Яскравою ілюстрацією ситуації у зовнішній політиці України став візит Зеленського до Німеччини.
Постає закономірне питання щодо наслідків цього візиту та його користі для України. Про це йдеться у колонці наукового співробітника Інституту всесвітньої історії НАН України Олексія Кордуна, повідомляє “Європейський інститут“. Пройшло вже достатньо часу, щоб можна було робити попередні висновки щодо результативності дипломатії Зеленського. Відбулася і зустріч Меркель з Байденом, від якої Україна багато очікувала. Але жодних помітних зрушень не відбулося.
Візит пройшов в атмосфері недовіри та розчарування у відносинах двох країн. При цьому тональність задав сам “найвеличніший лідер сучасності”. На весь світ пролунали безпідставні претензії Зеленського до Німеччини у сумнозвісній його розмові з Трампом два роки тому. І потім, протягом наступних двох років Зеленський неодноразово дозволяв собі недипломатичні публічні випади у бік Німеччини.
От, хоча б наприкінці травня, в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung Володимир Зеленський заявив (і вже не вперше), що Німеччина могла би більше зробити для України.
“По-перше, я хочу сказати, що Ангела Меркель багато зробила для України. Це правда. І я їй дуже вдячний як українець. Ми хочемо більшого, і я від неї чекав більшого, особливо в Нормандському форматі. Ми вдячні за те, що у нас є, але я знаю, що Німеччина може більше. Тому що те, що вони роблять для нас, вони роблять для себе. Чому вони цього не розуміють – я не знаю… Німеччина не надала нам з початку війни ніякої зброї, ніякої військової допомоги. А вона може – у Німеччині є потужні кораблі, ракетні катери, патрульні катери”, – сказав він.
До цього в інтерв’ю Reuters, AP та AFP на питання “чи достатня підтримка України з боку Франції та Німеччини” президент відповів: “Ніколи не буде достатньою”.