Facebook назвали найтоксичнішою платформою для екоактивістів – дослідження

 Джерело

Понад 90% захисників довкілля та кліматичних активістів з усього світу стикались із переслідуваннями в інтернеті – і найчастіше це траплялося саме у Facebook. Активісти повідомили про погрози, онлайн-дискредитації, а іноді й про реальну шкоду, якої зазнавали в офлайні. Найчастіше зловживання відбувалися у Facebook, WhatsApp та Instagram, а також у X (колишній Twitter), пише GlobalWitness, передає УНН.

Деталі

Global Witness замовила перше глобальне опитування захисників землі та довкілля й кліматичних активістів про їхній онлайн-досвід. У ньому взяли участь понад 200 захисників землі та довкілля з шести континентів. Майже всі вони повідомили про онлайн-атаки, пов’язані з їхньою діяльністю.

Також дослідження засвідчило, що насильство в інтернеті дедалі частіше перетворюється на загрози в реальному житті, а найчастіше для переслідувань використовують соцмережі компанії Meta – Facebook, Instagram та WhatsApp.

Масштаб проблеми

92% опитаних активістів заявили, що стикалися з онлайн-знущаннями або погрозами;

• 63% бояться за свою безпеку;
• 45% відчули зниження ефективності роботи через
  психологічний тиск;
• 75% тих, хто зазнав реальної шкоди, пов’язують її з
  попередніми онлайн-атаками;

Екоактивісти з різних країн діляться такими прикладами:

Онлайн-погрози змусили нас боятися за життя. Ми відчували себе беззахисними

Мені писали: “Наступного разу, коли я тебе побачу – переїду”

Найнебезпечніший онлайн-простір

Соцмережі Meta згадуються найчастіше серед платформ, на яких трапляються онлайн-атаки:

• Facebook – 62%;
• X (Twitter) – 37%;
• WhatsApp – 36%;
• Instagram – 26%.

Попри масштаб проблеми, лише 12% постраждалих були задоволені реакцією платформ на скарги.  91% респондентів вважають, що соцмережі повинні зробити більше для захисту активістів.

Інші причини для переслідувань

Також однією з найпоширеніших форм насильства стало гендерне переслідування – близько чверті опитаних жінок повідомили, що стали мішенню через свою стать або гендерну ідентичність. Часто це проявляється у формі образ, сексуалізованих коментарів або принижень у публічному просторі.

Не менш тривожною є тенденція до криміналізації активістів. Третина учасників опитування отримували погрози щодо судових позовів або затримань, а частина — справді зазнала арештів чи офіційного тиску. Водночас багато хто повідомив про організовані кампанії з дискредитації, які починались в інтернеті, але згодом набували реальних, небезпечних форм.

Фатрісія з Індонезії розповіла, як невідомі виклали її особисті фото з фальшивими підписами, намагаючись принизити її публічно та змусити мовчати. Інша активістка, Шаранья з Індії, зазначила, що після хвилі погроз онлайн її почали переслідувати в реальному житті – стежили, залякували, кидали каміння у вікна.

Відповідальність за атаки частково лежить на самих платформах

Багато з опитаних переконані, що відповідальність за подібні атаки частково лежить на самих платформах. Дві третини вважають, що алгоритми соцмереж, орієнтовані на монетизацію, а також слабка модерація сприяють поширенню ненависті та дезінформації.

Платформи більше дбають про “свободу слова” для агресорів, ніж про безпеку людей, які борються за життя планети

Експерти закликають великі цифрові компанії взяти на себе більше відповідальності: переглянути політики модерації, інвестувати в безпеку та створити реальні механізми захисту користувачів. Компанії Meta, TikTok і Google натомість лише надали посилання на чинні правила, але на самі висновки дослідження публічно не відреагували.

В Ірландії скандал через вікову перевірку платформи Х: що відомо24.07.25, 16:11 • 3316 переглядiв