Перламутрові хмари над Антарктикою – чим унікальні і коли з’являються, фото

Чому перламутрові хмари – унікальні

У НАНЦ розповіли, що зимове небо в Антарктиці “показало” українським полярникам справжню красу – так звані перламутрові хмари.

Наголошується, що це – унікальне явище, яке “навіть за рік в експедиції не завжди побачиш”.

“Чому так? Бо для їхнього формування потрібні кілька умов“, – пояснили українцям.

Уточнюється, що перламутрові хмари – улюблене атмосферне явище очільниці нинішньої 31-ї експедиції Анжеліки Ганчук.

“Тож не дивно, що полярниця обрала їх одним із елементів офіційного шеврона команди”, – зауважили в НАНЦ.

Унікальні перламутрові хмари в небі над Антарктикою (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Ганчук також повідомила, що “з погляду процесів в атмосфері – це унікальне явище”.

“Але і просто для нашого людського ока – щось магічне. Коли таке спостерігаєш, то ніби торкаєшся чогось, що здавалося неможливим”, – визнала спеціаліст.

Тим часом у НАНЦ зауважили, що саме очільниця експедиції “зробила чудові фото перламутрових хмар”, якими тепер можна ділитись з іншими.

Де “народжуються” перламутрові хмари

Українцям розповіли, що більшість хмар, які люди спостерігають на небі, “живуть” у тропосфері.

Йдеться про нижній вологий шар атмосфери, який є “кухнею” для більшості погодних явищ.

Але перламутрові хмари формуються в наступному шарі – стратосфері (на висотах 15-30 км).

Там уже, переважно, сухо.

Перламутрові хмари формуються у стратосфері (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Основні умови для формування таких хмар

Згідно з інформацією НАНЦ, в цілому можна виокремити три основні умови, за яких формуються перламутрові хмари (в цьому й полягає їх унікальність).

Умова перша – до стратосфери має потрапити потік вологого повітря.

“Його туди “закидають” сильні тропосферні циклони або гірські хвилі – коли потік натикається на високий гірський хребет, “йде” вгору, огинає його та “падає” вниз”, – пояснили фахівці.

Уточнюється, що “у цей час верхівка хвилі опиняється в стратосфері”.

Умова друга – дуже низькі температури (-50°С і нижче), які “швидко перетворюють вологу на кристалики льоду чи найдрібніші крапельки переохолодженої води”.

Цьому “допомагають” також сильні вітри.

Без вологого повітря й низьких температур перламутрових хмар не буде (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Коли ж волога вже потрапила в стратосферу й перетворилася на мільйони часточок льоду, їх ще треба “розфарбувати”.

Отже, умова третя – сонце.

Його промені відбиваються від кристаликів так, що виникає оптичний ефект іризації.

“Але є нюанс: щоб підсвічувати хмари різними кольорами, сонце має перебувати на кілька градусів нижче горизонта. Тобто сходити чи заходити”, – констатували в НАНЦ.

“Спіймати” перламутрові хмари можна лише у певний час доби (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Уточнюється, що вдень (на тлі розсіяного світла), переливи майже не видно, оскільки стратосферні хмари – дуже тонкі.