Позначка: Слайдер

 Джерело

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду самоусунулась від виконання своїх конституційних обовʼязків у справі банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Судді, зокрема, не визначили юрисдикцію, яка б могла розглядати позов акціонерів. Таку думку у коментарі УНН висловив Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський.

Контекст

Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення Національного банку України про відкликання ліцензії банку “Конкорд” та постановили його скасувати. НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодились із такими рішеннями і подали касаційну скаргу. Вони вимагали скасувати рішення судів та закрити провадження.

“Друзі, Верховний Суд скасував два попередні судові рішення, якими ми довели незаконність дій НБУ щодо позбавлення ліцензії банку “Конкорд”. Після 7 місяців очікування касації ми отримали рішення, яке не лише суперечить праву, а й — здоровому глузду. Нас навіть не викликали до суду. Розгляд відбувся у письмовому провадженні — без слухань, без аргументів, без участі сторін”, – повідомила Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.

У пункті 56 постанови колегія суддів прямо зазначила, що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.

У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимога колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом

Деталі

“Верховний Суд зосередився лише на питанні відсутності юрисдикції судів. Проте, вважаю, що це хибна практика. Згідно зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що будь-який спір або правова ситуація, що виникає в межах України, може бути розглянута судом”, – зазначив Невʼядомський.

Він додав, що відповідно до чинного законодавства, ухвалюючи рішення про відсутність певної юрисдикції у справі, суд зобовʼязаний зазначити належну юрисдикцію. 

“Тому, очевидно, що Верховний Суд самоусунувся від виконання свого конституційного обовʼязку вирішити існуючий спір”, – зазначив суддя у відставці.

Додамо

Опитані УНН юристи сходяться на думці, що рішення Верховного суду у справі “Конкорду” позбавляє акціонерів банку доступу до правосуддя.

“Оприлюднена правова позиція Верховного Суду фактично позбавляє громадян і юридичних осіб конституційного права на звернення до суду. Мені навіть не віриться, що таке могли написати в рішенні”, – зазначив колишній заступник Генерального прокурора, адвокат Олексій Баганець.

Аналогічної думки дотримується й колишній заступник голови Державного бюро розслідувань, юрист Олександр Бабіков. Він переконаний, що таким рішенням колегія суддів свідомо позбавила акціонерів банку “Конкорд” доступу до правосуддя. 

“Такий підхід є свідомим порушенням гарантованого права на доступ до правосуддя та справедливий суд. Кожна людина має право на вирішення спірних правовідносин безстороннім судом. Інший підхід це лише спроба держави уникнути виконання своїх обовʼязків по здійсненню правосуддя”, – наголосив він.

Адвокат АБ “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко також вказує на порушення конституційних прав акціонерів “Конкорду”. “Формулювання “такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом” означає, що незалежно від обставин, аргументів чи доказів, особа не отримає доступу до правосуддя. Це суперечить ст. 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, – зазначив юрист.

Нагадаємо

Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.

 Джерело

Наразі ще важко сказати, яким буде урожай картоплі цього року, адже агропідприємства активно почнуть її збирати лише під кінець наступного місяця, проте цього року через відносно не спекотне літо та дощі не можна сказати, що очікується дефіцит врожаю. Цього року професійні господарства посадили картоплі на 15% більше площі, ніж у минулому році, а тому урожай картоплі зможе покрити внутрішні потреби України. Про це у коментарі УНН розповів директор ТОВ “Агріко Україна”, учасник Української асоціації виробників картоплі Микола Гордійчук.

Як погода вплинула на урожай картоплі

Як розповів Гордійчук, наразі ще рано говорити, який був врожай картоплі, бо його ще немає, адже більшість господарств почнуть збирати урожай починаючи з кінця вересня.

Станом на зараз збирають картоплю… це південні регіони – регіон Запорізької і Дніпропетровської області. Тому зараз важко щось сказати. Ми можемо порівнювати площі. У цьому році професійні господарства посадили картоплі на 15% більше площі, ніж у минулому році. На сьогодні ми бачимо кращі результати в Чернігівській області, Київській області. Це безумовно пов’язано з більшою кількістю опадів, які випали у цьому році. Житомирська область. В першу чергу пов’язано з погодними умовами

Інфляція у липні сповільнилася до 14,1%, за місяць була дефляція: що подешевшало і подорожчало08.08.25, 15:29 • 2566 переглядiв

Він нагадує, що у минулому році не було взагалі дощів, а тому урожай картоплі фактично “було спалено”, через що ціна на картоплю у минулому році була вищою, ніж у цьому році.

Сезон молодої картоплі: 3 смачні рецепти, які варто спробувати12.05.25, 15:29 • 12166 переглядiв

Прогноз урожаю картоплі в Україні

“Ми бачимо, що урожай картоплі, який закладено на полі, то він буде достатнім для забезпечення внутрішніх потреб. Як складеться далі ситуація… може вересень буде з дощами, і ми не зможемо викопати. Зараз ще рано говорити, який буде врожай картоплі в цьому році. Ми бачимо, що є всі підстави вважати, що врожай більше, площі посаджено більше. Як насправді складеться ситуація, про це можна вже буде говорити у кінці вересня, коли буде розпал збирання картоплі”, – додав Гордійчук.

Ціни на продукти в Україні наблизилися до Європи, а деякі вже вищі – Нацбанк01.08.25, 11:09 • 3863 перегляди

 Джерело

Український фармацевтичний ринок не стоїть на місці, а постійно розвивається. Цього разу розвиток відбувається у векторі лікарських засобів під власними торговими марками аптек (ВТМ – ред.), їх частка швидко та стрімко зростає, повідомляє УНН.

ВТМ – це лікарські засоби, які аптеки замовляють у фармзаводів під власним брендом. Виготовляються вони за тими ж технологіями та з тих самих компонентів, що й оригінальні препарати виробника, але без додаткових витрат на рекламу та маркетинг: упаковка простіша та лаконічніша, реклама відсутня – тож і ціна менша.

Попри міфи, які розповсюджують інформаційні кампанії проти ВТМ, це не “ноунейм” і не продукція з невідомих підвалів. ВТМ – це ліки виготовлені на тих самих заводах, що й відомі препарати, розповів у ексклюзивному коментарі УНН Віктор Сердюк, Президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів. Він також підкреслив, що препарати власних торгових марок виготовляються виключно на ліцензованих заводах за стандартами GMP, проходять держреєстрацію та контроль якості. 

Зазначимо, стандарти GMP (Good Manufacturing Practice – ред.) – це обов’язкові міжнародні фармацевтичні стандарти, які гарантують, що ліки виробляються за чіткими правилами, аби забезпечити їхню безпеку, ефективність і якість. Самі стандарти охоплюють усе: від чистоти приміщень і перевірки сировини до навчання персоналу та документування кожного етапу виробництва.

Власні торгові марки аптек – це не “ноунейм” і точно не зло. Це нормальна європейська практика, яка розширює вибір для пацієнта і знімає ціновий бар’єр для доступу до лікування. Такі препарати виробляються на великих ліцензованих заводах за стандартами GMP, проходять державну реєстрацію, контроль якості, а для генериків і підтвердження біоеквівалентності. Тобто мова не про компроміс із безпекою чи ефективністю: технології, сировина й контроль тут такі самі, як у “відомих” брендів 

Він також підкреслив, що на європейському фармацевтичному ринку ВТМ в обігу вже давно. І те що вони почали все більше й більше зʼявлятися в Україні сигналізує лише про одне – тепер український пацієнт має ще більше вибору та можливість зекономити. 

Для людей із хронічними захворюваннями, які купують ліки щомісяця, поява ВТМ – це відчутна економія без втрати якості. Таким чином конкуренція працює на користь пацієнта: мережі беруть на себе репутаційну відповідальність за продукт свого бренду, тож зацікавлені підтримувати стабільну якість і сервіс, а великі фармвиробники тепер ще й обмежені в піднятті цін на препарати, адже мають “озиратися” на вартість вигідних ВТМ 

Дійсно, в Європі ця модель виготовлення ліків працює не одне десятиліття: аптека замовляє ліки у виробника, отримує контроль над брендом і ціною, а виробник – стабільні замовлення. Пацієнт, у результаті, отримує дешевший, але не менш якісний препарат, заявляє українська мережа “АНЦ”, тож всі сторони у виграші.

Виробник отримує свої продажі, аптека – більш конкурентну ціну, клієнт – економить, але при цьому не страждає якість. Ми контролюємо репутацію свого бренду і можемо вимагати від виробника покращення, якщо це потрібно 

Тим часом, директорка ради директорів фармкомпанії “Дарниця” Катерина Загорій у своєму коментарі Forbes пояснила, чому препарати ВТМ вигідніші за ціною. Вона розповіла, що замовлення ліків під власною торговою маркою відбувається таким чином: аптечна мережа оголошує тендер на виробництво ліків за певною ціною й питає виробників, “чи готові вони виробляти за такою вартістю?”, далі один з фармвиробників, якому оголошена вартість підходить, погоджується. Загорій також зазначила, що здебільшого на подібні співпраці йдуть невеликі виробники. І після початку війни темпи виробництва ВТМ значно пришвидшились. Мовляв, раніше тендери на виробництво проводилися щонайбільше двічі на рік, наразі ж вони відбуваються щотижня за десятком товарних позицій. 

Тож можна зробити висновок, що попит на подібні препарати є і він постійно збільшується. Водночас, проаналізувавши ринок, виявилося, що насправді переважаюча частка ВТМ виготовляється на потужностях саме великих фармацевтичних заводів, як українських, так і європейських. Поверхневий пошук відразу показав кілька варіантів препаратів, виготовлених як власна торгова марка, але на відомих заводах.

Наприклад протизастудний препарат “Комбіцитрон” є власною торговою маркою аптечної мережі “Фармпартнер”, а виготовляється на потужностях заводу “Фармак”. Знеболюючий і протизапальний препарат “Даймісил” є власною торговою маркою мережі аптек “Подорожник”, але виготовляється так само на потужностях заводу “Фармак”. Противірусний препарат “Інозин” тому ж “Подорожнику” виготовляє “ДКП “Фармацевтична фабрика”.

Ще один протизастудний засіб “Лимонтар Фіто” для аптечної мережі “Фармпартнер” виготовляє “Астрафарм”, а назальний спрей “Носолін Плюс” для аптек “Табула Віта” виготовляє “Стома”.

Темпи розвитку ринку ВТМ показують, що власні торгові марки аптек – це не загроза, а можливість. За умови прозорого маркування, належного контролю та відповідальності аптек перед пацієнтом, ВТМ може стати дієвим інструментом зниження цін на українському фармацевтичному ринку та підвищення доступності лікування. Адже коли всі сторони грають за правилами – виграє передусім пацієнт.

 Джерело

У межах підготовки до другого читання законопроєктів про Defence City народні депутати обговорюють умови включення до числа резидентів спеціального правового режиму авіаційних підприємств, які виконують модернізацію та ремонт літаків і вертольотів для Збройних сил України. Про це повідомила народний депутат, член політичної партії “Європейська солідарність” Ніна Южаніна в ексклюзивному коментарі для УНН.

Деталі

В Україні готуються до другого читання законопроєкти про Defence City − спецрежим підтримки оборонної промисловості. Авіаційна галузь ризикує не потрапити до переліку резидентів, попри ключову роль авіаційних підприємств у модернізації техніки для ЗСУ. Крім того, з 2025 року галузь втратила податкові пільги, що діяли понад 10 років, і попереджає про загрозу повторити долю знищеної космічної. Представники авіації наголошують, що участь у Defence City могла б стати оптимальним шляхом виходу з кризи.

За словами народної депутатки Ніни Южаніної, питання включення авіаційних підприємств до резидентів Defence City регулярно розглядається на засіданнях робочих груп комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. У дискусіях беруть участь різні стейкхолдери, і критична важливість збереження авіаційного потенціалу не викликає сумнівів. Включення основних авіаційних компаній до спеціального режиму вважається беззаперечно необхідним.

“Очевидно, що ті (авіаційні – ред.) підприємства мають мати пільгу. А хто ж як не вони, якщо вони є унікальними”, − зазначила Ніна Южаніна.

Водночас наразі ведуться дискусії та обговорення умов та критеріїв відбору резидентів Defence City. Зокрема, одна з пропозицій передбачає, що підприємства мають отримувати не менше 90% доходу від діяльності у сфері оборонного виробництва та послуг, які безпосередньо забезпечують потреби сектору безпеки і оборони. Однак їх не зможуть виконати флагмани авіації, зокрема ДП “Антонов” і АТ “Мотор Січ”.

Моя пропозиція була наступна: щоб для такої категорії підприємств (авіаційних – ред.) загальний об’єм становив 50+. Тобто, якщо навіть 50% загального доходу від усіх видів діяльності складатимуть вироби саме військового призначення, військова техніка, як виписано, то я б пропонувала їм надати такі ж самі пільгові умови, притому, що решта 50% доходів оподатковуватиметься на загальній системі оподаткування

Ніна Южаніна повідомила, що всі інші запропоновані авіацією зміни та критерії будуть розглянуті на найближчому засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Нагадаємо

У розпорядженні УНН опинився перелік поправок до одного із законопроєктів про створення Defence City, поданих народними депутатами до другого читання. Пропонується розширити перелік резидентів, включивши підприємства літакобудування, що підпадають під дію Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”. Це дозволить офіційно включити до Defence City авіапідприємства, визначені Кабміном як критично важливі для економіки та оборони.

Щодо порогу доходу від оборонної діяльності пропонується знизити вимогу до 40-50%, враховувати річний, а не лише квартальний дохід, та включати в оборонний дохід виробництво й обслуговування авіатехніки, двигунів і компонентів. Без цього залишитися поза спецрежимом і втратити податкові пільги ризикують навіть гіганти на кшталт ДП “Антонов”. Також пропонується включати до Defence City підприємства, які беруть участь у міжнародних контрактах з експорту військових або подвійних технологій.

Крім того, йдеться про скасування обмежень щодо наявності податкового боргу, прострочення виконання контрактів або виплати дивідендів, оскільки у воєнних умовах це не завжди свідчить про ненадійність. На діяльність впливають обстріли, релокація та перебої постачання. Натомість пропонується дозволяти включення таких підприємств до Defence City за умови погашення боргу протягом трьох років.

Інші поправки передбачають розширення податкових пільг на літакобудування (за умови реінвестування), митні преференції для критично важливого імпорту, державні гарантії та страхування експортних контрактів. Уточнюються й умови повернення пільг у разі втрати відповідності критеріям, зокрема заборона ретроспективних санкцій. Вивільнені кошти мають спрямовуватися на розвиток виробництва, модернізацію, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації персоналу та придбання прав інтелектуальної власності у сфері літакобудування.