Як локдаун вплинув на продаж ковбас та копченого м’яса: розповіли в МХП

 Джерело

КИЇВ. 29 січня. УНН. В МХП Юрія Косюка розповіли як локдаун у 2020 році вплинув на продаж ковбас та інших напівфабрикатів, повідомляє УНН.

Цитата:

“У результаті складного середовища в HoReCa (спеціальний бренд, розроблений для індустрії гостинності: готель, ресторан, кафе – ред.) та в роздрібній торгівлі, через локдауни, спричинені COVID-19 у 2020 році обсяг продажів готової м’ясної продукції (ковбас та копченого м’яса) зменшився на 8% та склав 25 392 тонн”, – коментують в МХП.

Деталі

Середня ціна за минулий рік зросла на 13% та склала 70,78 грн за 1 кг (без ПДВ). Обсяг продажів напівфабрикатів зріс на 3% (нижче, ніж очікувалось) та склав 19 905 тонн. Середня ціна знизилась на 3% та становила 39,94 грн за 1 кг (без ПДВ).

Довідка УНН: МХП – провідний виробник курятини в Україні з найбільшою часткою на ринку, який володіє та контролює всі етапи виробництва курятини. МХП володіє брендами “Наша Ряба”, “Qualiko”, “Ukrainian Chicken”, “Sultanah”, “Assilah”, “Секрети Шефа”, “Kurator”, “Легко!”, “Бащинський”.

Схожі повідомлення

МХП Косюка збільшив виробництво курятини

 Джерело

КИЇВ. 28 січня. УНН. Агрохолдинг МХП Юрія Косюка збільшив виробництво курятини. Про це свідчать операційні результати діяльності компанії за 2020 рік, передає УНН.

Цифри

Минулого року МХП виробив 731,2 тис. тонн курятини проти 728,9 тис. тонн у 2019 році. В останньому кварталі 2020 року компанія отримала 189,6 тис. тонн продукції проти 188,7 тис. тонн у 2019 році.

Деталі

У МХП додали, що торік в Україні було кілька спалахів пташиного грипу, проте жоден їх комплекс не був уражений.

Варто нагадати

У 2020 році МХП збільшив експорт курятини на 5%. Компанія поставила за кордон 373,7 тис. тонн курятини, тоді як у 2019 році – 357,3 тис. тонн.

Довідка УНН: МХП – провідний виробник і експортер курячого м’яса в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю бренду своїх продуктів (“Наша Ряба”). МХП контролює усі етапи виробництва м’яса птиці від вирощування зернових, виробництва комбікормів до інкубації яєць, вирощування бройлерного поголів’я, переробки, збуту, розподілу і продажу м’яса птиці (у тому числі через франчайзингові точки МХП). МХП використовує власні рефрижератори для доставки своєї продукції, що знижує загальні транспортні витрати і час доставки. З 15 травня 2008 року акції МХП котируються на Лондонській фондовій біржі під стікером MHPC.

Схожі повідомлення

Що відомо про пташиний грип в Україні: Держспоживслужба відповіла на головні питання

 Джерело

КИЇВ. 28 січня. УНН. В кінці грудня 2020 року і на початку поточного в Україні зафіксовано кілька спалахів пташиного грипу. Держпродспоживслужба України відповіла на найпоширеніші питання про цю проблему, передає УНН з посиланням на latifundist.com.

Що таке пташиний грип?

Пташиний грип – це вірусна інфекція, яка супроводжується загальною слабкістю, набряками, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту. До грипу сприйнятливі як домашні, так і дикі, в тому числі – перелітні, птахи. Основні переносники інфекції – перелітні водоплавні птахи.

Чи існує лікування та універсальна вакцина?

Специфічного лікування грипу птиці немає. Вакцинопрофілактика пташиного грипу може спровокувати низку проблем, пов’язаних з виявленням багатьох антигенних варіантів вірусу. Відповідно, використання однієї універсальної вакцини неефективне.

Як запобігти занесенню хвороби на птахофабрику?

Основний метод профілактики – прийняття суворих правил біобезпеки, спрямованих на попередження появи і поширення хвороб і їх збудників на підприємстві з вирощування птиці, виробництва інкубаційних яєць, переробці м’яса, виробництва комбікормів. Головними елементами управління біобезпекою на птахокомплексах є: ізоляція, контроль доступу і переміщень, санітарія і гігієна.

Яка ситуація в Україні?

Через територію України проходять міграційні шляхи перелітних птахів. В кінці 2020 року і на початку 2021 року у Київській, Миколаївській та Херсонській областях зареєстровані випадки захворювання і загибелі домашньої птиці від високопатогенного пташиного грипу.

Які заходи вживаються Держродспоживслужбою?

У місцях виявлення хвороби своєчасно проводяться необхідні заходи, які включають заборону:

• переміщення птиці всіх вікових груп;
• вигульного утримання птиці;
• вивезення живої птиці в інші населені пункти;
• реалізації продуктів птахівництва;
• полювання на диких птахів;
• відвідування сторонніми громадянами місць утримання птиці (двору, господарської зони).

По кожному окремому випадку контролери організовують засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при обласних державних адміністраціях та районних державних адміністраціях, затверджують плани заходів щодо ліквідації та недопущення розповсюдження хвороби.

Як впливає спалах на експорт?

Одне з найбільш негативних наслідків хвороби – обмеження або повна заборона міжнародної торгівлі продукцією птахівництва. Це завдає значних економічних збитків як підприємствам галузі, так і державі, у вигляді недоотриманих валютних надходжень. Запобігти можливим обмежувальним заходам може Держспоживслужба, шляхом оперативного інформування країн-партнерів України про спалах хвороби і вжитих заходів.

У той же час, залишається відкритим питання торгівлі з країнами, які мають строгі вимоги до поширення хвороби. А також з тими, хто не визнає міжнародні стандарти МЕБ і СОТ. Зокрема, сьогодні обмежено торгівлю з такими державами, як Марокко, Туніс, Японія, Сінгапур і країни ЄС. Ситуацію можна виправити в ході перегляду умов торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зафіксувавши в документі принципи взаємної довіри і автоматичного визнання зонування по хворобах тварин і птиці. Це дозволить не зупиняти торгівлю між країнами навіть під час спалахів хвороб і поставляти безпечну продукцію з неуражених зон (регіонів).

Схожі повідомлення

Курятина “Наша Ряба” здешевшала

 Джерело

КИЇВ. 28 січня. УНН. Виробник курятини “Наша Ряба” – компанія МХП знизила ціни на продукцію. Про це повідомляє пресслужба виробника, передає УНН.

Деталі 

У 2020 році середня ціна на курятину МХП становила 1,34 дол. за 1 кг продукту, тоді як у 2019 році – 1,47 дол. (без урахування ПДВ). Таким чином за рік ціни знизилися на 9% у доларовому еквіваленті та на 5% у гривні.

Ціни на курятину МХП впали з кількох причин: на тлі скорочення поставок курячого філе до ЄС і збільшення продажів до країн Близького Сходу.

“Ціни на внутрішньому ринку знизились на 8% у порівнянні з попереднім роком, здебільшого з тих же причин, що і експортні ціни, а також через більшу частку продажів замороженої курятини в Україні”, – коментують в МХП.

Довідка УНН

МХП – провідний виробник курятини в Україні з найбільшою часткою на ринку, який володіє та контролює всі етапи виробництва курятини.

Схожі повідомлення

МХП Косюка збільшив продажі курятини закордон

 Джерело

КИЇВ. 28 січня. УНН. МХП Юрія Косюка нарощує експорт курятини. Про це свідчать операційні результати діяльності компанії за 2020 рік, передає УНН.

Цифри

За рік експорт МХП зріс на 5%. У 2020 році компанія поставила за кордон 373,7 тис. тонн курятини, тоді як у 2019 році – 357,3 тис. тонн.

Деталі

Водночас 2020 рік був складним, повідомляють в МХП. Окрім руйнівних наслідків пандемії COVID-19 додався ще пташиний грип в Україні.

“Як результат, за 12 міс. 2020 р. середня експортна ціна в USD зменшилася на 6% до 1,40 USD за 1 кг порівняно з 2019 роком (1,49 USD за 1 кг), головним чином через негативну динаміку цін на тваринні білки в різних частинах світу особливо в ЄС (нижчі ціни на філе в ЄС) та курячі чверті у всьому світі”, – коментують в МХП.

Довідка УНН

МХП – провідний виробник курячого м’яса в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю бренду своїх продуктів (“Наша Ряба”). МХП контролює усі етапи виробництва м’яса птиці від вирощування зернових, виробництва комбікормів до інкубації яєць, вирощування бройлерного поголів’я, переробки, збуту, розподілу і продажу м’яса птиці (у тому числі через франчайзингові точки МХП). МХП використовує власні рефрижератори для доставки своєї продукції, що знижує загальні транспортні витрати і час доставки. З 15 травня 2008 року акції МХП котируються на Лондонській фондовій біржі під стікером MHPC.

Варто нагадати

Попри пандемію Україна залишається одним з найбільших постачальників м’яса птиці (курятини) на ринок ЄС. За 11 місяців минулого року Україна поставила в Європу 100,2 тис. тонн м’яса птиці, посівши третє місце в рейтингу ЄС після Бразилії та Таіланду. 

Схожі повідомлення

Держпродспоживслужба перевірить курячий канібалізм на птахофабриці

 Джерело

КИЇВ. 27 січня. УНН. Держпродспоживслужба взялася за перевірку викладених УНН фактів курячого канібалізму на птахофабриці.

Цитата:

“Проводиться перевірка викладених вами фактів”, – повідомили контролери у відповідь на інформаційний запит УНН.

Що було до того

У п’ятницю 22 січня в соцмережах з’явилося відео, на якому курчата птахофабрики поїдають один одного. За даними УНН, відео знято на птахофабриці “Гаврилівських курчат”, а причина канібалізму – відключення опалення та відсутність їжі.

Відео: 

Виробник “Гаврилівських курчат” заявив УНН, що виробництво дійсно зупинено, але від відео відхрестився. Кажуть, що всю птицю перебили і продали.

“Працює тільки наша племінна ферма – інкубуємо курчат і відвозимо на свою філію “Курганський бройлер” у Харкові. Наші всі ферми стоять, ми зупинені. Невигідно цим займатися. Немає жодного виробництва”, – сказав УНН генеральний директор “Агромарс” Іван Зазуля.

Поки Держпродспоживслужба перевіряє інформацію, інцидент прокоментували в зоозахисній організації “Відкриті клітки”. Там нагадали, що навколо ТМ “Гаврилівські курчата” вже розгортався скандал з пташиними могильниками. І допустили, що ситуація могла повториться через відсутність в Україні установ з контролю за умовами вирощування тварин.

“Ці кадри демонструють екстремальну жорстокість і абсолютно негуманне ставлення до живих істот. Ми, як зоозахисна організація, виступаємо проти інтенсивної експлуатації тварин, але, на жаль, це звичайна практика для інтенсивного виробництва”, – коментують зоозахисники.

Схожі повідомлення

Україна як аграрна наддержава у “постковідному” світі: нардеп Івченко розповів європейському ЗМІ, як ми нагодуємо 600 млн людей

 Джерело

КИЇВ. 27 січня. УНН. Сьогодні, під час світової пандемії COVID — 19, Україна має унікальний шанс звернути на себе увагу міжнародної спільноти як на реального та надійного партнера в забезпеченні продовольчої безпеки. За різними підрахунками держава має потенційні можливості прогодувати понад 600 млн осіб. Про те, що потрібно для повноцінної інтеграції України у світовий продовольчий ринок на прохання впливового європейського видання Eureporter розповів народний депутат і експерт з аграрної і земельної політики України Вадим Івченко, передає УНН.

Цитата

“Я переконаний у тому, що Україна має всі шанси відіграти центральну роль у майбутньому забезпеченні глобальної продовольчої безпеки в умовах пандемії COVID-19. Мою країну часто називають житницею Центральної Європи. Але враховуючи те, що глобальна продовольча криза різко загостриться, Україна незабаром може стати житницею для всього світу зі своїми великими сільськогосподарськими врожаями. Якщо говорити коротко, Україна — це сільськогосподарська золота копальня. (…) Вона може нагодувати понад 600 мільйонів людей”, — розповів народний депутат Івченко у своєму матеріалі для Eureporter.

Деталі

Нардеп Вадим Івченко як експерт з аграрної та земельної політики України у своєму матеріалі наголошує, що українські фермери вже годують світ, постачаючи продовольчі товари до 205 країн. При цьому він підкреслює, що нагодувати 600 млн людей для України можливо, якщо тільки розуміти, що для забезпечення всього населення нашої держави потрібна лише п’ятнадцята частина теперішніх об’ємів виробництва.

“Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, посідає друге місце з експорту горіхів, третє — меду, ячменю та ріпаку, четверте — кукурудзи, п’яте — пшениці, сьоме — сої, восьме — курятини, десяте — курячих яєць, одинадцяте — борошна. Сільськогосподарська продукція є головним кістяком зовнішньої торгівлі України. Близько 40% від загальної вартості експорту країни займають сільськогосподарська продукція та харчові продукти. Це є цінною часткою доходів країни в іноземній валюті”, — йдеться у матеріалі.

Івченко також звертає увагу на інвестиційних можливостях великих транснаціональних корпорацій, які бачать потенціал України та розвивають тут своє виробництво.

“Як член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики, я працював із Cargill над розробкою важливих сільськогосподарських проектів. Я маю особисте бачення та досвід того, як великі сільськогосподарські корпорації можуть підтримати країну у важкі часи. Наприклад, минулого року Cargill Financial Services International надала Україні державну позику у 250 мільйонів євро”, — розповів він.

Майбутнє сільського господарства Івченко вбачає не лише в міжнародному партнерстві та усуненні торгових бар’єрів між країнами. Важливим компонентом для оновлення аграрної інфраструктури країни та збільшення врожайності сільськогосподарських культур є впровадження інновацій. Деякі компанії вже почали розробляти власні рішення та стартапи для збільшення врожайності, деякі — купують готові інноваційні рішення у закордонних партнерів.

Івченко наголошує, що всі ці зміни в аграрній галузі України відбуваються дуже вчасно, адже людство скоро стикнеться з проблемою, значно страшнішою за COVID-19: незворотними кліматичними змінами та збільшенням населення планети. Для того ж, щоб у 2050 році нагодувати кожного в світі, треба буде виготовляти на 70% більше їжі.

Довідка

Європейське видання Eureporter випускає новини та відеокоментарі з питань ЄС та світу. Входить в десятку найпопулярніших брендів ділової преси. Регулярно публікує ексклюзивні інтерв’ю з провідними європейськими політиками, бізнесменами, особами, що приймають глобальні рішення, а також коментарі впливових учених, експертів і ділових людей. Він широко відомий серед законодавців, політичних лідерів, бізнесменів в усіх столицях ЄС.

Схожі повідомлення

Чиї кури?: в Україні не можуть ідентифікувати птахофабрику з могильниками

 Джерело

КИЇВ. 25 січня. УНН. В Україні четверту добу не можуть назвати власника птахофабрики, де виявлений могильник курчат, повідомляє УНН.

Відео, на якому зафіксовано масовий падіж птиці оприлюднили користувачі соцмережі Facebook в п’ятницю, 22 січня.

За даними УНН, відео знято на птахофабриці “Гаврилівських курчат” у с. Гавриловка Вишгородського району. Причиною занепаду називають відключення опалення і відсутність корму у птахів.

Виробник “Гаврилівських курчат” підтверджує, що виробництво зупинено, але від відео відхрещується. Кажуть, що всю птицю перебили і продали.

“Працює тільки наша племінна ферма – інкубуємо курчат і відвозимо на свою філію “Курганський бройлер” у Харкові. Наші всі ферми стоять, ми зупинені. Невигідно цим займатися. Немає жодного виробництва”, – сказав УНН генеральний директор “Агромарс” Іван Зазуля.

Відзначимо, що півроку тому згаданий Зазулею “Курганський бройлер” закрили та опечатали за рішенням суду через його пожежонебезпеку.

Однак за словами Зазулі, вони оскаржили рішення суду і продовжили працювати.

Поки УНН очікує офіційних коментарів від компетентних органів, ситуацію прокоментували в громадської організації із захисту тварин “Відкриті клітки”.

Там уточнили, що навколо ТМ “Гаврилівські курчата” вже розгортався скандал з пташиними могильниками. І допустили, що ситуація могла повториться через відсутність в Україні установ з контролю за умовами вирощування тварин.

“Ці кадри демонструють екстремальну жорстокість і абсолютно негуманне ставлення до живих істот. Ми, як зоозахисна організація, виступаємо проти інтенсивної експлуатації тварин, але, на жаль, це звичайна практика для інтенсивного виробництва”, – коментують громадські працівники.

Схожі повідомлення

“Гаврилівські курчата” закрили виробництво

 Джерело

КИЇВ. 23 січня. УНН. В Україні зупинилося одне з найбільших виробництв курятини – “Гаврилівські курчата”. Про це в коментарі УНН повідомив генеральний директор компанії-виробника “Агромарс” Іван Зазуля.

Цитата:

“Ми вже місяць як не працюємо з виробництва курей-бройлерів. Зупинили виробництво. Працює тільки наша племінна ферма – інкубуємо курчат і відвозимо на свою філію “Курганський бройлер” в Харкові. Наші всі ферми стоять, ми зупинені. Не вигідно цим займатися. Немає жодного виробництва”, – говорить Зазуля.

Тим самим він спростовує і причетність “Агромарса” до знятого на відео могильнику птиці.

Однак за інформацією УНН, відео знято на Гаврилівській птахофабриці (Вишгородський район) “Агромарса” зовсім недавно. Причиною занепаду співрозмовники називають відключення опалення і відсутність корму у птиці.

Поки жодна птахофабрика не взяла на себе відповідальність за могильник. УНН очікує офіційних коментарів від компетентних органів.

Нагадаємо, “Агромарс” вже був помічений в організації могильників в 2018 році. Тоді власників Марину і Євгена Сігал заарештували і звинуватили в збитку екології на 235 млн грн. Але в 2019 році Генпрокуратура звинувачення зняла і справу закрила.

Також нагадаємо, в червні минулого року суд ухвалив опечатати і відключити від електроенергії “Курганський бройлер”. Причина: порушення пожежної безпеки.

Схожі повідомлення

За рік подешевшало куряче філе

 Джерело

КИЇВ. 20 січня. УНН. В Україні впали ціни на курятину. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

За рік куряче філе подешевшало на 9%, тушки курячі – на 5%. Щодо інших видів м’яса: ціни на свинину впали на 1,7%, на яловичину – зросли на 7,4%.

Зазначимо, що курятина залишається найдоступнішим видом м’яса. 1 кг курячого філе можна придбати за 91,7 грн, 1 кг свинини – за 115,8 грн, 1 кг яловичини – за 144,8 грн.

Раніше УНН повідомляв, що найбільший виробник курятини в Україні, компанія МХП (Наша Ряба) знизила минулого року ціни на 11%. 

Схожі повідомлення