Президент України Володимир Зеленський повідомив, що завтра, у п’ятницю, або найближчими днями він поговорить з очільником Білого дому Дональдом Трампом. Він додав, що Україна розраховує на продовження американської підтримки, передає УНН.
Що стосується двосторонніх відносин зі Сполученими Штатами та їх підтримки, то я сподіваюся, що можливо завтра або найближчі дні ми поговоримо про це з президентом Трампом
При цьому Глава держави наголосив, що для України вкрай важливим є збереження американської підтримки, оскільки є позиції, які не може покрити Європа.
Ми розраховуємо на продовження американської підтримки, оскільки є певні позиції, які Європа, на жаль, не може надати. Особливо, якщо ми говоримо про системи Patriot і ракети до них. Це критично важливо, коли ми говоримо про системи ППО
Доповнення
Financial Times повідомляло, що Дональд Трамп та Володимир Зеленський проведуть телефонну розмову у п’ятницю. Очікується обговорення раптової зупинки поставок американської зброї до Києва та потенційних майбутніх продажів.
Україна та американська компанія Swift Beat підписали угоду про спільне виробництво тисяч дронів, включаючи перехоплювачі, розвідувальні та ударні безпілотники, вже цього року. Ця домовленість відкриває шлях до масштабування виробництва у 2025 році.
За перші 6 місяців 2025 року в Києві пошкоджено 577 об’єктів житлового фонду, що на 34 більше, ніж за весь 2024 рік. Загалом з 2022 року було пошкоджено 1754 багатоквартирні житлові будинки, 214 закладів освіти і науки та об’єктів ЖКГ. Про це йдеться у відповіді на запит УНН до Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації Київської міської держадміністрації.
Деталі
За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту з 24 лютого 2022 року через збройну агресію російської федерації у Києві пошкоджено 1754 багатоквартирні житлові будинки, 137 приватних будинків, 43 заклади охорони здоров’я та 214 будівель закладів освіти та науки
Житловий фонд
За даними Департаменту, за півроку 2025 року у Києві було пошкоджено 577 об’єктів, що на 34 більше, ніж за весь 2024 рік. Найменше об’єктів постраждало у 2023 році – 272, а у 2022 році – 362 об’єкти.
Загалом з початку війни у Києві було пошкоджено 214 закладів освіти і науки, з яких найбільше було пошкоджено у 2024 та 2022 роках – 62 та 78. У 2025 році було пошкоджено 42 заклади, а найменше у 2023 році – 32.
Заклади соціального захисту
Всього у столиці було пошкоджено 13 закладів соціального захисту, з яких у 2022 році – 10, у 2023 – 2, а у 2024 лише один.
Будівлі адміністративного призначення
З 2022 року у столиці України було пошкоджено 59 будівель адміністративного призначення, з яких найбільше у 2024 році – 19. За півроку 2025 року було пошкоджено 17 будівель, а у 2022 та 2023 роках – 9 та 14.
Заклади культури
Всього у столиці було пошкоджено 31 заклад культури, з яких найбільше у 2022 році – 20, а також по 5 закладів було пошкоджено у 2023 та 2025 роках, і ще один у 2024 році.
Загалом у Києві з лютого 2022 року було пошкоджено 87 об’єктів транспортної інфраструктури, з яких найбільше у 2023 році – 33, а найменше у 2024 році – 10. У перший рік війни було пошкоджено 25 об’єктів, а у цьому – 19.
На другому місці серед найбільше пошкоджених об’єктів – об’єкти ЖКГ, яких було пошкоджено 237. Зокрема, у 2022 році – 93 об’єкти, у 2023 році – 76, у 2024 році – 20, а у 2025 році – 48.
Спортивна інфраструктура
З 2022 року у Києві було пошкоджено 5 об’єктів спортивної інфраструктури – 1 у 2022 році та по 2 у 2023 та 2025 роках.
Зелене господарство
Загалом з 2022 року у Києві було пошкоджено 10 об’єктів зеленого господарства, з яких по 3 у 2022 та 2023 роках, і 4 у цьому.
З початку повномасштабного вторгнення у Києві було пошкоджено 137 приватних будинків, з яких найбільше у 2022 році – 108. Ще 26 у 2023 році та 3 у 2024 році.
Нежитлові приміщення приватної форми власності
Третє місце серед найбільш пошкоджених об’єктів займають нежитлові приміщення приватної форми власності – 197 об’єктів, з яких у 2022 році було пошкоджено 43 об’єкти. Найбільше у 2024 році – 64 об’єкти. Також у 2023 році – 44 об’єкти, а у цьому вже 46 об’єктів.
Незавершене будівництво та храми
Загалом з 2022 року у Києві був пошкоджений лише один храм – у 2023 році, а також 7 об’єктів незавершеного будівництва – по 2 у 2023 та 2025 роках, та ще 3 у 2024 році.
Із 24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії росії у столиці України загинули 257 мирних мешканців, а також пошкоджено близько 2 тис. будівель, серед яких житлові будинки, лікарні та освітні заклади. Про це йдеться у відповіді на запит УНН до Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації Київської міської держадміністрації.
Деталі
За даними, відомими Управлінню інформаційної політики та доступу до публічної інформації, з 24 лютого 2022 року через збройну агресію російської федерації у Києві загинули 257 цивільних осіб
Також, за інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, з початку широкомасштабного вторгнення росії у Києві пошкоджено 1754 багатоквартирні житлові будинки, 137 приватних будинків, 43 заклади охорони здоров’я та 214 будівель закладів освіти та науки.
Нагадаємо
За перші п’ять місяців цього року кількість загиблих і поранених серед цивільних осіб через російські обстріли майже на 50% перевищила аналогічний показник за той самий період 2024 року.
17 червня Київ та околиці уночі зазнали атаки російських військ 175 дронами, щонайменше 14 крилатими та 2 балістичними ракетами. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні тоді відреагувала на атаку росії по Києву, зазначивши, що це, ймовірно, є атакою з найбільшою кількістю загиблих в Києві за майже рік.
У ніч на 23 червня війська рф в черговий раз масовано атакували Київ. Внаслідок цього російського удару по 5-поверхівці у столиці загинули 9 людей, з них одна дитина. Ще 13 жителів отримали поранення, серед них одна дитина. Надзвичайники врятували 10 осіб, серед них 2 дитини та вагітна жінка.
У Києві інтенсивність транспортного потоку змінюється залежно від часу доби так і залежно від сезону. У “Центрі організації дорожнього руху” департаменту КМДА у відповідь на запит УНН розповіли про ці коливання та про те які саме часові проміжки є “годинами пік”.
Як та коли змінюється інтенсивність потоку в столиці
Протягом доби інтенсивність транспортного потоку змінюється: зростає в ранкові години (07:00-10:00), знижується вдень (окрім центру) і знову підвищується у вечірні години (17:00-19:00), після чого поступово зменшується. Зазначені закономірності зафіксовано на основі натурних спостережень, проведених на 15 довільно обраних перехрестях у періоди ранкових, обідніх та вечірніх піків
Зазначається, що залежно від району міста години пікової інтенсивності можуть варіюватися залежно від транспортної ситуації (затор, ДТП). Натомість на великих транспортних артеріях спостерігається чітка різниця: на в’їздах з околиць та основних магістральних напрямках пікові періоди починаються раніше, тоді як у центральній частині міста години пік, як правило, зміщуються на пізніший час.
Ситуація з паркуванням в Києві
У березні 2025 року здійснювався підрахунок інтенсивності транспортних засобів на в’їздах до Зони паркування 3 м. Києва (рис. 1). За результатами, найбільш завантаженими напрямками (в одному напрямку руху) є: Житомирський, Броварський, Бориспільський, Вишневський, Вишгородський, Одеський та Гостомельський
1. Столичне шосе (Обухівський напрямок);
2. Дніпровське шосе (Обухівський напрямок);
3. вул. Метрологічна (с. Хотів);
4. вул. 1. Сірка (с. Новосілки);
5. просп. Ак. Глушкова (Одеський напрямок);
6. вул. В. Чорновола (Вишневський напрямок);
7. вул. Київська (Софіївська Борщагівка);
8. вул. Соборна (Софіївська Борщагівка);
9. вул. М. Вінграновського (Петропавлівська Борщагівка);
“Сезонна кореляція простежується: інтенсивність транспортного потоку зростає навесні та на початку осені, а зменшується взимку. Найвища інтенсивність зазвичай спостерігається у вересні, а найнижча у січні. Це чітко видно на графіку 1, де зображено зміну інтенсивності руху транспортних засобів на вулично-дорожній мережі міста з січня 2021 по травень 2025 року”, – йдеться у відповіді на запит.
Зазначається, що дані подано як сумарну середньомісячну добову інтенсивність руху по 10-ти світлофорних об’єктах (СО).
Повідомляється, що було значне зниження інтенсивності транспортного потоку з лютого місяця 2022 року і до кінця року: в зв’язку з воєнним станом та бойовими діями поблизу столиці. Зафіксована детекторами інтенсивність протягом жовтня-грудня 2022 року, січня-лютого 2023 року та травня-грудня 2024 року матиме більшу похибку в даних через віялові стабілізаційні вимкнення електроенергії, під час яких світлофорні об’єкти були вимкнені.
Повітряна оборона стала ключовим елементом виживання України у війні. Попри значну міжнародну підтримку, дефіцит сучасних ППО залишається відчутним. УНН розбирався, скільки Україна мала систем ППО до початку війни, скільки отримала допомоги від партнерів для захисту неба, та скільки ще потрібно.
Що таке ППО?
Більшість людей, далекі від військової справи, уявляють собою ППО, як пускову установку, де сидить оператор, який натискає одну кнопку, і збиває в небі ворожі цілі – ракети, дрони, літаки, проте це не так.
ППО – це протиповітряна оборона, часто до цих трьох букв додають ще слово “система” і не дарма, адже ППО це саме система протиповітряної оборони, яка включає в себе безліч засобів виявлення та знищення, пов’язаних між собою.
Комплекс або система ППО передбачає собою радіолокаційну станцію, яка виявляє повітряні цілі, системи керування вогнем, звідки ведеться вогонь, та саму пускову установку. Тобто, одна система ППО може складатися із декількох одиниць техніки.
Кожен окремий елемент не вирішує завдання захисту, лише у складі комплексу можна знайти і знищити повітряну ціль.
Станція РЛС виявляє ворожу ціль в небі, після того як ракету або літак противника виявлено, його політ відстежується, щоб визначити напрямок, висоту та швидкість. Ці дані потрібні для того, щоб сформувати цілевказівку, тобто задати маршрут польоту своєї зенітної ракети або вибрати попередження для зенітної гармати.
Є два основні принципи наведення:
командне наведення – коли команди ракеті, куди летіти, віддаються із землі;
самонаведення – коли сама ракета захоплює ціль і керує своїм польотом.
Щоб зенітна ракета влучила у повітряну ціль, її необхідно запустити не туди, де ціль перебуває в цей момент, а туди, де вона з’явиться згодом.
Скільки систем ППО було в Україні до 2022 року
Точна кількість систем ППО до початку повномасштабного вторгнення невідома, проте у квітні Президент України Володимир Зеленський у розмові з журналістами заявляв, що Україна у 1992 році мала 225 систем ППО. До 2019 року їх залишилося близько 60.
“Збройні сили України знищують багато ППО ворога. С-400 та інші. І реально знищують. Це складна робота, це правильний результат, дуже правильна робота. Ви знаєте, 225 систем в Україні було у 1992 році. В 2019 році було близько 60. Більшість систем “кудись ділось” в період з 2000 до 2019 рік. До 2000 року у України з 225 залишилось 168-169, тобто було вже менше, але було 170 систем. І за наступні роки до 2019 у нас залишилось близько 60. До чого я це говорю? Я про те, що ми повинні зрозуміти, яка була щільність захисту України. Для чого? Для того, щоб зрозуміти, який захист у росіян. Тому що наші системи продавалися не тільки на Близький схід, але і росіянам також”, – сказав тоді Зеленський.
В основному парк протиповітряної оборони в Україні складав радянський спадок. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), у 2021 році Україна мала на своєму озброєнні понад 250 зенітно-ракетних комплексів С-300 різних модифікацій (з яких близько 170 С-300ПС/ПТ і 8 ПУ С-300ПМУ), до 75 систем “Бук-М1”, близько 90 систем 2K12 “Куб”, близько 10 9K330 “Тор” та сотні систем “Оса”, “Стріла-10” та зенітні самохідні-установки (ЗСУ) “Тунгуска”, “Шилка”.
С-300
Система С-300 – сімейство радянських зенітно-ракетних комплексів середнього радіуса дії. Серійне виробництво системи під індексом С-300ПТ було розпочато в 1975 році. 1978 року були завершені випробування системи, а в 1979 році перший полк С-300 став на бойове чергування.
За час війни Україна втратила до 32 С-300 в модифікації ПТ. Також відомо, що Україна втратила понад 40 С-300ПС.
КрАЗ-260В з пусковою установкою 5П851 комплексу С-300ПТ
Зазначимо, що у 2012-2013 роках системи С-300В були зняті з озброєння через технічне та моральне старіння і були передані на зберігання. Проте, у 2017 році, комплекси С-300В1 та С-300ПТ були відновлені та повернуті на бойове чергування.
ЗРК С-300В на параді у Києві 2018 році
“Бук”
Ще однією спадщиною радянщини стала система ЗРК “Бук” у модифікації 9К37М “Бук-M1”. “Бук” – сімейство самохідних зенітно-ракетних комплексів, призначених для боротьби з маневровими аеродинамічними цілями (крилаті ракети, керовані бомби, літаки, гелікоптери, БПЛА, тощо) на малих та середніх висотах (від 30 м до 14-18 км), в умовах інтенсивної радіопротидії.
9К37М “Бук-M1” на параді у Києві
В 2023 році стало відомо, що частина “Буків” переобладнана для застосування ракет AIM-7 – американська корабельна зенітна і протиракетна система малої дальності класу “земля-повітря”, призначена в основному для захисту від протикорабельних ракет.
Також на захисті України стоять системи С-125 – радянський зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії. Точно невідомо скільки Україна має цих систем, проте, за даними IISS, на кінець 2023 року Україна має 8 штук комплексів С‑1252Д “Печора-2Д”, що складають 2 дивізіони.
Варто зазначити, що із розвалом СРСР комплекси С-125 вивели зі складу Повітряних сил та поставили на зберігання через їхню моральну застарілість. Проте з початком бойових дій проти рф у 2014 році їх вирішили повернути у стрій.
Зокрема, в липні минулого року Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що завдяки системі С-125 було знищено крилату ракету “Калібр”, а також півсотні ворожих ракет та дронів.
В 2023 році тодішній командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв показав бойову роботу комплексу С-125М1, був модернізований до рівня С-125-2Д.
С-125-2Д – це українська модернізація радянського рухомого зенітного ракетного комплексу. ЗРК створений у 60-х роках для прикриття стратегічних об’єктів, промислових комплексів та великих міст. У порівнянні з базовим варіантом модернізований ЗРК С-125-2Д має підвищену завадозахищеність від різного виду активних і пасивних радіоперешкод, а також відлунь від поверхонь за рахунок застосування нових апаратних технологій, методів захисту від перешкод і способів обробки сигналів.
За час повномасштабного вторгнення, Україна втратила мінімум одну систему С-125-2Д.
С‑1252Д “Печора-2Д” на бойовому чергуванні
С-200
Ще одним спадком радянщини є система С-200, проте останній дивізіон було знято з озброєння 30 жовтня 2013 року. Вже у 2025 році Головне управління розвідки показало відео, на якому Україна використовує зенітну ракету 5В28 від зенітного ракетного комплексу С-200.
В 2023 році британська розвідка повідомляла, що Україна, ймовірно використовує радянські С-200, у якості наземних балістичних ракет, а не для збиття повітряних цілей.
Однак, у квітні минулого року Україні вдалося спіймати жирну ціль – екскомандувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук заявив, що вперше зенітні ракетні підрозділи ПС ЗСУ у взаємодії з розвідкою знищили російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 з двома крилатими ракетами Х-22.
Джерела УНН повідомляли, що “відмінусувати” літаки вдалося за допомогою комплексу С-200.
Комплекс С-200 на базі 540 Зенітного ракетного Львівського полку імені Івана Виговського
“Оса”, “Стріла-10”, “Шилка”, “Тунгуска”
9K33 “Оса-АКМ” – радянський мобільний ППО‑комплекс малого радіусу дії, вперше запущений в експлуатацію у 1972 році і досі використовується в багатьох країнах, включно з Україною. Основною відмінністю модернізованої є можливість завантаження 6 ракет класу “земля-повітря”. Під час війни Польща передала Україні системи “Оса-АКМ” та “Оса-АКМ-П1”. У 2024–2025 роках усі українські “Оса-АКМ” були модернізовані (проект Hornet) під можливість запуску ракет класу “повітря-повітря” Р-73 поряд із оригінальними 9М33М3.
Комплекси “Оса-АКМ” на тренуванні
“Стріла-10” – радянський самохідний ЗРК малої дальності, застосовується з 1976 року. Базується на шасі МТ‑ЛБ, оснащений оптико-інфрачервоною голівкою самонаведення, призначений для ураження низьковисотних цілей – вертольотів, літаків та БПЛА.
ЗРК “Стріла-10”
ЗСУ-23-4 “Шилка” – зенітна самохідна установка радянського виробництва, призначена для безпосереднього протиповітряного прикриття наземних військ, знищення повітряних цілей, що летять зі швидкістю до 450 м/с, на відстанях до 2500 метрів та висотах до 1500 метрів, а також наземних (надводних) цілей на відстані до 2000 метрів з місця, з короткої зупинки та в русі.
ЗСУ-23-4 “Шилка”
Окрім того, українські військові впевнено використовують ПЗРК “Ігла” для збиття російських повітряних цілей. Зокрема, як збивати ворожі цілі з ПЗРК “Ігла” знає військовослужбовиця Наталія Грабарчук, яка у листопаді минулого року збила ворожу ракету, а також воїни Нацгвардії, які з “Ігли” збили ворожий штурмовий літак Су-25 у Донецькій області.
Системи, які були передані партнерами
Загалом же з відкритих джерел відомо, що партнери надали Україні близько 100 одиниць зенітно-ракетних комплексів різних типів – це включає сучасні західні системи (Patriot, NASAMS, IRIS‑T, SAMP/T, HAWK тощо) та радянські системи, що передані з країн НАТО й інших партнерів
NASAMS – норвезький зенітний ракетний комплекс середньої дальності. Розробка норвезької компанії Norwegian Kongsberg і американської Raytheon. NASAMS став першою наземною системою, де були використані ракети AIM-120 AMRAAM та перша на Заході ракетна система з локаторним наведенням.
Відомо, що Україні було передано 13 батарей + 6 пускових одиниць + 2 системи керування. Проте, наразі невідомо, скільки систем може перебувати на озброєнні України, адже як мінімум одну систему було знищено ворогом.
ЗРК NASAMS
MIM-104 Patriot – американський зенітний ракетний комплекс. Відомо, що Україна могла отримати від 8 до 13 батарей “Patriot” у модифікації РАС-3 – один з останніх варіантів модернізації ЗРК і призначений для перехоплення боєголовок тактичних балістичних і крилатих ракет, зокрема виконаних з використанням технології “стелс”. На жаль, Україна втратила дві установки “Patriot” за час війни.
ЗРК “Patriot”
IRIS‑T SLM/IRIS‑T SLS – зенітний ракетний комплекс ППО і ПРО середнього радіусу дії розробки німецької компанії Diehl Defence. Системи, зокрема були передані Німеччиною та Норвегією. Україна могла отримати приблизно 13 батарей IRIS‑T SLM/IRIS‑T SLS, проте точно відомо, що одна система була також втрачена.
Система IRIS-T SLM одного з підрозділів ЗСУ
Також Україна отримала від Франції та Італії до 2 систем SAMP/T – наземний зенітний ракетний комплекс, що застосовує ракети сімейства Aster. Комплекс розроблено європейським консорціумом Eurosam, утвореним MBDA Italy, MBDA France і Thales.
SAMP/T
Також Франція передала Україні мінімум дві батареї Crotale NG – французький всепогодний зенітний ракетний комплекс малої дальності, призначений для боротьби з повітряними цілями в діапазоні середніх, малих і гранично малих висот.
Crotale NG
Також, Україні було передано 6 ЗСУ Stormer HVMs, 2 системи MIM-23 Hawk Phase, понад 20 самохідних зенітно-ракетних комплексів AN/TWQ-1 Avengers, а також Німеччиною близько 60 зенітних установок GEPARD, дві системи Skynex та ще дві планує доставити.
Система Skynex
Окрім того, деякі партнери передавали Україні старі радянські системи, наприклад, Словаччина передала Україні системи С-300 ПМУ та дві системи “Куб-М2с”, Чехія до 12 ЗРК “Стріла-10МС”.
Проте, на жаль, Україна з початку війни втратила 171 одну систему ЗРК, з яких – 145 знищено, 19 пошкоджено та 6 захоплено.
Однак, за час війни Україна непогано “нафармила” російських систем. Зокрема, з 24 лютого 2022 року росія втратила 336 систем ЗРК, з яких 24 було захоплено.
Зокрема, бійцями ССО було затрофеєно на Миколаївщині ПРГК Панцир-С1″, а ще один був захоплений бійцями Територіальної оборони.
Військовий ССО на фоні захопленого “Панцир-С1” на Миколаївщині в перші дні війни
В минулому році в пресі з’явилася інформація, що Греція начебто схиляється до варіанту передати Україні свої зенітно-ракетні комплекси С-300 після того, як під час візиту до Одеси російська ракета впала лише в кількох сотнях метрів від місця перебування очільника грецького уряду Кіріакоса Міцотакоса.
Проте, у Греції наголошували, що така передача можлива лише при передачі Греції від США систем Patriot.
Потім стало відомо, що Греція відмовляється надавати Україні такі важливі системи протиповітряної оборони, як “Патріот” та С-300, оскільки вони є критично важливими для захисту повітряного простору Греції.
В квітні Зеленський зазначав, що Україна готова купити у США щонайменше 10 систем ППО Patriot, а країни Європи можуть це профінансувати.
Щодо систем Patriot, то ми розуміємо, що це великий дефіцит, і велика проблема. Я на це дивлюся, як на частину гарантій безпеки для нашої країни. Наприклад, США, які реально могли б з точки зору того, що вони власники ліцензії, власники цього бренду, могли б гарантувати Україні системи Patriot, а Україна готова їх купити, як мінімум 10 систем. Я сказав про це президенту Трампу під час нашої розмови, він мені сказав, що Америка буде працювати над цим. Поки що окрім цього в мене іншої інформації немає
Також у квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за підсумками засідання “Рамштайн” заявляв, що Німеччина не може надати Україні додаткові системи ППО, адже вже передали 4 комплекси “Patriot“, тому союзники шукають додаткові засоби по всьому світу.
Напередодні міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час спільної пресконференції з очільником МЗС України Андрієм Сибігою заявив, що Німеччина відправила лист європейським партнерам з проханням знайти можливість передати Україні додаткові системи ППО.
В грудні минулого року Президент Зеленський заявляв, що Україні потрібно ще 12-15 систем ППО, щоб повністю захистити країну.
В червні президент США Дональд Трамп не виключив поставок додаткових ракет Patriot Україні. Він відповів “можливо” на запитання журналістів щодо цього рішення на прессконференції у Білому домі, проте у квітні він був іншої думки. Тоді ЗМІ повідомляли, що Трампа не хоче передавати Києву додаткові зенітно-ракетні комплекси Patriot, навіть якщо натомість отримає 50 мільярдів доларів з фондів ЄС. Він відмовився від відповідної вигідної угоди, при цьому висунувши нові звинувачення проти Президента України Володимира Зеленського.
Можна зробити висновок, що на “папері” все виглядає не так уж і погано. Україна вдало поєднує всі системи протиповітряної оборони – від західних зразків озброєння та радянського до мобільних вогневих груп, проте існує величезна проблема у ракетах, адже Україна не може виробляти ракети до умовного Patriot, що становить під загрозу життя українців та українських міст.
Напередодні стало відомо, що Сполучені Штати припиняють постачання деяких видів зброї до України на тлі війни рф проти України. Політолог Олег Лісний в коментаріУНН зазначив, що попри офіційні пояснення Вашингтона про нестачу озброєння, рішення США скоротити постачання озброєння Україні може мати політичні мотиви. Зокрема Сполучені Штати можуть не хотіти “злити путіна” і прагнути уникнути ескалації, в надії зберегти простір для дипломатії, яка не працює з диктаторськими режимами
Міноборони України наголосило, що Україна з’ясовує питання щодо постачання оборонної допомоги від США. Офіційних повідомлень про припинення чи перегляд графіків постачання не надходило, а відомство запросило розмову з американськими колегами.
В лютому Зеленський заявляв, що українським військовим не вистачає ракет для систем протиповітряної оборони, а тому наголошував, що Україні важливо отримати ліцензію на власне виробництво ракет для систем Patriot.
Також, наприклад, у травні видання Le Monde повідомляло, що нічні повітряні атаки росії на українські міста стають дедалі потужнішими й частішими, тоді як українська протиповітряна оборона ледь справляється з навантаженням. Ба більше, в Україні закінчилися ракети для SAMP/T, а за півтора року ЗСУ не отримали жодного снаряда до Crotale.
Раніше Трамп казав, що хоче, щоб США надали Україні системи ППО Patriot, проте наголосив, що вони також потрібні і Америці, і Ізраїлю.
Повітряна оборона стала ключовим елементом виживання України у війні. Попри значну міжнародну підтримку, дефіцит сучасних ППО залишається відчутним. УНН розбирався, скільки Україна мала систем ППО до початку війни, скільки отримала допомоги від партнерів для захисту неба, та скільки ще потрібно.
Що таке ППО?
Більшість людей, далекі від військової справи, уявляють собою ППО, як пускову установку, де сидить оператор, який натискає одну кнопку, і збиває в небі ворожі цілі – ракети, дрони, літаки, проте це не так.
ППО – це протиповітряна оборона, часто до цих трьох букв додають ще слово “система” і не дарма, адже ППО це саме система протиповітряної оборони, яка включає в себе безліч засобів виявлення та знищення, пов’язаних між собою.
Комплекс або система ППО передбачає собою радіолокаційну станцію, яка виявляє повітряні цілі, системи керування вогнем, звідки ведеться вогонь, та саму пускову установку. Тобто, одна система ППО може складатися із декількох одиниць техніки.
Кожен окремий елемент не вирішує завдання захисту, лише у складі комплексу можна знайти і знищити повітряну ціль.
Станція РЛС виявляє ворожу ціль в небі, після того як ракету або літак противника виявлено, його політ відстежується, щоб визначити напрямок, висоту та швидкість. Ці дані потрібні для того, щоб сформувати цілевказівку, тобто задати маршрут польоту своєї зенітної ракети або вибрати попередження для зенітної гармати.
Є два основні принципи наведення:
командне наведення – коли команди ракеті, куди летіти, віддаються із землі;
самонаведення – коли сама ракета захоплює ціль і керує своїм польотом.
Щоб зенітна ракета влучила у повітряну ціль, її необхідно запустити не туди, де ціль перебуває в цей момент, а туди, де вона з’явиться згодом.
Скільки систем ППО було в Україні до 2022 року
Точна кількість систем ППО до початку повномасштабного вторгнення невідома, проте у квітні Президент України Володимир Зеленський у розмові з журналістами заявляв, що Україна у 1992 році мала 225 систем ППО. До 2019 року їх залишилося близько 60.
“Збройні сили України знищують багато ППО ворога. С-400 та інші. І реально знищують. Це складна робота, це правильний результат, дуже правильна робота. Ви знаєте, 225 систем в Україні було у 1992 році. В 2019 році було близько 60. Більшість систем “кудись ділось” в період з 2000 до 2019 рік. До 2000 року у України з 225 залишилось 168-169, тобто було вже менше, але було 170 систем. І за наступні роки до 2019 у нас залишилось близько 60. До чого я це говорю? Я про те, що ми повинні зрозуміти, яка була щільність захисту України. Для чого? Для того, щоб зрозуміти, який захист у росіян. Тому що наші системи продавалися не тільки на Близький схід, але і росіянам також”, – сказав тоді Зеленський.
В основному парк протиповітряної оборони в Україні складав радянський спадок. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), у 2021 році Україна мала на своєму озброєнні понад 250 зенітно-ракетних комплексів С-300 різних модифікацій (з яких близько 170 С-300ПС/ПТ і 8 ПУ С-300ПМУ), до 75 систем “Бук-М1”, близько 90 систем 2K12 “Куб”, близько 10 9K330 “Тор” та сотні систем “Оса”, “Стріла-10” та зенітні самохідні-установки (ЗСУ) “Тунгуска”, “Шилка”.
С-300
Система С-300 – сімейство радянських зенітно-ракетних комплексів середнього радіуса дії. Серійне виробництво системи під індексом С-300ПТ було розпочато в 1975 році. 1978 року були завершені випробування системи, а в 1979 році перший полк С-300 став на бойове чергування.
За час війни Україна втратила до 32 С-300 в модифікації ПТ. Також відомо, що Україна втратила понад 40 С-300ПС.
КрАЗ-260В з пусковою установкою 5П851 комплексу С-300ПТ
Зазначимо, що у 2012-2013 роках системи С-300В були зняті з озброєння через технічне та моральне старіння і були передані на зберігання. Проте, у 2017 році, комплекси С-300В1 та С-300ПТ були відновлені та повернуті на бойове чергування.
ЗРК С-300В на параді у Києві 2018 році
“Бук”
Ще однією спадщиною радянщини стала система ЗРК “Бук” у модифікації 9К37М “Бук-M1”. “Бук” – сімейство самохідних зенітно-ракетних комплексів, призначених для боротьби з маневровими аеродинамічними цілями (крилаті ракети, керовані бомби, літаки, гелікоптери, БПЛА, тощо) на малих та середніх висотах (від 30 м до 14-18 км), в умовах інтенсивної радіопротидії.
9К37М “Бук-M1” на параді у Києві
В 2023 році стало відомо, що частина “Буків” переобладнана для застосування ракет AIM-7 – американська корабельна зенітна і протиракетна система малої дальності класу “земля-повітря”, призначена в основному для захисту від протикорабельних ракет.
Також на захисті України стоять системи С-125 – радянський зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії. Точно невідомо скільки Україна має цих систем, проте, за даними IISS, на кінець 2023 року Україна має 8 штук комплексів С‑1252Д “Печора-2Д”, що складають 2 дивізіони.
Варто зазначити, що із розвалом СРСР комплекси С-125 вивели зі складу Повітряних сил та поставили на зберігання через їхню моральну застарілість. Проте з початком бойових дій проти рф у 2014 році їх вирішили повернути у стрій.
Зокрема, в липні минулого року Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що завдяки системі С-125 було знищено крилату ракету “Калібр”, а також півсотні ворожих ракет та дронів.
В 2023 році тодішній командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв показав бойову роботу комплексу С-125М1, був модернізований до рівня С-125-2Д.
С-125-2Д – це українська модернізація радянського рухомого зенітного ракетного комплексу. ЗРК створений у 60-х роках для прикриття стратегічних об’єктів, промислових комплексів та великих міст. У порівнянні з базовим варіантом модернізований ЗРК С-125-2Д має підвищену завадозахищеність від різного виду активних і пасивних радіоперешкод, а також відлунь від поверхонь за рахунок застосування нових апаратних технологій, методів захисту від перешкод і способів обробки сигналів.
За час повномасштабного вторгнення, Україна втратила мінімум одну систему С-125-2Д.
С‑1252Д “Печора-2Д” на бойовому чергуванні
С-200
Ще одним спадком радянщини є система С-200, проте останній дивізіон було знято з озброєння 30 жовтня 2013 року. Вже у 2025 році Головне управління розвідки показало відео, на якому Україна використовує зенітну ракету 5В28 від зенітного ракетного комплексу С-200.
В 2023 році британська розвідка повідомляла, що Україна, ймовірно використовує радянські С-200, у якості наземних балістичних ракет, а не для збиття повітряних цілей.
Однак, у квітні минулого року Україні вдалося спіймати жирну ціль – екскомандувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук заявив, що вперше зенітні ракетні підрозділи ПС ЗСУ у взаємодії з розвідкою знищили російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 з двома крилатими ракетами Х-22.
Джерела УНН повідомляли, що “відмінусувати” літаки вдалося за допомогою комплексу С-200.
Комплекс С-200 на базі 540 Зенітного ракетного Львівського полку імені Івана Виговського
“Оса”, “Стріла-10”, “Шилка”, “Тунгуска”
9K33 “Оса-АКМ” – радянський мобільний ППО‑комплекс малого радіусу дії, вперше запущений в експлуатацію у 1972 році і досі використовується в багатьох країнах, включно з Україною. Основною відмінністю модернізованої є можливість завантаження 6 ракет класу “земля-повітря”. Під час війни Польща передала Україні системи “Оса-АКМ” та “Оса-АКМ-П1”. У 2024–2025 роках усі українські “Оса-АКМ” були модернізовані (проект Hornet) під можливість запуску ракет класу “повітря-повітря” Р-73 поряд із оригінальними 9М33М3.
Комплекси “Оса-АКМ” на тренуванні
“Стріла-10” – радянський самохідний ЗРК малої дальності, застосовується з 1976 року. Базується на шасі МТ‑ЛБ, оснащений оптико-інфрачервоною голівкою самонаведення, призначений для ураження низьковисотних цілей – вертольотів, літаків та БПЛА.
ЗРК “Стріла-10”
ЗСУ-23-4 “Шилка” – зенітна самохідна установка радянського виробництва, призначена для безпосереднього протиповітряного прикриття наземних військ, знищення повітряних цілей, що летять зі швидкістю до 450 м/с, на відстанях до 2500 метрів та висотах до 1500 метрів, а також наземних (надводних) цілей на відстані до 2000 метрів з місця, з короткої зупинки та в русі.
ЗСУ-23-4 “Шилка”
Окрім того, українські військові впевнено використовують ПЗРК “Ігла” для збиття російських повітряних цілей. Зокрема, як збивати ворожі цілі з ПЗРК “Ігла” знає військовослужбовиця Наталія Грабарчук, яка у листопаді минулого року збила ворожу ракету, а також воїни Нацгвардії, які з “Ігли” збили ворожий штурмовий літак Су-25 у Донецькій області.
Системи, які були передані партнерами
Загалом же з відкритих джерел відомо, що партнери надали Україні близько 100 одиниць зенітно-ракетних комплексів різних типів – це включає сучасні західні системи (Patriot, NASAMS, IRIS‑T, SAMP/T, HAWK тощо) та радянські системи, що передані з країн НАТО й інших партнерів
NASAMS – норвезький зенітний ракетний комплекс середньої дальності. Розробка норвезької компанії Norwegian Kongsberg і американської Raytheon. NASAMS став першою наземною системою, де були використані ракети AIM-120 AMRAAM та перша на Заході ракетна система з локаторним наведенням.
Відомо, що Україні було передано 13 батарей + 6 пускових одиниць + 2 системи керування. Проте, наразі невідомо, скільки систем може перебувати на озброєнні України, адже як мінімум одну систему було знищено ворогом.
ЗРК NASAMS
MIM-104 Patriot – американський зенітний ракетний комплекс. Відомо, що Україна могла отримати від 8 до 13 батарей “Patriot” у модифікації РАС-3 – один з останніх варіантів модернізації ЗРК і призначений для перехоплення боєголовок тактичних балістичних і крилатих ракет, зокрема виконаних з використанням технології “стелс”. На жаль, Україна втратила дві установки “Patriot” за час війни.
ЗРК “Patriot”
IRIS‑T SLM/IRIS‑T SLS – зенітний ракетний комплекс ППО і ПРО середнього радіусу дії розробки німецької компанії Diehl Defence. Системи, зокрема були передані Німеччиною та Норвегією. Україна могла отримати приблизно 13 батарей IRIS‑T SLM/IRIS‑T SLS, проте точно відомо, що одна система була також втрачена.
Система IRIS-T SLM одного з підрозділів ЗСУ
Також Україна отримала від Франції та Італії до 2 систем SAMP/T – наземний зенітний ракетний комплекс, що застосовує ракети сімейства Aster. Комплекс розроблено європейським консорціумом Eurosam, утвореним MBDA Italy, MBDA France і Thales.
SAMP/T
Також Франція передала Україні мінімум дві батареї Crotale NG – французький всепогодний зенітний ракетний комплекс малої дальності, призначений для боротьби з повітряними цілями в діапазоні середніх, малих і гранично малих висот.
Crotale NG
Також, Україні було передано 6 ЗСУ Stormer HVMs, 2 системи MIM-23 Hawk Phase, понад 20 самохідних зенітно-ракетних комплексів AN/TWQ-1 Avengers, а також Німеччиною близько 60 зенітних установок GEPARD, дві системи Skynex та ще дві планує доставити.
Система Skynex
Окрім того, деякі партнери передавали Україні старі радянські системи, наприклад, Словаччина передала Україні системи С-300 ПМУ та дві системи “Куб-М2с”, Чехія до 12 ЗРК “Стріла-10МС”.
Проте, на жаль, Україна з початку війни втратила 171 одну систему ЗРК, з яких – 145 знищено, 19 пошкоджено та 6 захоплено.
Однак, за час війни Україна непогано “нафармила” російських систем. Зокрема, з 24 лютого 2022 року росія втратила 336 систем ЗРК, з яких 24 було захоплено.
Зокрема, бійцями ССО було затрофеєно на Миколаївщині ПРГК Панцир-С1″, а ще один був захоплений бійцями Територіальної оборони.
Військовий ССО на фоні захопленого “Панцир-С1” на Миколаївщині в перші дні війни
В минулому році в пресі з’явилася інформація, що Греція начебто схиляється до варіанту передати Україні свої зенітно-ракетні комплекси С-300 після того, як під час візиту до Одеси російська ракета впала лише в кількох сотнях метрів від місця перебування очільника грецького уряду Кіріакоса Міцотакоса.
Проте, у Греції наголошували, що така передача можлива лише при передачі Греції від США систем Patriot.
Потім стало відомо, що Греція відмовляється надавати Україні такі важливі системи протиповітряної оборони, як “Патріот” та С-300, оскільки вони є критично важливими для захисту повітряного простору Греції.
В квітні Зеленський зазначав, що Україна готова купити у США щонайменше 10 систем ППО Patriot, а країни Європи можуть це профінансувати.
Щодо систем Patriot, то ми розуміємо, що це великий дефіцит, і велика проблема. Я на це дивлюся, як на частину гарантій безпеки для нашої країни. Наприклад, США, які реально могли б з точки зору того, що вони власники ліцензії, власники цього бренду, могли б гарантувати Україні системи Patriot, а Україна готова їх купити, як мінімум 10 систем. Я сказав про це президенту Трампу під час нашої розмови, він мені сказав, що Америка буде працювати над цим. Поки що окрім цього в мене іншої інформації немає
Також у квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за підсумками засідання “Рамштайн” заявляв, що Німеччина не може надати Україні додаткові системи ППО, адже вже передали 4 комплекси “Patriot“, тому союзники шукають додаткові засоби по всьому світу.
Напередодні міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час спільної пресконференції з очільником МЗС України Андрієм Сибігою заявив, що Німеччина відправила лист європейським партнерам з проханням знайти можливість передати Україні додаткові системи ППО.
В грудні минулого року Президент Зеленський заявляв, що Україні потрібно ще 12-15 систем ППО, щоб повністю захистити країну.
В червні президент США Дональд Трамп не виключив поставок додаткових ракет Patriot Україні. Він відповів “можливо” на запитання журналістів щодо цього рішення на прессконференції у Білому домі, проте у квітні він був іншої думки. Тоді ЗМІ повідомляли, що Трампа не хоче передавати Києву додаткові зенітно-ракетні комплекси Patriot, навіть якщо натомість отримає 50 мільярдів доларів з фондів ЄС. Він відмовився від відповідної вигідної угоди, при цьому висунувши нові звинувачення проти Президента України Володимира Зеленського.
Можна зробити висновок, що на “папері” все виглядає не так уж і погано. Україна вдало поєднує всі системи протиповітряної оборони – від західних зразків озброєння та радянського до мобільних вогневих груп, проте існує величезна проблема у ракетах, адже Україна не може виробляти ракети до умовного Patriot, що становить під загрозу життя українців та українських міст.
Напередодні стало відомо, що Сполучені Штати припиняють постачання деяких видів зброї до України на тлі війни рф проти України. Політолог Олег Лісний в коментаріУНН зазначив, що попри офіційні пояснення Вашингтона про нестачу озброєння, рішення США скоротити постачання озброєння Україні може мати політичні мотиви. Зокрема Сполучені Штати можуть не хотіти “злити путіна” і прагнути уникнути ескалації, в надії зберегти простір для дипломатії, яка не працює з диктаторськими режимами
Міноборони України наголосило, що Україна з’ясовує питання щодо постачання оборонної допомоги від США. Офіційних повідомлень про припинення чи перегляд графіків постачання не надходило, а відомство запросило розмову з американськими колегами.
В лютому Зеленський заявляв, що українським військовим не вистачає ракет для систем протиповітряної оборони, а тому наголошував, що Україні важливо отримати ліцензію на власне виробництво ракет для систем Patriot.
Також, наприклад, у травні видання Le Monde повідомляло, що нічні повітряні атаки росії на українські міста стають дедалі потужнішими й частішими, тоді як українська протиповітряна оборона ледь справляється з навантаженням. Ба більше, в Україні закінчилися ракети для SAMP/T, а за півтора року ЗСУ не отримали жодного снаряда до Crotale.
Раніше Трамп казав, що хоче, щоб США надали Україні системи ППО Patriot, проте наголосив, що вони також потрібні і Америці, і Ізраїлю.
За попередніми даними, вибух на складі підприємства в агросекторі стався через порушення правил безпеки при зберіганні небезпечних речовин. Наразі на місці тривають роботи, встановлюють коло причетних. Про це повідомляє УНН із посиланням на власні джерела в СБУ.
Деталі
Вибух стався на складі промислового виробництва, що повʼязане з агробізнесом. Попередньо – ймовірне порушення правил безпеки при зберіганні речовин
Наразі на місці ще тривають роботи, відповідні служби “з’ясовують коло винних” в інциденті.
Доповнення
У середу, 2 липня у селі Березина Житомирської області стався вибух, внаслідок якого є постраждалі. Вибухова хвиля також пошкодила прилеглі будинки.
Пізніше голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко повідомив, що у результаті двох вибухів на Житомирщині дві людини загинуло, є поранені. За останньою інформацією, кількість постраждалих внаслідок вибуху неподалік Житомира у середу ввечері, 2 липня зросла до 24 осіб.
Інцидент з вибухом на автодорозі М-06 “Київ-Чоп” у Житомирській області перебуває під особистим контролем Президента України Володимира Зеленського.
У Сполучених Штатах конгресмен від Республіканської партії Браян Фіцпатрік надіслав очільнику Білого дому Дональду Трампу листа з вимогою провести екстрений брифінг для Конгресу щодо призупинення військової допомоги Україні. Він також закликав до відновлення поставок, пише УНН з посиланням на документ, який Фіцпатрік розмістив на своїй сторінці в Instagram.
Містере президент, українські солдати і пілоти не лише захищають свою батьківщину, вони тримають лінію оборони всього демократичного світу. У захисті свободи не може бути половинчастих заходів. Відвага України має бути підкрпілена діями – США повинні, як завжди, відстоювати мир через силу
До заклику Фіцпатріка приєднався інший республіканський конгресмен Майкл МакКол, який нагадав, що саме зараз настав час показати путіну, що США налаштовані серйозно.
Я очолював зусилля щодо законопроєкту про додаткову допомогу Україні, щоб вона нарешті мала зброю для відбиття жорсткої та неспровокованої атаки Росії. … Зараз саме час показати Путіну, що ми налаштовані серйозно. Це починається з забезпечення України зброєю, схваленої Конгресом, щоб примусити Путіна до переговорів
Із заявами виступили також демократи. Серед них співголова комітету Сенату із закордонних відносин Джин Шагін.
Президент Трамп лише минулого тижня пообіцяв знайти додаткові системи ППО для України, але голова Пентагону Піт Геґсет та його заступник Колбі, схоже, ігнорують президента. … Це безрозсудне рішення дозволяє Путіну ще більше водити за носа Трампа та вигравати час на полі бою
Доповнення
Президент Зеленський заслухав доповіді міністрів оборони та закордонних справ щодо відносин зі США. Обговорювалися деталі постачання оборонної підтримки, зокрема компонентів ППО, на тлі припинення США постачання деяких видів зброї.
Білий дім підтвердив, що США припиняють постачання деяких видів зброї до України через низький рівень власних військових запасів. Це рішення, як пояснили в Білому домі, пов’язане з переглядом Міноборони США військової допомоги іншим країнам.
Вже другий конкурс на відбір управителя для столичного ТРЦ “Гулівер” входить у фінальну стадію і вдруге серед кандидатів опинилася компанія “Алакор Сіті” з російським власником. Якщо саме ця компанія здобуде перемогу, експерти не виключають, що персональну відповідальність може понести голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума, пише УНН.
Деталі
Усього участь у другому конкурсі взяли три компанії. Претендент, який зайняв перше місце – ТОВ “БК МІЛЕНІУМ”, вже зійшов з перегонів. Залишилось ще двоє претендентів — ПП “ЛІМЕКС ЕКСПРЕС КИЇВ” та ТОВ “Алакор Сіті”.
“Алакор Сіті” вдруге бере участь у конкурсі на відбір управителя для ТРЦ “Гулівер”. Ще під час першого конкурсу зʼясувалося, що власник цієї компанії – бізнесмен Дмитро Адамовський – має громадянство Канади та рф. Цю інформацію підтвердили розвідувальні органи України.
Політолог Дмитро Громаков вважає, що передача активу компанії з російським слідом – це не лише про політичну відповідальність, а й про ризик для керівників АРМА стати першою ланкою у великій корупційній історії.
“По суті якусь відповідальність вона (голова АРМА – ред.) повинна буде понести. Це питання має в собі кілька аспектів. Політичний – це те, що громадянин росії отримує якусь власність на території України в управління. Але ж тут є утворення такої корупційної складової, і не тільки для АРМА… І питання для Олени (Думи – ред.) – це визначитись самостійно, чи є сенс надавати перевагу цьому претенденту. Адже питання в тому, що вона стане першою ланкою в ланцюжку цієї корупційної історії”, – зазначив він в ексклюзивному коментарі УНН.
На його думку, у випадку ухвалення такого рішення питанням повинні зайнятись силові структури.
“Це компетенція і прокуратури, і Служби безпеки”, – наголосив Громаков.
Варто зазначити, що відповідно до українського законодавства, компанії з громадянами держави-агресора серед бенефіціарів не мають права брати участь у публічних конкурсах. Попри це, “Алакор Сіті” вдруге бере участь у конкурсі на управління ТРЦ “Гулівер”, апелюючи до канадського паспорта власника — без надання жодного документа про припинення громадянства рф.
Спроба обійти пряму норму закону і “прикрити” російський паспорт канадським — це не технічна деталь, а ознака свідомого порушення. Чому на це йде компанія “Алакор Сіті” зрозуміло. Але, якщо АРМА на чолі з Оленою Думою піде цим шляхом, це означатиме не адміністративну помилку, а усвідомлене зловживання владою. У такому разі питання політичної і кримінальної відповідальності — лише справа часу.
Нагадаємо
Агентство з розшуку і менеджменту активів неодноразово опинялося в центрі скандалів з арештованим майном. Нещодавно голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна повідомила, що голова АРМА уклала третій за 2025 рік договір про управління активами – арештований актив передають в управління особам, ймовірно повʼязаним із російським власником. Голова антикорупційного комітету назвала ситуацію “двоходовкою”, адже спочатку Олена Дума заявила, що не допустить до управління російських власників, а потім “спокійнісінько обирає управителем компанію… яку слідство вважає повʼязаною із тими само власниками”.
Україні вистачить запасів зброї і ракет для західних систем до кінця літа: далі може наступити критичний момент, якщо ситуація не зміниться. Про це повідомляє УНН з посиланням на Bild.
Деталі
У публікації йдеться про те, що Збройним силам України вистачить наявних запасів до кінця поточного літа. Особливо критичною буде зупинка постачання ракет-перехоплювачів Patriot, адже вони є єдиними засобами перехоплення російських ракет, зокрема, балістичних.
Крім того, у випадку зупинки постачання боєприпасів GMLRS фактично буде втрачена ефективність роботи реактивних артилерійських систем HIMARS. Сили оборони України використовують для ударів по важливих об’єктах у ворожому тилу.
Також зупинка постачання боєприпасів з боку США означає для України втрату одного з важливих способів знищення російських дронів “Shahed”. Для збиття ворожих повітряних цілей, зокрема цих дронів, використовуються американські ракети класу “повітря-повітря” AIM-7.
Нагадаємо
У середу, 2 липня, стало відомо, що Сполучені Штати Америки припиняють постачання деяких видів зброї до України на тлі російської агресії. Там пояснили це рішення через низький рівень власних військових запасів.