Москва може посилити тиск на Київ через підконтрольних їй найманців на Донбасі

Джерело

Росія використовує “заморожені конфлікти” для втручання у внутрішні справи сусідніх країн, однак цей інструмент поступово втрачає свою ефективність, зокрема щодо України.

Про це йдеться у “Національній оцінці загроз-2021”, підготованій спільно Департаментом державної безпеки та воєнною розвідкою Литовської Республіки, повідомляє Служби зовнішньої розвідки України.

Так, Департамент держбезпеки та воєнна розвідка Литви опублікували спільну “Національну оцінку загроз-2021”. У контексті України литовські колеги зосереджують фокус уваги на окупованих Росією територіях у Донецькій та Луганській областях, які визначені як “осередок військової нестабільності на порозі НАТО”. Натомість спроби Москви нав’язати свої умови Києву у контексті примусу реінтегрувати Донбас з місцевими владними структурами під російським контролем й донині залишаються безуспішними.

Департамент держбезпеки Литви, зокрема, акцентує на таких чинниках: “Підпорядковані Москві 1-й (Донецьк) та 2-й (Луганськ) армійські корпуси, які складаються з бригад, батальйонів, рот та менших підрозділів, діють на території окупованих Росією районів Донецької та Луганської областей, нараховуючи приблизно від 30 до 35 тис. військовослужбовців. При цьому більшість із них становлять місцеві жителі, мотивовані фінансовою винагородою. Вказані підрозділи в організаційному плані відповідають моделі ЗС РФ, вони керуються та навчаються російськими офіцерами й інструкторами. Підрозділи оснащені російським озброєнням, екіпіровкою, системами зв’язку та діють на основі статутів ЗС РФ. Таким чином, вони можуть бути безпроблемно інтегровані до складу російських сил або взаємодіяти із відправленими з РФ підрозділами.

Москва може легко посилити свій військовий тиск на Київ, використовуючи військові формування, що повністю й беззастережно контролюються Росією. Деякі з військових, які брали участь у боях проти ЗСУ або служили у вказаних АК, були найняті російськими приватними військовими компаніями (на кшталт “Вагнер”), з якими вони виконували завдання в інтересах кремлівського режиму та олігархів в інших конфліктах (Сирія, Лівія тощо)”.

Литовська розвідка доходить наступних висновків: “З моменту розвалу Радянського Союзу Росія використовує “заморожені конфлікти” для втручання у внутрішні справи сусідніх країн. Водночас цей інструмент поступово втрачає свою ефективність. Спроби Москви нав’язати свої умови Києву у контексті примусу реінтегрувати Донбас з місцевими владними структурами під російським контролем й донині залишаються безуспішними. Кремль буде нездатним використати важіль свого контролю за Донбасом для контролю за зовнішньою і внутрішньою політикою України, допоки вимоги Москви залишатимуться неприйнятними для більшості українців…”.

Нагадаємо, 9 березня російські найманці в зоні проведення ООС 21 раз порушили режим припинення вогню.