Євроінтеграційна політика України у 2020 році була найгіршою з моменту підписання асоціації з ЄС

Джерело

Експерти оцінили на “трійку з плюсом” євроінтеграційну політику України у 2020 році, тоді як у 2019 році оцінка становила “чотири з плюсом”.

Про це йдеться у дослідженні аналітичного центру “Рада зовнішньої політики “Українська призма”, повідомляє “Європейська правда”.

За оцінками аналітиків, 2020 рік з точки зору політичного діалогу Україна – ЄС був неоднозначним.

“З одного боку, підтримка євроінтеграційного вектора України серед можновладців залишається сталою. З іншого – у практичній площині відбулось помітне гальмування впровадження норм та стандартів ЄС на фоні раніше обіцяних темпів. Особливе занепокоєння виникло у зв’язку з конституційною кризою, що розгорнулася відразу після проведення місцевих виборів, та затягуванням реформи правоохоронних органів, зокрема СБУ”, – йдеться у дослідженні.

Автори вказують на те, що згідно з “Пульсом Угоди”, системи загального прогресу в реалізації Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, у 2020 році Україна дотрималась зобов’язань лише на 30%, що є найнижчим показником за всі роки імплементації угоди.

Втім, окремо взяті відносини з ЄС оцінюють на “четвірку з плюсом” (у 2019 році – на п’ятірку з мінусом).

Позитивним результатом року називають очний саміт Україна – ЄС у Брюсселі, попри пандемію, та підсумкову заяву за його підсумками, у якій ЄС висловлює незмінну підтримку суверенітету України та підтверджує намір продовжувати санкції проти РФ, вітає прогрес деяких реформ.

Згадують також домовленість уряду й парламенту наприкінці року про законодавчі пріоритети у сфері євроінтеграції, зокрема щодо 30 законопроєктів у сфері енергетики, транспорту, торгівлі, “зеленого курсу” тощо та започаткування у ВРУ Днів ЄС, коли розглядатимуться суто євроінтеграційні подання; схвалення Кабміном близько 20 документів, необхідних для реалізації рішень Саміту Україна – ЄС та підготовки до засідання Ради асоціації.

Оцінка політики здійснювалася за п’ятьма індикаторами як наявність політичного інтересу, ефективність взаємодії українських інституцій, стратегічне бачення напрямку політики, конкретна діяльність протягом року та її результати.

Кожен з п’яти індикаторів оцінювався за шкалою від 1 до 5 балів, де 5 – максимальна оцінка. Загальна оцінка визначалася як середня арифметична кількість балів за всіма індикаторами та виставлялася латинськими літерами (A, B, C, D, E) з арифметичними знаками дії (+/-) залежно від значення отриманого показника.