Немовлям чи у свідомому віці? ПЦУ пояснила батькам, коли слід хрестити дитину

Хрещення – це духовне народження людини. Проте у декого може виникати питання – коли саме краще охрестити дитину (немовлям, або ж у свідомому віці).

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу Православної Церкви України (ПЦУ) у Facebook.

Коли потрібно охрестити дитину: відповідь ПЦУ

На запитання, коли потрібно охрестити дитину – немовлям, або ж дочекатись її усвідомленого бажання – Православна Церква відповідає однозначно: “Краще і для дитини, і для її батьків охрестити дитину як раніше”.

“Хрещення – це духовне народження людини, це відкриття їй шляху до спасіння. Таїнство Хрещення не є юридичним примиренням з Богом, що потребує повноліття“, – пояснили українцям.

Уточнюється, що це – друге, духовне народження:

• повернення духовної спорідненості з нашим Творцем;
• дар Божої благодаті;
• можливість правильного духовного розвитку;
• дороговказ людських, християнських орієнтирів.

Чому немовлятам потрібне очищення від гріха

“Всяка людина народжується вже у стані підвладності діям гріха. Немовлята, як і дорослі, причетні до первородного гріха, який змивається Таїнством святого Хрещення, і вони мають потребу в очищенні від нього”, – розповіли у ПЦУ.

Повідомляється також, що дитина, хоча ще і не повноцінно розвинутим розумом, але своєю душею (створеною за образом Божим) може:

• сприймати Бога;
• зростати в Ньому.

“Сам Господь сказав: “Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм; бо таких є Царство Боже”, – нагадали у ПЦУ.

Коли краще хрестити дитину – дехто може вагатись (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)

Чи обов’язково дитині обирати віру свідомо

Українцям нагадали, що для деяких конфесій характерною є думка, що не можна хрестити немовлят, оскільки “людина має обрати віру свідомо”.

“Але ж не можна звести духовне й душевне життя людини виключно до розуму й усвідомлення. Гармонійний розвиток дитини, який включатиме не лише тілесний, розумовий, але й духовний рівень (воля, почуття, мораль) дозволить потім людині зробити правильний вибір між життям вічним і боговідступництвом”, – зауважили у ПЦУ.

Як приклад наводиться вивчення у школі великої кількості різних предметів, не всі з яких “в майбутньому знадобляться дитині”.

Це потрібно для того, щоб дати їй базові знання, які потім знадобляться для подальшого вибору. Адже складно обрати те, що тобі невідоме.

У ПЦУ розповіли, що запитання: “Чи не краще, щоб дитина виросла, а тоді сама вибрала собі віру?” звучить подібно до твердження:

• “поки дитя не виросте й не скаже, що воно бажає їсти, не годуватиму його”;
• “не вчитиму його різним наукам, поки дитя саме не визначиться, що хоче вчити”.

“До речі, діти свідомо також не обирають рідну мову, національну приналежність, культуру, країну, в яких зростають”, – додали у ПЦУ.

На що спирається традиція хрестити дітей

Традиція хрестити дітей у православній вірі спирається на свідчення Священного Писання.

“За часів Старого Завіту до храму приносили хлопчиків-немовлят на восьмий день після народження, щоби присвятити їх Богові чином обрізання, яке було прообразом Хрещення”, – нагадали у ПЦУ.

У Новому Завіті старозавітне обрізання заступило святе Хрещення.

“Тому апостол Павло і називає його “нерукотворним обрізанням”, до якого мають доступ не лише хлопчики, а й дівчатка, бо: “Hема вже ні юдея, нi язичника; нема ні раба, нi вiльного; нема ні чоловiчої статi, нi жiночої; бо всi ви – одно в Христi Iсусi”, – пояснили вірянам.

Зазначається, що святі апостоли – учні Христові – неодноразово хрестили цілі родини, цілі доми, де були й діти (а за звичаєм того часу, напевно, й багато дітей).

Допускали можливість хрещення дітей також і багато отців і вчителів Церкви II-III століття (серед яких Іриней Ліонський, Іполит Римський, Тертуліан, Ориген).

“В першу чергу хрестіть дітей”, – постановляє Апостольське передання (пам’ятка ранньохристиянської писемності III століття).

Тим часом давній помісний Карфагенський собор у 419 році у 110-му правилі чітко фіксує: “Хто відкидає необхідність хрещення малих і новонароджених від материнської утроби дітей, чи говорить, що хоча вони й хрестяться на відпущення гріхів, але від прабатьківського Адамового гріха не успадковують нічого, що належало б обмити банею нового життя… той нехай буде підданий анафемі”.

До чого ПЦУ закликає всіх українців

Насамкінець у ПЦУ зауважили, що Церква, без сумніву, “закликає хрестити дітей”.

При цьому охрещують малюків “за вірою їхніх батьків”.

“Народження дитини – довгоочікувана та щаслива подія, це справді дар Божий”, – наголосили у ПЦУ.

Отже, “природна реакція християнського серця – дякувати Богові за цей дар і попросити“:

• щоби Господь і надалі підтримував матір, батька і дитину;
• захищав їх від бід цього світу;
• благословив дитинку та її життєвий шлях.

“Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; ученики ж не допускали тих, що приносили. Побачивши те, Ісус обурився і сказав їм: дозволяйте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього. І, обнявши їх, покладав руки на них і благословляв їх”, – підсумували у ПЦУ.

Нагадаємо, раніше у ПЦУ розповіли, на який день припадає головне свято всіх ангелів і хто очолює воїнство вірних духів.

Крім того, українцям пояснили, чому карма й реінкарнація – не для християн.

Читайте також, чим особливий Різдвяний піст і як потрібно поводитись у цей період кожному українцю (в тому числі дітям, вагітним, військовослужбовцям або хворим людям).