Поки експерти перетравлюють підсумки американсько-російського саміту в Женеві держави-члени ЄС змагаються в прагненні використати приклад Байдена й організувати парад двосторонніх зустрічей з Путіним. Це становить велику небезпеку для України, оскільки відкриває нові вікна можливостей для умиротворення Заходу з Росією, явно знижує токсичність Путіна і веде до ерозії санкційного режиму проти агресора. У Брюсселі все більше лунають голоси й аргументи, аби відновити діалог з Росією і розширити його за рамки лише правозахисної тематики й боротьби з тероризмом. Відтепер йдеться про клімат, охорону здоров’я, енергетику, регіональні проблеми, будь-що. Говорять вже навіть про відновлення самітів “ЄС-Росія”, які були заморожені з 2014 року як санкція ЄС за агресію Кремля проти України. А що Київ? Київ мовчазно спостерігає.
Що не так?
1. Неправдою було б казати, що і в усі роки від початку російської агресії проти України на колективному Заході не існувало тяжіння до відновлення взаємин з РФ “як колись”. Берлін, Париж, Рим, Відень, Будапешт – всі за зручних нагод пробували свою “вдачу”. Даремно. Цьому завжди заважала зустрічна активність Києва, який при будь-яких сплесках таких токсичних ідей одразу вдавався до консолідованої протидії. І це вдавалося. Згадати хоча б “Містралі” Франції чи “Північний потік 2” Німеччини. Перші перепродали, другий – недобудовували. Або згадати, як зацькували главу МЗС Австрії за танці з Путіним. Але, схоже, часи змінилися.
2. Київ став сором’язливо інертним й вирішив сам і першим налагодити взаємини спільного розуміння і, можливо, миру з Російською Федерацією. Бюрократична машина довго перетравлює нові ввідні, але коли перетравлює – відбувається зміна. Саме такий регрес ми зараз і спостерігаємо і почався він не з саміту Байдена з Путіним у Женеві. Він почався з умиротворюючих сигналів Києва у бік Москви ще з 2019 року. Думати, що право власності на такий запит належатимете лише Зеленському – трагічна помилка Банкової. Між Києвом і столицями колективного Заходу Кремль однозначно обрав би Захід. Було б кому задати тренд. І це зробив Київ, руками Зеленського, який першим дав старт детоксикації Путіна. Помилка, яка потенційно може коштувати років, якщо не десятиліть.