Україні – 30. Новий правопис, ЄС і НАТО у Конституції, монобільшість “слуг” та зустріч Зеленського з Путіним у Парижі: хроніка 2019 року
24 серпня 2021 року Україна святкує свій тридцятий День Незалежності. Як відбувалось становлення української держави з 1991 року по сьогоднішній день, читайте у хроніці на сайті телеканалу “Прямий” PRM.UA.
Нагадуємо віхи української історії від 1991 по 2021 рік.
2019 рік: інтронізація предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, вирок Віктору Януковичу, закріплення у Конституції курсу на ЄС і НАТО, вирок політв’язню Павлу Грибу, вибори президента і перемога Володимира Зеленського, акція “Дякую, Петре!”, закон про державну мову, перевибори Верховної Ради і формування монобільшості “Слуги народу”, уряд Гончарука, зняття недоторканості з депутатів і закон про імпічмент, новий правопис української мови, обмін полоненими, публікація стенограми розмови Трампа і Зеленського, “музичний” день Незалежності та “Марш захисників”, згода на “формулу Штайнмаєра”, акція “Ні капітуляції!”, зустріч Володимира Зеленського з Путіним у Парижі та скандал з MARUV на відборі “Євробачення-2019”.
ПОЛІТИКА І СУСПІЛЬСТВО
1 січня в Україні відзначили 110-ту річницю з дня народження лідера Степана Бандери, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. 18 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 9234 про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв на прийдешній рік, серед яких – день народження Степана Бандери.
1 січня в Україні стартувала президентська виборча кампанія. За лічені хвилини до Нового року на той час керівник “Студії Квартал 95” Володимир Зеленський розвіяв головну інтригу останніх місяців, заявивши, що балотуватиметься на посаду президента.
Лейтмотивом його передвиборчої кампанії став вираз “я вам ничего не должен”.
Його новорічне звернення транслювали замість традиційного привітання президента України в ефірі телеканалу “1+1”, що належить олігарху Ігорю Коломойському. До речі, олігарх надавав підтримку Зеленському під час передвиборної гонки. З цієї причини його стали вважати якщо не підконтрольним, то явно лояльним до Коломойського.
6 січня патріарх Варфоломій вручив Томос про автокефалію Православної церкви України митрополитові Київському Епіфанію під час літургії у храмі Святого Георгія у Стамбулі передав предстоятелю Православної церкви України, митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію. Так в Україні з’явилася незалежна і канонічна церква, що стала п’ятнадцятою в диптиху світового православ’я.
16 січня день пам’яті “кіборгів” – захисників Донецького аеропорту. Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України. Бої розгорнулися між українськими військами і бійцями добровольчих формувань з однієї сторони та силами проросійських збройних угруповань і окупаційних військ з іншої за контроль над Донецьким міжнародним аеропортом.
22 січня в Україні відзначають 100-річчя з Дня Соборності. Це свято відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
24 січня Оболонський районний суд Києва визнав екс-президента Віктора Януковича винним у вчиненні державної зради та засудив заочно до 13 років позбавлення волі. Основою для звинувачень послужило звернення Януковича від 1 березня 2014 року, у якому він закликав російського президента Володимира Путіна ввести війська в Україну.
3 лютого відбулася інтронізація глави Православної церкви України Епіфанія під час літургії у Соборі Святої Софії Київської.
Вибори президента України. 3 лютого ЦВК завершила приймати документи від кандидатів. Заяви подало 90 осіб, що є рекордною кількістю для України. 8 лютого Центральної виборчої комісії завершила реєстрацію та зареєструвала рекордну для України кількість кандидатів у президенти — 44 людини.
5 лютого у Софійському соборі під головуванням митрополита Київського і всієї України, предстоятеля ПЦУ Епіфанія відбулося перше засідання синоду Православної церкви України, на якому затверджено його склад.
7 лютого Верховна Рада України внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.
Проект змін до Конституції подав у вересні 2018 року президент Петро Порошенко. Ініціативу президента викликана небажанням допустити реванш РФ – щоб наступна, можливо, більш проросійська влада не змогла відіграти назад інтеграцію в ЄС та НАТО, адже знайти для цього 300 голосів буде складно.
Анонсуючи цю ініціативу ще 24 серпня 2018 року, Петро Порошенко заявив, що “існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин”.
Зміни до Конституції додають формулювання про європейську та євроатлантичну інтеграцію до преамбули та ще трьох статей Конституції.
Ще одна новація – прибрати з перехідних положень пункт 14 про тимчасове використання існуючих військових баз для іноземних формувань на правах оренди.
Це роблять, щоб Конституція формально не дозволяла перебувати в Криму Чорноморському флоту Росії.
“Підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України”, – тепер йдеться у преамбулі до Конституції.
У статті про повноваження Верховної Ради “визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики” доповнили формулюванням – “реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.
26 лютого Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Цю кримінальну відповідальність запровадили у 2015 році на вимогу ЄС (для візової лібералізації) та МВФ.
22 березня український політв’язень Павло Гриб засуджений у Росії до шести років позбавлення волі. Його було викрадено у Білорусі 24 серпня 2017 та таємно перевезено на територію Росії. Звинувачувався російськими слідчими органами в організації тероризму: за версією обвинувачення пропонував своїй знайомій у Краснодарському краї влаштувати вибух на лінійці в школі № 26 у м. Сочі за допомогою саморобного вибухового пристрою. 7 вересня 2019 року звільнений в рамках обміну між Україною і РФ.
31 березня перший тур виборів президента України. Явка виборців склала 63,52 %. До другого туру вийшли Володимир Зеленський (30,24 % голосів) та Петро Порошенко (15,95 % голосів).
11 квітня президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення 38 суддів Вищого антикорупційного суду України, таким чином сформовано перший його склад.
19 квітня Володимир Зеленський і Петро Порошенко напередодні другого туру виборів провели дебати з елементами шоу на НСК “Олімпійський”.