Санкції проти Росії – що не так з роботою Держфінмоніторингу

З 15 по 19 червня в Парижі відбулося чергове засідання Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Державна служба фінансового моніторингу України, яка є відповідальним органом за співпрацю з FATF в Україні, знову не змогла досягти вагомих результатів, тому жодних нових рішень для обмеження країни-агресора ухвалено не було.

Через пасивну позицію нашого профільного відомства питання фінансових загроз та фінансування тероризму з боку Росії залишилося поза увагою учасників міжнародної зустрічі. “Призупинення дії членства Російської Федерації у FATF залишається чинним”, — зазначає міжнародна організація у своєму підсумковому комюніке після засідання.

Але мова йде про рішення, яке вже є чинним три роки.  Окремої публічної заяви із засудженням дій агресора, як це регулярно робили у попередні роки, цього разу країни-члени взагалі не ухвалювали. Жодної нової заяви FATF щодо засудження Росії не було.

Для України засідання FATF — гарна нагода посилити тиск на країну-агресора. Але через бездіяльність Держфінмоніторингу, питання ризиків та загроз з боку Росії не було у фокусі уваги останнього засідання FATF. Так само, як і впродовж попередніх засідань у 2025 році в Парижі та Страсбурзі, а також у лютому 2026 року в Мехіко. Внаслідок цього інтерес міжнародних партнерів до санкційного тиску на Росію поступово згасає. Хоча внесення країни-агресора до чорного списку FATF могло б суттєво заблокувати її фінансові спроможності вести війну.

Можливо, така бездіяльність пояснюється обшуками, які НАБУ та САП провели в Державній службі фінансового моніторингу напередодні міжнародних зустрічей. Слідчі дії відбулися 10 червня і пов’язані зі справою про відмивання 200 млн грн під час зведення фортифікацій на Донеччині, яка розслідується НАБУ. Підозри впали на колишніх керівників Полтавської ОВА Філіпа Проніна та Богдана Корольчука, які зараз очолюють Держфінмоніторинг.  Пронін є головою Держфінмоніторингу, а Корольчук – його першим заступником. Внутрішні фінансові махінації в установі негативно впливають на репутацію держави та ускладнюють діалог з міжнародними партнерами.

Про можливу причетність Філіпа Проніна та Богдана Корольчука до розкрадань повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Зокрема у 2024 році департамент будівництва ОВА уклав 16 контрактів на загальну суму понад 370 мільйонів гривень лише з однією компанією – ТОВ “Енкі Констракшн”. Фортифікації, які були побудовані на ці кошти, не відповідали необхідним вимогам. При цьому після укладання контрактів вартість робіт кілька разів підвищувалась. Зокрема, “Енкі Констракшн” закуповував матеріали не напряму, а через свою фірму-посередника – “Преміум Актив”.

Але найбільше коштів, за даними Железняка, відмивалося через створення фіктивних послуг. Зокрема, різноманітні платежі оформлювалися як оплата за товари, охоронні послуги, консультації або розробку програмного забезпечення. У жовтні 2025 року під час обшуків в рамках розслідування справи про фінансові махінації під час будівництва фортифікацій Полтавській області в одному з офісів у Києві детективи НАБУ вилучили понад 278 тисяч доларів, понад 3,3 млн гривень, а також документи, печатки та реєстраційні дані десятків українських і закордонних фірм.

Упродовж 2024–2026 років ці кошти перераховувались між рахунками цих компаній, як оплата за подібні послуги, однак фактичне призначення цих операцій викликає запитання у слідства. Частина цих компаній зареєстрована на Кіпрі, у Чехії та на Британських Віргінських островах — юрисдикціях, які часто використовують для приховування кінцевих власників бізнесу.

Також “Європейська Солідарність” віступила з вимогою звільнити голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна та віцепрем’єр-міністра Олексія Кулебу, які, за твердженням політсили, фігурують в антикорупційних розслідуваннях.