Тиск на ЗМІ та погрози на журналістам: чому в США заявили про загрозу свободи слова в Україні

Свобода слова в Україні є серйозною проблемою, на яку звертають увагу Сполучених Штатах. Так, голова авторитетної дослідницької організації Freedom House Майкл Абрамовіц написав відкритого листа президенту Джо Байдену напередодні зустрічі з Володимиром Зеленським. У листі зазначається про тиск на свободу слова в Україні та зловживання президентом Зеленським своїми повноваженнями. Тиск на медіа, використання Ради нацбезпеки для боротьби з політичними опонентами та опозиційними ЗМІ – все це набуло систематичного характеру після приходу до влади “Слуг народу”.

PRM. UA розбирався, чому після 2019 року принцип свободи слова почав втрачати своє значення в Україні.

Сигнал Зеленському: в США заявили про утиски свободи слова в Україні

Глава Freedom House у своєму листі президенту Байдену підкреслює важливість того, щоб права людини й демократія займали центральне місце у порядку денному, і були Зеленському були дані рекомендації про врегулювання подій в Україні щодо свободи вираження думок і прав людини.

Дійсно, Зеленський сам зізнався в інтерв’ю українським ЗМІ, що Рада національної безпеки і оборони є його “зброєю”, яку він застосовує для впровадження тих чи інших рішень.

“Я завжди говорив, що я прийшов змінити країну. І якщо я розумію, що по ходу політичного життя у мене є швидкі інструменти та швидка зброя і втомився домовлятися з тими чи іншими … Тому все, що є у мене під рукою – моя влада. РНБО – один з видів зброї і я його застосовую “, – сказав президент України.

Так, глава Freedom House закликав Байдена і його адміністрацію звернути увагу Зеленського на необхідність боротьби з дезінформацією, використовуючи правозахисний підхід, який захищає, а не підриває свободу вираження думок.

“Ми також рекомендуємо вам закликати президента Зеленського забезпечити відкритий і прозорий процес будь-яких санкцій або інших обмежень ЗМІ та методів їх застосування. Включаючи те, як вони розв’язують основну проблему, зберігаючи при цьому повагу прав людини”, – йдеться в листі.

Нагадаємо, що спроби прямого блокування ЗМІ були зроблені у першій редакції так званого закону “про олігархів”. Так, особу, яку РНБО (яку очолює президент) визначає як олігарха, мали позбавляти можливості фінансувати ЗМІ, які згодом “націоналізовувались” владою. У подальшій редакції закону, який Верховна Рада прийняла у першому читанні, ці норми прибрали. У результаті “олігархам” заборонятимуть фінансувати політичні партії, передвиборчі кампанії та брати участь у приватизації великих об’єктів.

Абрамовіц у своєму листі також просить Байдена наголосити президенту Зеленському на необхідності доводити будь-які заборони на медіаконтент або доступ до платформ чіткими правовими підставами за допомогою рішення суду з можливістю його перегляду і апеляції.

Як відомо, народні депутати фракції “Слуга народу” пропонували заборонити судам скасовувати санкції Ради національної безпеки України.

“Передбачити, що заходи забезпечення позову, що застосовуються судом, не можуть зупиняти дії спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, що застосовуються рішеннями РНБО відповідно до закону “Про санкції”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №5667.

Він переконаний, що згубно впливає на свободу преси в Україні й те, що зловмисники в більшості випадків не залучаються до відповідальності.

“Демократія в Україні залишається крихкою, якщо справедливість не служить людям, і безкарність за насильство, спрямовані проти активістів, залишається без уваги”, – переконаний Абрамовіц.

Як влада Зеленського тисне на опозиційні ЗМІ та погрожує журналістам

З приходом до влади Зеленського і його команди випадки перешкоджання журналістській діяльності наступ на свободу стали систематичним явищем. Зокрема, тиску з боку Державного бюро розслідувань та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення піддаються телеканали, які не бояться критикувати владу.

Так, у травні 2020 року Нацрада призначила ревізію на телеканалі “Еспресо”, який у своїй інформаційній політиці демонструє державницьку позицію та об’єктивний погляд на події. Йдеться про перевірку телеканалу за трансляцію в ефірі програм українських служб “Радіо Свобода” та “ВВС NEWS Україна”.

Співпраця телеканалу Еспресо та “Радіо Свобода” розпочалася ще з часів Майдану і триває донині. Крім того, програми “Радіо Свобода” знімаються в Україні і не є програмами іноземного виробництва. З 2014 року телеканал Еспресо проходив кілька планових перевірок Нацради і жодних зауважень з приводу цих програм у Нацради не було.

Зміну підходу державного регулятора до сітки незалежного інформаційного мовника колектив “Еспресо” пов’язав зі зміною політичного режиму в країні, що є ознакою початку політичних репресій.

У 2020 році внаслідок необґрунтованого секвестру державного бюджету ледве не закрився єдиний кримськотатарський канал АТР. Медіа опинилось на межі закриття, адже вперше за останні роки була відсутня системна державна підтримка АТР, який мовить цілодобово на територію тимчасово окупованого Криму трьома мовами: українською, кримськотатарською та російською.

Окрема історія з телеканалом “Прямий”, який переслідується владою Зеленського з першого року його каденції. Так, у 2019 році Держбюро розслідувань отримало завдання арештувати “Прямий”.  У цьому зізнався колишній керівник слідчої групи ДБР Олег Корецький. За його словами, керівництво ДБР поставило завдання арештувати “Прямий” і таким чином припинити роботу цього ЗМІ.

Керівники Держбюро розслідувань давали вказівки слідчим вжити заходів для арешту телеканалу як “речового доказу” у замовних справах проти п’ятого президента Петра Порошенка, внаслідок чого канал мав припинити свою діяльність.

“Це кримінальне провадження розслідувалося слідчими, які були підпорядковані мені, орієнтовно до лютого поточного року. Дійсно стояли певні вимоги і вказівки, що все ж таки давайте будемо вживати заходи до арешту телеканалу, до припинення його діяльності”, – сказав експрацівник ДБР.

Таким чином, влада свідомо намагалась здійснити незаконні дії, спрямовані на обмеження поширення в українському інформаційному просторі об’єктивної інформації, розпочати наступ на свободу слова, діяльність журналістів та засадничі принципи демократії.

У 2020 році Печерський районний суд дозволив проведення обшуків на телеканалі “Прямий” через нібито порушення при купівлі-продажу цього ЗМІ. Попри те, що телеканал двічі надавав суду всі потрібні документи по цій справі. Подібні дії колектив “Прямого” розцінив як тиск на свободу слова і перешкоджання журналістській діяльності.

У липні 2021 року “Прямий” з власних джерел дізнався, що працівники ДБР почали прослуховувати співробітників телеканалу.

За інформацією інсайдерів, ДБР має  відповідне рішення від скандального Печерського райсуду, яке дозволяє прослуховувати журналістів. Щоправда, в єдиному реєстрі досудових розслідувань воно не зареєстроване. Журналісти “Прямого” намагалися дізнатися у представників ДБР деталі справи, проте у пресслужбі не відповіли на телефонні дзвінки.

Ще одним виявом упередженості до ЗМІ та спроби перешкодити їхній діяльності стало обмеження доступу журналістки “Прямого” до висвітлення візиту президента Зеленського до Вашингтону.

Спецкореспондентка телеканалу у США Катерина Лісунова розповіла, що Офіс президента, у ході підготовки зустрічі Володимира Зеленського з главою Білого дому Джо Байденом, обмежує доступ “Прямого” до інформації щодо візиту Зеленського до США.

Лісунова зауважила, що Офіс президента відмовляється надати телеканалу “Прямий” повний доступ до інформації щодо візиту президента України до США.

“Офіс президента, схоже, дуже боїться допускати “Прямий” канал до подій. Станом на зараз нам нічого не повідомили про графік, про події і навіть не додали до спільного чату журналістів, які мають корпункти у США, які будуть висвітлювати візит українського президента”, – розповіла Лісунова.

Вона додала, що на її запит до Сергія Никифорова, прессекретаря президента, чому так сталося, журналістці відповіли, що це його персональний чат із знайомими та друзями, яких він знає. Таким чином Офіс президента зізнався, що не знає єдину українську журналістку, яка має статус резидента ООН.

Водночас Лісунова запевнила, що “Прямий” транслюватиме події у США, але  за підтримки американців, а не української сторони.

“Чому прессекретар українського президента не знає єдину українську журналістку, яка має статус резидента ООН, першу і єдину, і чому він не знає, хто взагалі має штаб-квартири і офіси з телеканалів у США, – це лише питання до Офісу президента”, – підкреслила Катерина Лісунова.

“Але варто зауважити, що Сполучені Штати Америки керуються не наказами Офісу президента, а першою поправкою, яка гарантує свободу преси і роботи медіа. Тому ми, авжеж, будемо на всіх подіях. Щоправда, за підтримки більше американської сторони, ніж української”, – наголосила спецкореспондентка “Прямого”.

На цей інцидент відреагував розповів радник з питань преси, освіти та культури посольства США в Україні Волтер Браунолер.

“У Сполучених Штатах перша поправка гарантує свободу преси, свободу на зібрання і свободу на релігійні вболівання. Це, звичайно ж ідея, яку Сполучені Штати просувають не лише в своїй країні, а й в інших країнах, друзях, партнерах по всьому світу. Мені неприємно було почути про цю ситуацію з акредитацією. Звичайно, якщо ми зможемо допомогти, то США завжди це робитимемо. Ми вважаємо, що потік інформації має бути вільним, байдуже з якого джерела він походить. Це будуть вирішувати вже глядачі”, – сказав Браунолер.

Він також заявив, що Україна, як демократична країна, має працювати над закріпленням та просуванням принципів свободи слова. Адже у такий спосіб зміцнюються засади демократії.

“Свобода слова це звичайно наріжний камінь демократичного суспільства. Байдуже про кого йдеться – про журналіста, політика чи пересічного громадянина. Україна та США демократичні країни, тому треба просувати свободу слова. Забезпечити людям можливість говорити те, що вони думають, адже в такий спосіб зміцнюється демократія”, – наголосив він.

Ще одним прикладом тиску на ЗМІ з боку влади стала п’яна ДТП, ймовірним винуватцем якої став народний депутат від “Слуги народу” Олександр Трухін. 23 серпня депутат перебував за кермом автомобіля Audi й не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху. Він зіткнувся з автомобілем Ford, після чого перший транспортний засіб наїхав на автомобіль Daewoo.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди шість осіб, серед яких двоє дітей та Голова Комітету арбітрів Української асоціації футболу Лучано Лучі, отримали тілесні ушкодження, повідомили ЗМІ.

В Audi знаходилось троє п’яних чоловіків. Після наїзду, одна людина була затиснута ззаду між сидінням водія. Сам Трухін був у досить сильному алкогольному сп’янінні. Він спробував втекти з місця аварії, але його затримали.

Згодом у ЗМІ, які опублікували цю новину, стали надходити “листи щастя” з пропозицією прибрати інформацію про ДТП зі “слугою” Трухіним в обмін на фінансову винагороду.

Ситуацію погіршило те, що Олександр Трухін є одним з членів делегації, яка летить із Зеленським до Вашингтону й разом з іншими “слугами” зустрічатиметься з вищим керівництвом США. Тому, ймовірно це і стало причиною вплинути на медіа та сховати інформацію про ганебний вчинок депутата від монобільшості.

Ще один випадок тиску представників влади на ЗМІ стався 31 серпня. Головний редактор видання “Новинарня” Дмитро Лиховій повідомив, що отримав погрози після того, як оприлюднив лист з пропозицією видалити негативний матеріал про нардепа від “Слуги народу” Юрія Арістова та його сина Артема.

Лиховій опублікував на своїй сторінці у Facebook лист від “політичного консультанта” який представився Ігорем Хоменко. У листі він пропонує редакції за грошову винагороду не публікувати негативну інформацію про голову Бюджетного комітету Верховної Ради Юрія Арістова, який входить до фракції “Слуга народу” та його сина Артема. У листі також пропонувалось видалити попередні публікації, пов’язані народим обранцем.

Згодом “консультант” надіслав ще один лист у якому вже перейшов до погроз – натякнув Лиховію, що його “могли б і в багажнику покатати”, та що журналісту “доведеться їздити в маршрутці”.

Сам главред видання зазначив, що сприймає такі листи, як відверті погрози на свою адресу.

“Я сприймаю це як погрозу. Наприклад, погрозу спалити автомобіль, і подам з цього приводу заяву про злочин у поліцію”, – наголосив Лиховій.

Отже, занепокоєння Freedom House є цілком обґрунтованими, адже свобода слова в Україні стає все більш абстрактним поняттям без реального змісту. Можливо, президент США спонукає Волимира Зеленського приділити увагу цій проблемі.