Олександр Дубовий отримав від «Енергоатом» 42 млн. на ТЕО виробництва в Україні компонентів ядерного палива «Westinghouse»

ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» 4 квітня за результатами тендеру уклав угоду з АТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» стосовно проектування комплексу із виробництва тепловиділяючих збірок в Україні вартістю 41,85 млн грн.

Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 листопада мають розробити техніко-економічне обґрунтування щодо будівництва технологічного комплексу з виробництва тепловиділяючих збірок. Комплекс включатиме адмінбудівлю, основне виробництво, лабораторно-побутовий корпус, різні споруди та системи, електрокотельню, гараж, паливно-заправний пункт, дизель-генераторну станцію, автодороги, стоянку, постійну зону митного контролю тощо.

Місцезнаходження комплексу не визначено, проектувальник розгляне принаймні три варіанти. Також він має обґрунтувати продуктивність об’єкта, орієнтовно визначити величину капітальних вкладень, очікувані техніко-економічні показники, можливості кооперування з підприємствами певного району, обсяг додаткових дослідницьких робіт.

Замовник пише, що Україна залежить від закордонного ядерного палива. Усі діючі АЕС України працюють із реакторами типу ВВЕР, підлаштованими під російське паливо, яке до кінця 2000-х років було єдиним, що використовували на станціях. Для виключення залежності від одного постачальника «Енергоатом» ініціював, а американська компанія «Westinghouse» розробила і ліцензувала паливо власного виробництва для АЕС України. У 2011 році на замовлення ДК «Ядерне паливо» було розроблене ТЕО будівництва заводу з виробництва ядерного палива за технологією російського ВАТ «ТВЕЛ». Цей проект не був реалізований, але у процесі виконано великий обсяг проектно-пошукових робіт. Після повномасштабного вторгнення Росії Україна відмовилась від закупівлі паливних збірок країни-агресора, тому будівництво заводу за технологією ВАТ «ТВЕЛ» не доцільне. Для зменшення ризиків незабезпечення АЕС України свіжим паливом вирішили створити власне виробництво тепловиділяючих збірок в Україні за технологією «Westinghouse». «Енергоатом» має попередні домовленості з американською компанією і вже отримав звіт із попередньої оцінки можливості розміщення виробничої лінії складання ТВЗ в Україні.

За словами експертки з питань ядерної безпеки Ольги Кошарної, ще не існує угоди між «Енергоатомом» та «Westinghouse» про передачу технології виробництва ТВЗ для радянських реакторів:

«Наскільки я розумію,  ще не існує згоди, тобто угоди між «Енергоатомом» та «Westinghouse», що американська компанія передає технологію виробництва ТВЗ (фабрикації ТВЗ) для радянських реакторів. Зазначу, що у Швеції є завод компанії «Westinghouse Electric Sweden AB», на  якому у 2015 році збільшені потужності фабрикації ТВЗ для реакторів ВВЕР-1000 для задовольняння потреб 13 енергоблоків в Україні та можливістю збільшення виробництва на 4 енергоблоки ВВЕР-1000 в Євросоюзі.

Конструкція ТВЗ для реакторів ВВЕР-440 – інша. В Україні тільки два енергоблоки – РАЕС 1,2 цього типу. Обгрунтувати рентабельність заводу для виробництва ТВЗ для ВВЕР-440 в цьому випадку проблематично. Піар Г.Галущенка та П.Котіна, що Україна забезпечитиме ядерним паливом європейські реактори ВВЕР-440, яких в ЄС 15 штук – тільки піар. Жодного меморандуму між Енергоатом та операторами реакторів ВВЕР-440 в Словаччині, Чехії, Фінляндії, Болгарії – не існує.

Наразі Україні не потрібен цілий Комплекс з виробництва СЯП, оскільки це насправді не виробництво, а фабрикація. Щодо виробництва окремих комплектуючих, то вони вже виконуються в Україні і Енергоатом заплатив за це, у тому числі Вестінгаузу, значні кошти».

«Енергопроект» отримав підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Він скинув ціну на 1% відносно очікуваної вартості закупівлі у 42,33 млн грн.

Нині «Енергопроект» на чверть належить Фонду держмайна. Ще 71% акцій має ПрАТ «Міжнародна енергетична компанія», яка належить ПрАТ «Міжнародна інвестиційна група» Софії Погорельської та Світлани Дубової. Остання є дружиною екснардепа від «Батьківщини» Олександра Дубового. Софія Погорельська – це, імовірно, його заміжня дочка. Директором «Міжнародної енергетичної компанії» є його син Марко Дубовой.

Раніше «Міжнародна енергетична компанія» мала чверть акцій, а ще чверть належала «A.S.O. Group OÜ» (Естонія). Членами правління естонської фірми тоді були кияни Олег Віберг і Ганна Шишова, які володіють київського ТОВ «Мегарон» з Оленою Шишовою.

Ще раніше частки приватних акціонерів «Енергопроекту» належали російському ВАТ «Група Е4» і кіпрській «Antosen Ventures Ltd» зі складу російської групи «RU-COM» Михайла Абизова, який колись працював міністром у справах «відкритого уряду» РФ.

Американська компанія «Westinghouse Electric Company» в 2017 році збанкрутіла, а в 2018 році «Toshiba» продала її за $4,6 млрд компанії «Brookfield Business Partners», яка є дочірнім підприємством канадської інвестиційної корпорації «Brookfield». У 2022 році інша її «дочка» – «Brookfield Renewable Partners» – та канадська корпорація «Cameco» оголосили, що придбали «Westinghouse Electric Company» у «Brookfield Business Partners» в рамках угоди на $7,9 млрд, включаючи борг. «Brookfield Renewable Partners» та його інституційні партнери будуть володіти 51% акцій, а «Cameco» володітиме рештою 49%.

Схожі повідомлення

Новий Чорнобиль: Як корупція в НАЕК «Енергоатом» може призвести до ядерної катастрофи?

Про справи в українській атомній енергетиці написано за останній рік чимало. Численні корупційні скандали, багатомільйонні відкати на постачанні запчастин для українських АЕС, підтасовані тендери і, як наслідок, повна руйнація колись цілком самодостатньої і економічно успішної галузі. Втім, близьке звільнення з посад, схоже, тільки стимулює корумпований топ-менеджмент НАЕК «Енергоатом» збільшувати темпи і масштаби дерибану державних коштів.

Ще 22 грудня керівництво НАЕК «Енергоатом» випустило на своєму сайті переможну реляцію про завершення будівництва центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Т. в. о. президента «Енергоатома» Петро Котін заявив про 100% будівельної готовності об’єкту і анонсував, що у травні 2021 року до сховища заїде на зберігання перша партія ВЯП.

Реальний же стан готовності цього стратегічного і потенційно небезпечного об’єкта далекий від готовності. На бутафорське відкриття ЦСВЯП не приїхав жоден із запрошених високих гостей. Ні президент Зеленський, ні голова уряду, ні профільний міністр. Всі розуміли, що взявши участь у цій виставі, вони практично візьмуть на себе катастрофічні політичні наслідки цього феєричного провалу.

Те, що будівництво не могло бути завершено у вказані строки, свідчить той факт, що договір із завершення робіт по ЦСВЯП було підписано лише на початку грудня 2020-го. З невідомих причин на нього наклали гриф «таємно» і не винесли на торги у систему Prozorro. Підрядником виступило ТОВ «БК КБР», на рахунки якого тільки 10 грудня надійшов перший аванс у розмірі 50 млн грн. Документів, що засвідчують кваліфікаційну атестацію з ядерної та радіаційної безпеки, компанія не мала, натомість уже була фігурантом кримінального провадження щодо розкрадання коштів при проведенні закупівель.

За задумом головних архітекторів цієї афери – Германа Галущенка, Олега Боярінцева і підконтрольного їм Петра Котіна – ми з вами мали повірити у те, що ТОВ «БК КБР», отримавши перші кошти 10 грудня, уже 22 грудня завершила всі роботи на технологічно і інженерно складному об’єкті, створивши своєрідне біблійне чудо.

Очевидно, що жодні серйозні роботи виконати у такі короткі строки було неможливо. А гроші, виділені у вигляді авансу, пішли на частковий марафет до театралізованого дійства, а також частково були виведені у готівку і передані у вигляді відкату, який, за інформацією з поінформованих джерел у «Енергоатомі», становить рекордні 45% від суми контракту. Шляхом простих математичних підрахунків, думаю, не складно буде порахувати, про який корупційний прибуток може йти мова, якщо врахувати, що загальна сума цієї угоди становить 485 мільйонів гривень.

Але найстрашніше тут навіть не сам відкат, а те, що в результаті таких схем може бути побудовано. Адже йдеться про місце, де зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо. Більш зрозуміло буде уявити це на прикладі доріг, де відкат, який становить 10%, на якість побудованої дороги особливо не вплине, а от за умови, що підряднику доведеться повернути чиновникам пів суми, дорога навряд чи встоїть навіть кілька місяців. Думаю, з такими дорогами в Україні стикався кожен. Що ж тоді чекати від об’єкта особливої небезпеки, де виток радіації може загрожувати десяткам і сотням тисяч людей?

За нашою інформацією, суму відкату у 45% було узгоджено на Банковій, де з «покровителями» так званих управлінців з «Енергоатому» зустрічався Олег Боярінцев. Власне, тому фігуранти справи не боячись перевірок і не ховаючись витискали з будівництва ЦСВЯП всі соки по максимуму.

Уже згаданий тут віце-президент компанії Герман Галущенко особисто підписав запит на виділення коштів компанії «БК КБР» на два дні раніше, ніж з цією сумнівною компанією взагалі підписали угоду. А комерційну пропозицію, яку «БК КБР» надіслало до НАЕК того ж таки 7 грудня, проаналізували просто з космічною швидкістю, і в той же день видали висновки про прийнятність всіх умов і розрахунків. Що знову ж таки свідчить про надзвичайну зацікавленість керівництва компанії «Енергоатом» у пришвидшені процедури оплати. Що не дивно, якщо, звісно, йдеться про астрономічну суму відкату.

Цікаво, що Галущенку, який до цього був фактичним керівником НАЕК під прикриттям маріонетки Котіна і користувався необмеженою владою на підприємстві завдяки довірі з боку ОПУ, довелося самому ставити викривальний підпис на цьому документі. Джерела у «Енергоатомі» стверджують, що це була вимушений захід, адже не вдалося знайти тих, хто взяв би відповідальність за цю відверту аферу на себе.

Не допомогли і погрози вірного соратника Галущенка Олега Боярінцева, який завідує у НАЕК кадрами. Просто у всій компанії не знайшлося того, хто готовий був би сісти до в’язниці, прикриваючи собою відверту корупційну схему цього злочинного тандему.

Звертаючись до правоохоронних органів, зокрема, НАБУ, СБУ і ДБР, з проханням перевірити викладені факти, хочеться відразу запитати, чому настільки підозріла угода не викликала у них сумнівів від самого початку. Хочеться вірити, що йдеться про завантаженість цих органів розкриттям інших корупційних афер, і закликати негайно вилучити всі документи та провести їх всебічну і ретельну перевірку. Встановити, що гроші виведені з рахунків підрядника, а роботи не виконані навіть на чверть, буде зовсім не складно.

І зробити це потрібно негайно, адже з такими шаленими коштами фігуранти справи можуть просто покинути країну і спокійно доживати віку у розкошах десь у Монако чи Маямі. А ми з вами опинимося перед загрозою екологічної ядерної катастрофи, подібної за масштабами до Чорнобильської трагедії. Йдеться, зрештою, про об’єкт підвищеної небезпеки, і якщо відпрацьоване паливо привезуть на незавершене сховище – ризик витоку радіації буде надзвичайно високим. А значить, нам і нашим дітям та онукам доведеться розплатитися за чужу жадібність своїм життям чи здоров’ям.

Джерело

Схожі повідомлення