Чорнобильський заповідник заселили шакали - що відомо про появу хижака, фото

Головне:

Новий мешканець: у Чорнобильському заповіднику офіційно підтвердили появу шакала звичайного (золотистого).

Очікувана зміна: розселення шакалів – глобальна тенденція, цей вид уже заселив майже всю територію України (хоча на Поліссі він досі є рідкісним).

Екологічний вплив: хижак може частково зменшити чисельність лисиці та єнотоподібного пса (які є основними переносниками сказу), але катастрофічних наслідків для природи не буде.

Як його впізнати: шакал трохи більший за лисицю (вага близько 15 кг), має сіро-золотисте забарвлення та порівняно короткий хвіст із чорним кінчиком.

Чи варто боятися: здорові тварини уникають людей і бояться їх (хоча залюбки полюють на домашню птицю), реально небезпечними можуть бути лише хворі на сказ особини.

Хто саме оселився у заповіднику

У Чорнобильському заповіднику було підтверджено присутність шакала звичайного або золотистого – виду, який останніми десятиліттями активно розширює свій ареал в Україні та Європі.

Українцям розповіли, що в червні 2026 року на узбіччі автошляху між містами Чорнобиль і Прип’ять знайшли збитого автомобілем хижака.

Така знахідка – один із зафіксованих фактів його присутності в Чорнобильському заповіднику.

Шакал звичайний або золотистий (фото: zapovidnyk.org.ua)

Уточнюється, що раніше шакалів помічали:

візуально;

за слідами;

на фотопастці.

Але “фото з фотопастки було не чітким”, тож тоді “визначити видову приналежність вдалось лише за силуетом”.

Сліди хижака, виявлені у заповіднику (фото: zapovidnyk.org.ua)

Як шакал може вплинути на своїх “сусідів”

В цілому шакал займає екологічну нішу між:

вовком;

лисицею.

Повідомляється, що присутність цієї тварини в Чорнобильському заповіднику може дещо зменшити чисельність:

лисиці;

уссурійського єнота (єнотоподібного пса).

“ЇЇ поява, без сумніву, змінить ситуацію. Проте це некатастрофічно. Як відомо, лисиця й уссурійський єнот є основними переносниками сказу”, – пояснили українцям.

Припускається, що спектр живлення шакала в Чорнобильському заповіднику може складатись з падла, залишеного вовками, мишоподібних гризунів, птахів, сарни і молодих оленів.

Інші деталі про перебування шакала в Чорнобильському заповіднику – поки що невідомі.

В яких областях шакалів – найбільше

Шакал звичайний або золотистий активно розселяється в Україні.

“Наразі можна впевнено сказати, що цей вид заселив усю країну та надалі його чисельність продовжить зростати”, – констатував український зоолог, еколог і природоохоронець Сергій Жила.

Причому в Чорнобильському заповіднику шакал – поки що рідкісний вид.

У матеріалі експерта зазначається, що видовий склад хижих ссавців великих і середніх розмірів – доволі повний, але чисельність шакала порівняно невелика.

Тобто “цей вид ще не має достатнього впливу”.

Сьогодні шакал не рідкість на півдні, у західних та північних областях України.

Хоча найбільше представників цього виду – в південних регіонах:

в Одеській області;

у Миколаївській області;

у Херсонській області.

Причина розселення цього хижака носить глобальний характер.

“У наш час у Європі зростає чисельність майже всіх хижих ссавців: кота, лисиці, вовка, ведмедя, рисі. Проте складно відповісти, чому шакал досі не заселив територію Полісся. Вид дуже добре пристосований до життя поряд з людиною”, – уточнюється в матеріалі, підготовленому зоологом.

Шакал – малознайома для Полісся тварина (фото: zapovidnyk.org.ua)

Як можна впізнати шакала й чи варто боятися

Жила розповів, що шакал – малознайомий вид для більшості жителів Полісся, тож небагато хто здатний його відрізнити візуально чи за слідами.

“У нашій місцевості відомо зовсім небагато про цих тварин”, – додав він.

В цілому шакал:

більший за лисицю, але менший за вовка;

важить близько 15 кг;

має сіре або рудувато-золотисте забарвлення;

має порівняно короткий хвіст із чорним кінчиком;

має подушечки середніх пальців передніх лап, які дещо зрослися (що дозволяє ідентифікувати його сліди);

активний переважно вночі;

веде малопомітний спосіб життя;

всеїдний.

Відомо також, що шакали створюють родинні пари та разом виховують потомство.

При цьому небезпеку для людини вони не становлять.

“Здоровий шакал боїться людей та панічно реагує на зустрічі з нами. Небезпеку можуть становити лише особини, хворі на сказ. У такому стані вони втрачають страх і можуть вести себе дещо агресивно”, – пояснив спеціаліст.

Водночас ця тварина представляє серйозну загрозу для домашньої птиці.

“Вона володіє непоганими інтелектуальними здібностями, добре розуміється на поведінці людини, легко уникає переслідування”, – підсумував Жила у публікації.