Головне:
- Старт досліджень: у наступному антарктичному сезоні (наприкінці 2026 року) на станції “Академік Вернадський” та криголамі “Ноосфера” стартують два нові міжнародні проєкти – MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS.
- Масштаб: обидва дослідження реалізуються в межах програми “Горизонт Європа” (проєкт POLARIN) і є першими переможцями, які отримують доступ до української полярної інфраструктури (в межах цього проєкту).
- Суть проєктів: MICROAIRPOLAR вивчатиме розповсюдження мікроорганізмів у повітрі полярних регіонів, а TRICUSO-FLOATS (за допомогою запуску 6 аргобуїв з борту “Ноосфери”) здійснюватиме моніторинг поглинання вуглецю в Південному океані.
- Значення для України: участь у таких ініціативах дозволяє українській науці долучатися до новітніх світових досліджень та залишатися активним членом полярної наукової спільноти.
Про які дослідження йдеться й коли вони стартують
У НАНЦ розповіли, що запускають два нові міжнародні дослідження на антарктичній станції “Академік Вернадський” та українському криголамі “Ноосфера”:
- MICROAIRPOLAR (щодо розповсюдження мікробних спільнот у повітрі полярних регіонів);
- TRICUSO-FLOATS (щодо моніторингу вуглецю в Південному океані).
Обидва – в межах проєкту POLARIN програми “Горизонт Європа” (який спонсорує надання вченим доступу до полярної інфраструктури).
Уточнюється, що ці дослідження почнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
На “Вернадському” та “Ноосфері” запускають два нові міжнародні дослідження (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Українцям нагадали, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, які належать організаціям з усього світу.
“Учасники консорціуму мають вільний доступ до об’єктів, який надається за підсумками конкурсів”, – зауважили в НАНЦ.
Повідомляється також, що MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS – перші проєкти-переможці, які отримають доступ до “Вернадського” та “Ноосфери” в межах POLARIN.
Завдяки цьому Україна:
- долучається до новітніх наукових досліджень;
- залишається активним членом полярної наукової спільноти.
Україна залишається активним членом полярної наукової спільноти (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Що передбачає та чим важливе дослідження MICROAIRPOLAR
Перше дослідження – MICROAIRPOLAR – передбачає встановлення в окремих локаціях спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів із повітря.
Далі вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, “кого саме вітер заносить у полярні регіони“.
Крім того, за допомогою обчислювальних моделей спеціалісти відстежать:
- траєкторії повітряних мас;
- рух бактерій в Арктиці й Антарктиці (а також між ними).
Що передбачає дослідження MICROAIRPOLAR (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Три локації цього дослідження в Антарктиці такі:
- “Академік Вернадський” – Україна;
- “Васа” – Швеція;
- “Конкордія” – Франція, Італія.
Три локації MICROAIRPOLAR в Антарктиці (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Тим часом три локації в Арктиці:
- “AWIPEV” – Німеччина, Франція;
- “Віллум” – Данія;
- “Тулік” – США.
Три локації MICROAIRPOLAR в Арктиці (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Дослідження MICROAIRPOLAR важливе тим, що мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні.
“Тож в полярних регіонах, де спостерігають стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття”, – пояснили українцям.
Уточнюється, що цей проєкт впроваджують вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).
Чим важливе дослідження MICROAIRPOLAR (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Що передбачає та чим важливе дослідження TRICUSO-FLOATS
Локація другого дослідження – TRICUSO-FLOATS – Південний океан.
Йдеться про акваторію острова Південна Джорджія.
Локація дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Передбачається, що в межах дослідження з борту “Ноосфери” запустять шість аргобуїв із низкою сенсорів.
Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю.
Крім того, буї будуть обладнані:
- високоточними датчиками pH та O2;
- акустичними сенсорами вітру.
“Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан“, – пояснили в НАНЦ.
Що передбачає дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Українцям розповіли, що цей океан (за попередніми даними) поглинає близько 40% усього CO2, який утримують усі океани разом.
Хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі.
Причому нині існують “суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання”.
Отже, розширення просторового й часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.
Чим важливе дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Насамкінець у НАНЦ зауважили, що цей проєкт впроваджують вчені з трьох установ у різних країнах.
Хто впроваджує дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)
Йдеться про:
- Національний океанографічний центр (Велика Британія);
- Норвезький дослідницький центр;
- Університет Сорбонна (Франція).
Чоловік у СЗЧ відкрив вогонь по поліцейських на Дніпровщині та скоїв самогубство, поранено двох бійців КОРД - поліція
Екологічна катастрофа в Чорному морі - чим загрожує масова загибель дельфінів під час війни
Норвезький депутат їде велосипедом до Києва на підтримку України
Понад 100 млн жителів США під загрозою через дим від лісових пожеж у Канаді - CNN