Урок для України: чим приклад Афганістану повчальний для нашої держави

 Джерело

І як ці події змінять хід візиту Зеленського до Байдена?

КИЇВ. 19 серпня. УНН. Президент США Джо Байден виступив із заявою, в якій назвав рішення про виведення військ з Афганістану правильним і звинуватив афганську владу і військових в швидкій капітуляції. “За двадцять років я на власному гіркому досвіді переконався, що для виведення військ США ніколи не було відповідного часу”, – заявив він.

В українському публічному сегменті проводять паралель між тими подіями, які сьогодні відбуваються в Афганістані, з тим, з чим може зіткнутися Україна в осяжному майбутньому. УНН розбирався, наскільки коректно проводити подібну аналогію і який урок Україна повинна для себе витягти.

Цинічна політика

Незважаючи на те, що США останні 20 років вливали трильйони доларів на підтримку демократичних процесів в Афганістані, на фінансування урядових витрат, на тренування урядових військ і на їх оснащення сучасною високоточною зброєю – не зробило прихильників цих процесів здатними захистити свою територію від талібів після початку виведення американських військ.

Хтось взагалі не хотів захищати країну, хтось не вірив в перемогу і вважав за краще домовленостями з талібами, навіть в розріз з цінностями, які до цього часу декларували. Зате Талібан, що повернув країну під свій контроль практично без бою, додав собі міжнародної легітимності. Тепер таліби можуть говорити: попередній уряд сам віддав нам влада, нас підтримує вся країна.

“Політика дуже цинічна штука. За 20 років витрати США були дуже великими. Вся ця пандемія дуже сильно вдарила по економіці, і навіть розвинені країни постраждали. І в цих умовах викидати гроші в чорну діру – це не історія демократів, своєю войовничою зовнішньою політикою завжди відрізнялися республіканці, демократи більше зосереджувалися на економічних питаннях. І виведення контингенту з Іраку і Афганістану почалося при Обамі, наступним хто про це говорив – Дональд Трамп і він до цього теж доклав руку, тому що з точки зору американської політики правильне питання: а чому наші солдати гинуть в Афганістані? І Байден просто зробив те, що заклали його попередники”, – розповідає Бачо Корчілава, прес-аташе посольства Грузії в Україні в 2005-2010 роках”.

Експерти між собою продовжують дискутувати про те, програли чи США в геостратегічному плані, або ж це такий хитрий далекоглядний маневр.

Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу говорить, що безславний кінець американського Афганістану, не стільки саме падіння Кабула, скільки картинка жахливої паніки і відчаю в аеропорту міста, яка стане найсильнішим репутаційних ударом по США і по президенту Джо Байдену персонально. Бачо Корчілава ж не вважає це поразкою США, і називає такий вчинок прагматичним з боку Америки.

Глобальні можливості США обмежені насамперед американськими внутрішньополітичними процесами. Як наслідок, експерти прогнозують продовження зростання ролі регіональних лідерів, окремих держав і навіть транснаціональних політичних рухів. Апелювати сьогодні до старих правил безглуздо, так як на очах народжуються нові. Сьогоднішні події показують: в політиці немає вічних друзів і ворогів, є вічні інтереси.

Міжнародні аналітики вказують, Талібан зі свого боку буде використовувати цю ситуацію по максимуму, розкручуючи в пропаганді свій образ як найлюдяніших і адекватних на тлі бездушних американців, які кидають своїх же людей. Це вже відбувається в соцмережах сьогодні.

“Будь-яка держава, політичний, релігійний рух, народ без держави в результаті тривалої і кровопролитної боротьби, жертовності, може досягти своїх цілей, нехай проти нього навіть весь світ, і це не перебільшення. Приклад талібів надихне багатьох в сучасному світі і може стати початком нового витка турбулентності – загострення численних конфліктів. Але для цього необхідна єдність і чіткі цілі”, – пояснює політолог Руслан Бортник.

Ще один аспект “афганського кейса” – це посилення ролі Росії. Зараз РФ отримує можливість посилювати свою роль і вплив в Афганістані і прилеглих країнах. З 2014 року Кремль веде переговори з Талібаном і у них з ними налагоджені відносини. Експерти прогнозують, що Росія може розігрувати цю карту собі в плюс, пропонуючи свої посередницькі зусилля.

“У Росії вже є готова військова і логістична інфраструктура в Центральній Азії, яку вона може використовувати. Мовляв, раптом що, вони виступлять єдиним гарантом стабільності кордонів центрально-азіатських держав в разі загострення, наприклад. Москва вже встигла домовитися, і Таджикистан, Узбекистан дали добро. Питання чи скористається цим Росія, тому що залежить від переговорів з талібами, від формування подальшої зовнішньої політики Росії щодо Афганістану, що їм цікаво. Я згоден, що Росія все ще сильна в цьому регіоні у військовому плані, але для того, щоб повноцінно зайти в Афганістан і бути гравцем потрібні і фінансові ресурси, а у них їх немає. Тому в цьому напрямку вони можуть програти Китаю”, – пояснює Куса.