Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 10 лютого. УНН. Поки відновлене Мінагрополітики повільно виокремлюється з Мінекономіки, а основні засади аграрної політики держави чітко не сформовані, окремі народні депутати профільного комітету ВРУ виступають за підтримку дрібних фермерських господарств. Так, нардеп Вадим Івченко неодноразово наголошував на ключовій ролі невеликих і середніх фермерських господарств для економіки держави. Тож економічний експерт Андрій Новак у коментарі УНН пояснив, що саме держава може зробити для допомоги дрібному сільгосптоваровиробнику.

Цитата:

“Дійсно, розвиток фермерства в Україні має дуже великий потенціал з різних причин. Це і наявність великих площ якісних земель в Україні. І дуже сильні аграрні традиції українців. Це, безумовно, створює дуже великий потенціал для розвитку фермерства. Але для того, щоб фермерство розвивалося більшими темпами, йому зараз надзвичайно потрібна фінансова підтримка”, — зазначив Новак.

Деталі

Серед важливих заходів підтримки з боку держави для фермерів, які вбачає економічний експерт, є, передусім, доступ до дешевих кредитів і фінансових засобів.

“Перш за все, фермерам потрібний дешевий та доступний ресурс, якого на сьогодні, на жаль, немає в нашій банківській системі. (…) Можливо також створення цільових державних програм для фермерства. Але також фермери можуть самостійно йти у внутрішню українську або зовнішню кооперацію для збуту своєї продукції”, — розповів Новак.

Економіст також наголосив на тому, що до кінця зрозуміти перспективи дрібного фермерства в Україні можна буде після запуску ринку землі. Тоді чітко буде зрозуміло, як погіршилася ситуація для можливостей дрібного сільськогосподарського виробника.

Доповнення

Нагадаємо, нардеп Івченко вважає, що необхідно робити ставку на невеликих фермерів і сільгосптоваровиробників, надаючи їм всебічні державну підтримку. Адже саме їхні продукти у майбутньому становитимуть високу експортну цінність. Тому соціально орієнтована державна політика повинна захищати середні і дрібні фермерські господарства за прикладом США.

Раніше Івченко підтримав відновлення всіх доліквідаційних функцій Міністерства агрополітики, яке зможе надавати якісні послуги одноосібникам і простим фермерам. 

 Джерело

КИЇВ. 9 лютого. УНН. У 2020 році Україна експортувала агропродукції на понад 22,39 млн дол. США, чим побила попередній рекорд 2019 року у 22,35 млн дол. США. Про це повідомляє УНН з посиланням на дані Національного наукового центру “Інституту аграрної економіки”.

Цитата:

“2020 року продукція АПК склала 45 % у загальному експорті з України, зберігши лідерство у його товарній структурі… Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2020 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 22391 млн дол. США, побивши рекордний показник 2019 року у 22350 млн дол. США. Таким чином, наша країна третій рік поспіль оновила історичний рекорд аграрного експорту”, – сказав заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов.

Деталі

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на закордонні ринки.

За підсумками календарного 2020 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту соняшникової олії – 6,9 млн т та м’яса птиці – 431 тис. т. Серед товарів, що не належать до найбільш вагомих у переліку закордонних поставок, було досягнуто максимальні кількісні значення в експорті меду (81 тис. т), заморожених плодів і ягід (55 тис. т), макаронних виробів (30 тис. т) та консервованих томатів (66 тис. т).

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вирішальним для сумарного зростання експорту продукції АПК 2020 року стало збільшення обсягів поставок до Азії, яке торік досягло свого найбільшого значення за період незалежності України. При цьому вартість поставок до трьох інших регіонів – Європейського Союзу, Африки та СНД – синхронно знизилась.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільше українську рибу полюбляють у Німеччині та Данії

Основними споживачами вітчизняної сільгосппродукції також стали:

– Індія (1498 млн дол. США);

– Нідерланди (1422 млн дол. США);

– Єгипет (1367 млн дол. США);

– Туреччина (1069 млн дол. США);

– Іспанія (985 млн дол. США);

– Польща (850 млн дол. США);

– Італія (584 млн дол. США);

– Німеччина (581 млн дол. США).

“Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові та олійні культури, різні олії, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти, на які припадає більш ніж 85 % його вартісних обсягів”, – додав Микола Пугачов.

Доповнення

Мінекономіки прогнозує падіння експорту зернових на 20%.

Сільськогосподарська організація ООН – ФАО – прогнозує, що експорт зернових Україною у 2020/21 сягне 51,2 млн тонн, тоді як у 2019/20, як оцінюється, – 55,4 млн тонн.

Зазначимо, що Україна стала основним постачальником меду до Європи.

 Джерело

КИЇВ. 8 лютого. УНН. Рентабельність вирощування картоплі в Україні впала у 9 разів за рік – до 1,7% у 2020-му проти 15,4% у 2019 році. Найбільш прибутковим у 2020 році було виробництво гречки. Про це повідомила пресслужба Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, передає УНН.

Деталі

Як поінформував директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” академік НААН Юрій Лупенко, загальна рентабельність виробництва продукції сільського господарства у таких підприємствах очікується на рівні 17,4%. Цей результат, хоча й перевищує показник 2019 року у 11,8%, є однак нижчим, ніж у 2018 році, коли рентабельність виробництва агропродукції склала 22,8%.

Рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва збільшився з 14,2% у 2019 році до 22,3% торік. При цьому тваринництво, яке у 2019 році спрацювало на межі збитковості (0,1%), у 2020 році стало збитковим — рівень рентабельності склав (-4,7%), зазначив науковець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні зафіксували збитковість тваринництва вперше з 2007 року

За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, у 2020 році рентабельність виробництва гречки у сільськогосподарських підприємствах очікується на рівні 63%. Це найвищий показник серед усіх видів сільськогосподарської продукції і майже на порядок вище рівня 2019 року у 6,6%.

Високий рівень рентабельності очікується на вирощуванні баштанних продовольчих культур (45,4%), вівса (43,7%), ягід (41,6%), жита (41,3%), сої (37,5%) та пшениці (33%).

Рентабельність виробництва соняшника, яка у 2019 році була найвищою серед основних сільськогосподарських культур (23,5%), у 2020 році становить близько 29 %, зауважив Юрій Лупенко.

Меншою порівняно з показниками 2019 року очікується рентабельність вирощування:

• кукурудзи на зерно — 12,8 % проти 17,8 %,
• проса — 4,2 % проти 20,2 %,
• картоплі — 1,7 % проти 15,4 %,
• овочів відкритого ґрунту — 2,2 % проти 7 %.

Збитковим залишилось вирощування гороху, сорго, овочів закритого грунту.

Рентабельним у тваринництві очікується лише виробництво молока (21,4%), тоді як інші види продукції галузі були збитковими, зазначив науковець

Зростання рівня рентабельності відбулося переважно за рахунок зростання цін на продукцію більшості сільськогосподарських культур. Наприклад, ціни на гречку торік зросли на 53,7%, продукцію баштанних продовольчих культур — на 50,1%, пшеницю — на 24,4%. Водночас по окремих культурах навіть значне зростання цін (по сорго, наприклад, на 30%), не змогло забезпечити подолання збитковості, підсумував Юрій Лупенко.

Доповнення

Україна за рік майже на третину наростила імпорт картоплі – ввезення Україною свіжої або охолодженої картоплі у 2020 році сягнуло 62,71 млн дол., що у грошовому виразі майже утричі більше проти показника 2019 року.

Коментуючи питання, заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка нещодавно констатував, що “два роки ми спостерігаємо значно більший імпорт картоплі, ніж раніше”. З його слів, “головна проблема картоплярства в Україні давно відома – слабкий розвиток промислового картоплярства”.

 Джерело

КИЇВ. 5 лютого. УНН. Відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства повинне слугувати інтересам фермера та сільгосптоваровиробника, щоб кожному з них було зручно отримати швидкі послуги в одному місці. Про це в інтерв’ю УНН розповів народний депутат VIII, IX скликання і член аграрного комітету Верховної Ради України Вадим Івченко.

Цитата:

“Ми маємо зробити таке міністерство, аби фермеру чи сільгосптоваровиробнику було зручно отримувати послуги в одному органі. Чи то форвардні закупівлі через аграрний фонд чи ДПЗКУ (Державна продовольчо-зернова корпорація України — ред.), чи то зберігання продукції в ДПЗКУ чи в аграрному фонді, де є елеваторні потужності, чи це фітосанітарія або ветеринарія, яка реєструватиме тварин і видаватиме ветеринарні сертифікати для експорту тощо. Разом із Держгеокадастром — це основні центральні органи виконавчої влади, які мають увійти у відновлене міністерство”, — вважає нардеп.

Деталі

Вадим Івченко пояснив, що відновлення Мінагрополітики з усіма доліквідаційними функціями — це спільне погоджене рішення близько 26 аграрних асоціацій і депутатського корпусу аграрного комітету.

“Ми всі разом із аграрними асоціаціями звернулися до Прем’єр-міністра Шмигаля, я особисто озвучив цю позицію на комітеті, де мене одноголосно підтримали. Тому це рішення є компромісним з точки зору всіх тих фермерів, які займаються сільгосппродукцією, і депутатського корпусу аграрного комітету: відновити міністерство в тих функціях і повноваженнях, які були до 2019 року”, — зазначив він.

Доповнення

Раніше на засіданні аграрного комітету народний депутат Івченко виступив за відновлення всіх доліквідаційних функцій Міністерства агрополітики, яке зможе надавати якісні послуги одноосібникам і простим фермерам. Він також звернувся до міністра економіки Ігоря Петрашка з вимогою врахувати інтереси аграрних асоціацій і не перешкоджати повноцінному відновленню ліквідованого Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 Джерело

КИЇВ. 4 лютого. УНН. У 2020 році виробництво продукції тваринництва в агропідприємствах вперше з 2007 року стало збитковим, найбільше постраждало виробництво яєць. Про це повідомили у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки”, передає УНН.

Деталі

За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, на виробництві продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах у 2020 році одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року, зауважив директор Інституту, академік НААН Юрій Лупенко.

На його думку, збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків – проти 5,3 млрд грн у 2018 році.

Як і у 2019 році, найбільші збитки виникли на виробництві яєць – 4,9 млрд грн, яке ще у 2018 році було прибутковим, констатував науковець.

Також вказано, що торік свинина також стала збитковою, а зростання прибутку від виробництва молока було меншим за приріст збитків від яєчної продукції.

2020 року прибутковим у тваринництві залишилось лише виробництво молока – 3,8 млрд грн. 

“Збитки у тваринництві склалися під впливом випереджаючого зростання собівартості – на 5,7%, тоді як виручка від реалізації продукції зросла лише на 0,7%”, – вказали в організації.

Як зазначають в Інституті, подолання збитковості тваринництва залежить переважно від зростання цін на тваринницьку продукцію, передусім на яйця, ціни на які зменшилися проти 2018 року більш ніж на 25%. 

Доповнення

Протягом 2020 року інфляція на споживчому ринку становила 5%. На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,7%. Найбільше (на 16,1%) подорожчали яйця. На 8,3–0,9% зросли ціни на овочі, цукор, соняшникову олію, молоко та молочні продукти, хліб, продукти переробки зернових, макаронні вироби, м’ясо птиці, масло, рис, сало.

 Джерело

КИЇВ. 3 лютого. УНН. У вівторок, 2 лютого 2021 року, відбулася зміна повного юридичного найменування “Миронівський хлібопродукт” на “МХП”, про це повідомила пресслужба агрохолдингу, передає УНН.

Цитата:

“Ми змінили назву на МХП, тепер — офіційно. Ми змінюємося, трансформуючись із сировинної на кулінарну компанію, тож вирішили заразом оновити й назву. Тепер вона лаконічніша та, переконані, більш сучасна”, – повідомили в МХП.

Довідка УНН

МХП – один з найбільших агрохолдингів України, провідний виробник і експортер курячого м’яса в Україні з високою впізнаваністю бренду своїх продуктів (“Наша Ряба”). Засновник компанії Юрій Косюк.

 Джерело

КИЇВ. 2 лютого. УНН. Агрохолдинг МХП формує нову бізнес-культуру в Україні. Про це у своєму Facebook написав засновник компанії Юрій Косюк, передає УНН.

Цитата:

“МХП продовжує шлях трансформацій. Ми масштабуємо зміни на всі бізнес-процеси в компанії. Кодекс Бізнес-партнера, який ми починаємо реалізовувати – це важлива частина змін МХП. Це історія про прагнення МХП ставати щодня кращою версією себе”, – написав він.

Деталі

Косюк переконаний, що Кодекс Бізнес-партнера, який оприлюднила компанія зовсім недавно, дозволить вести бізнес чесно і прозоро. Це правила, які послужать відмінним прикладом для всіх бізнесменів в Україні стати краще і сильніше.

“Я впевнений, що ніхто крім нас не змінить Україну на краще. МХП вже формує нову бізнес-культуру в Україні і хоче об’єднати навколо себе компанії, які поділяють наші цілі. Якщо в Україні буде 100 таких компаній, як МХП, Україні не треба буде нікуди інтегруватися – європейські стандарти та європейська якість життя вже будуть тут”, – додав він.