Олег Боярінцев Archives

Знищення НАЕК “Енергоатом” – звичайне пограбування чи державна зрада?

2021-02-05

34 просмотров

Україна відновила імпорт електроенергії з Російської Федерації. Про це повідомляє “Економічна правда” з посиланням на дані Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. Як так сталося, що Україна, володіючи потужною енергетичною галуззю, змушена була знову сісти на голку російських енергоносіїв, наплювавши на пролиту на Донбасі кров і мільйони понівечених життів?

За результатами місячного аукціону, доступ до перетину “Росія-Україна” з 1 по 28 лютого потужністю 50 МВт викупило ТОВ “НЕК”, ще по 100 МВт на весь місяць і додатково на другу його половину придбало ТОВ “Стімекс”. У результаті трейдери викупили 11,5% доступної пропускної здатності на місяць.

Цілком зрозуміло, що вказані цифри – це тільки початок, а справді масштабні закупки попереду. По суті, ми стали свідками пробного вкидання м’яча і реакція суспільства визначить наскільки нахабним і швидким буде поглинання українського енергоринку.

І врятуватись від цього сценарію в українського уряду майже немає шансів, адже власна енергетика стараннями окремих корумпованих чиновників і кримінальних угруповань давно і надійно поставлена на коліна. Зокрема, йдеться про енергетику атомну, яку вже близько двох років лихоманить від численних корупційних скандалів при байдужому спогляданні цієї вакханалії керівництва країни та правоохоронних органів.

Українські медіа просто таки рясніли різноманітними розслідуваннями на тему корупційних схем у НАЕК “Енергоатом”.

Минув уже рік роботи так званої антикризової команди т.в.о президента компанії Котіна, та жодного взятого на себе зобов’язання не було виконано. Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива так і не добудували – ціна “відстрочки” для держави склала більше 5 мільярдів і провал був настільки очевидним, що на інсценоване НАЕК відкриття недобудованого об’єкту не приїхав жоден із запрошених високопоставлених гостей. Приймати об’єкт публічно відмовився і Президент Зеленський, хоча його всіма способами переконували взяти участь у цій дешевій виставі.

У питанні корпоратизації робота провалена повністю, фінансові втрати від невмілої кадрової політики – катастрофічні, адже висококваліфіковані працівники атомних станцій почали масово мігрувати на російські АЕС і тепер обслуговують енергетичну галузь країни-агресора. А Україна, де енергетику горе-менеджери НАЕК поклали на лопатки, змушена закуповувати електроенергію у ворога.

Додайте сюди мільярдні відкати за постачання запчастин на українські АЕС, закупки неякісного обладнання через фірми-“прокладки” і отримаємо ситуацію на межі точки неповернення. Зупинка половини енергоблоків, зумовлена вищеописаними корупційними зловживаннями з боку керівництва НАЕК, і, як наслідок, критичне зниження виробленої атомними станціями електроенергії на ринку не залишили вибору українському уряду.

Альтернативою закупкам російської електроенергії тепер уже є енергетичний колапс і відключення електроенергії для населення.

А цього в умовах тотального падіння рейтингу правлячої партії у Офісі Президента дуже не хочуть. Це повністю зруйнує міф про нові обличчя і ефективних менеджерів, який і так ледве вдається підтримувати. Але така вже вона жорстока реальність. Можна якийсь час успішно імітувати боротьбу з корупцією, але така театральна бутафорія в перспективі призводить лише до ще глибшої кризи.

Поміж тим, складається враження, що у високих владних кабінетах на Банковій, хоч і з запізненням, та почали нарешті розуміти провальність своєї політики щодо української атомної енергетики. Принаймні, на це вказують деякі опосередковано пов’язані з цим факти. Зокрема з поінформованих джерел у НАЕК “Енергоатом” стало відомо про нервові спроби теперішнього керівництва держкомпанії замести сліди згаданих зловживань. А це може свідчити тільки про наближення кадрових чисток. Тобто ті, хто ще недавно користувався необмеженою довірою Банкової, відчувають, що на посадах їм залишилося бути недовго.

Зокрема наші джерела в НАЕК стверджують, що в керівництві компанії активно шукають порозуміння з постачальниками і підрядниками за товари і послуги яких досі не сплачено. Борги намагаються закрити з мінімальними “відкатами” і якщо раніше йшлося про гешефт на рівні 30-40% від суми, то тепер оплату готові провести зі значним дисконтом, який ледве сягає 10%.

Експерти називають усього кілька прізвищ, які реально можуть “решить вопрос”. Це керівник ВП “Атомкоплект” НАЕК “Енергоатом” Володимир Комаров, його заступник Олег Яременко і виконавчий директор з питань персоналу НАЕК “Енергоатом” Олег Боярінцев. При цьому, саме останній активно заходився проводити роботу з постачальниками, пропонуючи швидко вирішити всі проблеми з оплатами за зниженою ціною. Така поведінка нагадує спробу плавця вхопити побільше повітря перед тим, як піти на дно.

Аналогія більш ніж актуальна, якщо врахувати, що незабаром НАЕК отримає 5 мільярдів кредитних коштів, а впевненості у завтрашньому дні у “решал” з Енергоатома немає. Тобто, отримані гроші треба встигнути розподілити до того, як тебе попросять з посади. І краще отримати хоч щось, ніж залишитися взагалі ні з чим.

При цьому, за словами нашого джерела, вищеназвані ділки поспішають настільки, що маніпуляції з платіжними документами видно уже неозброєним оком. Якби, скажімо, НАБУ вирішило поцікавитись описаними фактами, все вдалося б викрити без особливих зусиль. Тільки от яскраво вираженого бажання зайнятися корупцією в НАЕК у антикорупційного бюро стабільно немає. Натомість, НАБУ за нашою інформацією “кошмарить” особливо непоступливих постачальників Енергоатому (окремий матеріал про це саме перевіряємо і готуємо до публікації).

Втім, наскільки антикорупційні органи злилися в одне ціле з корупціонерами це окреме питання. Головне зрозуміти – що чекає українську енергетику і наскільки ситуація стала незворотною?

Враховуючи, що за всіма цими подіями чітко проглядається інтерес Кремля, доречно розслідувати не стільки економічні зловживання, скільки факти прямої державної зради.

Що було б логічно, особливо з огляду на введення санкцій проти народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб. У цьому випадку йшлося про схеми з поставками вугілля з окупованих територій Донбасу, гроші від яких були спрямовані на фінансування терористичної діяльності. У випадку з корупціонерами НАЕК “Енергоатом” ситуація ще гірша, адже їхня злочинна діяльність призвела до втрати енергетичної незалежності країни і може коштувати Україні повної капітуляції перед країною-агресором, її терористами і п’ятою колоною всередині країни. Тим більше, що імена людей, які відстоюють інтереси Москви, цілком відомі і те, що вони утримують контроль над НАЕК “Енергоатом” теж не секрет. Детальніше про роль російського агента Андрія Деркача в українській енергетиці можна прочитати у матеріалі Економічної правди.

Добре було б побачити реакцію керівника Служби безпеки України Івана Баканова, на оприлюднені нами факти. Віримо, що СБУ відстежує всі згадки про свого шефа у пресі, а сам Баканов не захоче виглядати слабаком і це призведе до початку серйозного і неупередженого розслідування. Якщо ж цього не станеться, ймовірно, метастази корупційної пухлини в НАЕК вразили всі без виключення органи влади, а українську енергетику вже ніщо не врятує.

Джерело

Схожі повідомлення

Україна більше не потребує дозволів для далекобійних ударів по військових цілях у рф - Сибіга

Обвинувачений у вбивстві Андрія Парубія заявив у суді, що спершу планував використати вибухівку

Рада продовжила воєнний стан - це вже 20-те таке голосування

Зеленський заявив про підготовку кадрових змін серед українських послів

Російські агенти остаточно поховають «Енергоатом»

2021-01-152021-01-15

21 просмотров

Колись успішна державна компанія, що донедавна приносила бюджету мільярди гривень чистого прибутку, опинилася на межі повного знищення. Дата засідання, на якому розглянуть рішення про корпоратизацію НАЕК і перепідпорядкування компанії Кабміну, фактично стане датою її офіційного похорону. Відтепер уже всім зрозуміло, що алогічні і провальні рішення чинного менеджменту підприємства, які викликали нерозуміння і обурення експертів і громадськості, були спрямовані саме на подальший «дерибан» компанії.

Ініціатива у питанні якнайшвидшої корпоратизації НАЕК «Енергоатом» належить у першу чергу призначенцю з Банкової, віце-президенту компанії Герману Галущенку. «Сірий кардинал» повністю підім’яв під себе все керівництво НАЕК і, користуючись підтримкою з ОПУ, перетворив на слухняну маріонетку т.в.о президента «Енергоатом» Петра Котіна.

Кругообіг корупційних схем у владі

Всього за 9 місяців частка НАЕК на ринку електроенергії України знизилась майже вдвічі з 56% до 30%, що поставило компанію на межу фінансового банкрутства.

Низка ж корупційних скандалів щодо закупки запчастин для українських АЕС, у свою чергу, призвела до технічної зупинки більшої частини енергоблоків. Додамо сюди повний провал всіх строків будівництва Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива, низку «управлінських перемог» керівництва «Енергоатому» і – вуаля… Ситуація стає настільки критичною, що її не витримує персонал. Вперше за 20 років працівники станцій отримали грудневі зарплату і премію розміром 30%, хоча до цього розмір останньої становив від 75 до 110%. Завдяки «вдалій» кадровій політиці Олега Боярінцева, висококваліфіковані стаційники залишають робочі місця і цілими бригадами переїжджають на російські станції зі стабільнішими умовами праці.

Крім того, на межі відкритого бунту і мітингів перебувають і доведені до відчаю постачальники. Не отримуючи виплат за поставлене на АЕС обладнання і запчастини, під тиском з боку керівництва НАЕК вони змушені погоджуватися на ультимативні пропозиції про викуп заборгованості з 50-70% дисконтом.

Доведене до повного виробничого колапсу підприємство саме собою є залізобетонним аргументом і для уряду, і для суспільства щодо необхідності негайної корпоратизації НАЕК. Тож у підсумку маємо класичну рейдерську схему – штучно введене у кризу підприємство «корпоратизують» під гаслом необхідності його порятунку. Незабаром, найбільш привабливі активи НАЕК опиняться під контролем людей, які і заварили цю кашу, а горе-менеджери «Енергоатому», головні виконавці брудної роботи зі знищення компанії, за кілька років спливуть на керівних позиціях у структурах, що поділять між собою активи НАЕК.

Цих героїв треба знати в обличчя

Гучні аплодисменти людям, які за рекордно короткий строк змогли повністю знищити цілу галузь ядерної енергетики і не понести за це жодної відповідальності. Незважаючи на всі застереження експертів і численні журналіські розслідування, ані Герман Галущенко, ні його молодший партнер Олег Боярінцев жодного разу навіть не потрапили у поле зору правоохоронців, а у владних кабінетах їх досі вважають вправними антикризовими менеджерами.

Не збурили українські спецслужби і очевидні факти, що пов’язують згаданих осіб з країною-агресором, хоча про їх співпрацю з російськими агентами впливу теж неодноразово згадували ЗМІ. Однак, ані Головне управління розвідки, ні Служба зовнішньої розвідки, ні спеціалізовані антикорупційні структури жодної перевірки за цими фактами так і не провели. Зокрема і щодо контактів згаданих осіб зі скандальною постаттю Андрія Деркача, якого США офіційно називають агентом російських спецслужб.

«Деркач, народний депутат України, вже понад десять років є активним російським агентом, який підтримує тісні зв’язки з російськими спецслужбами», – йдеться у заяві Держдепартаменту США.

Мабуть, лише в українських політичних реаліях люди Деркача, себто пани Галущенко і Боярінцев, просто під носом українських розвідувальних служб можуть контролювати стратегічну галузь атомної енергетики.

Цікаво, як чинна українська влада збирається пояснювати США факти кадрової лояльності до людей із оточення російського агента, особливо, враховуючи введені Штатами санкції щодо самого Деркача і його найближчого кола.

11 січня, управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти людей, які є, як зазначають у відомстві, частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу. https://www.radiosvoboda.org/a/31043466.html

І, очевидно, цей санкційний список буде розширюватися. Адже американські спецслужби, на відміну від українських, не звикли заплющувати очі на очевидні факти іноземного втручання у сферу своїх геостратегічних інтересів.

Єдине питання, коли під санкції потраплять теперішні господарі «Енергоатому» і чи встигнуть вони до цього моменту завершити свою «місію» з корпоратизації НАЕК.

Хочеться також подивитись на дії ОПУ у зв’язку з вищеописаними подіями. Керівник Офісу Президента Єрмак публічно запевнив заокеанських партнерів у повній підтримці санкцій і у тому, що зазначені у санкційних списках особи будуть притягнуті до відповідальності.

Пряма мова Єрмака: “Для ясності – незалежно від приналежності до партії, ця влада зробить все, що в її силах, щоб притягнути відповідальних за втручання в вибори в США”.

У цьому контексті треба розуміти, що така заява в англомовному Twitter з боку керівника ОПУ могла з’явитися виключно після жорсткої і безкомпромісної розмови теперішнього керівництва країни з посланцями американського держдепартаменту.

Можна собі уявити, яким чином виглядатиме адміністрація Зеленського, коли з’ясується, що за їхнього потурання російські агенти господарюють в атомній енергетиці країни.

У зв’язку з вищеописаними подіями, варто звернутися до посла США в Україні з проханням донести до чинного і наступного Президентів Сполучених Штатів реальний стан речей про безпрецедентний вплив російських агентів на керівництво української держави і, зокрема, про реальний стан речей довкола НАЕК, де правлять бал люди Деркача. Це створює небезпеку для подальшої співпраці українських атомників і таких компаній, як Westinghouse і Holtec International, адже до рук Москви можуть потрапити їх технологічні напрацювання. Втрата ж підтримки з боку США поставить Україну і чинного голову держави в слабку позицію і в електоральному, і в дипломатичному розумінні. Чи вартує цього довірливе ставлення Зеленського до свого корумпованого оточення і їх призначенців?

Сподіваємось, що голова держави, а після правоохоронні та розвідувальні служби, таки звернуть увагу на факти навмисного знищення НАЕК «Енергоатом» оточенням Деркача, якщо, звісно, його обіцянки щодо боротьби з корупцією не були першоквітневим жартом.

А підстав для порушення кримінальних проваджень навколо НАЕК «Енергоатом» і його теперішнього керівництва більш ніж достатньо.

Зокрема, на лице порушення правил атомної і радіаційної безпеки з боку посадовців НАЕК, а це стаття 274 ККУ. Крім того, перевірка викладених фактів неодмінно призведе до встановлення факту державної зради – стаття 111 ККУ. І на це варто було б звернути увагу Івану Баканову, як керівнику Служби безпеки України, та голові служби зовнішньої розвідки Валерію Кондратюку.

Крім того, мала би бути реакція державної інспекції з ядерного регулювання України, адже в результаті корупційних схем у поставках запчастин на українські АЕС під питанням опинилась безпека мільйонів людей. Сподіваємося, Григорій Плачков зможе належним чином провести означену перевірку, незважаючи на чутки про те, що група Галущенка і Боярінцева повністю підім’яла його під свій каблук.

Бананова республіка, failed state чи правова держава?

Чекаючи реакції названих осіб, зауважимо, що часу на тривалу розкачку вже не лишилося і доля атомної енергетики вирішиться найближчими днями. У разі відсутності реакції від Зеленського, правоохоронців і спецслужб, доведеться визнати, що Україна остаточно перетворилася на бананову республіку, яка, через корумпованість і безпорадність своїх інституцій, не може захистити свої стратегічні галузі від зовнішнього впливу. На міжнародній арені з боку РФ давно лунає гасло, що Україна – failed state, держава, що не відбулася. Нажаль, історія довкола навмисного знищення НАЕК з подальшою його корпоратизацією може стати яскравим тому доказом.

Джерело

Схожі повідомлення

Кабмін відкрив експортний канал для українського ОПК

Якщо ми зробимо все правильно, підвищимо летальність України, ми зможемо закінчити цю війну - сенатор Грем

Профільний комітет підтримав відставку прем'єра Свириденко, далі голосування у Раді - нардеп

Більшість сенаторів США підтримали посилення санкцій проти РФ

НАЕК «Енергоатом»: Корупція в деталях і персонах (Частина 7)

2020-11-262020-11-26

26 просмотров

НАЕК «Енергоатом» в обіймах корупційного спрута продовжує опускатися на дно, а там, колись успішну державну компанію, чекає банкрутство і розпродаж найбільш привабливих активів. Діяльність організованої злочинної групи, яку ми розслідуємо вже понад пів року, за цей час лише набирала обертів і наслідки видно вже неозброєним оком. Втім, за потурання вищих державних мужів, фігуранти нашого розслідування не те, що зазнали переслідування з боку закону, а лише дедалі більше укріплюються на своїх позиціях, отримуючи нові високі посади і необмежені можливості.

Те, що компанія НАЕК «Енергоатом» знаходиться на межі повного колапсу, підтверджується неспростовними фактами і цифрами.

Зірваний графік ремонтних робіт на АЕС, який коштував компанії 4 млрд кВтч і 2 мільярдів гривень прибутку.

Скандал довкола закупки контрафактних запчастин до резервних дизель генераторів, критичні заборгованості перед компанією за спожиту електроенергію і одночасно аномально низькі ціни на неї для компаній олігархів Ахметова та Коломойського.

І, нарешті, відкритий конфлікт «Енергоатома» з Міненерго довкола конкурсу на відбір незалежних членів наглядової ради.

Все це тільки публічна вершина айсберга проблем, які тяжіють над українською атомною енергетикою. Під килимом розгортається куди цікавіший сценарій, наслідком реалізації якого може стати рекордний за масштабами розпил бюджетних коштів.

Йдеться про багатостраждальне будівництво Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива, яке мало допомогти Україні укріпити енергетичну незалежність від РФ і заощадити для бюджету 400 мільйонів доларів щорічних витрат на тимчасове зберігання відходів. Втім, будівництво ЦСВЯП, схоже, остаточно зупинено.

Всупереч заявам і обіцянкам виконуючого обов’язки президента компанії Петра Котіна, добудувати ЦСВЯП до кінця поточного року не вдасться, адже контракт на його будівництво з підрядними організаціями досі навіть не підписаний. При цьому т.в.о президента компанії «Енергоатом», схоже, остаточно втратив зв’язок з реальністю і залишки здорового глузду, адже продовжує розігрувати дурня і транслює для ЗМІ повну впевненість, що будівництво сховища йде за планом.

Зокрема, Петро Котін заявив виданню «Українська енергетика»:

«За нашим графіком, який затверджено і відкориговано, ми очікуємо завершити усі роботи в цьому році. Вони близькі до завершення».

Очевидно, що керівник компанії, нехай навіть з яскраво вираженими ознаками деменції, не міг не знати про те, що всі строки з будівництва сховища зірвано, і завершити його взимку впродовж лише грудня точно не вдасться.

Це, між іншим, розуміють і в уряді, і у самому НАЕК, адже, незважаючи на заяви Котіна, вже планують на 2021 рік віднайти додатково близько 500 мільйонів доларів саме на оплату зберігання відпрацьованого ядерного палива у Російській Федерації.

Утім Котін вперто продовжує наполягати на своєму, очевидно покриваючи провал і тих, хто за цим стоїть.

У попередніх частинах ми розповідали про спроби чинного керівництва компанії НАЕК «Енергоатом» проштовхнути на роль виконавця робіт з будівництва ЦСВЯП компанії, пов’язані зі скандально відомим Максимом Микитасем. І, треба відзначити, що незважаючи на розголос і суспільний резонанс, своїх намірів вони не полишили.

Нагадаємо, нещодавно оголошений тендер вартістю у 655 мільйонів, переможцем у якому мала стати компанія, афільована з будівельною корпорацією Микитася «Укрбуд», скасував Антимонопольний комітет України. Друга спроба «завести» цього скандального забудовника на спорудження ЦСВЯП уже за скороченою процедурою теж зазнала невдачі і теж була зупинена АМКУ, як така, що не відповідає чинному законодавству України.

І знову новий тендер, і знову за скороченою процедурою, і знову у оборудці на 130 мільйонів фігурує вже згадуваний нами «Укрбуд» Максима Микитася.

І, хоча угода під питанням, оскільки її знову ж таки розглядає Антимонопольний комітет, варто чекати нових і нових спроб.

Це безпрецедентний випадок, коли всупереч рішенням АМКУ, всупереч закону, всупереч здоровому глузду, відкрито і цинічно пропихається саме «потрібний» підрядник. За інформацією з наших джерел, сума відкату, яку отримають посадовці «Енергоатому» від людей Микитася, теж безпрецедентна. Гроші, виділені на добудову ЦСВЯП, просто поділять 50% на 50%. Тобто, розмір хабара становив би щонайменше 70 мільйонів. І подібної пропозиції чиновникам НАЕК не зробить жодна інша фірма чи компанія, якщо, звісно, зберігає хоч краплю своєї репутації.

Сховище – проект загальнонаціонального масштабу, за його провал доведеться відповідати, крім того, сума значна, тож уникнути детальних перевірок не вдасться. Але для Микитася і його компаній це звична справа. Сам він уже за ґратами і це стане просто ще одним епізодом у його справі. Тож, у випадку з «Укрбуд» йдеться про банальний розпил коштів, адже реально будувати об’єкт вони навіть не збираються.

Відтак, союз між чинним менеджментом компанії НАЕК «Енергоатом» і людьми з оточення одіозного забудовника взаємовигідний та непорушний, і, схоже, запустити багатомільйонну корупційну схему спільними зусиллями, нехай з п’ятої чи сьомої спроби, їм таки вдасться. Крім того, покривають цей грандіозний дерибан на найвищому рівні. Половина відкату, а це немало-небагато 35 мільйонів, вже обіцяна впливовій людині в Офісі президента. І про це причетні до схеми говорять відкрито, вихваляючись потужним покровителем, який має безпосередній контакт з першою особою держави.

Але повернемось до «Енергоатому», і тут потрібно окремо зупинитися на постатях людей, яким, схоже, остаточно вдалося встановити повний контроль над найбільшою державною компанією і практично безкарно її грабувати на очах у всіх правоохоронних і антикорупційних структур.

Обидва фігуранта справи – і Олег Боярінцев, і Герман Галущенко – давно вже контролюють прийняття рішень в компанії «Енергоатом», але до останнього часу робили це з тіні, прикриваючись маріонеткою Петром Котіним. Тепер же, завдяки згаданим покровителям на Банковій, час маскування минув і кримінальний дует готується офіційно перебрати на себе всю повноту влади в НАЕК.

Олег Боярінцев уже отримав під своє управління дирекцію з кадрів компанії і активно зачищає колектив від людей, які можуть потенційно бути не зручними для нового керівництва.

Це, за інсайдерською інформацією, близько 30% персоналу, здебільшого висококваліфіковані атомники, втрату яких навряд чи вдасться компенсувати, адже ці фахівці просто поїдуть з країни працювати у Росію, Білорусь чи Вірменію. І це стане ще одним великим кроком до знищення компанії «Енергоатом».

Герман Галущенко тим часом готується обійняти найвищий пост у НАЕК «Енергоатом». Сірий кардинал чорних корупційних схем нарешті легально зможе одягнути корону президента цієї державної компанії.

Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла необхідні іспити у Галущенка. Відтак, його інавгурація в ролі президента компанії «Енергоатом» справа найближчого часу. Котін, виконавши свою роль штатного клоуна, на якого повісять усі борги і невдачі останнього року, в тому числі провал у питанні будівництва ЦСВЯП, отримає посаду першого віце-президента з технічних питань.

Очевидно, що призначення Галущенка захочуть подати суспільству під соусом необхідності порятунку збанкрутілої компанії. Такий собі антикризовий менеджер, який невідкладно запропонує детальний план виходу кризи і негайно почне його втілення.

Найцинічніше, що вся ця шахова партія розігрується під носом у президента Зеленського і освячена його іменем. Адже саме Германа Галущенка представили гаранту, як людину, яка зможе навести лад в українській енергетиці. Саме Галущенко особисто у присутності Єрмака і Шефіра обіцяв Зеленському добудувати Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива до кінця 2020 року, чого б це йому не коштувало. Тож тепер залишається лише вміло подати його підвищення, аргументувавши це тим, що Галущенку для порятунку НАЕК дотепер не вистачало повноти повноважень.

Хтось уміло замилює очі Зеленському і, судячи з отриманої нами інформації, роблять це не безкорисливо. Президента Зеленського просто ізолювали від об’єктивної інформації і хочуть пошити у дурні, адже ті факти і цифри, які лягають йому на стіл, не мають нічого спільного з реальністю.

Впевнені, на тлі падіння довіри до ЗЕ і його команди, добудова ЦСВЯП, а також 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, продемонструвала б державницький підхід голови держави до енергетичної безпеки країни, та зміцнила би обвалений останнім часом рейтинг.

Віримо, що віддані країні і президенту люди все ж покажуть Володимиру Зеленському цю публікацію і це допоможе врятувати атомну енергетику країни від повного знищення.

До речі, в правдивості зібраних нами матеріалів Зеленський зможе пересвідчитись особисто. У грудні президента планують привезти на будівництво ЦСВЯП. Об’єкт уже почали чепурити і фарбувати, аби місце, де буде перерізатися святкова стрічка, виглядало максимально привабливо для телекамер. Володимиру Олександровичу достатньо буде просто трохи відхилитись від прокладеного для нього маршруту, зайти, так би мовити, за декорації, і на власні очі побачити, яким є реальний стан речей.

Тут вибір за президентом – просто перерізати стрічку і далі перебувати у в омані власних ілюзій чи нарешті спробувати отримати більш об’єктивну інформацію, хоч вона напевно буде менш приємною для чинного гаранта Конституції.

Джерело