адже однакова формальна допомога дає протилежні результати залежно від інституційного дизайну тієї чи іншої країни.
В цілому така ситуація може пояснюватись не небажанням працювати, а низкою “перешкод” на шляху до цього (наприклад, високим порогом входу на ринок, наявністю мовних бар’єрів, складними процедурами визнання кваліфікації тощо).
Взаємозв’язок між виплатами й працевлаштуванням (інфографіка: НУ “ІНСБ”)
В яких країнах біженці отримують найбільше
В цілому статистика виплат (для одинокого дорослого на місяць) у різних країнах виглядає так:
- Бельгія – 1 314 євро;
- Німеччина – 563 євро;
- Італія – 300 євро;
- Франція – 204 євро;
- Польща – 30 євро.
Уточнюється, що для Італії та Франції вказана лише первинна короткострокова допомога (яку надають у перші місяці після прибуття), оскільки регулярна грошова допомога там нині фактично відсутня.
У Польщі ж – вказана мінімальна пряма допомога дорослим.
Рівень соцдопомоги та працевлаштування біженців у різних країнах (інфографіка: НУ “ІНСБ”)
Рівень зайняності біженців у цих же країнах
Рівень зайнятості біженців у цих же країнах, за словами дослідників, демонструє протилежну тенденцію:
- Польща – 69%;
- Франція – 32%;
- Німеччина – 27%;
- Бельгія – 15%.
Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень “ІНСБ”, докторка соціологічних наук Катерина Настояща під час презентації дослідження повідомила, що в цілому “асимільованості” українців в інших країнах – радше немає.
“Можемо говорити лише про інтеграцію наших людей”, – констатувала експерт.
Причому найкраще, за її словами, адаптуються до нових реалій діти. Тоді як молодь – найбільш вразлива, а старше покоління – практично не інтегрується.
День Сил безпілотних систем - Зеленський підписав указ
Потяги з Києва до Карпат та Закарпаття - УЗ запускає нові рейси
Військовий облік в Україні - кому в 17 років потрібно з'явитися в ТЦК до 31 липня
У Харкові через атаку рф пошкоджено депо "Нової пошти", де зберігалися відправлення на майже мільйон грн