Енергоатом Archives

Олександр Дубовий отримав від «Енергоатом» 42 млн. на ТЕО виробництва в Україні компонентів ядерного палива «Westinghouse»

2023-04-212023-04-21

32 просмотров

ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» 4 квітня за результатами тендеру уклав угоду з АТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» стосовно проектування комплексу із виробництва тепловиділяючих збірок в Україні вартістю 41,85 млн грн.

Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 листопада мають розробити техніко-економічне обґрунтування щодо будівництва технологічного комплексу з виробництва тепловиділяючих збірок. Комплекс включатиме адмінбудівлю, основне виробництво, лабораторно-побутовий корпус, різні споруди та системи, електрокотельню, гараж, паливно-заправний пункт, дизель-генераторну станцію, автодороги, стоянку, постійну зону митного контролю тощо.

Місцезнаходження комплексу не визначено, проектувальник розгляне принаймні три варіанти. Також він має обґрунтувати продуктивність об’єкта, орієнтовно визначити величину капітальних вкладень, очікувані техніко-економічні показники, можливості кооперування з підприємствами певного району, обсяг додаткових дослідницьких робіт.

Замовник пише, що Україна залежить від закордонного ядерного палива. Усі діючі АЕС України працюють із реакторами типу ВВЕР, підлаштованими під російське паливо, яке до кінця 2000-х років було єдиним, що використовували на станціях. Для виключення залежності від одного постачальника «Енергоатом» ініціював, а американська компанія «Westinghouse» розробила і ліцензувала паливо власного виробництва для АЕС України. У 2011 році на замовлення ДК «Ядерне паливо» було розроблене ТЕО будівництва заводу з виробництва ядерного палива за технологією російського ВАТ «ТВЕЛ». Цей проект не був реалізований, але у процесі виконано великий обсяг проектно-пошукових робіт. Після повномасштабного вторгнення Росії Україна відмовилась від закупівлі паливних збірок країни-агресора, тому будівництво заводу за технологією ВАТ «ТВЕЛ» не доцільне. Для зменшення ризиків незабезпечення АЕС України свіжим паливом вирішили створити власне виробництво тепловиділяючих збірок в Україні за технологією «Westinghouse». «Енергоатом» має попередні домовленості з американською компанією і вже отримав звіт із попередньої оцінки можливості розміщення виробничої лінії складання ТВЗ в Україні.

За словами експертки з питань ядерної безпеки Ольги Кошарної, ще не існує угоди між «Енергоатомом» та «Westinghouse» про передачу технології виробництва ТВЗ для радянських реакторів:

«Наскільки я розумію, ще не існує згоди, тобто угоди між «Енергоатомом» та «Westinghouse», що американська компанія передає технологію виробництва ТВЗ (фабрикації ТВЗ) для радянських реакторів. Зазначу, що у Швеції є завод компанії «Westinghouse Electric Sweden AB», на якому у 2015 році збільшені потужності фабрикації ТВЗ для реакторів ВВЕР-1000 для задовольняння потреб 13 енергоблоків в Україні та можливістю збільшення виробництва на 4 енергоблоки ВВЕР-1000 в Євросоюзі.

Конструкція ТВЗ для реакторів ВВЕР-440 – інша. В Україні тільки два енергоблоки – РАЕС 1,2 цього типу. Обгрунтувати рентабельність заводу для виробництва ТВЗ для ВВЕР-440 в цьому випадку проблематично. Піар Г.Галущенка та П.Котіна, що Україна забезпечитиме ядерним паливом європейські реактори ВВЕР-440, яких в ЄС 15 штук – тільки піар. Жодного меморандуму між Енергоатом та операторами реакторів ВВЕР-440 в Словаччині, Чехії, Фінляндії, Болгарії – не існує.

Наразі Україні не потрібен цілий Комплекс з виробництва СЯП, оскільки це насправді не виробництво, а фабрикація. Щодо виробництва окремих комплектуючих, то вони вже виконуються в Україні і Енергоатом заплатив за це, у тому числі Вестінгаузу, значні кошти».

«Енергопроект» отримав підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Він скинув ціну на 1% відносно очікуваної вартості закупівлі у 42,33 млн грн.

Нині «Енергопроект» на чверть належить Фонду держмайна. Ще 71% акцій має ПрАТ «Міжнародна енергетична компанія», яка належить ПрАТ «Міжнародна інвестиційна група» Софії Погорельської та Світлани Дубової. Остання є дружиною екснардепа від «Батьківщини» Олександра Дубового. Софія Погорельська – це, імовірно, його заміжня дочка. Директором «Міжнародної енергетичної компанії» є його син Марко Дубовой.

Раніше «Міжнародна енергетична компанія» мала чверть акцій, а ще чверть належала «A.S.O. Group OÜ» (Естонія). Членами правління естонської фірми тоді були кияни Олег Віберг і Ганна Шишова, які володіють київського ТОВ «Мегарон» з Оленою Шишовою.

Ще раніше частки приватних акціонерів «Енергопроекту» належали російському ВАТ «Група Е4» і кіпрській «Antosen Ventures Ltd» зі складу російської групи «RU-COM» Михайла Абизова, який колись працював міністром у справах «відкритого уряду» РФ.

Американська компанія «Westinghouse Electric Company» в 2017 році збанкрутіла, а в 2018 році «Toshiba» продала її за $4,6 млрд компанії «Brookfield Business Partners», яка є дочірнім підприємством канадської інвестиційної корпорації «Brookfield». У 2022 році інша її «дочка» – «Brookfield Renewable Partners» – та канадська корпорація «Cameco» оголосили, що придбали «Westinghouse Electric Company» у «Brookfield Business Partners» в рамках угоди на $7,9 млрд, включаючи борг. «Brookfield Renewable Partners» та його інституційні партнери будуть володіти 51% акцій, а «Cameco» володітиме рештою 49%.

Схожі повідомлення

Європейські лідери прибули до Києва на саміт Україна - Південно-Східна Європа

Прем'єр Корецький провів перше засідання Кабміну та визначив пріоритети

Зеленський заявив про підготовку кадрових змін серед українських послів

Європарламент ухвалив резолюцію щодо України та демократії

НАЕК «Енергоатом» – пограбування продовжується

2021-03-232021-03-23

21 просмотров

Упродовж останнього місяця державне підприємство НАЕК «Енергоатом» почало активно розраховуватися з накопиченими боргами. Тільки за останній час постачальники запчастин і послуг отримали від компанії виплат на суму близько півмільярда гривень. На перший погляд здається, що це гарна новина, і компанія, що фактично знаходиться на межі повного банкрутства, потроху виходить з кризи. Але насправді така фінансова активність ніщо інше, як чергова корупційна конвульсія розграбованого власним менеджементом напівмертвого державного підприємства.

Аномальна активність збанкрутілої державної компанії у погашенні заборгованості перед постачальниками пояснюється в першу чергу злиттям інтересів двох ворогуючих угруповань, що дотепер конкурували за корупційні потоки в атомній енергетиці.

З одного боку маємо вже досить відомий широкому загалу дует Германа Галущенка і Олега Бояринцева, які в останній період взяли під контроль адміністративну вертикаль компанії «Енергоатом» і перетворили т.в.о президента компанії Котіна на слухняну маріонетку, а з іншого – так звану «бригаду» Фіми Важеєвського, яка спеціалізувалася донедавна на монопольному корупційному постачанні на українські АЕС запчастин і обладнання за завищеними в кілька разів цінами.

Як уже зазначалось, обидва угруповання активно конкурували за контроль над закупками підприємства, використовуючи при цьому всі доступні методи, не гребуючи підкупом, шантажем, та погрозами фізичного впливу. Обидва клани при цьому завжди мали своє високопоставлене лобі у найвищих владних і політичних структурах, зокрема в парламенті, в уряді і на Банковій.

Варто зауважити, що Фіма Важеєвський (якого іноді ще називають Фіма «Порш») за протекції одіозного нардепа Миколи Мартиненка і його ставленика Юрія Недашковського свого часу гордо носив звання короля тіньових схем в українській атомній енергетиці. Він мало не одноосібно вирішував, хто, коли і скільки отримає замовлень від НАЕК «Енергоатом», і в яку суму відкату це обійдеться, під тиском своїх теперішніх «партнерів» Галущенка і Бояринцева і їхніх покровителів Андрія Деркача і Сергія Шефіра. Але в останній рік Важеєвський змушений був зійти з корупційного трону і відійти на другий план. Але завдячуючи провалам, які допустив теперішній, не менш корумпований менеджмент «Енергоатому», знов отримав можливість доступитися до корита і повернувся у велику гру.

За інформацією, отриманою з поінформованого джерела в керівництві НАЕК «Енергоатом», компанії, які отримали проплати на загальну суму у півмільярда гривень, майже повністю є контрольованими людьми Важеєвського. І хоча ви не знайдете його прізвища серед їхніх директорів та засновників, документи при докладному вивченні свідчать, що майже всі компанії зі списку тих, що отримали кошти від НАЕК «Енергоатом» упродовж останнього місяця, так чи інакше мають приналежність чи тісний контакт до людей із близького оточення «Фіми Порша». Зокрема, до Віталія Мірошниченка на прізвисько «Патлатий» та Андрія Майстренка на прізвисько «Мастєр». Інша частина коштів дісталася фірмам, підконтрольним Олегу Боярінцеву. Їхнім завданням у цій оборудці є швидко і без зайвого шуму вивести і обнулити відкати за нібито поставлені товари і послуги. А від теперішніх керівників НАЕК вимагалося лише забезпечити безперешкодне проходження проплат, що і було зроблено руками керівників ВП «Атомкомплект» Володимира Комарова та Олега Яременка.

Сума відкату, за отриманою нами інформацією, склала 20%, а це ні багато ні мало – 100 000 000 гривень.

Варто зауважити, що ця сума могла би бути і більшою, але під Галущенком і Бояринцевим останнім часом досить відчутно захитались крісла. Відчуваючи швидку відставку з займаних посад, вони дещо вимушено погодилися на співпрацю з Важеєвським, аби встигнути отримати кошти.

Тобто, на наших з вами очах підприємство, яке і так ледве зводить кінці з кінцями і змушене брати позики на виплату зарплати атомникам, розграбовується вже просто мародерським способом за принципом взяти все, а після мене хоч потоп.

Найкраще порівняння «ділових» якостей теперішнього керівництва в цій критичній для НАЕК ситуації дали самі працівники компанії. Галущенка, Бояринцева і компанію за жадібність, з якою вони намагаються отримати відкати з кожної гривні, яка проходить через рахунки підприємства, уже майже відкрито в очі наші співрозмовники у адміністрації НАЕК називають не інакше, як гієнами, адже їхній кримінальний апетит давно перейшов межі здорового глузду і ставить під загрозу не просто економічне виживання підприємства, а навіть стабільну і безпечну експлуатацію українських АЕС.

Правоохоронцям варто було б поцікавитися документацією про проведення ремонтів на енергоблоках і перипетіями довкола подальшого введення їх в експлуатацію. Навіть поверхневе вивчення паперів, які опинились у розпорядженні наших колег журналістів-розслідувачів, показує неймовірний рівень цинізму, з яким «рішали» через тиск, шантаж і підкуп намагаються отримати необхідні підписи і пошвидше провести платежі за не до кінця виконані роботи. А йдеться, нагадаємо, про ризик аварії на АЕС і, ймовірно, новий Чорнобиль з мільйонами людських жертв.

Детальніше про те, яким чином відбуваються роботи і закупки на об’єктах підвищеної ядерної небезпеки, напевно можуть розповісти голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков, незговірливий директор ЮАЕС Володимир Лісніченко і директор з продовження експлуатації виконавчої дирекції з виробництва НАЕК «Енергоатом» Тарас Ткач, які через відмову покривати корупційні ігри з ядерними реакторами з подачі вже згаданого тут Бояринцева опинилися на межі звільнення з займаних посад.

Таким чином, головний кадровик НАЕК «Енергоатом», відчуваючи необмежений кредит довіри з боку високопоставлених посадовців в ОПУ, вирішив позбутися всіх неугодних не тільки в структурах, підпорядкованих компанії, але й в органах, які дотепер були незалежними і взагалі мали б здійснювати нагляд і контроль над атомною енергетикою країни. Зокрема, таких, як ДІЯР. Ба більше, за свідченнями джерел, наближених до теперішнього керівництва «Енергоатому», Олег Бояринцев підготував цілий пакет кадрових пропозицій по призначенням у такі структури як Офіс Генерального прокурора (раніше Генеральна прокуратура) і ДБР, а також поклав око на ключові посади у Державному агентстві з управління зоною відчуження та у ДП «СхідГЗК» – єдиного в Україні підприємства, що забезпечує видобуток природного урану і виробництво його оксидного концентрату.

Контроль над усіма цими структурами відкриє перед угрупованням Галущенка, Бояринцева та Важиєвського просто казкові можливості для збагачення і остаточно закріпить їх монопольне панування над усіма процесами в ядерній енергетиці України.

Крім того, у створенні цієї гігантської корупційної імперії, схоже, зацікавлені спецслужби країни-агресора, адже ділки з оточення «Фіми» (Важеєвського) мають тісні зв’язки у РФ і, власне, звідти через мережу підставних українських і європейських компаній завозять запчастини і обладнання російського виробництва.

Про якість такої продукції годі говорити, але за документами російський металобрухт імпортується з Європи і, відповідно, коштує в рази дорожче. Отже, одна схема породжує іншу, і так до повного знищення енергетичної незалежності України, чого і домагаються «путінські» агенти впливу.

Все це відбувається за повного невтручання правоохоронних органів. Спільними зусиллями обох угруповань будь-які спроби силових органів хоча б поцікавитися ситуацією у НАЕК «Енергоатом» відразу нівелюють. Головну роль тут відіграє екс-оперативник спеціальних служб Дмитро Бузницький, який, як і Олег Бояринцев, в минулому має багатий і цікавий кримінальний бекграунд (побори підприємців, організація рекетирських і рейдерських схем), і добре знайомий зі структурою правоохоронних органів України і має доступ у кабінети найвищих посадовців.

У такій ситуації – за хронічної безпорадності «компетентних» органів і повному порозумінні між корупційними кланами, та ще й за сприяння російської агентури – у НАЕК «Енергоатом» залишається надзвичайно мало шансів на виживання. Про що яскраво свідчать економічні симптоми. Підприємство, яке ще недавно давало стабільний прибуток, всього за рік з хвостиком перетворилося на корупційну клоаку, назбирало мільярди боргів, втратило левову частку ринку електроенергії, бере кредити на виплату зарплат і котиться у прірву.

Хочеться вірити, що перспектива повного колапсу атомної енергетики змусить оточення президента Зеленського вчасно схаменутися і дати команду припинити ці корупційні безчинства.

Адже коли правда відкриється суспільству, буде важко довести, що купка дрібних посадовців змогла налагодити схему розкрадання мільярдів гривень зі стратегічної для країни галузі без благословення і підтримки найвищих посадових осіб держави, в тому числі і з вулиці Банкової.

Як стверджують окремі медіаканали, кар’єрному стрибку Галущенка і Бояринцева сприяв не хто-небудь, а перший помічник президента Зеленського Сергій Шефір.

Справа Порошенкових Свинарчуків порівняно з цим епічним пограбуванням української енергетики буде виглядати кишеньковою крадіжкою у тролейбусі, а політичні наслідки для «Зе» і його команди будуть куди фатальнішими, ніж для попередників. Зеленський обіцяв, що стане вироком для корупціонерів, а натомість, хоч, мабуть, і не бажаючи цього, став політичним прикриттям для багатомільярдних розкрадань. Хочеться вірити, що глава держави здатний навести лад у своїй власній адміністрації, а правоохоронні органи, незважаючи на високі чини і посади, зможуть нарешті на основі озвучених фактів розпочати неупереджене розслідування щодо корупційних кланів, що немов спрут оплутали своїми злочинними схемами українську атомну енергетику. Звертаємося до СБУ, НАБУ, ОГП і ДБР з наполегливим проханням дати публічну реакцію на цей матеріал і розпочати відповідну перевірку фактів, адже ціною зловживань можуть стати десятки тисяч життів.

Джерело

Схожі повідомлення

Зеленський закликав союзників збільшити виробництво Patriot та підтримати передачу Україні ліцензій

ЗМІ дізналися, по яких цілях США завдали нових ударів в Ірані

Зеленський назвав Корецького найпідготовленішою людиною на посаду прем'єр-міністра

Нардеп звинуватив Федорова у покриванні корупційних кланів на ринку оборонних закупівель

Новий Чорнобиль: Як корупція в НАЕК «Енергоатом» може призвести до ядерної катастрофи?

2021-02-192021-02-19

25 просмотров

Про справи в українській атомній енергетиці написано за останній рік чимало. Численні корупційні скандали, багатомільйонні відкати на постачанні запчастин для українських АЕС, підтасовані тендери і, як наслідок, повна руйнація колись цілком самодостатньої і економічно успішної галузі. Втім, близьке звільнення з посад, схоже, тільки стимулює корумпований топ-менеджмент НАЕК «Енергоатом» збільшувати темпи і масштаби дерибану державних коштів.

Ще 22 грудня керівництво НАЕК «Енергоатом» випустило на своєму сайті переможну реляцію про завершення будівництва центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Т. в. о. президента «Енергоатома» Петро Котін заявив про 100% будівельної готовності об’єкту і анонсував, що у травні 2021 року до сховища заїде на зберігання перша партія ВЯП.

Реальний же стан готовності цього стратегічного і потенційно небезпечного об’єкта далекий від готовності. На бутафорське відкриття ЦСВЯП не приїхав жоден із запрошених високих гостей. Ні президент Зеленський, ні голова уряду, ні профільний міністр. Всі розуміли, що взявши участь у цій виставі, вони практично візьмуть на себе катастрофічні політичні наслідки цього феєричного провалу.

Те, що будівництво не могло бути завершено у вказані строки, свідчить той факт, що договір із завершення робіт по ЦСВЯП було підписано лише на початку грудня 2020-го. З невідомих причин на нього наклали гриф «таємно» і не винесли на торги у систему Prozorro. Підрядником виступило ТОВ «БК КБР», на рахунки якого тільки 10 грудня надійшов перший аванс у розмірі 50 млн грн. Документів, що засвідчують кваліфікаційну атестацію з ядерної та радіаційної безпеки, компанія не мала, натомість уже була фігурантом кримінального провадження щодо розкрадання коштів при проведенні закупівель.

За задумом головних архітекторів цієї афери – Германа Галущенка, Олега Боярінцева і підконтрольного їм Петра Котіна – ми з вами мали повірити у те, що ТОВ «БК КБР», отримавши перші кошти 10 грудня, уже 22 грудня завершила всі роботи на технологічно і інженерно складному об’єкті, створивши своєрідне біблійне чудо.

Очевидно, що жодні серйозні роботи виконати у такі короткі строки було неможливо. А гроші, виділені у вигляді авансу, пішли на частковий марафет до театралізованого дійства, а також частково були виведені у готівку і передані у вигляді відкату, який, за інформацією з поінформованих джерел у «Енергоатомі», становить рекордні 45% від суми контракту. Шляхом простих математичних підрахунків, думаю, не складно буде порахувати, про який корупційний прибуток може йти мова, якщо врахувати, що загальна сума цієї угоди становить 485 мільйонів гривень.

Але найстрашніше тут навіть не сам відкат, а те, що в результаті таких схем може бути побудовано. Адже йдеться про місце, де зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо. Більш зрозуміло буде уявити це на прикладі доріг, де відкат, який становить 10%, на якість побудованої дороги особливо не вплине, а от за умови, що підряднику доведеться повернути чиновникам пів суми, дорога навряд чи встоїть навіть кілька місяців. Думаю, з такими дорогами в Україні стикався кожен. Що ж тоді чекати від об’єкта особливої небезпеки, де виток радіації може загрожувати десяткам і сотням тисяч людей?

За нашою інформацією, суму відкату у 45% було узгоджено на Банковій, де з «покровителями» так званих управлінців з «Енергоатому» зустрічався Олег Боярінцев. Власне, тому фігуранти справи не боячись перевірок і не ховаючись витискали з будівництва ЦСВЯП всі соки по максимуму.

Уже згаданий тут віце-президент компанії Герман Галущенко особисто підписав запит на виділення коштів компанії «БК КБР» на два дні раніше, ніж з цією сумнівною компанією взагалі підписали угоду. А комерційну пропозицію, яку «БК КБР» надіслало до НАЕК того ж таки 7 грудня, проаналізували просто з космічною швидкістю, і в той же день видали висновки про прийнятність всіх умов і розрахунків. Що знову ж таки свідчить про надзвичайну зацікавленість керівництва компанії «Енергоатом» у пришвидшені процедури оплати. Що не дивно, якщо, звісно, йдеться про астрономічну суму відкату.

Цікаво, що Галущенку, який до цього був фактичним керівником НАЕК під прикриттям маріонетки Котіна і користувався необмеженою владою на підприємстві завдяки довірі з боку ОПУ, довелося самому ставити викривальний підпис на цьому документі. Джерела у «Енергоатомі» стверджують, що це була вимушений захід, адже не вдалося знайти тих, хто взяв би відповідальність за цю відверту аферу на себе.

Не допомогли і погрози вірного соратника Галущенка Олега Боярінцева, який завідує у НАЕК кадрами. Просто у всій компанії не знайшлося того, хто готовий був би сісти до в’язниці, прикриваючи собою відверту корупційну схему цього злочинного тандему.

Звертаючись до правоохоронних органів, зокрема, НАБУ, СБУ і ДБР, з проханням перевірити викладені факти, хочеться відразу запитати, чому настільки підозріла угода не викликала у них сумнівів від самого початку. Хочеться вірити, що йдеться про завантаженість цих органів розкриттям інших корупційних афер, і закликати негайно вилучити всі документи та провести їх всебічну і ретельну перевірку. Встановити, що гроші виведені з рахунків підрядника, а роботи не виконані навіть на чверть, буде зовсім не складно.

І зробити це потрібно негайно, адже з такими шаленими коштами фігуранти справи можуть просто покинути країну і спокійно доживати віку у розкошах десь у Монако чи Маямі. А ми з вами опинимося перед загрозою екологічної ядерної катастрофи, подібної за масштабами до Чорнобильської трагедії. Йдеться, зрештою, про об’єкт підвищеної небезпеки, і якщо відпрацьоване паливо привезуть на незавершене сховище – ризик витоку радіації буде надзвичайно високим. А значить, нам і нашим дітям та онукам доведеться розплатитися за чужу жадібність своїм життям чи здоров’ям.

Джерело

Схожі повідомлення

Трамп заявив, що очікує візит Сі Цзіньпіна до США близько 24 вересня

Навроцький після зустрічі із Зеленським закликав до діалогу

Київ зазнав шостої балістичної атаки рф за липень - Зеленський відреагував

Зміна уряду: чи зашкодить Україні заміна міністра оборони

Знищення НАЕК “Енергоатом” – звичайне пограбування чи державна зрада?

2021-02-05

34 просмотров

Україна відновила імпорт електроенергії з Російської Федерації. Про це повідомляє “Економічна правда” з посиланням на дані Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. Як так сталося, що Україна, володіючи потужною енергетичною галуззю, змушена була знову сісти на голку російських енергоносіїв, наплювавши на пролиту на Донбасі кров і мільйони понівечених життів?

За результатами місячного аукціону, доступ до перетину “Росія-Україна” з 1 по 28 лютого потужністю 50 МВт викупило ТОВ “НЕК”, ще по 100 МВт на весь місяць і додатково на другу його половину придбало ТОВ “Стімекс”. У результаті трейдери викупили 11,5% доступної пропускної здатності на місяць.

Цілком зрозуміло, що вказані цифри – це тільки початок, а справді масштабні закупки попереду. По суті, ми стали свідками пробного вкидання м’яча і реакція суспільства визначить наскільки нахабним і швидким буде поглинання українського енергоринку.

І врятуватись від цього сценарію в українського уряду майже немає шансів, адже власна енергетика стараннями окремих корумпованих чиновників і кримінальних угруповань давно і надійно поставлена на коліна. Зокрема, йдеться про енергетику атомну, яку вже близько двох років лихоманить від численних корупційних скандалів при байдужому спогляданні цієї вакханалії керівництва країни та правоохоронних органів.

Українські медіа просто таки рясніли різноманітними розслідуваннями на тему корупційних схем у НАЕК “Енергоатом”.

Минув уже рік роботи так званої антикризової команди т.в.о президента компанії Котіна, та жодного взятого на себе зобов’язання не було виконано. Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива так і не добудували – ціна “відстрочки” для держави склала більше 5 мільярдів і провал був настільки очевидним, що на інсценоване НАЕК відкриття недобудованого об’єкту не приїхав жоден із запрошених високопоставлених гостей. Приймати об’єкт публічно відмовився і Президент Зеленський, хоча його всіма способами переконували взяти участь у цій дешевій виставі.

У питанні корпоратизації робота провалена повністю, фінансові втрати від невмілої кадрової політики – катастрофічні, адже висококваліфіковані працівники атомних станцій почали масово мігрувати на російські АЕС і тепер обслуговують енергетичну галузь країни-агресора. А Україна, де енергетику горе-менеджери НАЕК поклали на лопатки, змушена закуповувати електроенергію у ворога.

Додайте сюди мільярдні відкати за постачання запчастин на українські АЕС, закупки неякісного обладнання через фірми-“прокладки” і отримаємо ситуацію на межі точки неповернення. Зупинка половини енергоблоків, зумовлена вищеописаними корупційними зловживаннями з боку керівництва НАЕК, і, як наслідок, критичне зниження виробленої атомними станціями електроенергії на ринку не залишили вибору українському уряду.

Альтернативою закупкам російської електроенергії тепер уже є енергетичний колапс і відключення електроенергії для населення.

А цього в умовах тотального падіння рейтингу правлячої партії у Офісі Президента дуже не хочуть. Це повністю зруйнує міф про нові обличчя і ефективних менеджерів, який і так ледве вдається підтримувати. Але така вже вона жорстока реальність. Можна якийсь час успішно імітувати боротьбу з корупцією, але така театральна бутафорія в перспективі призводить лише до ще глибшої кризи.

Поміж тим, складається враження, що у високих владних кабінетах на Банковій, хоч і з запізненням, та почали нарешті розуміти провальність своєї політики щодо української атомної енергетики. Принаймні, на це вказують деякі опосередковано пов’язані з цим факти. Зокрема з поінформованих джерел у НАЕК “Енергоатом” стало відомо про нервові спроби теперішнього керівництва держкомпанії замести сліди згаданих зловживань. А це може свідчити тільки про наближення кадрових чисток. Тобто ті, хто ще недавно користувався необмеженою довірою Банкової, відчувають, що на посадах їм залишилося бути недовго.

Зокрема наші джерела в НАЕК стверджують, що в керівництві компанії активно шукають порозуміння з постачальниками і підрядниками за товари і послуги яких досі не сплачено. Борги намагаються закрити з мінімальними “відкатами” і якщо раніше йшлося про гешефт на рівні 30-40% від суми, то тепер оплату готові провести зі значним дисконтом, який ледве сягає 10%.

Експерти називають усього кілька прізвищ, які реально можуть “решить вопрос”. Це керівник ВП “Атомкоплект” НАЕК “Енергоатом” Володимир Комаров, його заступник Олег Яременко і виконавчий директор з питань персоналу НАЕК “Енергоатом” Олег Боярінцев. При цьому, саме останній активно заходився проводити роботу з постачальниками, пропонуючи швидко вирішити всі проблеми з оплатами за зниженою ціною. Така поведінка нагадує спробу плавця вхопити побільше повітря перед тим, як піти на дно.

Аналогія більш ніж актуальна, якщо врахувати, що незабаром НАЕК отримає 5 мільярдів кредитних коштів, а впевненості у завтрашньому дні у “решал” з Енергоатома немає. Тобто, отримані гроші треба встигнути розподілити до того, як тебе попросять з посади. І краще отримати хоч щось, ніж залишитися взагалі ні з чим.

При цьому, за словами нашого джерела, вищеназвані ділки поспішають настільки, що маніпуляції з платіжними документами видно уже неозброєним оком. Якби, скажімо, НАБУ вирішило поцікавитись описаними фактами, все вдалося б викрити без особливих зусиль. Тільки от яскраво вираженого бажання зайнятися корупцією в НАЕК у антикорупційного бюро стабільно немає. Натомість, НАБУ за нашою інформацією “кошмарить” особливо непоступливих постачальників Енергоатому (окремий матеріал про це саме перевіряємо і готуємо до публікації).

Втім, наскільки антикорупційні органи злилися в одне ціле з корупціонерами це окреме питання. Головне зрозуміти – що чекає українську енергетику і наскільки ситуація стала незворотною?

Враховуючи, що за всіма цими подіями чітко проглядається інтерес Кремля, доречно розслідувати не стільки економічні зловживання, скільки факти прямої державної зради.

Що було б логічно, особливо з огляду на введення санкцій проти народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб. У цьому випадку йшлося про схеми з поставками вугілля з окупованих територій Донбасу, гроші від яких були спрямовані на фінансування терористичної діяльності. У випадку з корупціонерами НАЕК “Енергоатом” ситуація ще гірша, адже їхня злочинна діяльність призвела до втрати енергетичної незалежності країни і може коштувати Україні повної капітуляції перед країною-агресором, її терористами і п’ятою колоною всередині країни. Тим більше, що імена людей, які відстоюють інтереси Москви, цілком відомі і те, що вони утримують контроль над НАЕК “Енергоатом” теж не секрет. Детальніше про роль російського агента Андрія Деркача в українській енергетиці можна прочитати у матеріалі Економічної правди.

Добре було б побачити реакцію керівника Служби безпеки України Івана Баканова, на оприлюднені нами факти. Віримо, що СБУ відстежує всі згадки про свого шефа у пресі, а сам Баканов не захоче виглядати слабаком і це призведе до початку серйозного і неупередженого розслідування. Якщо ж цього не станеться, ймовірно, метастази корупційної пухлини в НАЕК вразили всі без виключення органи влади, а українську енергетику вже ніщо не врятує.

Джерело

Схожі повідомлення

Україна та Німеччина підписали угоду про спільне виробництво дронів BARS

Європарламент ухвалив резолюцію щодо України та демократії

Зеленський звільнив Хмару з посади в.о. голови СБУ та начальника центру "А"

Сьогодні спливає термін, до якого президент Угорщини має підписати закон про припинення власних повноважень

Російські агенти остаточно поховають «Енергоатом»

2021-01-152021-01-15

21 просмотров

Колись успішна державна компанія, що донедавна приносила бюджету мільярди гривень чистого прибутку, опинилася на межі повного знищення. Дата засідання, на якому розглянуть рішення про корпоратизацію НАЕК і перепідпорядкування компанії Кабміну, фактично стане датою її офіційного похорону. Відтепер уже всім зрозуміло, що алогічні і провальні рішення чинного менеджменту підприємства, які викликали нерозуміння і обурення експертів і громадськості, були спрямовані саме на подальший «дерибан» компанії.

Ініціатива у питанні якнайшвидшої корпоратизації НАЕК «Енергоатом» належить у першу чергу призначенцю з Банкової, віце-президенту компанії Герману Галущенку. «Сірий кардинал» повністю підім’яв під себе все керівництво НАЕК і, користуючись підтримкою з ОПУ, перетворив на слухняну маріонетку т.в.о президента «Енергоатом» Петра Котіна.

Кругообіг корупційних схем у владі

Всього за 9 місяців частка НАЕК на ринку електроенергії України знизилась майже вдвічі з 56% до 30%, що поставило компанію на межу фінансового банкрутства.

Низка ж корупційних скандалів щодо закупки запчастин для українських АЕС, у свою чергу, призвела до технічної зупинки більшої частини енергоблоків. Додамо сюди повний провал всіх строків будівництва Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива, низку «управлінських перемог» керівництва «Енергоатому» і – вуаля… Ситуація стає настільки критичною, що її не витримує персонал. Вперше за 20 років працівники станцій отримали грудневі зарплату і премію розміром 30%, хоча до цього розмір останньої становив від 75 до 110%. Завдяки «вдалій» кадровій політиці Олега Боярінцева, висококваліфіковані стаційники залишають робочі місця і цілими бригадами переїжджають на російські станції зі стабільнішими умовами праці.

Крім того, на межі відкритого бунту і мітингів перебувають і доведені до відчаю постачальники. Не отримуючи виплат за поставлене на АЕС обладнання і запчастини, під тиском з боку керівництва НАЕК вони змушені погоджуватися на ультимативні пропозиції про викуп заборгованості з 50-70% дисконтом.

Доведене до повного виробничого колапсу підприємство саме собою є залізобетонним аргументом і для уряду, і для суспільства щодо необхідності негайної корпоратизації НАЕК. Тож у підсумку маємо класичну рейдерську схему – штучно введене у кризу підприємство «корпоратизують» під гаслом необхідності його порятунку. Незабаром, найбільш привабливі активи НАЕК опиняться під контролем людей, які і заварили цю кашу, а горе-менеджери «Енергоатому», головні виконавці брудної роботи зі знищення компанії, за кілька років спливуть на керівних позиціях у структурах, що поділять між собою активи НАЕК.

Цих героїв треба знати в обличчя

Гучні аплодисменти людям, які за рекордно короткий строк змогли повністю знищити цілу галузь ядерної енергетики і не понести за це жодної відповідальності. Незважаючи на всі застереження експертів і численні журналіські розслідування, ані Герман Галущенко, ні його молодший партнер Олег Боярінцев жодного разу навіть не потрапили у поле зору правоохоронців, а у владних кабінетах їх досі вважають вправними антикризовими менеджерами.

Не збурили українські спецслужби і очевидні факти, що пов’язують згаданих осіб з країною-агресором, хоча про їх співпрацю з російськими агентами впливу теж неодноразово згадували ЗМІ. Однак, ані Головне управління розвідки, ні Служба зовнішньої розвідки, ні спеціалізовані антикорупційні структури жодної перевірки за цими фактами так і не провели. Зокрема і щодо контактів згаданих осіб зі скандальною постаттю Андрія Деркача, якого США офіційно називають агентом російських спецслужб.

«Деркач, народний депутат України, вже понад десять років є активним російським агентом, який підтримує тісні зв’язки з російськими спецслужбами», – йдеться у заяві Держдепартаменту США.

Мабуть, лише в українських політичних реаліях люди Деркача, себто пани Галущенко і Боярінцев, просто під носом українських розвідувальних служб можуть контролювати стратегічну галузь атомної енергетики.

Цікаво, як чинна українська влада збирається пояснювати США факти кадрової лояльності до людей із оточення російського агента, особливо, враховуючи введені Штатами санкції щодо самого Деркача і його найближчого кола.

11 січня, управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти людей, які є, як зазначають у відомстві, частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу. https://www.radiosvoboda.org/a/31043466.html

І, очевидно, цей санкційний список буде розширюватися. Адже американські спецслужби, на відміну від українських, не звикли заплющувати очі на очевидні факти іноземного втручання у сферу своїх геостратегічних інтересів.

Єдине питання, коли під санкції потраплять теперішні господарі «Енергоатому» і чи встигнуть вони до цього моменту завершити свою «місію» з корпоратизації НАЕК.

Хочеться також подивитись на дії ОПУ у зв’язку з вищеописаними подіями. Керівник Офісу Президента Єрмак публічно запевнив заокеанських партнерів у повній підтримці санкцій і у тому, що зазначені у санкційних списках особи будуть притягнуті до відповідальності.

Пряма мова Єрмака: “Для ясності – незалежно від приналежності до партії, ця влада зробить все, що в її силах, щоб притягнути відповідальних за втручання в вибори в США”.

У цьому контексті треба розуміти, що така заява в англомовному Twitter з боку керівника ОПУ могла з’явитися виключно після жорсткої і безкомпромісної розмови теперішнього керівництва країни з посланцями американського держдепартаменту.

Можна собі уявити, яким чином виглядатиме адміністрація Зеленського, коли з’ясується, що за їхнього потурання російські агенти господарюють в атомній енергетиці країни.

У зв’язку з вищеописаними подіями, варто звернутися до посла США в Україні з проханням донести до чинного і наступного Президентів Сполучених Штатів реальний стан речей про безпрецедентний вплив російських агентів на керівництво української держави і, зокрема, про реальний стан речей довкола НАЕК, де правлять бал люди Деркача. Це створює небезпеку для подальшої співпраці українських атомників і таких компаній, як Westinghouse і Holtec International, адже до рук Москви можуть потрапити їх технологічні напрацювання. Втрата ж підтримки з боку США поставить Україну і чинного голову держави в слабку позицію і в електоральному, і в дипломатичному розумінні. Чи вартує цього довірливе ставлення Зеленського до свого корумпованого оточення і їх призначенців?

Сподіваємось, що голова держави, а після правоохоронні та розвідувальні служби, таки звернуть увагу на факти навмисного знищення НАЕК «Енергоатом» оточенням Деркача, якщо, звісно, його обіцянки щодо боротьби з корупцією не були першоквітневим жартом.

А підстав для порушення кримінальних проваджень навколо НАЕК «Енергоатом» і його теперішнього керівництва більш ніж достатньо.

Зокрема, на лице порушення правил атомної і радіаційної безпеки з боку посадовців НАЕК, а це стаття 274 ККУ. Крім того, перевірка викладених фактів неодмінно призведе до встановлення факту державної зради – стаття 111 ККУ. І на це варто було б звернути увагу Івану Баканову, як керівнику Служби безпеки України, та голові служби зовнішньої розвідки Валерію Кондратюку.

Крім того, мала би бути реакція державної інспекції з ядерного регулювання України, адже в результаті корупційних схем у поставках запчастин на українські АЕС під питанням опинилась безпека мільйонів людей. Сподіваємося, Григорій Плачков зможе належним чином провести означену перевірку, незважаючи на чутки про те, що група Галущенка і Боярінцева повністю підім’яла його під свій каблук.

Бананова республіка, failed state чи правова держава?

Чекаючи реакції названих осіб, зауважимо, що часу на тривалу розкачку вже не лишилося і доля атомної енергетики вирішиться найближчими днями. У разі відсутності реакції від Зеленського, правоохоронців і спецслужб, доведеться визнати, що Україна остаточно перетворилася на бананову республіку, яка, через корумпованість і безпорадність своїх інституцій, не може захистити свої стратегічні галузі від зовнішнього впливу. На міжнародній арені з боку РФ давно лунає гасло, що Україна – failed state, держава, що не відбулася. Нажаль, історія довкола навмисного знищення НАЕК з подальшою його корпоратизацією може стати яскравим тому доказом.

Джерело

Схожі повідомлення

Сестру Ліндсі Грема призначили тимчасовою сенаторкою після його смерті

Європейські лідери прибули до Києва на саміт Україна - Південно-Східна Європа

США призначили Аудкірк тимчасово повіреною в Україні

Зеленський і генсек НАТО в Анкарі обговорили посилення ППО та створення Антибалістичної коаліції

НАЕК «Енергоатом»: Корупція в деталях і персонах (Частина 7)

2020-11-262020-11-26

26 просмотров

НАЕК «Енергоатом» в обіймах корупційного спрута продовжує опускатися на дно, а там, колись успішну державну компанію, чекає банкрутство і розпродаж найбільш привабливих активів. Діяльність організованої злочинної групи, яку ми розслідуємо вже понад пів року, за цей час лише набирала обертів і наслідки видно вже неозброєним оком. Втім, за потурання вищих державних мужів, фігуранти нашого розслідування не те, що зазнали переслідування з боку закону, а лише дедалі більше укріплюються на своїх позиціях, отримуючи нові високі посади і необмежені можливості.

Те, що компанія НАЕК «Енергоатом» знаходиться на межі повного колапсу, підтверджується неспростовними фактами і цифрами.

Зірваний графік ремонтних робіт на АЕС, який коштував компанії 4 млрд кВтч і 2 мільярдів гривень прибутку.

Скандал довкола закупки контрафактних запчастин до резервних дизель генераторів, критичні заборгованості перед компанією за спожиту електроенергію і одночасно аномально низькі ціни на неї для компаній олігархів Ахметова та Коломойського.

І, нарешті, відкритий конфлікт «Енергоатома» з Міненерго довкола конкурсу на відбір незалежних членів наглядової ради.

Все це тільки публічна вершина айсберга проблем, які тяжіють над українською атомною енергетикою. Під килимом розгортається куди цікавіший сценарій, наслідком реалізації якого може стати рекордний за масштабами розпил бюджетних коштів.

Йдеться про багатостраждальне будівництво Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива, яке мало допомогти Україні укріпити енергетичну незалежність від РФ і заощадити для бюджету 400 мільйонів доларів щорічних витрат на тимчасове зберігання відходів. Втім, будівництво ЦСВЯП, схоже, остаточно зупинено.

Всупереч заявам і обіцянкам виконуючого обов’язки президента компанії Петра Котіна, добудувати ЦСВЯП до кінця поточного року не вдасться, адже контракт на його будівництво з підрядними організаціями досі навіть не підписаний. При цьому т.в.о президента компанії «Енергоатом», схоже, остаточно втратив зв’язок з реальністю і залишки здорового глузду, адже продовжує розігрувати дурня і транслює для ЗМІ повну впевненість, що будівництво сховища йде за планом.

Зокрема, Петро Котін заявив виданню «Українська енергетика»:

«За нашим графіком, який затверджено і відкориговано, ми очікуємо завершити усі роботи в цьому році. Вони близькі до завершення».

Очевидно, що керівник компанії, нехай навіть з яскраво вираженими ознаками деменції, не міг не знати про те, що всі строки з будівництва сховища зірвано, і завершити його взимку впродовж лише грудня точно не вдасться.

Це, між іншим, розуміють і в уряді, і у самому НАЕК, адже, незважаючи на заяви Котіна, вже планують на 2021 рік віднайти додатково близько 500 мільйонів доларів саме на оплату зберігання відпрацьованого ядерного палива у Російській Федерації.

Утім Котін вперто продовжує наполягати на своєму, очевидно покриваючи провал і тих, хто за цим стоїть.

У попередніх частинах ми розповідали про спроби чинного керівництва компанії НАЕК «Енергоатом» проштовхнути на роль виконавця робіт з будівництва ЦСВЯП компанії, пов’язані зі скандально відомим Максимом Микитасем. І, треба відзначити, що незважаючи на розголос і суспільний резонанс, своїх намірів вони не полишили.

Нагадаємо, нещодавно оголошений тендер вартістю у 655 мільйонів, переможцем у якому мала стати компанія, афільована з будівельною корпорацією Микитася «Укрбуд», скасував Антимонопольний комітет України. Друга спроба «завести» цього скандального забудовника на спорудження ЦСВЯП уже за скороченою процедурою теж зазнала невдачі і теж була зупинена АМКУ, як така, що не відповідає чинному законодавству України.

І знову новий тендер, і знову за скороченою процедурою, і знову у оборудці на 130 мільйонів фігурує вже згадуваний нами «Укрбуд» Максима Микитася.

І, хоча угода під питанням, оскільки її знову ж таки розглядає Антимонопольний комітет, варто чекати нових і нових спроб.

Це безпрецедентний випадок, коли всупереч рішенням АМКУ, всупереч закону, всупереч здоровому глузду, відкрито і цинічно пропихається саме «потрібний» підрядник. За інформацією з наших джерел, сума відкату, яку отримають посадовці «Енергоатому» від людей Микитася, теж безпрецедентна. Гроші, виділені на добудову ЦСВЯП, просто поділять 50% на 50%. Тобто, розмір хабара становив би щонайменше 70 мільйонів. І подібної пропозиції чиновникам НАЕК не зробить жодна інша фірма чи компанія, якщо, звісно, зберігає хоч краплю своєї репутації.

Сховище – проект загальнонаціонального масштабу, за його провал доведеться відповідати, крім того, сума значна, тож уникнути детальних перевірок не вдасться. Але для Микитася і його компаній це звична справа. Сам він уже за ґратами і це стане просто ще одним епізодом у його справі. Тож, у випадку з «Укрбуд» йдеться про банальний розпил коштів, адже реально будувати об’єкт вони навіть не збираються.

Відтак, союз між чинним менеджментом компанії НАЕК «Енергоатом» і людьми з оточення одіозного забудовника взаємовигідний та непорушний, і, схоже, запустити багатомільйонну корупційну схему спільними зусиллями, нехай з п’ятої чи сьомої спроби, їм таки вдасться. Крім того, покривають цей грандіозний дерибан на найвищому рівні. Половина відкату, а це немало-небагато 35 мільйонів, вже обіцяна впливовій людині в Офісі президента. І про це причетні до схеми говорять відкрито, вихваляючись потужним покровителем, який має безпосередній контакт з першою особою держави.

Але повернемось до «Енергоатому», і тут потрібно окремо зупинитися на постатях людей, яким, схоже, остаточно вдалося встановити повний контроль над найбільшою державною компанією і практично безкарно її грабувати на очах у всіх правоохоронних і антикорупційних структур.

Обидва фігуранта справи – і Олег Боярінцев, і Герман Галущенко – давно вже контролюють прийняття рішень в компанії «Енергоатом», але до останнього часу робили це з тіні, прикриваючись маріонеткою Петром Котіним. Тепер же, завдяки згаданим покровителям на Банковій, час маскування минув і кримінальний дует готується офіційно перебрати на себе всю повноту влади в НАЕК.

Олег Боярінцев уже отримав під своє управління дирекцію з кадрів компанії і активно зачищає колектив від людей, які можуть потенційно бути не зручними для нового керівництва.

Це, за інсайдерською інформацією, близько 30% персоналу, здебільшого висококваліфіковані атомники, втрату яких навряд чи вдасться компенсувати, адже ці фахівці просто поїдуть з країни працювати у Росію, Білорусь чи Вірменію. І це стане ще одним великим кроком до знищення компанії «Енергоатом».

Герман Галущенко тим часом готується обійняти найвищий пост у НАЕК «Енергоатом». Сірий кардинал чорних корупційних схем нарешті легально зможе одягнути корону президента цієї державної компанії.

Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла необхідні іспити у Галущенка. Відтак, його інавгурація в ролі президента компанії «Енергоатом» справа найближчого часу. Котін, виконавши свою роль штатного клоуна, на якого повісять усі борги і невдачі останнього року, в тому числі провал у питанні будівництва ЦСВЯП, отримає посаду першого віце-президента з технічних питань.

Очевидно, що призначення Галущенка захочуть подати суспільству під соусом необхідності порятунку збанкрутілої компанії. Такий собі антикризовий менеджер, який невідкладно запропонує детальний план виходу кризи і негайно почне його втілення.

Найцинічніше, що вся ця шахова партія розігрується під носом у президента Зеленського і освячена його іменем. Адже саме Германа Галущенка представили гаранту, як людину, яка зможе навести лад в українській енергетиці. Саме Галущенко особисто у присутності Єрмака і Шефіра обіцяв Зеленському добудувати Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива до кінця 2020 року, чого б це йому не коштувало. Тож тепер залишається лише вміло подати його підвищення, аргументувавши це тим, що Галущенку для порятунку НАЕК дотепер не вистачало повноти повноважень.

Хтось уміло замилює очі Зеленському і, судячи з отриманої нами інформації, роблять це не безкорисливо. Президента Зеленського просто ізолювали від об’єктивної інформації і хочуть пошити у дурні, адже ті факти і цифри, які лягають йому на стіл, не мають нічого спільного з реальністю.

Впевнені, на тлі падіння довіри до ЗЕ і його команди, добудова ЦСВЯП, а також 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, продемонструвала б державницький підхід голови держави до енергетичної безпеки країни, та зміцнила би обвалений останнім часом рейтинг.

Віримо, що віддані країні і президенту люди все ж покажуть Володимиру Зеленському цю публікацію і це допоможе врятувати атомну енергетику країни від повного знищення.

До речі, в правдивості зібраних нами матеріалів Зеленський зможе пересвідчитись особисто. У грудні президента планують привезти на будівництво ЦСВЯП. Об’єкт уже почали чепурити і фарбувати, аби місце, де буде перерізатися святкова стрічка, виглядало максимально привабливо для телекамер. Володимиру Олександровичу достатньо буде просто трохи відхилитись від прокладеного для нього маршруту, зайти, так би мовити, за декорації, і на власні очі побачити, яким є реальний стан речей.

Тут вибір за президентом – просто перерізати стрічку і далі перебувати у в омані власних ілюзій чи нарешті спробувати отримати більш об’єктивну інформацію, хоч вона напевно буде менш приємною для чинного гаранта Конституції.

Джерело