Позначка: Агроновини

 Джерело

КИЇВ. 6 травня. УНН. В Україні до вересня вартість гречки не перевищить 50 грн за кілограм. Таку думку висловив координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов в ексклюзивному коментарі кореспонденту УНН.

Цитата:

“Складне питання. Росія днями закрила повністю на літній період експорт гречихи (гречки – ред.) й, власне, Російська Федерація є одним з основних експортерів. Відповідно зараз значною мірою це дійсно буде сприяти ще більшому зростанню (вартості – ред.) гречки відповідно до отримання нового врожаю гречихи (гречки – ред.), й тут є різні дані в залежності від очікувань щодо того, яким чином складуться умови для дозрівання врожаю різних культур, в тому числі гречихи (гречки – ред.)”, — сказав Блінов.

На його думку, гречка не буде коштувати понад 50 грн за кілограм в магазинах.

“Я інколи читаю, що гречка може коштувати в магазинах понад 50 грн за кілограм, я думаю, що ні, попри те, що власне є певний дисбаланс між пропозицією та попитом. Річ у тому, що попит на цю культуру досить сильно, як кажуть економісти, є еластичним, або дуже гнучким”, — зазначив Блінов.

Деталі

За його словами, попит на гречку падає в літній період, коли є багато інших замінників, зокрема овочів.

“Плюс, як ми побачили взагалі по крупах, попит українців на цю продукцію досить сильно знижується, коли вона перевищує певний психологічний розмір. Зокрема, як це відбулося з гречкою, коли вона перетнула позначку 30 грн за кілограм”, — сказав експерт.

Блінов вважає, що ціни, можливо, ще трошки зростуть у літній період, але попит на гречку буде на мінімальних позначках за останні роки через її вартість.

“Тому що, як правило, попит на гречку проявляють сім’ї з дітьми та сім’ї, де досить багато літніх людей, й відповідно вони є найбільш уражені з точки зору доходів й відповідно слідкують за своїм споживчим кошиком. Тому я думаю, що ціни дещо зростуть, але позначку в 50 грн за кілограм точно ця культура не перетне… Наразі можна прогнозувати до вересня ситуацію з цією культурою, а далі будемо дивитися, яка буде ситуація з експортом й власне виробництвом цієї культури в Україні”, — розповів Блінов.

Також він додав, що після збирання врожаю гречка почне дешевшати.

Доповнення

Уряд Росії тимчасово заборонив експорт гречки, в тому числі в Україну. Заборона на експорт гречки діятиме з 5 червня по 31 серпня 2021 року.

За даними Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, за 20 років Україна скоротила виробництво гречки в 4,6 раза — до 104 тис.тонн у 2020 році.

Окрім того, за результатами 2020 року найбільшим імпортером гречки в Україну була саме Росія.

Нагадаємо, виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що в Україні овочі до кінця червня подорожчають на 20-30%, а потім почнуть стрімко падати в ціні.

 Джерело

КИЇВ. 28 квітня. УНН. Імпорт свинини в Україну перевищує експорт в сім разів, повідомляє Держстат, передає УНН.

Деталі

Так, за перші три місяці року в Україну завезли свинини на 13 млн доларів тоді як експорт свинини протягом звітного періоду склав 1,9 млн доларів. У грошовому вираженні імпорт перевищує експорт у сім разів.

Директор Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко каже, що Україна вже давно споживає імпортну свинину і залежна від інших країн.

“Ми дещо експортуємо свинину, але частково і переважно у живій вазі. В Грузію, наприклад, чи в інші окремі країни. А так ми імпортозалежні щодо свинини вже багато років. Взагалі, з усіх видів м’яса Україна повністю себе забезпечує лише курятиною”, – уточнює фахівець.

Одна з причин – африканська чума свиней, яка змушує фермерів вирізати поголів’я.

“Через АЧС і відсутність інституту ветеринарної медицини фермери змушені вирізати свиней у великих масштабах”, – каже Дорошенко.

Попри інвестиції в промислове виробництво свинини, для забезпечення внутрішнього попиту потрібно 3-5 років, додає він.

Доповнення

В Міністерстві охорони здоров’я України рекомендують українцям обмежити споживання свинини до 500 грн на тиждень, “оскільки існують наукові підтвердження небезпечних наслідків від регулярного споживання оброблених м’ясних продуктів та надмірної кількості червоного м’яса”. 

 Джерело

КИЇВ. 26 квітня. УНН. Україна посідає третє місце в рейтингу експортерів курятини у ЄС, передає УНН з посиланням на статистичну звітність ЄС.

Деталі

Так, у січні-лютому 2021 року Україна експортувала 13,2 тис. тонн курятини до ЄС і зайняла в рейтингу найбільших постачальників м’яса птиці в Євросоюз 3-е місце.

За рік експорт української курятини в ЄС “просів” на 90%. Трохи більше України поставив країнам ЄС Таїланд – 25,7 тис. тонн, посівши друге місце в рейтингу, але за рік експорт таїландської курятини до ЄС впав на 26%.

1-е місце займає Бразилія, яка за 2 місяці 2021-го року експортувала 36,4 тис. тонн м’яса птиці відповідно. Падіння експорту бразильської курятини до ЄС склало 16,3%.

Доповнення

На минулому тижні до Сполученого Королівства прибула перша партія української курятини виробництва МХП, повідомило посольство України у Великій Британії. 

“Це стало можливо завдяки безмитним тарифним квотам, передбачених Угодою про вільну торгівлю, а також бізнес-наполегливості холдингу МХП”, – поінформувало посольство.

Довідка

МХП – найбільший в Україні виробник і експортер курятини. Найвідоміший український бренд компанії – “Наша Ряба”. До сьогодні це єдиний виробник курятини, який пройшов незалежний тест в Україні і підтвердив відсутність антибіотиків у своїй продукції. 

 Джерело

КИЇВ. 21 квітня. УНН. Акціонерне товариство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” за підсумками 2020 року отримало чисті збитки на суму 5,8 млрд грн. Політичний аналітик Олександр Кочетков пояснив у коментарі УНН, чому з кожним роком прірва боргу ДПЗКУ зростає та хто за це повинен відповідати. 

Цитата:

“Серед причин колосальних збитків ДПЗКУ — це, по-перше, неефективний менеджмент. По-друге, це тіньові схеми, які там були та продовжують бути: за рахунок цієї корпорації збагачуються ті, хто дотичний до неї. Це бізнесмени та чиновники. По-третє, відсутність будь-якого дієвого контролю з боку Кабміну”, – пояснює Кочетков.

Деталі

Серед винних і відповідальних, окрім керівництва ДПЗКУ, експерт назвав також Міністерство аграрної політики та Міністерство економіки.

“Винні є і питати треба з тих, хто за професійними обов’язками повинен за тим усім слідкувати. Це Міністерство аграрної політики та Мінекономіки”, – зазначив Кочетков.

Політичний аналітик пояснює, що головна проблема полягає саме в нехтуванні відповідальними відомствами контролем над ДПЗКУ, а також у корупції та домовленостях на всіх щаблях.

“В усіх цивілізованих країнах не міністерство контролює свої підлеглі структури, а є незалежний парламентський контроль. Однак у нас це не працює, бо ми маємо таке поняття як монобільшість в парламенті, в Кабміні та Офісі Президента. Тому за умови, що всі в одній системі, і всі між собою домовилися, то у нас і зловживання, і корупція, і все що завгодно обов’язково буде”, – наголосив Кочетков.

Контекст 

Акціонерне товариство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” за підсумками 2020 року отримало чисті збитки на суму 5,8 млрд грн.

За результатами 2019 року Державна продовольча корпорація отримала чистий збиток на суму 1,54 млрд грн, а у 2018 році сума збитку склала 1,49 млрд грн. Загальна сума заборгованості Державної продовольчої корпорації перед різними партнерами становить 29,7 млрд грн.

Чистий дохід від реалізації продукції становить 7,1 млрд грн, що вдвічі менше ніж у 2019 році.

З листопада 2020 р. на ДПЗКУ призначений в.о. голови правління — Андрій Власенко. До того він очолював інше державне підприємство “Укрліктрави”.

Як повідомляє проєкт Марлін, за інформацією Слідство.Інфо на сайті Мінекономіки містилося повідомлення про звільнення Андрія Власенка з посади керівника “Укрліктрави” через “неналежне виконання своїх службових обов’язків”. Під його керівництвом борг підприємства сягнув більш ніж 12 мільйонів гривень і всі рахунки “Укрліктрав” були заблоковані.

Доповнення

Нагадаємо, ДБР викрито схему вимагання грошей за призначення на посади до “Державної продовольчо-зернової корпорації України”. Керівника одного з департаментів ДПЗКУ було затримано під час отримання хабаря в сумі 35 000 доларів. 

Довідка

Державна продовольчо-зернова корпорація — національний оператор зернового ринку України, надає послуги у сфері зберігання, переробки, перевалки та експорту зернових.

 Джерело

КИЇВ. 20 квітня. УНН. Ринок землі, який запускається з 1 липня, йде по шляху латифундизації, що дуже негативно позначиться на українському фермері. Зараз народні депутати від фракції “Батьківщина” роблять все, щоб не допустити цього і зупинити знищення села внаслідок прийнятої “земельної реформи”. Про це УНН розповів політолог Андрій Золотарьов.

Цитата

“Батьківщина” давно вказувала, що в тому варіанті, в якому запускається ринок землі — він піде по шляху латифундизації. Фермерам нічого не дістанеться, земельні активи будуть консолідувати в руках великих земельних власників, у яких по декілька сот тисяч гектарів, а простий український фермер залишиться ні з чим. Тому цим і пояснюється досить жорстка позиція “Батьківщини” з цього приводу, адже її нардепи близько 1200 поправок внесли в Раді“, — пояснив Золотарьов.

Деталі

Політолог зазначає, що в ситуації, коли земельний ринок обіцяє перетворитися в земельний базар, це може поставити під сумнів саме існування села і сільських місцевостей.

“Це не ринок землі — це буде земельний базар. І, ясна річ, що якщо ринок землі піде шляхом латифундизації, адже ніхто сьогодні не говорить про соціальну ціну, кілька мільйонів зайвих людей виявиться. Тобто українське село як соціальне явище зникне. І це треба розуміти”, — підкреслив Золотарьов.

Додатково

Додамо, що народний депутат від фракції “Батьківщина” Вадим Івченко неодноразово відзначав, що ринок землі, відкриття якого заплановано на 1 липня, це змагання грошима серед тих, хто не має ніякого відношення до української землі. Фермери ж, за його словами, не зможуть викупити землю або конкурувати за неї. Нардеп упевнений, що стратегія ринку землі повинна бути орієнтована на відкриття можливості для малого та середнього фермера купити землю, яку він обробляє.

“Це означає, що якщо люди прийдуть і будуть давати по 7, по 9 тисяч доларів, то фермер буде неконкурентоспроможний. І тут виникає інше питання: а яку ми стратегію бачимо ринку землі? До чого вона повинна привести? Або ми будемо звільняти наші села для латифундій, а потім ці латифундії через корпоративні права продадуть землю іноземним фондам? Або все-таки ми будемо давати можливість купувати цю землю маленьким, середнім фермерам?”, — зазначив Івченко.

 Джерело

КИЇВ. 18 квітня. УНН. В Україні за рік яблука подорожчали на 17,86% – з 17,30 грн/кг у березні минулого року до 20,39 грн/кг у березні цього року. Про це свідчать дані Держстатистики, повідомляє УНН.

Деталі

У лютому ціни на яблука становили 19,76 грн/кг, тож за місяць вони подорожчали на 3,19%.

З початку року яблука додавали в ціні щомісяця і подорожчали в цілому на 6,87% – з 19,08 грн/кг у січні до 20,39 грн/кг у березні.

Додамо, дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Доповнення

На споживчому ринку в березні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,1%. Найбільше (на 9,7%) подорожчала соняшникова олія. На 4,8–1,0% зросли ціни на цукор, фрукти, продукти переробки зернових, рис, хліб, м’ясо та м’ясопродукти, овочі, масло, кисломолочну продукцію, сало, рибу та продукти з риби. Водночас на 0,6% подешевшали яйця.

 Джерело

КИЇВ. 12 квітня. УНН. Україна у 2020/21 маркетинговому році, що розпочався в липні, знизила експорт зерна на 23,66% в порівнянні з попереднім сезоном – до 36,5 млн тонн. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані інформаційно-аналітичного порталу АПК України.

Деталі

За наведеними даними Держмитслужби, станом на 12 квітня, у 2020/21 маркетинговому році Україна експортувала 36,53 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 11,32 млн, або на 23,66% менше, ніж на аналогічну дату 2019/20 МР.

Зокрема у 2020/21 МР на експорт вже відправлено:

• пшениці – 14,49 млн тонн;
• ячменю – 4,11 млн тонн;
• жита – 1,7 тис. тонн;
• кукурудзи – 17,33 млн тонн.

Експорт борошна сягнув уже 97,1 тис. тонн.

За даними порталу, експорт зернових і зернобобових культур у 2019/20 МР сягнув 56,7 млн тонн.

Доповнення

Нещодавно Міністерство економіки оновило прогноз щодо експорту зернових та зерно-бобових культур у 2020/2021 маркетинговому році – очікуючи його на рівні 45,7 млн тонн – на 280 тис. тонн більше, ніж прогнозувалося до цього. Такий показник свідчить про падіння експорту у порівнянні з попереднім МР – на близько 19,4%.

Додамо, зернові входять до трійки найбільш експортованих продуктів з України – у першому кварталі 2021 року за кордон продано зерна на 2,17 млрд дол.

 Джерело

КИЇВ. 12 квітня. УНН. В Україні повним ходом проходить посівна. Цей процес пов’язаний з великими витратами серед фермерів: для цього під заставу майна беруться гроші в банку. Тому цілком можливо, що коли в липні відкриється ринок землі, фермер не матиме необхідних фінансів і можливості взяти кредити, щоб викупити землю, на якій вирощує урожай. Про це в коментарі УНН розповів народний депутат від фракції “Батьківщина” і член аграрного комітету Вадим Івченко.

Цитата:

“З посівної, як зазвичай, проблема одна – кредитування банків. Банки вимагають застави і, фактично, фермери не виходять із запорук, тому що вони постійно беруть гроші в банку. Це означає, що у них немає додаткових застав по ринку землі”, – пояснив Івченко.

Деталі

Нардеп зазначає, що взявши гроші під посівну, більшість фермерських господарств напередодні відкриття ринку землі знаходяться в дуже хитких і невизначених умовах.

“Фермери, коли прийдуть брати гроші під ринок землі, їм треба буде давати додаткові застави. І це вдарить по дрібних і середніх фермерах, тому що їх майно вже в постійних заставах, коли вони постійно беруть оборотні гроші в банку під посівну”, – розповів Івченко.

Окремо парламентарій зазначив, що погода в цьому році, на щастя, єдиний позитивний фактор, який сприяє посівній.

“Погода, в принципі, сприятлива. Все повинно добре рости”, – підсумував він.

Доповнення

Нагадаємо, народний депутат Вадим Івченко розповів про аграрний потенціал України в світі. 

 Джерело

КИЇВ. 12 квітня. УНН. Минулого року Україна експортувала 425 тисяч тонн курятини, 87% з яких – продукція агрохолдингу МХП Юрія Косюка, передає УНН.

Циатата:

“Загалом з України торік було експортовано 425 тис. т., з яких 373,7 тис. т., або понад 87% — виробництва МХП”, – розповіли в компанії.

Деталі

Торік українські птахівники принесли країні понад півмільярда валютної виручки. Так, за 2020 рік вітчизняні птахівники заробили для країни 560,6 млн дол., з яких 553 млн дол. припадає на експорт м’яса курей-бройлерів.

“Найбільше української курятини споживають у Саудівській Аравії, Нідерландах та ОАЕ”, – інформують в МХП.

Довідково

МХП — провідний виробник курячого м’яса в Україні із найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю бренду своїх продуктів (“Наша Ряба”). МХП контролює всі етапи виробництва м’яса птиці від вирощування зернових, виробництва комбікормів до інкубації яєць, вирощування бройлерного поголів’я, переробки, збуту, розподілу і продажу м’яса птиці (в тому числі через франчайзингові точки МХП). МХП використовує власні рефрижератори для доставки своєї продукції, що знижує загальні транспортні витрати і час доставки. У портфелі МХП також бренди “Легко” і “Бащинський”.

З 15 травня 2008 року акції МХП котируються на Лондонській фондовій біржі під стікером MHPC.