ОП готує дискредитацію та звільнення популярних військових перед виборами – польський політолог

Офіс президента України розробив план зі зниження рейтингів довіри військових командирів напередодні майбутньої виборчої кампанії. Польський політолог Марчін Вишневський стверджує, що найближчі два місяці стануть періодом “потужної дискредитаційної кампанії” проти відомих українських офіцерів, яка має на меті їх звільнення.

Про це повідомляє “Україна-Інформа”, з посиланням на політолога Вишневського.

До “чорного списку” Банкової потрапили Михайло Драпатий, Василь Малюк, Сергій Наєв, Кирило Буданов, Максим Марченко та інші відомі офіцери. Згідно з даними польського експерта, безпосереднім куратором цієї операції призначено керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Технологи з президентської команди використовуватимуть кримінальні справи, фальшиві документи, гучні “викриття” у ЗМІ. За словами Вишневського, зараз відбувається “мобілізація власних ресурсів ОП та пулу лояльних журналістів”, а також активна робота з “популярними телеграм-каналами через які робитимуться ‘вкиди’ компрометуючої інформації”.

Метою операції є заміна популярних військових керівників на “лояльних до влади офіцерів” у разі успіху запланованої кампанії.

Схожі повідомлення

Залужний під контролем ОП?

Українські експерти стверджують, що нещодавній допис Валерія Залужного з жорсткими висловлюваннями проти США свідчить про контроль над ним з боку Офісу Президента. Політолог Віталій Кулик звертає увагу на низку подій, які, на його думку, свідчать про залежність екс-головкома від керівника ОП Андрія Єрмака. Чи дійсно йдеться про те, що Залужний перебуває під політичним контролем з боку ОП?

Минулого четверга, 6 березня, на інформпорталі «Лівий берег», який пов’язують з Офісом Президента, з’явився блог Валерія Залужного з його першим дописом. У ньому дипломат різко висловлюється щодо США, звинувачуючи Вашингтон у руйнуванні світового порядку. Слова Залужного про те, що «не лише Росія та Вісь зла, а й США остаточно руйнують світовий порядок», викликали резонанс в експертних колах.

Віталій Кулик звертає увагу на те, що цей допис було опубліковано після невдалих переговорів Зеленського з Трампом. Таким чином, Залужний долучився до конфлікту президентів, хоча його посада аж ніяк не передбачає подібних заяв. Крім того, Залужному, як потенційному політику, немає сенсу вдаватися до відкритої конфронтацію з американцями.

На думку Кулика, версія стосовно того, що Залужний самостійно вирішив вступити в конфлікт, є малоймовірною. Його посада дипломата передбачає дотримання нейтралітету, а втручання у політичне протистояння між Зеленським і Трампом може коштувати Україні підтримки Заходу.

«Чому на фоні невдалих переговорів Зеленського з Трампом Залужний публічно солідаризується з Зеленським? І не потрібно розповідати, що посол не міг інакше! Інші посли ніяких знакових політичних текстів в медіа не публікували та на цю тему публічно не висловлювалися. Генерал міг промовчати чи обійтися офіціозом від посольства. Але ні! Він виходить в інфопростір з програмним текстом», – пише Кулик у Facebook.

Політологи задаються запитанням про те, хто саме дав сигнал на цю публікацію. Призначення Залужного послом відбулося після його відставки з посади головнокомандувача, яка стала наслідком невдалого контрнаступу 2023 року та подальших невдач на фронті. Цікаво, що звільнення Залужного за рішенням військово-лікарської комісії відбулося дуже швидко, що може свідчити про сприяння цьому з боку Офісу Президента.

Існує й версія про те, що в Офісі Президента є компромат на Залужного, зокрема щодо корупційних схем його оточення в Генштабі. Це могло створити дієвий важіль тиску на посла з боку Єрмака.

«Навряд чи Залужний самостійно вирішив долучитися до цього конфлікту. На мою думку, він просто не може відмовити Єрмаку. Він таким чином сигналізує, що ймовірний переможець президентських виборів має ту ж позицію, що й Зеленський», – підкреслив Віталій Кулик.

На думку політолога, історія з блогом Залужного та його несподіваними заявами про США виглядає як продуманий політичний хід, що узгоджено з позицією ОП. Зовнішній вплив на Залужного стає все більш помітним, що може свідчити про контроль над ним з боку Офісу Президента.

Схожі повідомлення

Корупція в ДАБІ: Реформувати неможливо, очолити…

Всі реформаторські зусилля Офісу Президента в напрямку подолання корупції у 2020 році, без сумніву, можна охарактеризувати одним словом – провал. Боротьба з COVID-19, “Велике будівництво” і низка інших ініціатив Володимира Зеленського так і закінчились нічим. Але найбільшим розчаруванням для Зе-Президента обіцяє стати реформа ДАБІ. Вже зараз очевидно, що ті, проти кого, власне, і було спрямовано реформу, повністю очолили процес. А це означає, що вже незабаром замість одного корумпованого монстра держава породить ще більш ненажерливе чудовисько, і питання тільки в тому, хто отримає над ним контроль.

Для цього достатньо подивитися, хто очолив так звану Координаційну раду при Президентові, яка має взятися за вирішення проблемних питань у сфері містобудування. Постать Олени Шуляк в цьому контексті дає чіткі сигнали про те, хто насправді відтепер контролюватиме перебіг реформи. Тільки дуже далекі від теми будівництва люди не знають про зв’язки Олени Шуляк із найбільш одіозними девелоперами і старими корупційними кланами, що знайшли прихисток у партії ОПЗЖ.

Втім, Президентові, звісно ж, персональний склад координаційного комітету представили у зовсім іншому світлі. Для благопристойності і спокою гаранта у список членів комітету ввели навіть «відомого борця з корупцією» Михеїла Саакашвілі. Який стане прекрасною парадною ширмою для всіх махінацій довкола реформи. Саакашвілі говорить багато і говорить красномовно, крім того, для нього це чи не останній шанс повернутись у велику політику, а значить, колишній президент Грузії активно піаритиме і себе, і діяльність комітету, які б рішення там не приймались. Таким чином, Саакашвілі стане чудовим щитом від критики, адже амбіції не дозволять йому повірити у те, що його просто цинічно використовують, як прикриття для заздалегідь запланованого провалу реформи.

Що ж відбувається з реформою і самою ДАБІ насправді?

Боротьба найбільших будівельно-корупційних кланів триває за розподіл впливу над п’ятьма основними містами: Києвом, Одесою, Харковом, Львовом і Дніпром. Адже з точки зору отримання відкатів з будівництва, саме ці міста є найбільш привабливими шматками корупційного пирога. Тут завжди щось будується і є перспективи будувати далі. І, як правило, будівельникам у цих містах вкрай рідко вдається виконати роботи без порушень. Крім того, часто найсмачнішими місцями для будівництва є райони, що підпадають під охорону культурної спадщини. Тут можна отримати найбільші прибутки за найбільш короткі строки. Посудіть самі, будівництво у центральній частині Одеси, на київському Подолі або у Львові точно будуть коштувати мільйонів доларів. Крім того, у перелічених містах-мільйонниках будується значна частина об’єктів, що підпадають під клас наслідків СС3, а це теж немалі кошти, враховуючи, що дозволи на них треба отримувати на центральному рівні.

І стара-добра ДАБІ виконувала функцію збору і транзиту «брудних» коштів нагору, просто-таки бездоганно. Спершу на вершині цієї піраміди знаходився перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов. ДАБІ слухняно виконувала всі його вказівки щодо видачі дозволів, і, коли потрібно, старанно закривало очі на найбільш кричущі порушення. Але вже тоді через одноосібну монополізацію грошових потоків з будівництва у Трофімова в оточенні глави держави з’явилося надто багато заздрісників і відвертих ворогів. І одним з них став чинний міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. За словами нашого співрозмовника з оточення міністра, постать Трофімова викликала напади просто патологічної ненависті у Чернишова. Як наслідок, було організовано «багатоходівку» з дискредитації конкурента, зокрема, через своїх людей в СБУ Чернишову вдалося донести до Президента Зеленського інформацію про кришування Трофімовим корупційних схем у ДАБІ. 

При цьому Чернишов зміг не просто знищити ненависного конкурента, але й зайняти його місце.  Тиснучи своїм авторитетом і прикриваючись гучними іменами з найближчого оточення Зеленського, міністр практично в ручному режимі почав керувати всіма діями ДАБІ.

Чернишов

Виглядало так, ніби у вирішенні того чи іншого питання, наприклад, у пришвидшенні здачі в експлуатацію того чи іншого об’єкта, зацікавлений не стільки сам Чернишов, а люди куди впливовіші. Наш співрозмовник у міністерстві запевняє, що у розмовах з керівництвом ДАБІ не раз і не двічі звучали посилання на Давида Арахамію, Кириленка, навіть Андрія Єрмака, а подекуди імена досить впливових посадовців СБУ та ГПУ. Відповідно, у керівництва ДАБІ просто-таки дрижали коліна від подібних дзвінків від міністра або ж його особистої радниці.

Закріпити своє становище Чернишову вдалося також призначивши на посаду керівника ДАБІ свою людину, якою стала Ірина Король. Відтоді Чернишов не соромлячись пішов у наступ і почав відверто лобіювати потрібні об’єкти сотнями. Часто особисто приймаючи у себе покірних забудовників разом з відповідними дарами. За словами нашого співрозмовника, найбільш наполегливим міністр був, якщо справа стосувалася Харкова і Харківської області. Адже саме звідси родом Олексій Чернишов, і саме тут знаходяться його особисті бізнес-інтереси.

Загальновідомо, що чинний міністр розвитку громад входив свого часу до наглядової ради ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», а це провідна компанія, що здійснює управління й розвиток активів у Харкові і має у своєму портфелі крупні проекти у сфері комерційної нерухомості. Контролює «АВЕК» досить відомий місцевий магнат Олександр Фельдман. Якого, відповідно, і вважають покровителем Чернишова. Тож не дивно, що об’єкти по Харкову міністр вимагав від інспекції взагалі пропускати автоматом.

Натомість, у самому Харкові ні для кого не було секретом, хто контролює ДАБІ і в який спосіб уникнути проблем з дозволами і перевірками. Індульгенція для всіх без винятку забудовників коштувала і, власне, досі коштує від 3-6 $ за метр квадратний. Якщо платити немає бажання – наслідки будуть очевидні – з бізнесом у сфері будівництва доведеться попрощатися взагалі. Адже і місцева ДАБІ, і сам міністр суворо стежили за тим, аби «відказники» у майбутньому зазнавали жорсткого пресингу.

Поміж тим, натхненний своїми успіхами на Харківщині, Чернишов спробував взяти під крило будівництво в інших крупних містах. Але тут, за словами працівника міністерства, який погодився на правах анонімності поспілкуватися з нашими журналістами, новоспеченому «господарю» ДАБІ довелося зіткнутися з добре злагодженою ще з часів Януковича схемою розподілу впливів і прибутків. Ключовими гравцями цього угруповання є: Тетяна Плачкова, Брати Горові, Микола Скорик, Вадим Столар та Дмитро Ісаєнко.

Всі названі прізвища неодноразово фігурували у численних журналістських розслідуваннях, що стосувалися зловживань з землею та будівництвом. Усі, так чи інакше, пов’язані з партією «Опозиційна платформа – За життя», яка контроль над сферою будівництва успадкувала ще від «Партії регіонів» і продовжує утримувати його у окремих містах і областях.

У цих людях, як би не дивно звучало, чинний міністр уряду Зеленського швидко знайшов надійних партнерів з корупційного бізнесу.

Щоправда, сфери впливу і території все ж довелося розподілити. Наприклад, Одеса залишилася під контролем Плачкової і товаришів. А це чи найбільш привабливий регіон і з точки зору кількості забудовників, яких можна «стригти», і з політичної точки зору, тим більше. Сильні позиції ОПЗЖ у цьому регіоні не в останню чергу продиктовані фінансовими вливаннями з будівництва у Одеську партійну ячейку. Люди, які свого часу допомагали розбудовувати структуру цієї партії на Одещині, стверджують, що через легальні і напівлегальні організації, підконтрольні ОПЗЖ, на Одещині проходили десятки мільйонів доларів. Частина йшла нагору, частина спрямовувалася на різного роду заходи, а от щонайменше третина через підставні компанії і офшори виводилася у Російську Федерацію, і звідти спрямовувалася на підтримку терористичних угруповань на Донбасі.

Тож, як стверджують наші джерела, можна сміливо вважати, що війна в Україні фінансується з корупційних схем у будівництві. І очевидно, що міністр розвитку громад Чернишов безпосередньо причетний до тіньової схеми фінансування тероризму.

Все це, без сумніву, підпадає під статтю про державну зраду і вимагає офіційного розслідування СБУ і публічного представлення його результатів.

Хоча, логічніше спершу було б розслідувати масові корупційні зловживання у сфері будівництва і роль у цьому згаданих тут посадовців. А підстав для відкриття кримінального провадження правоохоронними органами уже зараз більш ніж достатньо.

До нашої редакції потрапила копія результатів виїзної перевірки комісії ДАБІ у тому ж таки Харкові, вотчині Олексія Чернишова, де було виявлено просто сотні грубих порушень. Думаємо, для правоохоронних органів не буде проблемою підняти ці документи і, провівши аналіз та опитавши свідків, зрозуміти, яким чином і за чиєю вказівкою відбувалися всі вищеописані корупційні  діяння. Повністю цей об’ємний документ публікувати просто немає сенсу, але для наочної ілюстрації озвучимо, наприклад, наступне.

При перевірці будівництва житлового комплексу по провулку Ботанічному, 2, у місті Харкові виявлено, що, всупереч виданій документації, досі не завершені зовнішні роботи, відсутні відливи, порушено норми облаштування сходових маршів, порушення у системі управління евакуацією при пожежі, внутрішні інженерні мережі не утеплені і не закріплені, не укомплектовані пожежні щити, входи не обладнанні для потреб людей з фізичними вадами. При цьому в деяких квартирах майбутніми мешканцями уже виконуються ремонтні роботи. І це лише один з багатьох об’єктів, який Чернишов випустив швидко і без зауважень, і, як бачимо, він і близько не був готовим до експлуатації.

Не краща ситуація і по іншим об’єктам у Харкові, і таких тільки у цьому місті десятки, а загалом по країні – сотні. Їх перелік настільки об’ємний, що публікувати його повністю не має ні сенсу, ні можливості.

Іншим прикладом може слугувати Хмельницька область, де  без усяких дозволів і контролю тривалий час триває будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». Видачу необхідних документів за вказівкою міністра спершу притримали, просто поставили на паузу в очікуванні «оплати». А коли відповідний внесок у кишеню був зроблений, ДАБІ відразу отримала відповідну ультимативну вказівку. І робилося це, як запевняє наш співрозмовник у міністерстві, знову ж таки по дзвінку від міністра «задля блага держави», хоча, як бачимо, про блага особисті – земні – міністр теж встиг потурбуватися. А «Енергоатом», власне, і не заперечував проти «подяки» чиновнику, адже теж дуже любить освоювати кошти на різноманітних масштабних будовах, де кошти зникають як у бездонній маріанській западині.

Втім, останнім часом у самопроголошеного короля ДАБІ почали виникати проблеми. Причому там, де їх не очікували. Призначена за протекцією Чернишова керівниця ДАБІ Ірина Король ініціювала кілька досить значних виїзних перевірок, у результаті яких було викрито тисячі фактів відвертих зловживань у сфері компетенції інспекції. В результаті тієї ж таки перевірки по Харкову було відсторонено від виконання обов’язків  директора департаменту ДАБІ у Харківській області Андрія Будякова. А це, як стверджує наше джерело у міністерстві, давній і відданий соратник Чернишова у всіх сірих схемах зі збору данини із забудовників.

Ірина Король

Такі дії Ірини Король стосовно наближених до Чернишова людей щонайменше викликають подив, адже точно відомо, що призначали її за протекцією саме міністра розвитку громад. Що це? Намагання розпочати свою гру, імітація незалежності і непідкупності? Вона товаришує чи ворогує з теперішнім «куратором»? Було б чудово почути хоч якісь пояснення від керівника ДАБІ, але всі спроби наших журналістів отримати коментарі щодо цих резонансних і корупційних тем поки завершуються нічим.

Фактично не залишається іншого виходу, як публічно вимагати  у Ірини Король оприлюднити результати перевірок по Києву, Харкову, Одесі і іншим містам. Крім того, вимагаємо публічних коментарів щодо отримання вами і вашими підлеглими телефонних вказівок від міністра Чернишова і його радниці щодо видачі або не видачі відповідних документів структурними підрозділами ДАБІ. І, нарешті, показати суспільству так званий «Список Чернишова», який на умовах анонімності переданий нашим журналістам джерелом у міністерстві і, відповідно до якого, ДАБІ видавало «правильні» документи на об’єкти, зазначені в ньому за протекцією міністра.

Ігнорування Іриною Король необхідності публічно спростувати або підтвердити наведену у статті інформацію рекомендуватимемо читачам сприймати як зізнання у співучасті всіх наведених корупційних злочинах.

Джерело: Інформатор

Схожі повідомлення

Російські агенти остаточно поховають «Енергоатом»

Колись успішна державна компанія, що донедавна приносила бюджету мільярди гривень чистого прибутку, опинилася на межі повного знищення. Дата засідання, на якому розглянуть рішення про корпоратизацію НАЕК і перепідпорядкування компанії Кабміну, фактично стане датою її офіційного похорону. Відтепер уже всім зрозуміло, що алогічні і провальні рішення чинного менеджменту підприємства, які викликали нерозуміння і обурення експертів і громадськості, були спрямовані саме на подальший «дерибан» компанії.

Ініціатива у питанні якнайшвидшої корпоратизації НАЕК «Енергоатом» належить у першу чергу призначенцю з Банкової, віце-президенту компанії Герману Галущенку. «Сірий кардинал» повністю підім’яв під себе все керівництво НАЕК і, користуючись підтримкою з ОПУ, перетворив на слухняну маріонетку т.в.о президента «Енергоатом» Петра Котіна.

Кругообіг корупційних схем у владі

Всього за 9 місяців частка НАЕК на ринку електроенергії України знизилась майже вдвічі з 56% до 30%, що поставило компанію на межу фінансового банкрутства.

Низка ж корупційних скандалів щодо закупки запчастин для українських АЕС, у свою чергу, призвела до технічної зупинки більшої частини енергоблоків. Додамо сюди повний провал всіх строків будівництва Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива, низку «управлінських перемог» керівництва «Енергоатому» і – вуаля… Ситуація стає настільки критичною, що її не витримує персонал. Вперше за 20 років працівники станцій отримали грудневі зарплату і премію розміром 30%, хоча до цього розмір останньої становив від 75 до 110%. Завдяки «вдалій» кадровій політиці Олега Боярінцева, висококваліфіковані стаційники залишають робочі місця і цілими бригадами переїжджають на російські станції зі стабільнішими умовами праці.

Крім того, на межі відкритого бунту і мітингів перебувають і доведені до відчаю постачальники. Не отримуючи виплат за поставлене на АЕС обладнання і запчастини, під тиском з боку керівництва НАЕК вони змушені погоджуватися на ультимативні пропозиції про викуп заборгованості з 50-70% дисконтом.

Доведене до повного виробничого колапсу підприємство саме собою є залізобетонним аргументом і для уряду, і для суспільства щодо необхідності негайної корпоратизації НАЕК. Тож у підсумку маємо класичну рейдерську схему – штучно введене у кризу підприємство «корпоратизують» під гаслом необхідності його порятунку. Незабаром, найбільш привабливі активи НАЕК опиняться під контролем людей, які і заварили цю кашу, а горе-менеджери «Енергоатому», головні виконавці брудної роботи зі знищення компанії, за кілька років спливуть на керівних позиціях у структурах, що поділять між собою активи НАЕК.

Цих героїв треба знати в обличчя

Гучні аплодисменти людям, які за рекордно короткий строк змогли повністю знищити цілу галузь ядерної енергетики і не понести за це жодної відповідальності. Незважаючи на всі застереження експертів і численні журналіські розслідування, ані Герман Галущенко, ні його молодший партнер Олег Боярінцев жодного разу навіть не потрапили у поле зору правоохоронців, а у владних кабінетах їх досі вважають вправними антикризовими менеджерами.

Не збурили українські спецслужби і очевидні факти, що пов’язують згаданих осіб з країною-агресором, хоча про їх співпрацю з російськими агентами впливу теж неодноразово згадували ЗМІ. Однак, ані Головне управління розвідки, ні Служба зовнішньої розвідки, ні спеціалізовані антикорупційні структури жодної перевірки за цими фактами так і не провели. Зокрема і щодо контактів згаданих осіб зі скандальною постаттю Андрія Деркача, якого США офіційно називають агентом російських спецслужб.

«Деркач, народний депутат України, вже понад десять років є активним російським агентом, який підтримує тісні зв’язки з російськими спецслужбами», – йдеться у заяві Держдепартаменту США.

Мабуть, лише в українських політичних реаліях люди Деркача, себто пани Галущенко і Боярінцев, просто під носом українських розвідувальних служб можуть контролювати стратегічну галузь атомної енергетики.

Цікаво, як чинна українська влада збирається пояснювати США факти кадрової лояльності до людей із оточення російського агента, особливо, враховуючи введені Штатами санкції щодо самого Деркача і його найближчого кола.

11 січня, управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти людей, які є, як зазначають у відомстві, частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу. https://www.radiosvoboda.org/a/31043466.html

І, очевидно, цей санкційний список буде розширюватися. Адже американські спецслужби, на відміну від українських, не звикли заплющувати очі на очевидні факти іноземного втручання у сферу своїх геостратегічних інтересів.

Єдине питання, коли під санкції потраплять теперішні господарі «Енергоатому» і чи встигнуть вони до цього моменту завершити свою «місію» з корпоратизації НАЕК.

Хочеться також подивитись на дії ОПУ у зв’язку з вищеописаними подіями. Керівник Офісу Президента Єрмак публічно запевнив заокеанських партнерів у повній підтримці санкцій і у тому, що зазначені у санкційних списках особи будуть притягнуті до відповідальності.

Пряма мова Єрмака: “Для ясності – незалежно від приналежності до партії, ця влада зробить все, що в її силах, щоб притягнути відповідальних за втручання в вибори в США”.

У цьому контексті треба розуміти, що така заява в англомовному Twitter з боку керівника ОПУ могла з’явитися виключно після жорсткої і безкомпромісної розмови теперішнього керівництва країни з посланцями американського держдепартаменту.

Можна собі уявити, яким чином виглядатиме адміністрація Зеленського, коли зясується, що за їхнього потурання російські агенти господарюють в атомній енергетиці країни.

У зв’язку з вищеописаними подіями, варто звернутися до посла США в Україні з проханням донести до чинного і наступного Президентів Сполучених Штатів реальний стан речей про безпрецедентний вплив російських агентів на керівництво української держави і, зокрема, про реальний стан речей довкола НАЕК, де правлять бал люди Деркача. Це створює небезпеку для подальшої співпраці українських атомників і таких компаній, як  Westinghouse і Holtec International, адже до рук Москви можуть потрапити їх технологічні напрацювання. Втрата ж підтримки з боку США поставить Україну і чинного голову держави в слабку позицію і в електоральному, і в дипломатичному розумінні. Чи вартує цього довірливе ставлення Зеленського до свого корумпованого оточення і їх призначенців?

Сподіваємось, що голова держави, а після правоохоронні та розвідувальні служби, таки звернуть увагу на факти навмисного знищення НАЕК «Енергоатом» оточенням Деркача, якщо, звісно, його обіцянки щодо боротьби з корупцією не були першоквітневим жартом.

А підстав для порушення кримінальних проваджень навколо НАЕК «Енергоатом» і його теперішнього керівництва більш ніж достатньо.  

Зокрема, на лице порушення правил атомної і радіаційної безпеки з боку посадовців НАЕК, а це стаття 274 ККУ. Крім того, перевірка викладених фактів неодмінно призведе до встановлення факту державної зради – стаття 111 ККУ. І на це варто було б звернути увагу Івану Баканову, як керівнику Служби безпеки України, та голові служби зовнішньої розвідки Валерію Кондратюку.

Крім того, мала би бути реакція державної інспекції з ядерного регулювання України, адже в результаті корупційних схем у поставках запчастин на українські АЕС під питанням опинилась безпека мільйонів людей. Сподіваємося, Григорій Плачков зможе належним чином провести означену перевірку, незважаючи на чутки про те, що група Галущенка і Боярінцева повністю підім’яла його під свій каблук.

Бананова республіка, failed state чи правова держава?

Чекаючи реакції названих осіб, зауважимо, що часу на тривалу розкачку вже не лишилося і доля атомної енергетики вирішиться найближчими днями. У разі відсутності реакції від Зеленського, правоохоронців і спецслужб, доведеться визнати, що Україна остаточно перетворилася на бананову республіку, яка, через корумпованість і безпорадність своїх інституцій, не може захистити свої стратегічні галузі від зовнішнього впливу. На міжнародній арені з боку РФ давно лунає гасло, що Україна – failed state, держава, що не відбулася. Нажаль, історія довкола навмисного знищення НАЕК з подальшою його корпоратизацією може стати яскравим тому доказом.

Джерело

Схожі повідомлення