Чи потрібно Україні таке НАБУ? На тлі скандалів з антикорупційними органами, європейські ЗМІ задаються риторичним питанням

Останні скандали та зашквари вітчизняних антикорупційних органів не пройшли повз увагу міжнародної спільноти.

Європейські ЗМІ звернули увагу на різке падіння довіри та збільшення скарг на роботу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС), які фінансуються, в тому числі, за рахунок коштів ЄС, тобто простих європейців.

Про це йдеться у матеріалі видання Брюссельський репортер з посиланням на українські ЗМІ та відкриті джерела.

Зокрема Брюссельський репортер дає огляд головних проблем та зловживань зі сторони антикорупційних структур, на які вказують відомі правозахисники та експерти в Україні. Останні вважають, що НАБУ, САП і ВАКС не виправдали сподівань, які на них поклало українське суспільство та міжнародні партнери.

У репортажі брюссельських колег відмічається різке збільшення кількості  звинувачень щодо фактів протиправної та протизаконної діяльності  співробітників антикорупційних органів.

Разом з тим європейці дуже здивовані тим, що в Україні робота НАБУ всупереч антикорупційній реформі перетворилася на суцільну профанацію. Що, на думку експертів, є неприпустимим та знижує потенціал України для опору російській агресії – йдеться у дослідженні, що також 29 квітня передрукувало німецькомовне видання «Віденська преса»

Європейські ЗМІ відмічають, що ці фактори стали причиною зростання рівня недовіри до НАБУ простих людей, який становить 62%(!), тоді як САП не довіряють 61%, ВАКС – 72% – за результатами опитування Центру Разумкова.

Зашкварів багато не буває?

У статті зазначається, що катастрофічне падіння рівня НАБУ констатував навіть такий відданий «фанат НАБУ», як сам про себе сказав, відомий діяч, волонтер, колишній очільник Луганської ВЦА Георгій Тука.

«Широке використання протиправного інституту «агентів» і незаконна провокація злочинів, що фігурує у кожній другій справі, ганьбить НАБУ …Зараз незалежність НАБУ повністю втрачена, як і довіра людей до антикорупційних органів», – наводять його слова журналісти.

Як зазначається у публікації, пік зловживань НАБУ– це скандал із прослушкою адвокатів, який нещодавно сколихнув правозахисну та юридичну спільноту. Найстрашніше в цій ситуації це те, що детективи мали намір не просто дізнатись про плани опонентів, а використати дані, отримані в незаконний спосіб, як аргумент обвинувачення в  суді, чого не траплялось навіть за часів Януковича. Виходить, як стверджують автори статті, що детективи були впевнені, що ВАКС прийме такі докази – і це вже повне дно правосуддя!

Окрім іншого, щире здивування європейських партнерів України викликав і черговий скандал навколо детективів НАБУ, яких журналісти викрили в приховуванні мільйонних сум у криптовалюті.

Топ-справа на 800 євро

Як взірець недолугої діяльності та імітації боротьби з ТОП-корупцією, наводиться приклад нещодавньої «успішної» операції НАБУ-САП, в результаті якої була викрита схема шахрайських дій оцінщиків землі у Черкаській області з хабарем у 800 євро! І це було подано як велика перемога над корупцією в Україні.

Журналісти дізнались, що мова йде про співвласників ТОВ «Біном-Груп» Віталія Залужного і Сергія Філя. В статті зазначається, що цих ТОП-злочинців дрібних шахраїв взяли на гарячому детективи НАБУ під керівництвом старшого детектива Володимира Пачевського, і наглядом прокурора САП Сергія Буйленка, у яких в деклараціях, між іншим, простежуються купівлі в столиці квартир за мільйони.

За даними слідства, які потрапили до ЗМІ, Залужний і Філь вимагали від депутата (яким, за попередніми даними, є Похольчук Роман Володимирович) неправомірну вигоду за складання звіту оцінки землі по законній вартості.

В результаті, Залужний і Філь, начебто, оцінили свої послуги в 38 тис. грн. Їм офіційно вручили підозру в одержанні неправомірної вигоди та її легалізації, а депутату – в наданні цієї вигоди.

Журналістів здивувало, що розслідування дрібних оборудок пересічних оцінщиків знаходиться у підслідності НАБУ та САП і подається як велика перемога над корупцією, адже шкоди державі — нуль, користі для бюджету від їх викриття теж не вбачається.

ВАКС не кращий

Також у падінні рівня антикорупційних органів відзначається роль Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, у статті наведена думка відомого експерта Євгена Захарова, який вказує, що ВАКС жодним чином не реагує на постійні зливи інформації від НАБУ та САП контрольованим активістам. Ті, в свою чергу, ганьблять людей, публічно призначають їх винними ще до судового рішення, яке потім може бути і виправдувальним. Таким чином порушується презумпція невинуватості.

Також, у матеріалі зазначається, що «подвиги НАБУ та ВАКС потрапили у критичний тіньовий звіт Європейської комісії, в якому сказано, що Вищий антикорупційний суд стає дедалі більш залежним від НАБУ та САП, а його судді дозволяють цим антикорупційним органам порушувати Конституцію в частині прав людини.

«Будь-який суд має бути незалежний від слідчих органів, бо інакше це вже не суд», – коментують критичний звіт Єврокомісії щодо ВАКС в Харківській правозахисній групі. Але нічого подібного в Україні ми не бачимо.

Дорога іграшка в антикорупцію і втрата міжнародної підтримки

Аналізуючи згадані проблеми в НАБУ і САП, європейські ЗМІ цитують показники рівня ефективності антикорупційних органів. І наводять цифри загальних витрат на утримання НАБУ, САП та ВАКС за увесь час їх існування, які складають приблизно 12,04 (!) млрд грн. Тоді як прямі відшкодування (економічний ефект), без приписок та чужих звитяг, становлять приблизно 3,14 млрд грн, тобто в чотири рази менше, ніж затрати.

«Отже, антикорупція в Україні – малоефективна, вартісна іграшка, яка лише плодить беззаконня і деградує навіть швидше, ніж падає курс гривні та віра в неї людей. То ж, постає питання, чи є сенс існування в Україні таких вартісних антикорупційних органів при такому дефіциті бюджету, якщо шкоди від них значно більше, ніж користі», – констатують європейські журналісти.

Удар по довірі та репутації

Підсумовуючи результати дослідження, можна стверджувати, що скандали в НАБУ та САП, які толерує ВАКС, не лише знищують довіру до цих органів українського суспільства. Не менш важливо, що подібні зашквари підривають репутацію цих органів в очах наших західних партнерів, які підтримують антикорупційні реформи в Україні.

Адже корупційні скандали уважно відстежуються країнами-донорами, чиї платники податків фінансують значну частину бюджету України. Разом з тим ЄС дає чіткі сигнали, що подальше ігнорування проблеми корупції всередині самих антикорупційних органів може поставити під загрозу подальшу матеріальну допомогу та євроінтеграційний поступ України.

Ярослава Мережко, за мотивами західної преси

Схожі повідомлення

Банкір Євген Казьмін виявився сепаратистом та витягує з українців через «КомІнБанк» десятки млн.$

«Кому війна, а кому мати рідна» — це найточніше описує життя бізнесмена Євгена Казьміна. Уродженець Луганщини ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Злочинна анексія Криму в 2014 році, вторгнення Росії до його рідних Луганської та Донецької областей, ніяк не змінило ставлення бізнесмена до держави-агресора.

Казьмін ідейний фанат “русского мира”. Навіть після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 р. він не змінив своєї думки. Підприємець втік із радарів. Невідомо, чи очікує він на прихід «своїх», чи хвилюється за те, що у правоохоронців знову виникнуть питання до його проросійських поглядів. Незважаючи на те, що Казьмін потенційно небезпечний для держави, на його бізнес це не впливає. Він і далі продовжує отримати кошти з державного бюджету як підтримку «Комерційного індустріального банку», а також розвивати свої компанії, які скоріше схожі на «одноденки».

Євген Казьмін та Бізнес із присмаком сепаратизму

Війна розставила все на свої місця – ті, хто в душі вболівав за “русский мир”, продемонстрували себе повною мірою. Багатьом громадським діячам, зокрема політикам та бізнесменам, вдалося вчасно перефарбуватися, проте суспільство пам’ятає все.

У Казьміна склалася дещо інша ситуація — ще 2016 року проти нього було розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України («Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України»).

Питання слідства до бізнесмена були дуже серйозними. Як встановили правоохоронці, Казьмін особисто керував будівництвом житла на території тимчасово окупованого півострова Криму. Ключове, що це житло призначалося не для звичайних кримчан, а для представників окупаційних структур – МВС РФ та ФСБ. Таким чином він підтримав легалізацію агресора у захопленій частині України.

Відразу після анексії Казьмін, не довго думаючи, перереєстрував свій бізнес за законодавством Росії. Причому йдеться не про одну компанію, а одразу про 7 різних юридичних осіб. Гроші для їхнього функціонування він заробляв в Україні, а потім виводив через офшорні компанії до Росії. Злочинний бізнес проіснував протягом 2 років, але успіх відвернувся від Казьміна — у серпні 2016 року його затримали. Але тут розпочався справжній цирк.

У суді Казьмін повідомив про те, що на момент вручення йому підозри він нібито повідомив слідство про те, що скоїв злочин, покаявся, і в суді готовий визнати свою провину. У свою чергу, прокуратура не заперечувала проти звільнення зрадника від кримінальної відповідальності. Суд заслухавши доводи сторін вирішив все ж таки закрити провадження, звільнивши Казьміна від відповідальності.

Євген Казьмін та рішення суду про звільнення його від кримінальної відповідальності

Але тут у ситуації стався несподіваний поворот: Генеральна прокуратура раптово «прозріла», подавши апеляцію на рішення суду, проте Апеляційний суд Києва відмовив слідству, мотивуючи це тим, що вся інформація про звільнення Казьміна від відповідальності була відома представникам влади, і саме вони винні. у визволенні підприємця від кримінальної відповідальності.

Євген Казьмін / Рішення Апеляційного суду у справі про фінансування тероризму

Але й на цьому “дивна” кримінальна епопея не завершилася. Усі забули, що на майно Казьміна було накладено арешт. Через 2 місяці суд ухвалив зняти обмеження з 6 елітних автомобілів підприємця, серед яких 5 цінних Mercedes-Benz і 1 Audi A8L. Загальна вартість автопарку підприємця становить близько 1 мільйона доларів США.

Інформація про арештоване майно Казьміна

Незважаючи на те, що Казьмін людина дуже не бідна, офіційного прибуткового бізнесу вона не має. Наразі, згідно з українським законодавством, на нього зареєстровано лише 2 підприємства, ще в одному він працює керівником. Ті компанії, якими володіє Казьмін, явно не функціонують, адже вони були засновані ще на початку 2000-х років у Севастополі. Їхній статутний капітал становить лише 400 грн, але це не заважало бізнесу світитися в кількох гучних кримінальних історіях.

Євген Казьмін та його офіційний бізнес

Приватне підприємство КВВМПУ фігурувало у кримінальних провадженнях. Проти бізнесу Казьміна було пред’явлено звинувачення у фіктивній підприємницькій діяльності, ухиленні від сплати податків у великих розмірах та підробці документів. Відомості про це містяться в кримінальному провадженні за №12012000000000001. Але й у цьому випадку, як і в історії про фінансування тероризму, немає жодного логічного фіналу — слідство триває, але з огляду на строки давності справа буде закрита.

КВВМПУ Казьміна має настільки багатий кримінальний бекграунд, що інформацію про злочини посадових осіб компанії можна знайти ще наприкінці 2000-х років. Як не дивно, всі провадження, що стосуються діяльності підприємства бізнесмена, залишилися не розкритими.

Приховати все

Раніше Євген Казьмін був власником великої трастової компанії «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» (скорочена назва – АТ «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»).

Після кримінального переслідування у справі фінансування тероризму Казьмін зрозумів, що рано чи пізно його зможуть «притиснути». Тому фінансова компанія, яка раніше належала йому, різко змінила власника. Засновницею бізнесу стала Валерія Євгенівна Казьміна (дочка підприємця), вона й керівник підприємства.

Інформація про власника АТ «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»

Незважаючи на те, що ФЕУ ФІНАНС виглядає досить солідною корпорацією, її фінансова звітність викликає багато питань. Згідно з офіційними даними, статутний капітал компанії складає 10 мільйонів гривень. Минулого року прибуток становив 30,5 мільйона, але при цьому підприємство не задекларувало жодних доходів. Це нонсенс, адже прибутку без доходів не може бути, тому все йде до того, що ФЕУ ФІНАНС, як і інші підприємства Казьміна, навмисне маніпулюють фінансовою звітністю для ухилення від сплати податків.

Фінансова звітність АТ «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»

“ФЕУ ФІНАНС” є засновником компанії “ФЕУ ДЕВЕЛОПМЕНТ”. Незважаючи на свою назву та основний вид діяльності, підприємство займається зовсім іншим. У 2019 році поліція розкрила конвертаційний центр, який діяв під прикриттям кількох компаній, а його центром був банк «Комерційний інвестиційний банк» (КомінБанк), який через номінальних власників належить Казьміну.

Слідство встановило, що для реалізації злочинної схеми підлеглі Казьміна знайшли громадян, які за малі кошти погодилися стати номінальними керівниками фірм, через які проводився обвал. Як свідчать дані із судового реєстру, одному з чоловіків пообіцяли «закрити» борг у ПриватБанку у розмірі 15 тисяч гривень, однак і тут «кинули». На суді він повідомив, що йому одноразово виплатили 13 тисяч гривень, більше грошей не бачив.

Вилучення з кримінального провадження № 42017000000004228

Загалом діяла така схема: десятки фіктивних фірм скуповували металобрухт сотнями тисяч тонн, занижуючи його вартість, потім цей метал реалізовувався вже за ринковою ціною. За 2 роки діяльність ОЗУ набула небачених масштабів. Розмір збитків, які Казьмін зі своїми спільниками завдав державі, становив понад 367 мільйонів гривень (за тодішнім курсом ~ 14 млн доларів США). Але ви не здивуєтеся, якщо ми скажемо, що за цей злочин ніхто не відповів — справа загубилася в бюрократії.

Схема ухилення від сплати податків підприємств Євгена Казьміна

Ключову роль у нелегальному бізнесі відіграла корпорація «КВВ». ТОВ «КВВ ГРУП» офіційно ніколи не належало Євгену Казьміну, але, як свідчать матеріали кримінальних проваджень, увесь час він працював на підприємстві виконавчим директором. Саме з офісу КВВ на бульварі Тараса Шевченка у Києві Казьмін давав розпорядження будувати багатоквартирні будинки в Криму для представників російських спецслужб (оригінальні записи розмов містяться у матеріалах кримінального провадження щодо фінансування тероризму).

До 2021 року власником та засновником промислової групи була Олена Казьміна (підозрюємо, що це дружина Євгена). Окрім великої компанії, що займається вторинною переробкою відходів, Олена має ще один бізнес… як ФОП вона надає послуги перукарням та салонам краси. Виходить, вона на всі руки майстер: і нігті нафарбувати, і великим промисловим підприємством може керувати.

Інформація про ФОП Олена Казьміна

Кишеньковий банк

Щодо “Комерційного індустріального банку” склалася взагалі цікава історія. Офіційно Казьмін отримав дозвіл на придбання 100% акцій банку у листопаді 2015 року (якраз на той момент проти нього розпочали досудове розслідування щодо фінансування тероризму). Однак, розуміючи, що справа пахне смаженою, Казьмін спробував приховати своє ставлення до фінансової установи, незважаючи на те, що на той час він обіймав посаду голови наглядової ради «КІБ» КомІнБанк.

У квітні 2016 року Нацбанк визнав його власником суттєвої участі незалежно від формального володіння, яке давало зелене світло на арешт фінансової установи. За чотири місяці, у серпні 2016 року, Казьміна затримали, але минуло лише три місяці, і раптом у банку з’являється новий власник — британець Степан Пол Пінтер. За інформацією НБУ, йому належить майже 95% акцій банку.

Інформація про власників «КомІнБанку»

Дивним чином ситуація залишилася незмінною: банк продовжив відмивати кошти холдингу реально контрольованого Казьміним «КВВ». Це відбивається не лише у кримінальних провадженнях, а й штрафних санкціях НБУ. Найсвіжіший приклад: у серпні 2022 року регулятор наклав стягнення на «КІБ» у розмірі 7 млн. гривень за «незабезпечення банком належної організації внутрішньобанківської системи запобігання, протидії та проведення первинного фінансового моніторингу». У лютому 2022 року «КомІнБанк» було помічено в ідентичній ситуації, але тоді на фінансову установу наклали символічний штраф — лише 200 тисяч гривень.

Але нещодавно «КІБ» перевершив сам себе. Виявляється, що банк брав участь у схемі розкрадання коштів державного Укргазбанку. Слідство встановило, що у період з 2014 по 2019 рік 15 посадових осіб фінансової установи вивели 206 мільйонів гривень із банку. Ключовим підозрюваним є екс-голова правління «Укргазбанку» (він же колишній керівник НБУ) Кирило Шевченко. Більшість фігурантів тікали з країни, проте є й ті, кого слідство затримало.

Карта розшуку колишнього керівництва «Укргазбанку»

Прізвища заарештованих осіб не повідомляється, але це не головне. У березні 2022 року одному з членів злочинної групи банкірів обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою — заставу у розмірі 6 441 600 грн. Надалі про хід справи офіційна влада не повідомляла, проте, як стало відомо із судового реєстру, фігурант провадження про присвоєння коштів в особливо великому розмірі вийшов із СІЗО. За нього внесла застава «КомІнБанк».

Минулого тижня фінансова установа підконтрольна Казьміну вирішила, що ці кошти все ж таки потрібно повернути. Тому вони звернулися до суду з вимогою щодо повернення внесеної застави за підозрюваного у розкраданні коштів «Укргазбанку», але Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання.

Витяг з рішення ВАКС про відмову у поверненні застави «КІБ»

В результаті виходить дивна ситуація. Казьмін, визнаний винним у фінансуванні російських спецслужб, не лише спокійно залишається на волі, а й через фіктивних осіб керує багатомільйонними бізнесами та звільняє чиновників-корупціонерів з-під варти.

Схожі повідомлення