Польща вирішила ліквідувати Центральне антикорупційне бюро (CBA) з 1 травня 2026 року. Саме цей орган, який понад п’ятнадцять років був символом “нульової толерантності” до хабарництва і корупції. Втім ліквідовують його не вороги корупції, а ті, хто вважає: система, створена для боротьби зі злом, сама стала його частиною. Це є тривожним сигналом для Національного антикорупційного Бюро, довіра до якого вже знижується. Про це йдеться у статті видання “Апостроф“, передає УНН.
Як Польща прощається зі своїм антикорупційним міфом
Польський уряд оголосив, що CBA припинить існування 1 травня 2026 року. Його функції розділять між поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) і Податковою адміністрацією (KAS). У поліції створять новий підрозділ — Centralne Biuro Zwalczania Korupcji (CBZK), який має стати наступником бюро.
Формально — це модернізація. Фактично — розпуск, пише видання. Як пояснив міністр юстиції Адам Боднар: “CBA втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. Іншими словами, те, що колись мало виявляти корупціонерів, саме потрапило у політичну пастку.
І справді, останні роки бюро нагадувало не стільки орган правопорядку, скільки інструмент внутрішньої політичної боротьби. Розслідування проти опозиції, вибіркові справи, “зливи” інформації — все це підточувало довіру
Зазначається, що процес ліквідації Центрального антикорупційного бюро (CBA) у Польщі розгортається поступово, з чітко визначеними етапами. Ще 10 грудня 2024 року уряд Польщі ухвалив перший проєкт закону про координацію антикорупційної діяльності, який передбачав ліквідацію CBA. Згідно з початковою редакцією документа, бюро мало припинити роботу 1 липня 2025 року. Втім вже в середині 2025 року стало зрозуміло, що президент Анджей Дуда не підпише цей законопроєкт через виявлені у ньому юридичні “помилки” (usterki prawne). Через це ухвалення реформи відклали.
Наступний етап, як повідомляється, відбувся 4 жовтня 2025 року, коли польський уряд оприлюднив оновлену версію законопроєкту. У ній зазначено, що CBA у Польщі буде ліквідовано 1 травня 2026 року, а частина підготовчих положень набуде чинності вже з лютого наступного року.
У держбюджеті Польщі на 2026 рік передбачено 334,7 мільйона злотих на фінансування CBA. Зазначається, що після ліквідації ці кошти планують розподілити між іншими структурами: 73% отримає поліція, 15,5% — Агентство внутрішньої безпеки (ABW), а 11,5% — Податкова адміністрація (KAS).Згідно з урядовими планами, зі штату CBA, який налічує близько 1 300 співробітників і 200 цивільних працівників, 950 функціонерів та всі цивільні співробітники приєднаються до нової структури — CentralneBiuroZwalczaniaKorupcji (CBZK). Решту планують перевести до ABW і KAS.
Міністр юстиції країни Адам Боднар називає реформу “перезавантаженням”, аргументуючи, що CBA “втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. З іншого боку, критики вказують: передача антикорупційних функцій поліції та підконтрольних структур може створити ще більший ризик використання цих органів під політичний контроль. Також кажуть, що проект має юридичні прогалини (“usterkiprawne”) і що частина змін могла бути поспішною
Уроки для України: як втратити довіру і що з цим робити
Україна має свій “антикорупційний трикутник” — НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд. І хоча ці інституції створювалися за підтримки міжнародних партнерів і під громадським контролем, дискусій довкола їх роботи в негативному ключі не меншає, вказується у статті.
НАБУ неодноразово опинялося у центрі скандалів — то конфлікт із прокурорами, то витоки справ, то взаємні звинувачення між відомствами, а також абсолютно нічим не обгрунтовані справи, як у випадку з Archer. А кожен новий конфлікт нанівець зводить довіру до органу, який мав бути еталоном чеснот.
Українське суспільство дає сигнали, що очікування реальних результатів антикорупційної системи зменшуються: згідно з опитуванням Центру Разумкова від 26 березня 2025 року, недовіра до НАБУ, САП та ВАКС вийшла на рівень приблизно 62-73 % для цих інституцій. Це означає, що стандарт “символу антикорупції”, яким часто представлена НАБУ, більше не спрацьовує так, як раніше.
Польський досвід демонструє: коли суспільство перестає вірити в “незалежного антикорупціонера”, цей інститут стає приреченим. У Варшаві не дочекалися моменту, коли система впаде — її вирішили перезавантажити силоміць.
Польська влада пояснює реформу прагненням “підвищити ефективність і прибрати політичний вплив”. Та експерти скептичні. Адже замість незалежного органу тепер антикорупційні функції матимуть ті самі структури, які підпорядковуються уряду.Тобто формально боротьба з корупцією залишиться, але чи залишиться незалежність?Це ключове питання, яке, до речі, стоїть і перед Україною.Бо якщо завтра антикорупційна система перетвориться на поле політичних воєн, її можна хоч десять разів “реформувати” — довіри це не поверне.
Польща як дзеркало для НАБУ
CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: “незалежність”, “професійність”, “нові стандарти”. Але на практиці воно стало заручником політики, підозр і внутрішніх конфліктів. І тепер його ліквідація — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою.Україні варто взяти до уваги досвід польських колег. Бо якщо суспільство бачить не боротьбу з корупцією, а боротьбу між антикорупціонерами — кінець системи лише питання часу.
Як вказується у статті, польський сценарій — це не лише історія про бюрократію. Це попередження: антикорупційний орган може втратити довіру не через ворогів, а через власну закритість і політичну гру. НАБУ ще має шанс не повторити долю CBA. Але для цього йому потрібно не лише розслідувати справи, а й повернути суспільству віру в справедливість,. Польський досвід показує: навіть найкращі інституції можуть втратити довіру, якщо перестають чути суспільство. Для НАБУ це не просто урок — це попередження.
На Московському НПЗ знову фіксують загоряння після атаки дронів
Трамп запевнив, що Нетаньягу не заарештують під час візиту до США
На іранському острові Кешм пролунали вибухи на тлі бойових дій зі США
ЧС-2030 планують розширити на 64 команди - президент CONMEBOL