Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 10 березня. УНН. Найбільший в Україні виробник і експортер курятини, агрохолдинг МХП, виявився також великим виробником молока. За 2020 рік компанія реалізувала 53,5 тис. тонн на суму 500 млн грн, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу компанії.

Близько половини сировини — 25,73 тис. тонн — вироблено на підприємстві “Зернопродукт МХП”.

Цитата:

“Коли люди дізнаються, що ми виробляємо молоко, всі дивуються. Дійсно, це не ключовий для нас бізнес-напрям. Але, якщо говорити про молочне скотарство, то в нас поголів’я більше 8000 корів. З таким об’ємом цей напрям міг б бути цілком повноцінним окремими бізнесом, оскільки маржинальний дохід торік склав майже 200 млн грн. Ми працюємо з багатьма ключовими переробниками, тож, молоко, яке ви купуєте в супермаркеті, цілком імовірно може виявитися від наших корів”, — розказав Олександр Білоус, головний фахівець з тваринництва МХП.

Деталі

86% реалізованого холдингом молока — екстра ґатунку. Близько половини поголів’я МХП — майже 4000 корів — закріплено за підприємством “Зернопродукт МХП”. Воно ж виявилось і найефективнішим — маржинальний дохід на одну корову на “Зернопродукті” склав 26 тис. грн проти 21,77 тис. грн в середньому по холдингу.

Довідка

МХП — один з найбільших агрохолдингів України та другий в Європі виробник м’яса птиці. Продукція компанії експортується до понад 80 країн світу, включаючи ЄС та Близький Схід.

 Джерело

КИЇВ. 9 березня. УНН. Виробник курятини “Гаврилівські курчата”, компанія “Агромарс”, перед закриттям накопичила мільйонні борги перед банками і контрагентами. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), передає УНН.

Деталі

З виробником зокрема судиться “Кредобанк”. Банк намагається стягнути майже 1,5 млн дол. (42,4 млн грн) заборгованості по кредитах. Провадження у справі відкрите на початку березня. Справу слухатиме Господарський суд міста Києва.

Ще понад 1 млн грн з “Агромарсу” намагається стягнути ТОВ “ТЕРРА ЕКОЛЕНД С”. Компанія займається виробництвом добрив і була контрагентом виробника.

За даними реєстру, “Агромарс” не в повному обсязі та не своєчасно сплатив “ТЕРРА ЕКОЛЕНД С” кошти за поставлений товар, тож товариство подало позов до Господарського суду міста Києва. Підготовче засідання у справі відбудеться 22 березня.

Ще 200 тисяч гривень “Агромарс” заборгував ТОВ “Неовак”, і понад 5,8 млн грн — ТОВ “Симедіка УА”.

Додамо, що наприкінці минулого року з виробником “Гаврилівських курчат” судився “Торговий Дім “Константа Холдинг”. Компанія вимагала від Товариства сплатити борг обсягом 8,8 млн грн. Вивчивши матеріали справи, суд задовольнив вимоги позивача, і вказав “Комплекс Агромарс” розрахуватися із контрагентом по боргах.

У самому “Агромарсі” сподівалися, що зможуть розрахуватися по боргах після відновлення виробництва “Гаврилівських курчат”. Однак у березні “Кредобанк” вже виставив на торги заставні активи компанії. Зокрема 22 березня буде аукціон з продажу 5 бройлерних ферм “Агромарсу”, що розташовані у Вишгороді Київської області.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна “Кредобанк” планує стягнути 117,956 тис. євро, 1480,784 тис. доларів і 768,338 тис. гривень.

Загалом у березні призначено низку судових засідань щодо стягнення коштів з “Агромарсу”:

• “Агроспектр УКРАЇНА” вимагає сплати 3 358 983,22 грн
• ТОВ “ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА вимагає 4 734 151,20 грн -“ТЕРРА ЕКОЛЕНД С” вимагає 1 071 919,33 грн.
• “Симедіка УА” вимагає 5 840 569,51 грн.
• “СЕВА САНТЕ АНІМАЛЬ УКРАЇНА” вимагає 12 385 286,25 грн. -“Авіко Україна Груп” вимагає 2 116 433,48 грн.
• “НЕОВАК” вимагає 198 757,84 грн.

Окрім того, з “Агромарсом” хочуть розірвати договір оренди землі і вимагають сплатити заборгованість.

 Джерело

КИЇВ. 5 березня. УНН. Залишись чотири місяці до відкриття ринку землі. Які настрої панують серед аграріїв та яким чином вони готуються до початку нових процесів на українській землі, УНН у коментарі розповів народний депутат аграрного комітету Вадим Івченко.

Цитата:

“Залишилось 4 місяці до відкриття ринку землі, але досі не прийняті відповідні закони. Досі не створений відповідний фонд підтримки фермерів під час купівлі землі, досі немає правил продажу землі, досі немає зрозумілого кредитування з боку банків, що було обіцяно при відкритті ринку землі. Це означає, що наших фермерів і аграріїв просто обманули: пообіцяли їм все, щоб вони були за відкриття ринку землі, а насправді сьогодні цей ринок буде працювати виключно для тих, хто зможе взяти кредити та хто має кошти, або хто може взяти дешеві кошти за кордоном”, — розповів Івченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп Івченко: важливо захистити фермерські господарства напередодні відкриття ринку землі

Деталі

За його словами, в аграрній сфері серед фермерів зараз панують розгублені настрої, адже ніхто до кінця не знає і не розуміє механізмів і правил роботи ринку землі, а також не уявляє, яким чином можна захистити себе та свої інтереси в цій ситуації.

“Аграрій зараз думає, як вижити та знайти кошти під час посівної, аграрій думає, як він буде захищати свою землю і своїх пайовиків від посягання інших людей під час купівлі землі, аграрій не знає правил і не може сьогодні накопичувати кошти через те, що все зараз буде витрачатися на посівну. Тому ні про який розвиток сільського господарства мова не йде”, — зазначив Вадим Івченко.

Парламентар вкотре наголосив, що оманливо думати про можливі великі інвестиції з відкриттям ринку землі.

“Мова не йде про те, що будуть збільшені інвестиції у сільське господарство через відкриття ринку землі. Ні уряд, ні Рада нічого не роблять для підтримки малого і середнього товаровиробника: уся політика проводиться виключно для великих аграрних компаній і латифундистів. Це не дивно, бо сам голова аграрного комітету Микола Сольський є співвласником компанії, яка має майже 50 тисяч га землі”, — розповів нардеп.

При цьому Івченко звернув увагу на те, що без підтримки маленького фермера в жодному разі не можна відкривати ринок землі, бо натомість вони втратить цю землю на користь латифундистів, тож у виграші залишаться виключно великі аграрні холдинги.

Нагадаємо, раніше президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах заявив, що фермерство має стратегічне значення для України, але при владі не переймаються його підтримкою.

 Джерело

КИЇВ. 3 березня. УНН. Бізнес-модель агрохолдингу МХП змінюється. Компанія вже трансформувалася із сировинної у кулінарну. На черзі – ресторанний бізнес. Про це в інтерв’ю виданню “Forbes” розповів засновник МХП Юрій Косюк, передає УНН.

Цитата:

“Раніше для нас були важливими собівартість, безпека, якість продукції, а споживача ми не знали. Вважали, що ним має займатися дистриб’ютор. Нині ми зрозуміли, що це наше завдання, вивчаємо потреби клієнта і хочемо дістатися до його тарілки”, – додає він.

До 2023 року МХП планує запустити 2000 “М’ясомаркетів”

Тепер виробництво сировини – лише частина бізнесу МХП.

“Ми прагнемо полегшити життя людини. 69% людей хочуть споживати різноманітну здорову їжу, але не роблять цього, бо це вимагає багато часу і грошей. Ми пропонуємо рішення “під лінощі”, – додає Косюк.

Саме тому минулого року МХП запустив так звані “магазини біля дому”. Замість точок “Наша Ряба” у містах України почали з’являтися “М’ясомаркети”, де окрім м’яса можна придбати і супутні товари (спеції, маринади, овочі тощо). Їх принциповою відмінністю від “Нашої Ряби” є більші площі (щонайменше 45 кв. м.), сучасний дизайн, широкий асортимент.

“Ринок хоче магазинів біля будинку, які б давали не лише м’ясо, а й якийсь мінімальний набір продуктів. Те, що ми робимо, потрібно було починати три роки тому”, – каже Косюк.

До кінця 2023 року МХП планує відкрити 2000 “М’ясомаркетів”. Обсяг інвестицій, необхідний для відкриття одного “М’ясомаркету”, складає від 50 до 120 тис. дол. За оцінкою компанії, магазин має окупитися за 3-4 роки.

“McKinsey” оцінює дефіцит магазинів біля дому в Україні приблизно в 7000 одиниць. Ми хочемо зайняти орієнтовано 30% цього ринку”, – розповідає Косюк.

МХП розвиває здоровий фаст-фуд

Інший напрям трансформації МХП – мережа франчайзингових ресторанів.

“Ми хочемо перевернути ресторанну карту України”, – уточнює власник МХП, додаючи, що задовольнить попит українців на здоровий фастфуд.

З 2020 року МХП розвиває два ресторанні формати – шаурмові “Doner Market” та гостростудії “Секрети шефа”.

“Ми постійно щось шукаємо. Наша бізнес-модель повсякчас допрацьовується. Я не можу сказати, що ми знайшли якусь чарівну формулу”, – коментує Косюк.

Експертна оцінка

Інвестори більше вірять у кулінарні, ніж у просто сировинні компанії, підтверджує стратег фінансової компанії Finteum Андрій Нестерук. За його словами, виробники м’яса торгуються на біржах із мультиплікатором не більше 10 EBITDA, водночас мультиплікатори сервісних компаній доходять до 20–30.

“Якщо МХП вдасться змінити позиціонування з сировинної компанії на сервісну, це допоможе йому збільшити капіталізацію в рази”, – каже Нестерук.

Трансформація – один із чинників, що підвищує котирування акцій МХП, пояснює економічний експерт Олександр Охріменко.

“Процес трансформації компанії позитивно впливає на динаміку котирувань акцій підприємства. Справа в тім, що трансформація – це у випадку МХП зростання прибутків компанії. Як наслідок – зростання дивідендів, що мають пряме відношення до ринкової вартості компанії. Чому у випадку МХП – тому що їм це, на мій погляд, вдається робити вдало”, – додає Охріменко.

Додамо, що МХП – публічна компанія, якції якої розміщені на Лондонській фондовій біржі

Додатково

За останні 9 років МХП приріс активами в Україні та за кордоном, відновив нові ринки збуту у 80 країнах, побудував маслоекстракційний завод і біогазові станції, які забезпечують усі фабрики компанії електроенергією.
Бізнес МХП в Україні складається з 9 напрямків: вирощування зерна, соняшнику і сої на 380 тис. га , виробництво комбікорму, біогазові станції потужністю 17 Мвт, виробництво птиці та яєць, м’ясопереробка і франчайзингова мережа “Наша Ряба” з 1839 точок.

Разом з європейськими партнерами МХП управляє фабриками у Нідерландах і Словаччині. В 2019 році компанія вперше самостійно купила потужності в Європі – словенського виробника м’яса птиці Perutnina Ptuj за 221 млн євро. Його птахофабрики знаходяться в Хорватії, Сербії, Македонії, Боснії і Герцоговині, Австрії та Румунії і постачають м’ясо до 15 європейських країн. У 2019 році новий актив додав до загального доходу МХП 271 млн дол.

 Джерело

КИЇВ. 25 лютого. УНН. Благодійний фонд “МХП — Громаді” надасть 100 грантів на суму 5 мільйонів для реалізації соціальних проектів місцевих громад. Про це повідомила пресслужба компанії, передає УНН.

Цитата:

“Ми прагнемо, щоб наші громади були активними і самозарадними у вирішенні локальних проблем. Ключем до цього є побудова партнерських відносин між громадами, владою та бізнесом, яким ми усіляко сприяємо. Саме тому однією з основних умов участі у конкурсі “Час діяти, Україно!” є співфінансування проектних заявок та залучення партнерів. У той же час ми хочемо навчити активних членів громад самостійно шукати донорів для реалізації їхніх ініціатив”, – розповіла директорка Благодійного фонду “МХП – Громаді” Тетяна Волочай.

Деталі

Кожен бажаючий може взяти участь у спеціальних тренінгах, на яких у доступній формі будуть розповідати, як перетворити ідею на проект, залучити людей до його реалізації, як писати грантові заявки та багато іншого.

Конкурс мікрогрантів “Час діяти, Україно!” у всеукраїнському форматі проводиться вже вдруге. Так, торік було обрано 57 кращих ініціатив, на реалізацію кожної з яких грантери отримали до 50 тис. грн. Цього ж року фонд має намір збільшити кількість підтриманих проектів майже вдвічі.

Онлайн реєстрація на участь у конкурсі “Час діяти, Україно!” уже розпочалася й триватиме до 15 березня. Переможців оголосять наприкінці травня. Усі деталі проекту за посиланням: http://bit.ly/3pRiClA

Довідка

МХП — один з найбільших агрохолдингів України, лідер з виробництва та експорту курятини (ТМ “Наша Ряба”). Засновник і голова правління — Юрій Косюк.

 Джерело

КИЇВ. 23 лютого. УНН. В Україні на тлі нинішніх погодних умов близько 88-90% озимих зернових культур перебувають у задовільному та доброму стані. Про це журналісту УНН повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Цитата:

“Ситуація, можливо попередня, але на даний момент вона обнадійлива, тому що тільки в невеликій кількості регіонів, південних, не було достатнього сніжного покриву, але навіть в тих регіонах, зважаючи на всі ці перипетії, які були з осені та відбувалися взимку, стан озимих в задовільному та доброму стані на більшості посівних площ, а це близько 88-90%”, — розповів Коваль.

Деталі

Також експерт зауважив, що сніговий покрив по території України різний, від 10 до 40 сантиметрів.

“Як він буде у зв’язку з цим теплом сходити, з якою швидкістю, чи будуть ще заморозки та на яких територіях, ще невідомо. Наразі схоже, що в північних та східних областях морозна температура залишиться до кінця лютого. Потрібно дочекатися як ми вийдемо з перезимівлі з озимими”, — сказав експерт.

Коваль нагадав, що з осені понад 50% озимих культур висівалися з порушеннями оптимальних строків, тому що не було достатньо зволоженості.

“Крижаної притертої кірки на полях озимих культур там, де навіть не було сніжного покриву, також на сьогодні не виявлено. Я знаю, що південні області вже по мерзлоталому ґрунту підживлюють досить інтенсивно, від Приазов’я до Одеської області відбувається підживлення селітрою по мерзлоталому ґрунту”, — додав Коваль.

Доповнення

За даними Мінекономіки, українські аграрії в 2020 році намолотили 65,4 млн тонн зернових і зернобобових з площі 15,3 млн га. Такий урожай на близько 13% менше, ніж торік. Щодо результатів осінньої посівної кампанії, то українські аграрії провели сівбу озимих культур на площі 8,07 млн га.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року в Національному банку України переглянули свій прогноз урожаю зернових у бік зниження через посуху — до 67 млн тонн замість 72 млн тонн.

 Джерело

КИЇВ. 12 лютого. УНН. В Україні зараз маленький фермер перебуває для держави на одному щаблі з великими агрохолдингами. Проте у них різні особливості роботи, тому державі на законодавчому рівні потрібно зробити окремі умови для малих фермерів, адже вони мають великий аграрний потенціал. Наприклад, лише дрібні фермери виготовляють дорогу нішеву продукцію, яка не цікава для великих агрохолдингів. Про це УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська аграрна політика повинна захищати маленького фермера — народний депутат Івченко

Деталі

“У нас малий фермер сьогодні отримує однакову допомогу з великим агрохолдингом. Це не справедливо, бо якщо поставити їх на один рівень, то звичайно, що малий фермер не може керувати великою вертикально-інтегрованою компанією, йому тяжче виробляти продукцію, він не може тримати все — і сировинну переробку, і логістичну, і торговельну мережу — все це йому не під силу. Тому він повинен бути більш підтриманий державою”, — вважає він.

Козаченко пояснив, що роль маленьких фермерів полягає у вирощуванні саме нішової продукції, яка не цікава для великих агрохолдингів.

“Є такі сегменти в аграрній сфері, які великим агрохолдингам не доступні, так звані нішові продукти. Як правило, їх беруть на себе дрібні фермери: вони на цьому заробляють великі прибутки. Але навіть якщо таке виробництво з гектара прибутковіше, ніж вирощування пшениці, кукурудзи, молока чи м’яса агрохолдингом, але ж по факту у фермера є там три гектари, а в агрохолдингу — 300 тисяч гектар. То зрозуміло, що навіть при такій прибутковості з гектара, фермеру потрібна підтримка держави”, — зазначив він.

Лише ефективна довгострокова аграрна політика, на думку Козаченка, може стимулювати фермерство та, відповідно, збагачувати державу.

“Тоді фермери будуть успішно розвиватися, створювати робочі місця, зберігати проживання у населених пунктах, які зникають сотнями щороку. Наступний крок — це державна підтримка створення кооперативів, у які можуть об’єднуватися ці дрібні фермери. Кооператив може займатися переробкою, зберіганням продукції, концентрації її та продажу великими партіями. Може переробляти на інші види продукції, готові харчові продукти з доданою вартістю. Це було вигідно і фермерам, і державі, щоб вона стала заможнішою”, — підсумував Козаченко.

Доповнення

Відзначимо, що думку експерта поділяє й член аграрного комітету Верховної Ради нардеп Вадим Івченко. Раніше він в інтерв’ю УНН пояснив, яким чином державна аграрна політика повинна знаходити баланс між великими агрохолдингами та маленькими фермерськими господарствами. За його словами, незбалансована позиція в цьому питанні є згубною для економіки країни. Адже попри умовно невеликі об’єми виробництва кожного окремого фермера, при об’єднанні українські господарства можуть стати рушієм розширення експортного різноманіття.

“Наприклад, п’ять українських фермерів, які мають сади всього по 10 га кожний, можуть спокійно вже продавати власно вирощену вишню, черешню чи полуницю туди, де це все не росте”, — відзначив Івченко.

 Джерело

КИЇВ. 10 лютого. УНН. У супермаркетах мережі “АТБ” зникла “Coca-Cola” та інша продукція бренду, повідомляє УНН.

Пропажу помітили споживачі, про що повідомили в соцмережах.

Цитата:

“Ранок почався з розчарування. Заскочив в сусідній АТБ за колою, а коли в АТБ більше немає. Але ж це була остання позиція, яку було не страшно там купувати…”, – пише користувач соцмережі Facebook Денис Гороховський.

Крім “Coca-Cola”, в АТБ відсутній також напій “Fanta”, пише користувач сайту “Livejournal”, блогер Максим Лисиченко.

Цитата

“Я ще вчора хотів купити, підходжу до полиць, де напої стоять, і де завжди знаходилася кока-кола з фантой. А там їх немає”, – зазначає він у своєму пості від 22 січня.

Інші скаржаться, що не можуть з недавніх пір знайти в АТБ курятину “Наша Ряба”.

Причини відходу брендів з мережі до кінця незрозумілі. В АТБ відзначають, що це ініціатива виробників.

Цитата

“На даний момент продукція ТМ “Coca-Cola”, “Fanta”, “Sprite”, “Schweppes” не поставляється в мережу АТБ-Маркет з боку виробника. З метою задоволення потреб кожного з наших покупців мережа АТБ-Маркет заміщає відсутні позиції товарами -аналогами від інших виробників”, – розповіли в АТБ.

В “Coca-Cola” ж називають перерву в поставках тимчасовою та обіцяють відновити їх найближчим часом.

Довідка УНН. АТБ – найбільша мережа роздрібної торгівлі продуктами харчування та побутовими товарами.