Позначка: Слайдер

 Джерело

Кібератака вплинула на всі напрямки діяльності “Укрзалізниці”, в тому числі на перевезення вантажів. Наразі вже відновлено та стабілізуються сервіси купівлі квитків. Паралельно працюють й над вантажними системами. Про це журналісту УНН повідомили в АТ “Укрзалізниця” у відповідь на запит.

Кібератака дійсно вплинула на всі напрямки діяльності товариства і перевезення вантажів не є виключенням. Товариство вживає усіх заходів для забезпечення потреб у перевезенні вантажів. Зокрема “Укрзалізниця” тимчасово перейшла на паперовий документообіг. Усіх працівників залізниці проінструктовано. Також надані детальні інструкції  для вантажовідправників щодо організації перевезень вантажів та надання послуг

Повідомляється, що IT-фахівці та партнери працюють над відновленням усіх сервісів.

“Наразі вже відновлено та стабілізуються сервіси купівлі квитків. Паралельно пораюємо й над вантажними системами.  Після їх відновлення оформлення документів для здійснення вантажних перевезень здійснюватиметься в електронному вигляді”, – повідомили у відповідь на запит.

Кібератака на “Укрзалізницю”: експерт розповів про проблеми із кібербезпекою24.03.25, 13:21 • 143452 перегляди

Доповнення

В “Укрзалізниці” стався технічний збій, через який тимчасово не працювали онлайн сервіси.

Масштабна кібератака на Укрзалізницю була підготовлена росіянами для знищення сервісів. Персональні дані клієнтів у безпеці, а кошти за квитки обіцяють повернути.

27 березня “Укрзалізниця” повідомила, що система онлайн-продажів Укрзалізниці (УЗ) відновлена в резервному форматі для придбання нових квитків на поїзди та їх повернення.

Збої у роботі застосунку “Укрзалізниці”: як вирішити найпоширеніші проблеми27.03.25, 10:23 • 30144 перегляди

 Джерело

Заступник Міністра охорони здоров’я Едем Адаманов під час робочої наради заявив, що МОЗ планує визначити перелік безрецептурних лікарських засобів (ОТС-препаратів), на які будуть запроваджені цінові обмеження. Про це повідомив поінформований співрозмовник УНН, який був присутній на нараді.

Однак, така ініціатива викликала заперечення з боку заступника керівника Офісу Президента Ірини Верещук. Зокрема, вона наголосила, що такий підхід створює передумови для корупції, а додаткове обмеження ціноутворення може поставити нових виробників у неконкурентне становище. 

За словами співрозмовника УНН, нові обмеження ускладнять вихід нових гравців на ринок, знизять конкуренцію та створять ризики змови між учасниками ринку. В результаті споживач лише програє, оскільки його вибір скорочується, а виробники отримують можливість диктувати ціни у вузькому конкурентному середовищі.

Експерти фармацевтичного ринку також зазначають, що у країнах ЄС ціни на ОТС-препарати здебільшого не регулюються державою, а формуються виключно ринковими механізмами. Це означає, що запровадження в Україні державного контролю цін на окремі безрецептурні ліки суперечитиме європейській практиці.

Наразі офіційного рішення з цього питання немає, проте дискусії тривають. Чи дослухається МОЗ до застережень – питання відкрите.

Нагадаємо

Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій, як це було до 1 березня.

Метою постанови було зниження цін на лікарські засоби та підвищення їхньої доступності для населення. Водночас пацієнтські організації застерігали, що надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків, закриття аптек у малих містах і селищах, а також припинення роботи соціальних програм підтримки пацієнтів.

Наразі також на базі МОЗ розробляються нормативно-правові акти щодо Порядку реферування цін на лікарські засоби та Порядку декларування цін на лікарські засоби в Національному каталозі цін.

 Джерело

Фармацевтична галузь – одна з лідерів використання реклами в українському медіапросторі. За підсумками 2023–2024 років, витрати фармкомпаній на просування своїх препаратів зросли, особливо це помітно на телебаченні. Лише торік вітчизняні фармвиробники вклали у просування своєї продукції майже 4 мільярди гривень. Ці кошти лягають навантаженням на вартість ліків, а отже за рекламу платять самі ж пацієнти, пише УНН.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок реклами завмер в очікуванні. Його відновлення розпочалось тільки через рік, а у 2024 році ця сфера набрала повних обертів. Одними з перших, хто відновив вливання коштів у рекламу, стали фармацевтичні виробники. В першу чергу вони рекламують препарати власного виробництва на телебаченні та в інтернеті. Тож частка реклами лікарських засобів у 2023-2024 роках почала різко збільшуватися.

Телебачення — головна арена боротьби за пацієнта

Так, за оцінками сейлз-хаусу “Ocean Media Plus”, обсяги інвестицій фармкомпаній у рекламу на телебаченні за підсумками 2024 року сягнули 3,6 млрд грн, що на 18,9% більше порівняно з 2023 роком. Це реальні витрати без урахування податків.

Попри те, що частка фармкомпаній серед всіх рекламодавців дещо знизилась через зростання активності інших секторів, зокрема фінансів, ритейлу, фармацевтичні компанії продовжують займати топові позиції серед рекламодавців на телебаченні.

За даними видання Аптека.ua найбільше на телебаченні рекламуються безрецептурні препарати для травлення і метаболізму, а також ті, що діють на респіраторну систему. Крім того, минулого року зросла кількість реклами дієтичних добавок. 

Серед телеканалів найбільшим попитом у заводів-виробників користуються розважальні, наприклад, СТБ, ICTV2, НТН, Новий канал і “1+1” Україна.

Найбільше свої продукти серед українських фармацевтичних компаній рекламують заводи “Фармак”, “ПРО-фарма”, “Дарниця” та “Артеріум”, а також компанія-дистрибʼютор “Дельта Медікел”.

Варто зазначити, що частка іноземних виробників лікарських засобів на рекламному ринку у 2024 році була значно нижчою за кількість вітчизняних. Серед іноземних компаній найбільше на просування власних препаратів витрачають Sanofi (Франція), Naturwaren (Німеччина), Teva (Ізраїль) та Bayer Consumer Health (Швейцарія).

Бюджети на рекламу ліків у 2025 році зросли до 62%

Частка реклами лікарських засобів у загальному обсязі телереклами в Україні зростає третій рік поспіль. У січні-березні 2025 року цього року бюджети фаркомпанії на рекламу на телебаченні складає 62% від загального обсягу коштів вкладених компаніями в рекламі. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомив генеральний директор сейлзхаусу “Сиріус медіа” Олександр Жданов.

Частка грошей фарми серед рекламних бюджетів усіх рекламодавців на телебаченні складає 50% в 2023 році, 43,5% у 2024 році, 62% за січень березень 2025 року (збільшення відсотку через фактор сезонності)

За його словами, частка рейтингів фармацевтичної реклами серед усіх категорій у 2023 році становила 55%, у 2024 році знизилась до 44%, а станом на 1 березня 2025 року зросла до 57%.

Найактивнішим замовником реклами ліків на телебаченні, за словами Жданова, традиційно залишається вітчизняний фармвиробник “Фармак”. До лідерів за підсумками 2024 року також увійшли фармкомпанії “Профарма”, “Дельта Медікал”, “Санофі-Авентіс” та “Натур Продукт”.

Жданов зазначив, що не може надати інформація про те, скільки саме той чи інший фармвиробник витрачає на пряму рекламу ліків, так як це конфіденційна інформація, 

“Можемо тільки зазначити, що інвестиції в пряму рекламу фармвиробників в 2024 збільшилися на 20% до 2023 року”, – додав Жданов.

Він також пояснив, що сейлзхаус “Сиріус медіа” продає рейтинги, а не хвилини ефірного мовлення. За його словами на ціни впливає багато факторів, наприклад, сезонні націнки, знижка за розмір бюджету ті інші. Тому ціна для конкретного рекламодавця може суттєво відрізнятись у кожному місяці. До того ж вона залежить від часу виходу реклами – в прайм або офф тайм, на великому каналі або на маленькому. 

“Замість вартості хвилини, можемо порахувати, як змінилась середньорічна ціна рейтингу на нашому сейлзхаусі – в 2024 році вона зросла на 13% до 2023 року”, – пояснив Жданов.

Digital — новий фронт фармреклами

Окрім телебачення, фармвиробники дедалі активніше виходять у digital-сегмент. В основному йдеться про відеорекламу в YouTube та Facebook/Instagram. Також заводи вкладають кошти у таргетовану рекламу в Google Ads і рекламу в додатках та на медичних сайтах.

Фармкомпанії, окрім традиційних медіа, розширюють свою присутність на платформах TikTok та у Telegram-каналах для ще більшого охоплення аудиторії.

Серед українських виробників лікарських засобів найбільше свою продукцію в інтернеті просували “Фармак”, “Житомирська ФФ” та “Халеон Україна”. Сумарно у 2024 році лише за рекламу в інтернеті ці компанії заплатили 186,5 мільйонів гривень.

Особливо активно фармвиробники як на телебаченні, так і в інтернеті просувають “сезонні продукти”, наприклад, засоби від грипу, знеболювальні, препарати від застуди та алергії. Тут бренди готові платити великі бюджети за охоплення та ретаргетинг.

В контексті просування власної продукції не варто забувати й про витрати виробників на промоцію. Вони платять лікарям, щоб ті рекомендували саме їхні препарати, крім того, виділяють бюджети на згадування їхньої продукції на різних лікарських самітах та форумах, різні розсилки та інші маркетингові інструменти. Найбільше такого роду рекламу використовують вітчизняні виробники “Фармак”, “Юрія-Фарм” та “Дарниця”. Однак витрати у цьому сегменті порахувати практично неможливо, хоча у відсоткових значеннях вони перевищують рекламу на телебаченні та в інтернеті.

Очікувано, що серед найбільш залучених до промоції лікарів є терапевти/сімейні лікарі, гінекологи та педіатри. До речі, в Європі лікарям заборонено рекламувати лікарські засоби за гроші.

Самолікування як побічний ефект реклами

Навʼязлива реклама ліків спонукає українців до самолікування, що може бути небезпечним для їхнього здоровʼя, зазначив у коментарі УНН заслужений лікар України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету України ім. О.О. Богомольця Сергій Крамарьов.

Якщо говорити про тих людей, з ким я контактую і з ким спілкуюсь, то в принципі у деяких дійсно можуть бути елементи самолікування, самопризначення. Ну і дійсно на це впливає і реклама, і соціальні мережі також

Він наголосив, що самолікування може бути небезпечним. “По-перше, можна призначити не той препарат і не отримати той ефект, який чекаєш. І захворювання може ускладнитися і навіть мати якийсь несприятливий перебіг. Це перше. По-друге, можна отримати побічні ефекти, які також можуть загрожувати і здоров’ю, і життю. Тому я вважаю, що призначення препаратів має контролювати лікар”, – підкреслив Сергій Крамарьов.

Пацієнт — головний спонсор рекламних бюджетів

Окрім того, що реклама сприяє самолікуванню, витрати на просування своїх препаратів заводи-виробники закладають у ціну кожного лікарського засобу. Тобто за те, що пацієнтам рекламують ліки, платять самі ж пацієнти, які їх купують.

За дами досліджень Proxima Research, 72% ціни препарату формує виробник. Як пояснив УНН один із гравців фармацевтичного ринку, на просування нових (інноваційних) і рецептурних препаратів завод закладає до 20%. Проте варто зазначити, що рецептурні (Rx) препарати просуваються не традиційною рекламою на телебаченні чи в інтернеті (вона заборонена), а завдяки взаємодії з лікарями та під час медичних заходів. І, як правило, собівартість таких препаратів вкрай низька.

Щодо безрецептурних (ОТС) препаратів, то відсоток їхньої реклами займає набагато більшу частку у ціні, по якій лікарський засів продається з заводу. Реклама тут може займати до 90% вартості.

Європейський досвід: коли інтереси пацієнта — в пріоритеті

Варто зазначити, що в країнах-членах Європейського Союзу реклама ліків жорстко регулюється. Там повністю заборонене просування рецептурних препаратів, а реклама безрецептурних – обмежена. Наприклад, в Німеччині реклама лікарських засобів не може стосуватися певних захворювань. Це, зокрема, інфекції, спричинені патогенними мікроорганізмами, злоякісні новоутворення, залежності (за винятком нікотинової), патологічні ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду. Реклама також не може стосуватися ліків, які містять психотропні активні інгредієнти, можуть впливати на настрій людини.

Крім того, виробникам заборонено посилатися на рекомендації чи відгуки вчених, медичних працівників або відомих людей, оскільки це може сприяти самолікуванню та спонукати до необґрунтованого споживання ліків. Також заборонені конкурси, розіграші призів або інші процедури, результат яких залежить від випадковості.

Українці переплачують — фармкомпанії заробляють

Фармацевтичні компанії не шкодуючи коштів рекламують свої препарати, особливо через телебачення, створюючи попит серед споживачів. Втім, важливо розуміти, що за цю рекламу зрештою платить не завод-виробник, а пацієнт — витрати на просування закладаються у кінцеву роздрібну ціну ліків.

Тож українські фармвиробники щороку витрачають шалені суми на рекламу своїх препаратів і ці витрати не покриваються з прибутків компаній чи держбюджету — їх компенсує кінцевий споживач. Тобто пацієнт сам платить за рекламу, яку бачить щодня по телевізору, в інтернеті чи йому препарат наполегливо радить лікар.

Це створює парадокс: чим більше компанія інвестує у рекламу, тим більшу ціну змушений платити покупець. При цьому, як показує практика, вартість реклами в Україні постійно зростає, особливо у фармацевтичному секторі, де конкуренція за увагу споживача дуже висока. У підсумку — значна частина коштів, які українці витрачають на лікарські засоби, йде не на інновації, винайдення нових чи покращення якості вже відомих, а на телевізійні ролики та рекламні кампанії.

Особливо абсурдною ця ситуація виглядає на тлі практики Європейського Союзу, де реклама ліків суворо регулюється. Там повністю заборонене просування рецептурних препаратів, а реклама безрецептурних — обмежена в тематиці, формах подачі та акцентах. Такий підхід дозволяє уникнути нав’язливого впливу виробників ліків на пацієнтів і знижує ризики самолікування.

В Україні ж, навпаки, фармацевтичні компанії не тільки формують попит через активні і подекуди агресивні медіакампанії, а й перекладають її вартість на плечі пацієнтів. У деяких випадках до 90% вартості препарату — це саме реклама. Тож поки вітчизняні виробники змагаються за увагу споживача в TikTok, Facebook чи на телебаченні, українці переплачують за таблетки, не завжди отримуючи при цьому якісне лікування.

 Джерело

Партнери з Південної Кореї розглядають можливість долучення до фінансування реконструкції водогону та очисних споруд у Броварах. Модернізація цих обʼєктів може коштувати близько 1,2 млрд грн, пише УНН.

Про те, що Корейська урядова організація розглядає можливість долучення до реалізації двох проєктів у Броварах повідомив Броварський міський голова Ігор Сапожко.

“Ці проєкти були відібрані міжнародними партнерами, як такі, що є досить важливими та потребують залучення донорських коштів”, – зазначив Ігор Сапожко.

За його словами, під час зустрічі з представниками Південної Кореї детально розглянули та обговорили поетапність реалізації проектів з реконструкції водогону та очисних споруд у Броварах. 

Представники Південної Кореї відвідали КП “Броваритепловодоенергія” з метою ознайомлення із проєктами, що мають потенціал для міжнародного співфінансування. За словами директора комунального підприємства Григорія Голубовського, іноземні гості побачили роботу об’єктівводопровідної системи та каналізаційні очисні споруди міста, а також вивчили технології очищення, за якими вони працюють.

Голубовський у коментарі УНН зазначив, що на сьогодні південнокорейська сторона ще не ухвалила конкретного рішення щодо співпраці, однак виявила щиру зацікавленість. 

“Зараз вони будуть приймати рішення щодо можливості фінансування чи частини фінансування, тому що рішень ніяких він не озвучував, він просто проявив зацікавленість до цих проєктів і яке суспільне значення вони мають, як для міста, так і для екологічної ситуації в цілому. Це було більше вивчення, ознайомлення з проблематикою”, – пояснив Голубовський.

За попередніми оцінками, проведеними ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну, повна реконструкція очисних споруд може коштувати близько 25 мільйонів євро. Щодо модернізації водогону, проєктної документації наразі немає, однак попередня оцінка сягає 50–60 мільйонів гривень.

Очисні споруди у Броварах, побудовані ще у 1980 році і давно не відповідають сучасним екологічним вимогам, а тому потребують модернізації.

“Сучасна хімія, яка використовується в миючих засобах, вона вже дуже складно розщеплюється і очищується тими технологіями, які є наразі, бо вони взагалі 60-х років. Це розраховано, вибачте, на гірчицю і господарське мило, здебільшого. Тому модернізація покращить очистку. А по-друге, це надійність, тому що 45 років спорудам, ми їх латаємо кожен рік, але вони, як кажуть, на ладан дихають, тому що там вже і бетонні конструкції, і металеві конструкції вже зіпсувались, і ми їх просто латаємо щодня, щотижня”, – пояснює Голубовський.

Додамо

Броварська громада також має встановлені партнерства з такими містами: Фонтене-су-Буа (Франція), Хен’ян (Китай), Чжаньцзян (Китай), Рокфорд (США), Сілламяе (Естонія), Красницький повіт (Польща), Гнєзненський повіт (Польща), Гродзіський повіт (Польща), Тонала (Мексика), Санта-Марінелла (Італія).

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, у 2022 році до переліку доєдналися німецькі міста Ерланген та Єна. Саме вони під час повномасштабної війни стали основною підтримкою для Броварської громади.

Співпраця між Броварами, Єною та Ерлангеном охопила широкий спектр напрямів: від постачання медичного обладнання до освітніх обмінів і гуманітарної допомоги.

Як розповів Броварський міський голова Ігор Сапожко, у листопаді 2022 року за підтримки Єни, Ерлангена та німецького товариства Engagement Global для Броварської лікарні було придбано обладнання на суму понад 3,9 млн грн. Взимку 2023 року громада отримала від Єни тепловентилятор та генератор для підтримки енергопостачання. У березні того ж року міста офіційно закріпили партнерство угодою про солідарність.