Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 9 квітня. УНН. Аграрії всіх областей України, крім Сумської, станом на 8 квітня приступили до весняної посівної кампанії. Засіяно вже 11% площ ранніх зернових. Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає УНН.

Деталі

Так, сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 853 тис. га, або 11% до прогнозу.

В розрізі культур посіяно:

– ячменю — 625,22 тис. га;

– гороху — 132,03 тис. га;

– пшениці — 53,68 тис. га;

– вівса — 40,84 тис. га;

– соняшнику — 75,72 тис. га;

– цукрових буряків — 11,47 тис. га.

За тиждень в Україні посіяно 542 тис. га ранніх ярих культур, з яких найбільше посіяли сільгоспвиробники:

Херсонської обл. — 109,7 тис. га;

Полтавської обл. — 71,1 тис. га;

Донецької обл. — 64,3 тис. га;

Дніпропетровської обл. — 56,2 тис. га.

Крім того, аграрії розпочали сівбу цукрових буряків, кукурудзи та соняшнику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні розпочали весняну посівну кампанію

 Джерело

КИЇВ. 7 квітня. УНН. На засіданні у середу, 7 квітня, Кабінет міністрів України схвалив проект постанови про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників. Документ передбачає розширення фінансової підтримки аграріїв, передає УНН.

Цитата:

“Уряд розширив напрями державної підтримки сільгоспвиробників. Якісна та справедлива підтримка аграріїв з боку держави дає можливість цьому сектору розвиватися та конкурувати на світових ринках. Тепер така державна допомога також зможе йти на страхування сільгосппродукції та відшкодування втрат посівів внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру”, — повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram-каналі.

Деталі

Зі слів Прем’єра, ще один напрямок підтримки — це допомога сільгоспвиробникам, які використовують меліоровані землі.

“Це частина нашого нового та великого проекту з розбудови системи зрошення, яка дасть можливість збільшити урожайність в південних регіонах щонайменше удвічі. Це програма державно-приватного партнерства, і вона стоїть одним із головних завдань для Мінагрополітики вже на цей рік”, — зазначив він.

Відповідно до пояснювальної записки, фінансування запропонованих напрямів буде здійснюватись в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті на 2021 рік за програмою “Фінансова підтримка сільгоспвиробників”. На зазначені напрями планується спрямувати 500 млн грн.

Що було раніше

Верховна Рада України наприкінці березня ухвалила в першому читанні законопроект щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким пропонується перенаправити 6,87 млрд грн на відновлення роботи міністерства.

 Джерело

КИЇВ. 7 квітня. УНН. Політолог Володимир Цибулько у коментарі УНН пояснив, чому в Україні зараз на державному рівні майже не підтримують маленькі фермерські господарства та надають перевагу великим агрокорпораціям.

Деталі

Так, Цибулько пояснює, що така ситуація з нехтуванням інтересів маленьких господарств була не завжди.

“Раніше були цільові програми у державі, наприклад, підтримка виноградарства і садівництва. Це якраз невеликі фермерські господарства. Останнім часом держава підтримувала тільки експортноорієнтованих фермерів, тому великі зерновики та агрокорпорації отримували привілеї й це спотворювало повністю конкурентне середовище в аграрній сфері”, – вважає політолог.

Окрім цього, велику роль у просуванні інтересів великих агровиробників відіграє політичний лобізм, а також відсутність системної підтримки маленького фермера серед парламентарів.

“Чому так? Та тому що великі виробники аграрні займаються лобізмом, вони вкладають в політику гроші, ведуть своїх депутатів в парламент, парламент висуває своїх міністрів. А міністри відстоюють їхні інтереси. Це типові лобістські механізми. У парламенті може одиниці щиро за тих фермерів переживають”, – наголосив Цибулько.

Доповнення

Зі свого боку член аграрного комітету та народний депутат Вадим Івченко, який активно виступає за підтримку українських фермерів, вважає, що держава повинна надавати їм широкий доступ до існуючих у світі інновацій. Саме таким чином можна підвищити якість продукції та можливості сільгосптоваровиробника. 

“Важливо невеликим сільгоспвиробникам надавати можливість за невеликі гроші або навіть безкоштовно отримувати інновації, які вже є в світі: холодильне обладнання, міні-експрес-лабораторії, доїльні апарати, щоб вони спокійно в своїх домогосподарствах могли займатися і тваринництвом також. Для цього потрібна ще й безкоштовна реєстрація тварин як підтримка від держави, можливість купувати комбікорм за нормальною ціною, доступ до швидкої ветеринарії. Це все може вводити держава за допомогою розумної аграрної політики. Але, на жаль, лобісти роблять своє, а невігласи в політиці їм підіграють”, – вважає нардеп Івченко.

 Джерело

КИЇВ. 2 квітня. УНН. Сучасне виробництво курятини дозволяє обходиться без антибіотиків. Про це розповіла керівник напрямку годування і вирощування птиці МХП Наталія Рибак, спростовуючи давні міфи щодо цього, передає УНН.

Цитата:

“Кормові антибіотики використовувалися в птахівництві з 70-х років. У ті часи це було справжнім проривом. Їх використовували для профілактики захворювань птиці (предусім – шлунково-кишкового тракту)”, – сказала вона.

Основна ж небезпека їхнього застосування в тому, що з часом бактерії, які є збудниками захворювань, почали набувати резистентності до антибіотиків, тобто ставати невразливими до них, додає Рибак.

“Тому багато країн почали поступово забороняти використання антибіотиків у кормах і обмежувати їх нецільове використання при хворобах. Першими заборонили кормові антибіотики країни Європейського Союзу. З роками цей тренд розповсюдився. Зараз навіть у консервативних Сполучених Штатах, які до останнього використовували багато антибіотиків у кормах, близько 70% бройлерів вирощується за програмою antibiotic-free”, – прокоментувала фахівець МХП.

Деталі

МХП поки що єдиний виробник в Україні, який довів виробництво курятини без антибіотиків на незалежному тестуванні. Для цього МХП поліпшив умови утримання і посилив контроль за здоров’ям птиці, запобігаючи зараженню патогенними бактеріями і вірусами, розповідає Рибак.

“Разом з тим, розробили корми з чистої і легкозасвоюваної рослинної сировини, без використання компонентів тваринного походження. Тобто зробили все для того, щоб використання антибіотиків не знадобилося”, – додала вона.

Що ще цікаво

У МХП були проведені сотні експериментів з пробіотиками, пребіотики, органічними кислотами, солями масляної кислоти, фітобіотиками, симбіотиками, середньоланцюговими жирними кислотами. І все це для того, щоб обрати ефективну добавку.

Окрім того, на підприємствах холдингу впроваджена вакцинація птиці проти небезпечних хвороб, що також дозволило мінімізувати рівень захворюваності. У тому числі тими хворобами, проти яких застосовувалися антибіотики.

Компанія має істотну перевагу – вертикально інтегроване виробництво. Контроль якості продукції здійснюється протягом всього ланцюжка “від зерна до полиці”. Підприємство на 100% забезпечене власним інкубаційним яйцем, має власне батьківське стадо, повністю контролює вирощування зерна, з якого виготовляє власні комбікорми, а також відстежує всі процеси виробництва м’яса птиці.

Довідка

МХП – провідний виробник курячого м’яса в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю бренду своїх продуктів (“Наша Ряба”). МХП контролює всі етапи виробництва м’яса птиці від вирощування зернових, виробництва комбікормів до інкубації яєць, вирощування бройлерного поголів’я, переробки, збуту, розподілу і продажу м’яса птиці (у тому числі через франчайзингові точки МХП). МХП використовує власні рефрижератори для доставки своєї продукції, що знижує загальні транспортні витрати і час доставки. З 15 травня 2008 року акції МХП котируються на Лондонській фондовій біржі під стікером MHPC.

 Джерело

КИЇВ. 31 березня. УНН. У світі немає аграрних країн без окремого відомства, яке впроваджує аграрну політику та підтримує сільське господарство. Тоді як в Україні було знищене Мінагрополітики, а його повноцінне відновлення ще й досі не відбулось. І всі фермери вже стикнулись з негативними наслідками таких рішень влади, розповів УНН президент Асоціації фермерів України Іван Томич. 

Цитата:

“Сьогодні всі розвинені аграрні країни, які мають хоч якесь впливове місце на ринках, мають міністерства аграрної політики чи сільського господарства – назви бувають різні. Практично немає у світі країн, які займаються сільським господарством і не мають окремого міністерства. А ми – “вундеркінди” – на зорі глобальних перетворень знищили міністерство як інструмент аграрної політики. Не дивлячись на те, що було надзвичайно багато проблем до суті та змісту, але це зовсім не означало, що якщо захворіла голова – треба відрубати тіло. (…) Це серйозна біда по всіх напрямках, що стосується продовольства, сільського розвитку, сільської і поселенської мережі, всього, що пов’язано з аграрною галуззю України”, – пояснив Томич.

Деталі

За словами експерта, прикрою проблемою на загальнодержавному рівні є нехтування інтересами як фермерів, так і всієї аграрної сфери. До того ж тих, хто розуміє і знає проблеми аграрної галузі та здатен захищати інтереси фермерів при владі зараз обмаль.

“Треба питати у тих пасивних депутатів, чому вони так роблять і не захищають аграрні інтереси держави. Скликання, які сьогодні проходять, просто “неперевершені” за всю новітню історію України. Я вам скажу свою точку зору: людей, які професійно знають і відчувають наслідки, які несе нам ця біда – відсутність окремого міністерства – дуже мало. Майже усім депутатам байдуже, що ми, фермери, сам на сам зі своїми бідами”, – підсумував Томич.

Доповнення

Відзначимо, що член аграрного комітету народний депутат Вадим Івченко попереджав про негативні наслідки в аграрній галузі, до яких призведе ліквідація Мінагрополітики, ще до його розформування у 2019 році. Днями парламентар розповів, що фермери вже стикнулись з тяжкими наслідками знищення та інертного відновлення профільного відомства. 

“Ми попереджали про результат ліквідації такого важливого міністерства. І, як наслідок, на сьогодні виробництво рослинницької продукції впало на 14%. Обсяг вирощеної та проданої сільськогосподарської продукції впав на 12%. Інвестиції в сільське господарство як внутрішні, так і зовнішні впали на 40%. Фермери та аграрії відкладають кошти на купівлю землі, не витрачають їх на створення нових тваринницьких комплексів”, — зазначив Івченко.

Довідка

У 2019 році Мінагрополітики з’єднали з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Проте у грудні 2020 року Кабмін затвердив його відновлення. Верховна Рада проголосувала за призначення міністром аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка.

На початку поточного року Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою відновлення Міністерства аграрної політики та продовольства України має завершитися до 1 лютого 2021 року, однак відомство й досі повноцінно не запрацювало.

 Джерело

КИЇВ. 30 березня. УНН. Частка фальсифікату на продуктовому ринку України становить 50%. Тобто кожен другий продукт – непридатної якості, розповідає в коментарі УНН директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Деталі

За безпеку продуктів відповідає Держпродспоживслужба (ДПСС), але вона давно самоусунулася, зазначає експерт.

“У ДПСС кілька функцій. Одна з них – перевірка продуктів на безпеку. ДПСС як не займалася цим, так і не займається. Руху ніякого немає, за останній рік-два нічого не змінилося. Як ситуація була сумна – так і залишилася. А необхідно постійно проводити забір продукції, проводити дослідження, притягувати порушників до відповідальності. У нас частка фальсифікату на продуктовому ринку як була під 50%, так і залишилася. Але в країні все як і раніше добре, і винних немає”, – говорить експерт.

За словами Дорошенка, важливу роль в ефективному управлінні галузі відіграють кадри, але цим не може похвалитися керівництво ДПСС.

“Ситуація повторюється – прийшла людина (Владислав Магалецька – ред), яка далека, як і до цього вона була далекою, до всього цього процесу. Завдання виконується? Так. Людей, яких змогли поставити на цю посаду, все влаштовує? Так. Значить все добре. Але ж наявність профільної освіти – вкрай важливий момент. Наприклад, в АМКУ можуть працювати уповноваженими тільки люди з юридичною освітою. Але ДПСС створювалася важко. Можу сказати, що за всі ці роки  керівниками ДПСС були люди, перед якими ставилися завдання, які не пов’язані з ефективною роботою самої служби”, – сказав Дорошенко.

Доповнення

Після інциденту в херсонському заповіднику “Асканія-Нова”, коли з січня не припиняється масова загибель “червонокнижних” птахів від отруєного зерна, експерти підняли питання некомпетентності голови ДПСС Владислави Магалецької, яка зайняла посаду без конкурсу. У відповідь на претензії експертів у ДПСС компетентність Магалецької обгрунтували знанням іноземних мов і навчанням у “престижних” навчальних закладах. 

 Джерело

КИЇВ. 29 березня. УНН. Україна у 2020/21 маркетинговому році, що розпочався в липні, знизила експорт зерна на 23,74% в порівнянні з попереднім сезоном – до 34,84 млн тонн. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані інформаційно-аналітичного порталу АПК України.

Деталі

За наведеними даними Держмитслужби, станом на 29 березня, у 2020/21 маркетинговому році Україна експортувала 34,84 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 10,84 млн, або на 23,74% менше, ніж на аналогічну дату 2019/20 МР.

Зокрема у 2020/21 МР на експорт вже відправлено:

• пшениці – 14,23 млн тонн;
• ячменю – 4,09 млн тонн;
• жита – 1,7 тис. тонн;
• кукурудзи – 15,94 млн тонн.

Експорт борошна сягнув уже 96,6 тис. тонн.

За даними порталу, експорт зернових і зернобобових культур у 2019/20 МР сягнув 56,7 млн тонн.

Доповнення

Раніше Міністерство економіки прогнозувало раніше падіння експорту зернових та зерно-бобових культур у 2020/2021 маркетинговому році до 45,42 млн тонн – на близько 20% у порівнянні з попереднім МР.

Згідно з оприлюдненим прогнозним балансом, експорт пшениці скоротиться на 14,7% – до 17,5 млн тонн, кукурудзи – на 22,5%, до 23,5 млн тонн і ячменю на 24,8% – до 3,815 млн т.

 Джерело

КИЇВ. 29 березня. УНН. В Україні розпочато весняну посівну кампанію, а саме – сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу Мінекономіки.

Цитата:

“В Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей посіяли 106,3 тис. га, або 1% до прогнозу”, – повідомили у міністерстві.

Деталі

За даними Мінекономіки, зокрема, господарства Херсонської області посіяли 97,6 тис. га (58% до прогнозу) ярих культур, з яких 84,1 тис. га (89%) ячменю, 9,9 тис. га гороху, 1,82 тис. га пшениці та 1,75 тис. га вівса.

За попередніми даними областей, площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більше від показника 2020 року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств мають зайняти 15,5 млн га, або 55% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,6 млн га, соняшнику – на рівні 5,4 млн га, сої – 1,4 млн га, цукрових буряків – близько 223 тис. га.

Також у відомстві вказали, що за даними Держстату озимих зернових посіяно на площі 7,96 млн га.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вплив погоди на врожай: експерт каже, близько 90% озимих культур у доброму стані

Доповнення

За даними Мінекономіки, українські аграрії в 2020 році намолотили 65,4 млн тонн зернових і зернобобових з площі 15,3 млн га. Такий урожай на близько 13% менше, ніж торік. Щодо результатів осінньої посівної кампанії, то українські аграрії провели сівбу озимих культур на площі 8,07 млн га.

У Міністерстві економіки прогнозують, що цьогорічний врожай зернових в Україні досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн.

 Джерело

КИЇВ. 22 березня. УНН. Власник агрокомпанії МХП Юрій Косюк в інтерв’ю виданню Forbes розповів про принципову відмінність нових “Мʼясомаркетів” від мережі магазинів “Наша Ряба”, передає УНН.

Косюк вважає, що невеликі магазини “Наша Ряба” — це позавчорашній день, вони не задовольняють сучасні потреби ринку.

Цитата:

“Люди хочуть магазини біля будинку, які б давали не тільки м’ясо, але і якийсь мінімальний набір продуктів. У майбутньому ці магазини мають дати клієнтові швидкий і доступний сервіс з доставкою. Те, що ми тепер робимо, потрібно було почати робити три роки тому. М’ясомаркети — це чистий франчайзинг, який дає гарантоване рішення навіть непрофесійному інвесторові”, — прокоментував він.

Деякі магазини “Нашої Ряби” вже модернізуються під новий формат “М’ясомаркетів”, розповідає Косюк.

“Ми встигли оновити 10 торгових точок “Нашої Ряби“ та, відповідно до зібраної статистики, можемо говорити, що приріст загального виторгу одного магазину склав від 25 до 30%, обсяг реалізації м’яса птиці зріс до 20%”, — сказав власник компанії МХП.

Додатково

За останні 9 років МХП збільшив активи в Україні та за кордоном, відновив нові ринки збуту у 80 країнах, побудував олійноекстракційний завод і біогазові станції, які забезпечують усі фабрики компанії електроенергією.

Бізнес МХП в Україні складається з 9 напрямків: вирощування зерна, соняшнику і сої на 380 тис. га, виробництво комбікорму, біогазові станції потужністю 17 Мвт, виробництво птиці та яєць, м’ясопереробка і франчайзингова мережа “Наша Ряба” з 1839 точок.

Разом з європейськими партнерами МХП управляє фабриками у Нідерландах і Словаччині. У 2019 році компанія вперше самостійно купила потужності в Європі — словенського виробника м’яса птиці Perutnina Ptuj за 221 млн євро. Його птахофабрики розташовані в Хорватії, Сербії, Македонії, Боснії і Герцоговині, Австрії та Румунії і постачають м’ясо до 15 європейських країн. У 2019 році новий актив додав до загального доходу МХП 271 млн дол. 

 Джерело

КИЇВ. 16 березня. УНН. Україна експортує молоду картоплю в Білорусь. На ринки ЄС для української картоплі вхід поки що закритий, хоча й планувалися перевірки фітосанітарними євроекспертами. А цього року навіть експорт у Білорусь опинився під загрозою зриву через Держпродспоживслужбу та Мінекономіки. Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова пояснила, у чому головна проблема та наскільки все не просто у питанні експорту для виробників, враховуючи, що перші висадки картоплі в країні почались, а перевірки Держпродспоживслужби — ні, пише УНН.

Перевірка української картоплі

Три роки поспіль Україна здебільшого експортує тільки молоду картоплю і тільки в Білорусь. Руженкова пояснює, що картопля, яка експортується, повинна бути тричі перевірена на наявність низки карантинних організмів Держпродспоживслужбою: фітосанітарним інспектором і в лабораторіях. Минулого року перелік карантинних організмів в єдиних карантинних правилах для країн Митного союзу збільшився з 18 до 23.

“Держпродспоживслужба на тендері впродовж 60 днів після заявки виробника картоплі повинна придбати необхідні для лабораторії тест-системи на конкретні карантинні організми. Ключове слово — конкретні”, — пояснює Руженкова.

За її словами, посадка картоплі на півдні Україні вже почалася, а перевірки перед посадкою насіння на карантинні організми — ні. Щобільше — інструкції, які у Мінекономіки повинні бути ухваленими важливим документом “Про затвердження інструкцій з виявлення, локалізації та ліквідації деяких регульованих шкідливих організмів картоплі”, все ще не запрацювали. Таким чином на певному етапі весь експорт молодої української картоплі може опинитись під зривом через відсутність злагодженості роботи фітосанітарних інспекторів і лабораторії Держпродспоживслужби, які все ще не почали працювати в цьому напрямку.

Паралізований експорт

“У чому проблема далі: лабораторні аналізи мають тривати до 10 діб. Пікова ціна на картоплю починається в травневі свята. Число бажаючих на півдні експортувати картоплю, де почалась вже висадка, постійно збільшується, відповідно — у лабораторіях збільшується черга. Тобто, ми не можемо у 25 поверхів напхати своїх картоплин, бо одночасно перевіряється і картопля, і салати, і інша молода продукція, яка має мандрувати. Ця вся продукція швидкопсувна: якщо ми викопали молоду картоплю, вона не буде 10 діб лежати, бо може позеленіти, втрачає свої товарні якості, а її ще треба за кордон вивезти, де лише на кордоні її мають право тримати до 3 діб”, — зазначила Руженкова.

Отже, інертна робота Держпродспоживслужби та Мінекономіки наразі може паралізувати експорт української картоплі майже до єдиної країни збуту — Білорусі. Тим паче, за словами Руженкової, якщо через такі затримки ми втратимо щонайменше 10 днів, то цього вистачить для того, щоб дозрів врожай картоплі у Російській Федерації, яка заповнить білоруський ринок своєю продукцією.

“Як далі відпрацює Держпродспоживслужба — не відомо. Не знаю, як виробники картоплі встигнуть з експортом. Не відомо, чи готова відстоювати наші інтереси Держпродспоживслужба і Владислава Магалецька. І у Мінекономіки, яке має формувати експорт, сподіваюсь, усвідомлюють необхідність поповнення держбюджету, необхідність нарощування експорту, а не спричиняти втрати держави на зовнішніх ринках”, — зауважила вона.

Що було раніше

Одним із резонансних кадрових рішень міністра економіки Ігоря Петрашка стало призначення на посаду голови Держпродспоживслужби без конкурсу мільйонерки та топменеджерки з аграрного бізнесу Владислави Магалецької. Саме Прем’єр-міністр Денис Шмигаль дозволив міністру Петрашку скасувати конкурс на посаду, а нещодавно залишив “прибуткову” Держпродспоживслужбу Міністерству економіки. При чому аграрні асоціації та парламентський профільний комітет вимагали передати Держпродспоживслужбу нещодавно відновленому Міністерству аграрної політики.

За майже п’ять місяців роботи Магалецька вже встигла стати фігуранткою скандалів із призначеннями на посади в регіональні підрозділи Держпродспоживслужби сумнівних кандидатів.

Доповнення

Раніше нардеп від партії “Слуга народу” Людмила Буймістер розповіла, що парламентарі незадоволені роботою Мінекономіки та Ігоря Петрашка. Експерти та політологи неодноразово називали його кандидатуру серед міністрів, яких планують звільнити найближчим часом.