Олександр Похилко, відомий особливим «антикризовим менеджментом», що призвів до банкрутства кількох енергетичних підприємств, може отримати нову посаду високого ґатунку.
Журналістам стало відомо про його зв’язок з Ігорем Коломойським, який перебуває під слідством. Поінформовані джерела видання стверджують, що Похилко зайняв крісло заступника директора АТ «Українські Розподільні Мережі», у підпорядкуванні якого шість державних обленерго. Наступним кроком стане призначення Похилка очільником АТ «УРМ». Але чому такий поспіх та чи не варто було б краще придивитися до «заслуг» кандидата на керівну посаду такого рівня?
Кілька днів тому посадовець написав заяву про звільнення із підприємства «Міськтепловоденергія» у Кам’янці-Подільському, не дочекавшись завершення контракту. Джерела говорять про його переїзд до столиці. До слова, саме призначення на підприємство Хмельниччини викликало обурення, як серед працівників підприємства, так і фахівців енергетичної галузі. Причина тому – скандальне «професійне портфоліо». Не менш важливий момент – відсутність профільної освіти, що ставить під сумнів компетенцію людини.
Експерти енергетичної сфери пам’ятають не одну гучну історію з Олександром Похилком: пригадують його роботу в «Сумиобленерго», «Зоря-Машпроекті» та Калуській ТЕЦ. У Сумах та Миколаєві справи дійшли до суду, де серед звинувачень звучали «відкати» на сотні мільйонів.
Виникає логічне питання: чому, знаючи про досить провокативний «багаж» Похилка, нова міністерка енергетики Світлана Гринчук йде на такі кадрові рішення? На думку фахівців, це кидає тінь на діяльність всього відомства. А на порозі опалювального сезону ще й ставить під загрозу нормальне життя звичайних громадян, які не готові відчути наслідки незаконних дій посадовців.
Всупереч нещодавній заяві прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля про те, що в Україні найбільша та найефективніша антикорупційна інфраструктура, а боротьа з корупцією в Україні оцінена на найвищому рівні, на українському кордоні як і раніше про-довжують успішно та масово діяти схеми контрабанди та виведення грошей з країни, че-рез що державний бюджет України недоотримує колосальні кошти.
На українській митниці, через чотири митних поста у Львівській та Чернівецькій області, а саме пости “Краковець”, ”Мостиська”, “Рава-Руська” та “Порубне”, з відома керівнків цих постів та начальників митниць в цих областях вночі в Україну завозиться контрабандою брендовий одяг та взуття.
Відбувається це наступним чином. Ще на складах у Польщі та Румунії 20-тонний контейнер, повний брендових речей — курток, взуття, сумок, вартістю у сотні тисяч доларів, розвантажується у декілька мікроавтобусів, які вночі під виглядом пасажирських перевезень перетинають український кордон у вказаних пунктах пропуску, де не проходять жодного огляду та не заповнюють жодних декларацій.
Як результат — нуль надходжень у бюджет, а це — десятки та сотні мільйонів гривень, частина з яких йде на хабарі начальникам митних постів Ворожбиту Назару Степановичу, Турчину Володимиру Богдановичу, Тофану Петру Георгійовичу, а також керівникам обласних митниць — начальнику львівської митниці Андрію Кузніку та чернівецької — Юрію Герасимову. Джерела на митниці не виключають, що виконуючий обов’язки голови Державної митної служби України Звягінцев Сергій Борисович в курсі того, що відбувається, та отримує свою частину вигоди з реалізації цієї схеми.
Зліва направо: керівник львівської митниці Андрій Кузнік, керівник Чернівецької митниці Юрій Герасимов та в.о. голови Державної митної служби Сергій Звягінцев
Окрім цього, під час повномасштабної війни на українській митниці почала діяти інша схема з завезенням дронів для ЗСУ. Як відомо, уряд звільнив від сплати мита і ПДВ поставки дронів в Україну, аби спростити постачання техніки на фронт. Це стало ідеальним інструментов для контрабандистів, бо наразі під виглядом імпорту БПЛА ряд компаній оформлюють поставку контрабанди, за ввезення якої також не сплачуюють жодних зборів у бюджет. Або ж взагалі оформлюють на митниці фіктивні документи про ввезення дронів, яких насправді не існує, завдяки чому просто виводять гроші з України.
Небайдужі співробітники митниці помітили, що у великій кількості декларацій про ввезення партій БПЛА замість великої кількості фотографій огляду контейнеру з наявним у ньому товаром, що вимагають встановлені митні правила та вимоги щодо оформлення вантажу, фігурує одне й те саме фото огляду одного дрону.
Фото дрона, яке використовують митники для оформлення великої кількості декларацій про ввезення дронів в Україну
Таким чином під виглядом закупівлі дронів виводяться сотні мільйонів доларів за кордон. У деклараціях про фіктивне ввезення дронів в Україну фігурують одні й та самі компанії:
ТОВ «ФЕРТЕНІКА» 44372310 та ТОВ «МЕРІЕЙТ» 43840643 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 4,4 млн. доларів США від GN ELECTRONIC SP. Z O.O. (Poland)
ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП» 45339667 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 6,4 млн. доларів США від LATUNA LIMITED (HONG KONG)
ТОВ «ПЕППЕР СТАР»44610024 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 7,1 млн. доларів США від TORQUE TRADE LIMITED (HONG KONG)
ТОВ «ПЕППЕР СТАР»44610024 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 5,1 млн. доларів США від ABSales Group Limited (HONG KONG)
ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» 44972273 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 13 млн. доларів США від STARNINE SALES LIMITED (HONG KONG)
ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД»45242023 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 18 млн. доларів США від WHARVEST LIMITED (HONG KONG)
ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 11 млн. доларів США від OPTIMA TRADE LIMITED (HONG KONG)
ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 9,1 млн. доларів США від TORQUE TRADE LIMITED (HONG KONG)
ТОВ «НЕКСУС ТОРГ» 45351930 задекларувало псевдоімпорт БПЛА
на 10,1 млн. доларів США від NEOTRADE LIMITED Гонконґ (HONG KONG)
Майже в усіх інвойсах вказуються партії дронів по 600 штук
Вказані компанії-нерезиденти з Польщі та Гонконгу також пов’язані з рядом інших українських фірм, що займаються псевдоімпортом в Україну: ТОВ «ТРІАН ІМПЕКС» 45314805, «АРГЕМОНА ГРУП» 45676814, ТОВ «БІГ ІНТЕРПРОМ»44968551, ТОВ «КОМПАНІ ПРОМ ГРУП» 45021607, ТОВ «ФЛАНЕЛЬ ТОРГ» 45206467, ТОВ «ЕВКАРІОТ ІНД» 45337083, ТОВ «АТЛАНТ ФОРМАТ» 44463905, ТОВ «СТРОЙБУД ПРОЦЕС» 45359039, ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» 44812156, ТОВ «ГОСПОДАРЧИЙ КУТ 42137904,ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, ТОВ «ІМПОРТ РІТЕЙЛ» 44610024, ТОВ «БИТУМ ПРОМ» 44058238, ТОВ «ІМПОРТ СТАРТ ПЛЮС» 45297727, ТОВ «ЛЕКОН-ТОРГ ПЛЮС» 45733966, ТОВ «ЗУЛАН ТРЕЙД» 45222536, ТОВ «МАЛЮНКОТРЕЙД» 44251388, ТОВ «ЕНЕРГОКРЕАТИВ» 42176330, ТОВ «ДЕМАНТО ОПТ» 43721168, ТОВ «БУДКОРПУС» 44897507 ТОВ «СПЕЦИФІК ЛАЙТ» 45311112, ТОВ «ТЕНКОР» 45370466, ТОВ «ОРФЕЙ КОМПАКТ» 45169394, ТОВ «ФЕРОНІКЕЛІ» 44362061, ТОВ «КОУВЕЛ УКРАЇНА» 44926134, ТОВ «ДЖОУНС ОПТ» 45298411, ТОВ «ДІАМФАРФОР» 44909590, ТОВ «ІНТЕР ЛОДЖИСТИК» 45810961, ТОВ «ПОБУТСФЕРА» 44861533, ТОВ «ФАСТ ІМПОРТ ТРЕЙД» 45832367. Деякі з вказаних компаній фігурують в розслідуваннях про вивід грошей з України за допомогою схем фіктивного імпорту через українські банки ”Мотор Банк” та ”Банк Альянс”.
Через те, що на митних постах закривають очі на фіктивні декларації та ввезення контрабанди під виглядом пасажирів чи дронів, держава втрачає мільйони податків, а валюта, критично потрібна для імпорту та стабільності економіки, вимивається за кордон. Це — загроза національній безпеці України, яку поки що чомусь не бачать ані в СБУ, ані в Бюро економічної безпеки, ані в Державному бюро розслідувань чи НАБУ, які б мали перевірити, скільки БПЛА реально було ввезено в Україну, куди ці безпілотники, ввезенні по угодам з вказаними вище фірмами, були передані і хто саме їх отримав.
Прокуратура і поліція за допомогою суду намагаються віджати врожай та земельні ділянки у ПП «АГРОФІРМА ПЕРСПЕКТИВА» в інтересах АРМА, а насправді – в інтересах третіх осіб.
Андрій Бондаренко для «Прес-центр»
Кілька місяців не було звісток про хід резонансної справи агропідприємця Сергія Тарасова, на якого здійснюється системний тиск зі сторони правоохоронних органів з метою захоплення його бізнесу. Аж ось «рейдери в погонах» знову дали про себе знати.
Як передають наші джерела, наразі у Фортечному районному суді міста Кропивницький розгортається справжня судова драма. На лаві «правового абсурду» опинилося клопотання про арешт майна ПП «Агрофірма Перспектива», власником якої є відомі агробізнесмени Олександр та Сергій Тарасови. Розгляд справи довірили судді Євгену Завгородньому, перед яким стоїть непросте завдання – залишитися вірним букві закону, чи «не образити» представників силових структур, які, як вбачається, мають надмірний інтерес до чужого врожаю.
Зокрема, 24 і 25 червня у Фортечному районному суді м. Кропивницького тривали справжні юридичні баталії. Розглядалось абсурдне, на думку сторони захисту, клопотання старшого дізнавача поліції Волошина Віталія погоджене з прокурором Знам’янської окружної прокуратури Ігорем Бізовим. Йдеться про спробу арешту майна ПП «Агрофірма Перспектива» – 41 земельну ділянку, а також врожаю 2025 року: посівів на 82 гектарах, які підприємство обробляє вже понад 13 років на цілком законних підставах. (Справа № 404/6443/25)
Як аргументовано підкреслює адвокат Сергія Тарасова Анатолій Ларін, у слідчому клопотанні йдеться про спробу визнати незібраний урожай… речовим доказом. Саме так: пшениця, яка ще дозріває на полі, раптом отримала новий статус у правоохоронній уяві — речовий доказ, який треба терміново передати в АРМА. Бо, бачте, якщо не встигнуть зібрати — зерно втече чи зникне у вирі кримінального провадження.
Закон, підстави? Не чули.
«Вони хочуть заборонити нам збирати наш урожай. В прямому сенсі! І ще й передати його в АРМА. Хоча з документів клопотання навіть не ясно, що саме арештовується — зерно, поле чи мрія прокурора про “великі жнива”», — коментують ситуацію журналістам в агрофірмі.
В свою чергу, адвокат сторони захисту Анатолій Ларін в коментарі для ЗМІ підкреслив, що в матеріалах слідства немає жодного доказу, що земельні ділянки, які знаходяться у законній суборенді ПП «Агрофірма Перспектива», є речовими доказами у справі про начебто завдану шкоду державі. Адже лише за такої умови можна ставити питання про можливий арешт майна. Крім того, не наведено жодного розрахунку реальної шкоди, не проведено жодної експертизи, а основний аргумент дізнавача це лист від ГУ Держгеокадастру, не має жодної доказової сили в межах КПК. «Це не кримінальна справа, це зрежисований акт із однією метою – відібрати майно, прикриваючись процесуальними фігурами. Наразі Держгеокадастр, згідно з чинним мораторієм, взагалі не має права проводити перевірки, тож про яку шкоду йдеться?», – наголошує адвокат?
Хочеш звинуватити – Кради врожай
«Вони просто взяли суму з листа Держгеокадастру, трохи більше 20 тис. грн за одну ділянку, помножили її на 41 і оголосили – шкода становить 862 тисячі. Що це за арифметика? Це навіть не абсурд, це юридичний шок», — обурюється А. Ларін.
Адвокат повідомив, що згідно чинного законодавства, будь-яке нарахування збитків має здійснюватися відповідно до Методики розрахунку шкоди, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007. Там чітко вказано: потрібен виїзд спеціального органу, акт перевірки, фотофіксація, встановлення факту самовільного зайняття, припис на усунення порушення. Без цього будь-які «розрахунки» не мають юридичної сили.
«Вони не робили жодної перевірки. Ніхто не виїжджав, не фіксував, не міряв. Просто вигадали суму й сказали — все, крадіжка! Якщо б це було законно, спеціалісти з державного кадастру мали б виїхати на місце, зафіксувати факт самовільного використання земельної ділянки, скласти акт за фактом самовільного зайняття, здійснити розрахунок розміру шкоди, припис про добровільне поновлення прав. Але нічого з цього не було забезпечено слідством. Навіть якщо б вони зафіксували факт самовільного зайняття земельної ділянки, то мали б відправити справу в суд, ми залюбки підемо в суд. Але переслідування без доказів, «по беспределу», ми це так не залишимо», – наголошує Ларін.
Але на цьому безглуздя не закінчується. Як зазначає адвокат, у якості речових доказів слідство чомусь вирішило арештувати… сам урожай. Обґрунтували це тим, що зерно, мовляв, є знаряддям вчинення злочину. За логікою обвинувачення пшениця стала співучасником кримінального правопорушення.
«Ну, так давайте тоді ще паркан визнаємо речовим доказом і арештуємо. А що — він же стоїть на землі! Це тотальний правовий сюрреалізм», — іронізує з гіркотою Анатолій Ларін.
Він підкреслює: немає експертизи, немає встановленого складу злочину, немає збитків. Є тільки клаптик паперу, що назвали «доказом», і свавільна спроба вивезти урожай фермерів під виглядом забезпечення кримінального провадження.
«Нагадую, що є стаття в Кримінальному кодексі України №372, про притягнення невинуватої особи до кримінальної відповідальності. І відповідальність по цій статті, зокрема і за крадіжку урожаю службовими особами з фабрикацією справи, ніхто не відміняв. Не забуваємо, що це все відбувається в період дії військового стану, це чистий саботаж проти економіки країни та мародерство», – зауважив адвокат.
Також сторона захисту вказує на те, що прокурор так і не зміг пояснити в суді, чому арештований врожай має зібрати якесь ДП «Елітне». Адже немає жодних відомостей про те, чи взагалі це підприємство володіє необхідною технікою і відповідними людськими ресурсами та можливостями, паливно-мастильними матеріалами, технікою та потужностями для збору вказаного врожаю, що виглядає дуже підозріло.
«Ми розуміємо, що правоохоронці пишуть всі ці нісенітниці виключно з тієї причини, що отримали такі команди від кураторів», – вважає А. Ларін.
На замітку Генпрокурору: хто стоїть за рейдерством
Так само підозріло виглядає клопотання прокурора, який вказує в суді, що начебто врожай має бути зібраний ДП «Елітне» «для збереження» речових доказів, а в тексті клопотання вказано, що для реалізації цього майна через АРМА, то про яке збереження речового доказу може йти мова, це рейдерське захоплення, крадіжка чужого майна за допомогою сфабрикованої кримінальної справи і це в той момент, коли держава для забезпечення наповнення бюджету зі сторони аграріїв намагається робити мораторій на всілякі такі неправомірні дії зі сторони правоохоронних органів, які просто перетворюються на Злодіїв В Погонах.
Крім того, адвокат відзначив, що прокуратура не виконала важливої умови для накладання законного арешту – не подала цивільний позов.
Прокуратура вказує, що цивільний позов вони не подавали, бо «ще не встигли» і не можуть вирахувати шкоду. Підозра нікому не пред’явлена. Стаття конфіскацію майна не передбачає. Окрім того, підприємство працює десятки років, справно сплачує податки та заробітні плати і має достатні потужності для того, щоб в законний спосіб обробляти будь-яку земельну ділянку. До того ж, працівники Держгеокадастру надали стороні захисту довідку, що вони не можуть провести експертизу про можливу шкоду, у зв’язку з дією мораторію на подібні перевірки. Все це свідчить про незаконність підстав для арешту майна агрофірми.
За даними ЗМІ, справжній «диригент» цієї афери, по завданню вищих корупціонерів — заступник керівника обласної прокуратури Кіровоградщини Іса Муса Огли Танривердієв (на фото нижче). Саме він особисто координує дії поліції щодо рейдерського захоплення майна агрофірми. Під його керівництвом формується «правова база» для подальшого вилучення врожаю, намагання передати його в підконтрольні структури та фактично «поставити» підприємство під зовнішнє управління.
Заступник керівника обласної прокуратури Іса Муса Огли Танривердієв
На тлі цього цілком природним виглядає риторичне запитання: а чи в курсі керівник обласної прокуратури Стрелюк Ян Васильович, що його заступник, як отой бандит з великої дороги, фактично влаштовує рейдерське захоплення майна успішного агропідприємства? Судячи з усього, мовчання означає всебічну підтримку та схвалення протиправних дій свого підлеглого. Тож, дуже прикро, що обласна прокуратура стає організатором та виконавцем рейдерських захоплень агропідприємств. Часи Януковича повернулись?
Обласний прокурор Ян Стрелюк
Суддя обирає закон та сумління
На лаві юридичної совісті — суддя Євгеній Завгородній, якому випало або стати гарантом прав людини і приватної власності, або увійти в історію як черговий суддя, що дозволив арештувати… колоски. Як зазначила сторона захисту фермерів, навіть він не зміг приховати здивування — чому подібні клопотання правоохоронці подають саме влітку і саме перед збором урожаю? «Очевидно, щоб встигнути зібрати урожай власноруч», — відповідають самі фермери. Ця практика на жаль непоодинока.
Суддя Євгеній Завгородній
Показово, що в цій ганебній справі (№404/6443/25) слідча група, намагаючись підтасувати свої аргументи, цинічно ігнорує позицію Верховного Суду щодо суборенди, продовженої за принципом мовчазної згоди. Як встановлено документально, агрофірма користується землею цілком законно. Жодного рішення про припинення оренди, жодного судового оскарження немає. Тож адвокати захисту задаються справедливим питанням: на якій підставі порушено справу за ст. 197-1 ККУ? Відповідь очевидна — підстава штучна, сфабрикована і створена виключно для рейдерського захоплення.
Подібні прецеденти вже ставали причиною дисциплінарних проваджень щодо слідчих суддів у інших регіонах. Справи суддів А. Шиша та А. Шабанова, які дозволили арешт ще незбираного врожаю, це пряме попередження іншим суддям: будь-яке незаконне рішення – це не лише пляма на мантії, а й юридичне самогубство.
До честі судді Євгена Завгороднього, він не піддався на цинічні маніпуляції обласних силовиків та вивчивши уважно всі докази і аргументи сторін, відхилив клопотання слідства про арешт майна ПП «Агрофірма перспектива». Цим рішенням суддя Завгородній Є.В. дає зрозуміти представникам корумпованих правоохоронних органів, що не збирається виконувати їх забаганки. Ситуація в Україні змінюється, корумпованих силовиків можуть легко звільнити, чи перевести, а суддя має піклуватись про дотримання законності все своє життя, якщо прагне жити в правовій державі, мати чисте сумління і здоровий сон.
Що далі?
Справу про арешт майна ПП «Агрофірма перспектива» можна назвати лакмусовим тестом на здатність української Феміди відрізняти справжню законність від прокурорської самодіяльності. Історія переслідування та замовного тиску на Сергія Тарасова, а тепер вже і його брата, фермера Олександра Тарасова це історія про те, як у воюючій країні, де аграрії це економічна опора, силовики намагаються відібрати останню надію на справедливість.
Перший раунд змагань на даному фронті силовики програли. Але можна не сумніватися, що вони продовжать шукати можливості для виконання замовлення своїх кураторів.
У час, коли Україна тримається на плечах захисників, фермерів і волонтерів, особливо цинічно виглядає спроба за допомогою кримінального провадження «віджати» у агрофірми її врожай. Історія про врожай, що став «речовим доказом», це ще один гвіздок у домовину довіри до правоохоронної системи.
Сторона захисту обіцяє всебічне залучення усіх можливих важелів та ресурсів, щоб викрити наміри рейдерів та довести всю безпідставність спроб прокуратури виконати замовлення по захопленню майна ПП «Агрофірма Перспектива».
Суспільний розголос, широке залучення ЗМІ, громадськості має завадити корумпованим правоохоронцям творити свої темні справи.
Як зазначає сторона захисту, Верховний Суд, ВРП, ВККСУ, ВКП, ДБР, Офіс Генерального прокурора – всі згадані інстанції будуть повідомлені про обставини цієї справи. А відтак, чинити свавілля буде набагато складніше.
Захист також сподівається, що новий генеральний прокурор Руслан Кравченко, який зокрема декларує боротьбу з рейдерством і переслідуванням бізнесу, відреагує на кричущі обставини та дії своїх підлеглих з Кропивницького. А саме – вдіє рішучих заходів та покладе край замовному переслідуванню фермерів на Кіровоградщині. Адже він не дарма позиціонує себе як борця з прокурорським свавіллям та злочинами в погонах.
І в цьому ракурсі, буде цікаво подивитись, як генпрокурор поведе себе із Стрилюком та його замом, які, за свідченням багатьох фермерів, розвели в області справжню здирницьку кампанію.
В свою чергу, редакція нагадує: кожен такий випадок це ще один цвях у домовину довіри до держави. А довіра, то теж врожай, який точно не варто втрачати, адже можна втратити раз і назавжди.
Прокурору відділу Офісу Генерального прокурора Анні Пишній незабаром мають вручити підозру за співпрацю з рф і зловживання службовим становищем. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на джерело в Державному бюро розслідувань
Як з’ясували правоохоронці, Анна Пишна (до 2023 року – Анна Замкова) разом зі своїм чоловіком Михайлом Пишним співпрацюють з проросійською сектою «АллатРа», до того ж Анна Пишна допомагає через свої зв’язки в прокуратурі «закривати» питання свого чоловіка.
Крім того, правоохоронці проаналізували декларацію прокурора ОГП Анни Пишної та виявили низку порушень.
«У декларації Анна Пишна зазначає серед доходів пенсію чоловіка – 79 836 грн. (нагадаємо, Михайлу Пишному лише 40 років, він отримує пенсію по інвалідності і є керівником ГО «Спілка інвалідів України»). Також прокурор зазначає аліменти на сина у розмірі 144 139 грн. (за минулий рік ця сума становила 56 тисяч гривень). Тобто після одруження аліменти від батька дитини зросли майже втричі, що більше виглядає як «легалізація» незаконно отриманих грошей», – йдеться у розслідуванні.
Нещодавно Анна Пишна внесла суттєві зміни у майновому стані та задекларувала подарунок у негрошовій формі, квартиру у Києві, загальною площею 37,8 м2 вартість на дату набуття якої становить 2 000 000 гривень. Джерелом доходу вказаний чоловік Пишний Михайло Миколайович. Однак, правоохоронці виявили, що 2 млн грн вони показали суспільству, аще 15 млн грн після відчуження майнових прав (продажи долі у бізнесі), які відбулися на початку вересня 2024 року, залишилися в тіні.
Як зазначають журналісти, минулого року Анна Пишна вийшла заміж за київського адвоката Пишного Михайла Миколайовича, засновника та колишнього керівника Адвокатського об’єднання «Закон і Право», змінивши прізвище (до заміжжя – Замкова Анна Петрівна). За даними журналістів Михайло Пишний, без перебільшення, аферист і злочинець. Він допомагає уникнути відповідальності об’єктивно винуватим особам, прикриває і «відмазує» їх у судах, використовуючи будь-які, здебільшого, незаконні методи – погрози, підкуп чи відвертий тиск «з гори».
«Допомагає уникнути покарання своєму чоловікові його дружина Анна Пишна через свої зв’язки у прокуратурі», – зазначають журналісти, що й підтверджується інформацією про майбутнє вручення підозри про злочин Анні Пишній.
ЗМІ звернули увагу, що інші правоохоронні органи СБУ, ОГП, НАБУ також поінформовані про зловживання прокурорши відповідними журналістськими запитами.
Виявляється, на третьому році повномасштабної війни росії проти України в державних органах нашої держави продовжують працювати «агенти кремля».
Одними із таких є Пишна Анна Петрівна (до 2023 року – Замкова Анна Петрівна), прокурор відділу Офісу Генерального прокурора та її чоловік Пишний Михайло Миколайович. Вони разом співпрацюють з проросійською сектою «АллатРа», а Анна Пишна допомагає через свої зв’язки в прокуратурі «закривати» питання свого чоловіка.
З джерел в правоохоронних органах стало відомо, що за Анна Пишна вже на контролі у Державному бюро розслідувань (ДБР), а також найближчим часом нею можуть зацікавитися Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Служба безпеки України (СБУ).
Анна Пишна маніпулює з декларацією про доходи
З відкритих джерел відомо, що законний чоловік прокурора Пишної Анни Петрівни – Пишний Михайло Миколайович є неопосередкованою особою, яка входила у число тих угрупувань, які мають відношення до терористичної організації «АллатРа», а також до підконтрольних їм підприємств, які діяли на користь держави агресора російської федерації.
На фото видно, що Анна Пишна працювала в ті часи, коли відомство називалося Генеральна прокуратура України
Правоохоронці проаналізували декларацію прокурора ОГП Анни Пишної і виявили низку порушень.
У декларації Анна Пишна зазначає серед доходів пенсію чоловіка – 79 836 грн. (нагадаємо, Михайлу Пишному лише 40 років, він отримує пенсію по інвалідності і є керівником ГО «Спілка інвалідів України»). Також прокурор зазначає аліменти на сина у розмірі 144 139 грн. (за минулий рік ця сума становила 56 тисяч гривень). Тобто після одруження аліменти від батька дитини зросли майже втричі, що більше виглядає як «легалізація» незаконно отриманих грошей.
Примітно, що у декларації не вказано прибутку від адвокатської діяльності Михайла Пишного, незважаючи на те, що він активно веде практику.
На фото чоловік Анни Пишної, адвокат Михайло Пишний
Також прокурор не вказує жодних грошових активів чоловіка, лише власні. Це 19 тисяч доларів США та 210 тисяч гривень готівки, і майже 6 тисяч гривень на банківському рахунку. З 22 рахунків у банках з 2022 року у 2023-му лишилося лише три, а з 11-ти кредитів – два. Тобто після одруження з Михайлом Пишним прокурор закрила їх більшість.
Згідно з реєстром «Опендатабот» 2 вересня 2024 року Михайло Пишний продав майнові права на суму 17 087 500 грн.
Відповідно норм закону «Про запобігання корупції», суттєві зміни у майновому стані необхідно внести до декларації протягом десяти днів від дати отримання прибутку. Проте, термін подачі таких змін збіг і Пишна Анна Петрівна не внесла документ.
Однак, потім, Пишна Анна Петрівна внесла суттєві зміни у майновому стані та задекларувала подарунок у негрошовій формі, квартиру у Києві, загальною площею 37,8 м2 вартість на дату набуття якої становить 2 000 000 гривень. Джерелом доходу вказаний чоловік Пишний Михайло Миколайович. Цікавим залишилося питання, 2 млн грн вони показали суспільству, а де ще 15 млн грн, які залишилися після відчуження майнових прав (продажу долі у бізнесі), які відбулися на початку вересня 2024 року.
Фото Анни Пишної у соціальних мережах також яскраво показують, які коштовності носить прокурор, але забуває вказати їх у своїй декларації.
Фото Анни Пишної у соціальних мережах також яскраво показують, які коштовності носить прокурор, але забуває вказати їх у своїй декларації.
Співпраця з рф та «прикривання» чоловіка
Минулого року Анна Пишна вийшла заміж за київського адвоката Пишного Михайла Миколайовича, засновника Адвокатського об’єднання «Закон і Право», змінивши прізвище (до заміжжя – Замкова Анна Петрівна). За даними журналістів Михайло Пишний, без перебільшення, аферист і злочинець. Він допомагає уникнути відповідальності об’єктивно винуватим особам, прикриває і «відмазує» їх у судах, використовуючи будь-які, здебільшого, незаконні методи – погрози, підкуп чи відвертий тиск «з гори». Неодноразово Пишний був захисником обвинувачених у справах щодо рейдерських захоплень майна, вживання та розповсюдження наркотиків, вбивств та розбо їв. Примітно, що його клієнти завжди «виходили сухими з води», а сам Пишний отримував досить серйозні гонорари.
Зокрема, у результаті журналістського розслідування стало відомо, що Михайло Пишний допоміг обвинуваченому в державній зраді одіозному екс-нардепу Олександру Онищенку повернути у свою власність заарештоване державою ТОВ «Майдан Плаза».
Допомагає уникнути покарання своєму чоловікові його дружина Анна Пишна через свої зв’язки у прокуратурі.
Не зважаючи на свою роботу в Офісі Генерального прокурора, Анна Пишна активно співпрацює з сумнозвісною сектою «АллатРа». Це – без перебільшення терористична організація, напряму пов’язана з російським ФСБ, фінансуванням повномасштабної агресії РФ та матеріальним забезпеченням окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України.
Чому мовчить Офіс Генерального прокурора?
На фото діючий Генеральний прокурор Костін Андрій Євгенович
Дійсно, виходячи з усіх обвинувачень, дуже дивним є відсутність позиції та активних дій щодо притягнення до відповідальності Анни Пишної з боку Генпрокурора Андрія Костіна та в.о. керівника Генеральної інспекції ОГП Івана Дзюби.
Чому вони допускають ситуацію, коли його підлегла напряму зливає інформацію з прокуратури до країни-окупанта? Сподіваємося, незабаром ми отримаємо відповіді на всі ці питання.
Окрім цього, відповідні скарги на прокурора ОГП Пишну Анну були направлені в Національне агентства з питань запобігання корупції, Службу безпеки України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісії прокурорів.
Минуло трохи більше року відтоді, як НАБУ і САП повідомили про підозри членам організованого злочинного угруповання Андрія Гмиріна за розкрадання коштів підприємств Фонду державного майна України. Нагадаю, що на момент вчинення злочинів до складу цієї організованої групи входив і сам тодішній голова ФДМУ, Дмитро Сенниченко.
Підозри отримали: сам Сенниченко, його екс заступник Денис Кудін, двоє директорів Одеського припортового заводу (Синиця і Парсентьєв), і ще кілька “смотрящіх”: Присяжнюк, Колот, Горбуненко. Здавалося б, в історії поставлено жирну крапку: всі персонажі з підозрами і в міжнародному розшуку, схеми ліквідовані, а сам ФДМУ заробляє кошти – чисто, чесно і прозоро!
Але давайте детальніше розберемося, що відбувається насправді…
У квітні цього року, після тривалого простою, було запущено хімічний завод “СумиХімПром”. Спочатку новий директор Захаренко ніби зібрав навколо себе команду професіоналів, і оголосив поетапний план відродження підприємства. Але через деякий час стало зрозуміло, що фактично без всякого тендеру завод був відданий у давальницьку схему компанії ТОВ “ТД “УКРМІНХІМ”. Ця компанія постачає “СумиХімПрому” всю виробничу сировину (сірку, аміак, фосфорити, хлористий калій), а потім бере на продаж вироблені заводом комплексні добрива. В чому сенс? Ця компанія не має власних шахт і кар’єрів. Вона просто купує сировину за кордоном і передає на завод, малюючи при цьому в контрактах завищені ціни. Чому завод сам не може купити сировину за кордоном? Якраз в цьому і схема! Замість нормальної роботи, завод потрапляє в залежність від приватної контори і несе збитки, отримуючи нібито “дорогу” сировину. “Заробіток” схематозників приблизно $20-30 на тоні, а державний завод втрачає із кожної такої поставки приблизно $300-400 тисяч!
“УКРМІНХІМ” купує сировину не напряму у виробників, а в мережи європейських компаній-одноденок, зареєстрованих в різних країнах. Саме вони і допомагають малювати завищені ціни. За моїми даними, всю цю мережу контролює одна людина – Віталій Вікторович Логінов. Також Віталій Логінов контролює фізичну доставку та відвантаження всіх вантажів із Сум через свою експедиторську компанію.
Ось для прикладу один із останніх контрактів на поставку фосфоритів ТОВ “ТД “УКРМІНХІМ” від словацької прокладки Z9 Impex s.r.o. 1 серпня 2024 року – ціна на нібито єгипетські фосфорити €107 євро за тонну. Пізніше ця сировина піде на “СумиХімПром”. В цей же час реальний єгипетський постачальник фосфоритів Chem Source Egypt пропонує ту саму сировину по $40-50 за тонну. Тобто в цій конкретні поставці ціну завищено більше ніж вдвічі. І це свідчить що можливо, лише на цій одній операції у державного заводу вкрали приблизно 800 тисяч євро.
Але і це ще не все. Подивіться на коносамент по ще одній недавній поставці нібито “єгипетських” фосфоритів для “СумиХімПрому”. Його завантажують чомусь у Лівані, майже на кордоні із Сирією. Так відбувається тому, що фосфорити насправді мають сирійське походження. Схоже, що підсанкційний товар союзника Росії лише маскується під єгипетський за допомогою підробних сертифікатів походження. Також можна побачити, як за такоюж схемою, завозять на Суми і “узбецький” калій із Грузії. А насправді він може бути просто російський.
Дослідивши іншу діяльність Віталія Логінова на підприємствах ФДМУ, виходить, що він контролює всі вантажопотоки Об’єднаної гірничо-хімічної корпорації (ОГХК), транспортуючи сотні тисяч тонн ільменітової руди залізницею і відвантажуючи їх через причали Одеського припортового заводу.
З джерел, близьких до титанової галузі, стало відомо, що Логінова нібито “завели зверху” як неофіційного радника голови ОГХК у 2023 році. У центральному офісі підприємства в Києві його представили як “смотрящого від Офісу президента”. Інтеграцію Логінова в потоки підприємства забезпечив тодішній виконувач обов’язків директора ОГХК Дімітрі Каландадзе, який не мав громадянства України. Своєю чергою, Логінов позиціонував себе як людину близьку особисто до голови ГУР МО Кирила Буданова та одного із керівників ОП. Є низка свідків, яким він розповідав, як нібито брав участь в спецопераціях Головного управління розвідки, а його куратором був “особисто заступник Буданова”. Якимось чином йому надали секретний кабінет в центральному офісі ОГХК – “стєкляшку”. А потім із цієї “стєкляшки” вплив та інтереси Логінова поширилися на інші стратегічні підприємства України (Одеський припортовий завод, “Сумихімпром” тощо). Зокрема, відомо, що “герой війни Логінов” намагався провернути аферу з кредитуванням державним Укрексімбанком ОГХК, для подальшого виведення коштів “на допомогу запуску ОПЗ”, шляхом надання фінансової допомоги від одного підприємства до іншого. І дійсно, потоки ільменіту йдуть через вантажні причали ОПЗ, які технічно для цього не призначені, тому там явно є якийсь зв’язок…
Виникає закономірне питання, хто ж є кінцевим бенефіціаром тіньової діяльності смотрящого Логінова і поставок ільменіту? Відомо, що титановий ільменіт це базовий компонент виробництва всього спектру російської зброї, включно з балістичними ракетами. Крім того, цікавим фактом є те, що член правління ОГХК Захарченко був переведений на посаду директора “Сумихімпрому” незабаром після появи Логінова в ОГХК, що свідчить про їхнє можливе знайомство. Є ще багато цікавих фактів і подій, але найголовніше питання полягає в тому, звідки взявся цей персонаж і чиї завдання він виконує.
Що стосується Одеського припортового заводу, то виконувачем обов’язків директора там став такий собі Юрій Ковальський. А представляти його колективу заводу приїхав Олександр Мужель, – тіньовий представник того таки Гмиріна в Україні на прізвисько “Француз”.
Олександр Мужель
Зараз Віталій Логінов намагається протягнути на Припортовому заводі таку ж приховану давальницьку схему, як і на “СумиХімПромі” – нещодавно у кількох виданнях з’явилася інформація про харківську компанію “АГРОТОРГГРУП”, яка “виграла 25 липня тендер на поставку газу на ОПЗ загальною вартістю 4,13 млрд грн”! В одній із публікацій писали, що компанію пов’язують з торгівлею російським аміаком. У 2022 році “Агроторггруп” через маловідому товарну біржу “Придніпров’я-2021” придбала 10 000 тонн аміаку, який перебував під арештом АРМА. Тоді нардеп та заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк стверджував, що ці аукціони мали ознаки корупційної схеми.
Подекуди в телеграм-каналах писали, ніби до цієї компанії має відношення такий собі донецький бандит з дев’яностих Гіві Немсадзе. Поінформоване анонімне джерело повідомило, що це не так, і насправді “Агроторггруп” також контролює Віталій Логінов.
Цитую: “Всі на ринку знають, що Віталій Логінов контролює Суми, ОГХК і Припортовий. Він займається всією логістикою, постачанням та продажами. Також у нього є два партнери – Олександр і Дмитро, які живуть у Франції, і тема постачання газу на ОПЗ – їхня, а Немсадзе – це щоб заплутати читачів телеграм-каналів. Сам (ред.Віталій) представляється всім директорам держпідприємств, то співробітником Головного управління розвідки, то Служби безпеки України, словом, вирішує питання як куратор від Фонду…”
Стає очевидним, що всі підприємства ФДМУ знову загрузли в павутинні інституту “смотрящіх”. Все це схеми і люди Гмиріна, Олександра “Француза” Мужеля, і їхнього нового фронт-мена Віталія Логінова, який не дозволяє держпідприємствам працювати на державу, прикриваючись Головним управлінням розвідки і Службою безпеки України. Незрозуміло лише, як ГУР та СБУ дозволяють “своїй людині” возити на українські держпідприємства вантажі з підсанкційних країн. Чи це така “спецоперація”?
Багато деталей вказують на те, що саме Андрій Гмирін і є ляльководом, який стоїть за цією багатогранною схемою. Так, він у розшуку і під підозрою від НАБУ, та схоже, навіть переховуючись за кордоном, він зумів дотягнутися до України, і досі смикає за ниточки в підприємтсвах ФДМУ.
Чи має цей схематоз покровителів на вищих щаблях влади, чи це просто афера шахраїв під шумок війни, можна тільки здогадуватись. Але корупційна складова цих процесів безпосередньо б’є по довірі до Президента України на міжнародній арені. В час війни тут як в Агати Крісті: “Шукайте, кому це вигідно…”
Уникнення податків на сотні мільйонів під час війни, фіктивні склади, неіснуючий цукор та торф, незаконне миття піску, зв’язок з екс-регіоналами, підкуп прокурорів та цькування БЕБ.
Це неповний перелік злочинних дій, які останнім часом організували власники Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» (Далі – ТОВ «СОБІ») Сергій Надєєв та Анатолій Шалоплут.
Так от, нещодавно Головний підрозділ детективів Бюро економічної безпеки України (Далі – БЕБ) за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора (Далі – ОГП) відкрили кримінальне провадження № 72023000210000051 за фактами ухилення від податків, підробки документів та порушення правил користування надрами.
Згідно з судовими документами від 15 січня 2024 року детективи БЕБ та ОПУ стверджують, що ТОВ “СОБІ” використовувало фіктивні фірми, у яких нібито купували цукор та торф. Насправді ж жодних операцій не проводилося, що допомагало просто списувати на витрати гроші та уникати сплати податків, насамперед ПДВ.
«На даний час подальша реалізація цукру ТОВ «СОБІ» не відбувалась і складські приміщення для його зберігання відсутні, що вказує на безтоварність проведених операцій з метою незаконного формування витрат і податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку для товариства з обмеженою відповідальністю», – йдеться у документі.
Таким чином ТОВ “Собі” за версією Бюро економічної безпеки змогло нарахувати собі 103,5 млн. грн. витрат, яких не було, у тому числі 17,2 млн. грн. ПДВ. Ще від сплати податків на 55,2 млн грн компанія нібито ухилилася у період із 2020 по 2023 роки.
«Шляхом проведення ризикових господарських операцій з ТОВ «Краєвид» по придбанню ТМЦ (цукор білий кристалічний ти брикети торфові) в розмір 103 476 846,40 грн, які не спричинили реального настання правових наслідків та є безтоварними», – акцентують увагу детективи.
Всі порушення, які вказані у кримінальній справі, було виявлено після обшуків, оглядів територій та інших процесуальних дій, що проводилися на підставі ухвали вищезгаданого судового рішення. Зокрема, підтвердилося відсутність складів, на яких мав би зберігатися цукор та торф; миття піску відбувалося не у відведених підприємству місцях; виявлено документи з ознаками фіктивності і тд.
На ці факти відразу відреагували власники ТОВ «СОБІ» та в черговий раз пішли по шляху «підкупу».
Отже, як повідомили ЗМІ, справу за негласним розпорядженням Офісу Генеральної прокуратури спустили на гальма.
«Такі «домовленості» пройшли в обхід представників БЕБу, питання вирішили з прокурорськими. Завдяки цьому стало неможливим задокументувати належним чином всі обставини правопорушень. В ОГП дали команду спустити справу на гальма. Подейкують, що таке ненадійне вирішення питання Надєєну обійшлося у 500 тис. $», – розповіли журналісти з посиланням на власне джерело.
Ця інформація може бути правдивою, адже на початку травня у хід вже пішли статті на захист ТОВ «СОБІ». У статті прямий негатив йде тільки у бік представників Бюро економічної безпеки. Генеральну прокуратуру журналісти оминули. До того ж, цитати представників підприємства жодним чином не підтверджені фактами. Неозброєним оком видно, що такі статті мають ознаки замовності та можуть розцінюватися, як цькування правоохоронного органу, в цьому випадку – БЕБ.
Ще один цікавий приклад зловживань – співпраця ТОВ «Собі» Надєєва та Шалоплута з ТОВ «Укрбудтрестсервіс». Остання компанія, ведучи видобуток піску в Київській області, занижувала обсяги видобутку, продаючи неврахований обсяг (547 664 тонни) ТОВ «Собі» всього по 33 гривні за тонну. Згодом компанія Сергія Надєєва та Анатолія Шалоплута перепродувала пісок уже по 160 гривень за тонну. Таким чином, заробивши на цьому 87,5 млн грн.
До речі, за даними сервісу YouControl, ТОВ “Укрбудтрестсервіс” входить до групи компаній, що належить народному депутату України Нестору Шуфричу. Останній ось уже кілька місяців перебуває у СІЗО за підозрою у державній зраді та низці інших злочинів.
Журналістам вдалося знайти й інші розслідування щодо зловживань Надєєва та Шалоплута. Чомусь, статті були видалені з сайту «СтопКор». Це ще раз підтверджує, що фігуранти кримінальних справ дуже швидко почали «зачищати» Інтернет від негативу про себе. Однак, нам вдалося віднайти та відновити статті «СтопКору» на нашому сайті.
Зокрема, журналісти-розслідувачі розповідали про те, що у селі Зазим‘я (Броварський район Київської області) копачі піску спричинили вихід річки Десна з берегів. Так, вода «забрала» більш як 15 метрів суходолу. Компанія, яка видобуває пісок – ТОВ «СОБІ».
У ще одному розслідуванні зазначалося, що «за даними юристів «Стоп корупції», у селищі Погреби Броварського району Київської області на р. Десна службовими особами ТОВ «СОБІ» організовано та здійснюється незаконний видобуток корисних копалин (піску) шляхом гідронамиву». Через те, що компанія «Собі» краде пісок та руйнує дороги у Києві та його околицях місцеві та правозахисники вийшли на акцію протесту. Проте на людей з села Погреби натравили так званих тітушок.
Своєю чергою, журналісти публічно звернулися до керівництва Офісу Генеральної прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро для перевірки вищенаведених фактів та всебічного розслідування можливих незаконних дій власників ТОВ “СОБІ”. Сподіваємося, що нашим правоохоронцям вдасться довести справи до завершення, щоб несплачені податки все ж потрапили до бюджету держави для посилення обороздатності України.
НАБУ і САП повідомили про підозру за ч. 3 ст. 255 ККУ Денісу Кудіну, котрий зараз є віце-президентом з питань корпоративної стратегії та розвитку) “Укрнафти”, а у 2021 був першим заступником Сенниченка
За версією слідства, ексголова ФДМУ разом зі спільниками поставив “своїх” людей директорами АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) та АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК). Ті ж укладали договори з наперед визначеними компаніями й продавали продукцію за заниженими цінами.
Різницю у вартості в 400 000 000₴ виводили та конвертували в інтересах злочинної організації.
Згодом Кудін у Facebook підтвердив отримання підозри.
“Сьогодні мені вручено повідомлення про підозру від НАБУ, що стало для мене повною несподіванкою. Підозра стосується мого періоду роботи в Фонді держмайна.
Для мене принципово важливо розібратись у цій справі, щоб ані у детективів, ані у суддів, ані у суспільства не було запитань щодо цього періоду моєї роботи. Буду доводити свою невинуватість у законний спосіб”, – написав Кудін.
“За версією слідства, ексголова ФДМУ разом зі спільниками поставив “своїх” людей директорами АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) та АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК).
Ті ж укладали договори з наперед визначеними компаніями й продавали продукцію за заниженими цінами. Різницю у вартості виводили та конвертували в інтересах злочинної організації”, – йдеться у повідомленні.
Загалом, у кримінальному провадженні вже 11 підозрюваних.
ПресЦентр розповідає про депутата від “Батьківщини”, якого Тимошенко називає надією партії.
Двом популістам і любителям голосити про “зраду” дуже важко ужитися в одному човні. Це вкотре продемонструвала Юлія Тимошенко, яка минулого тижня публічно відхрестилася від свого нещодавнього союзника Міхеіла Саакашвілі. Утім, для Юлії Володимирівни змінювати політичних союзників – це цілком нормально. Шкода тільки її вірних соратників, які повторюють усі кроки Тимошенко, а от репутацію псують в першу чергу собі.
Борець з диктатурою та прихильник Саакашвілі
Саме так не пощастило депутату від “Батьківщини” Івану Крулько. Він був одним з тих, хто зустрічав Саакашвілі на кордоні – і потім розповів про це журналістам.
“Ми командою «Батьківщини», з Юлією Тимошенко та іншими депутатами від нашої фракції, вирішили поїхати до Польщі, де перебував у цей момент Міхеіл Саакашвілі. За кілька днів до того я брав участь в Міжнародному економічному форумі, який щорічно проводиться у Польщі. Тому мені було недалеко доїхати”, – казав Крулько в інтерв’ю.
Разом з тим Крулько відзначив, що “Батьківщина” є “державницькою силою” та загалом багато разів висловлювався у типовому для депутата Верховної Ради жанрі безкомпромісного патріотизму. І тим не менш у прориві кордону та бійці з прикордонниками він не побачив нічого протизаконного та антидержавного. Навпаки, сам факт захисту кордону нацгвардійцями Крулько подавав журналістам як… диктатуру.
Іван Крулько був одним з депутатів “Батьківщини”, який зустрічав Саакашвілі на кордоні
“Я спілкувався з різними людьми біля кордону. Просто звичайні люди, які хотіли кордон проїхати. Я вам скажу, що вони дуже спокійно чекали і розуміли, що зараз, власне, йде боротьба тих, хто стоїть на правді і тих, хто хоче знову в країні побудувати диктатуру”, – пояснював депутат.
Як відомо, найбільші любителі говорити про диктатуру в Україну зібрані по той бік лінії зіткнень з ЛДНР. Утім, Саакашвілі та Тимошенко теж використовують цю лексику, хоча кожен вбачає головною жертвою диктатури себе.
…і Савченко
Взагалі, Крулько вже не вперше псує репутацію через одіозних друзів Тимошенко, які спочатку мають вигляд білих і пухнастих. Ще до історії з Саакашвілі закарпатський депутат був одним з тих, хто займався піар-кампанією “Батьківщини” навколо звільнення Савченко. Без сумніву, визволяти військовополонену – це благе діло, за яке можна тільки подякувати. От тільки для чогось робити її першим номером у списках партії, забезпечувати депутатський мандат попри непрофесійність і дивні погляди, фактично вводити у парламент людину, яка потім почне розповідати про контакти з ватажками ДНР і т.д. – здається, це було вже занадто.
Однак Крулько був у захваті і з задоволенням розповідав журналістам зворушливі історії про те, як у “Батьківщині” зустрічали Савченко з літака, відвозили до Ради, допомагали з виступами. Піар-кампанія пройшла на “ура”, а от результати – ми всі бачимо, до чого це призвело. Про свої колишні заяви щодо того, що треба звільнювати усіх російських в’язнів, Савченко швидко забула. Так само і у “Батьківщині” вже встигли пошкодувати про рішення взяти її у партію.
Крулько (другий справа) був також одним з ініціаторів прийняття Савченко у лави партії
Утім, love-story з Савченко, яка не завершилася нічим, є показовою. Сам Крулько, як і Тимошенко, теж не може визначитися з поглядами, щоразу підлаштовуючись під кон’юнктуру.
Європопуліст проти МВФ та реформ
На сайті Ради з біографії Крулька можна дізнатися про те, що він є членом міжпартійних об’єднань “Єврооптимісти”, “Україна в НАТО”, “Україні – Євроатлантичний простір” та до групи “Зі звʼязків з Європейським Парламентом”.
Разом з тим, деякі заяви єврооптиміста Крулько аж ніяк не можна назвати проєвропейськими. Судіть самі.
Коли ішлося про черговий транш Міжнародного Валютного Фонду для України, який був переданий восени минулого року і фактично дозволив залатати дірки у бюджеті, у “Батьківщині” стали будувати цілі конспірологічні теорії навколо траншу. Зокрема, Крулько говорив про те, що Україна не зможе повернути кредит, а головне – в обмін на транш Валютний фонд виставив умови, які можуть “поставити українських пенсіонерів на коліна” та інші мантри про зубожіння.
Трохи дивно чути від нібито єврооптиміста застереження про підтступний МВФ та необхідність зберегти радянську пенсійну систему. Утім, у цьому Крулько не залишився на самоті: вся його партія на чолі з Юлією Володимирівною виступила єдиним фронтом за підвищення пенсій будь-якою ціною та розкритикувала домовленності влади з МВФ. Швидше за все, для “Батьківщини” було важливо, аби надання міжнародними інституціями кредитів не сприймалося населенням як успіх Порошенко та провладної коаліції.
З парламентської трибуни Крулько розповідав про зубожіння українців та вади траншу МВФ
Однак це не єдиний випадок, коли єврооптимізм Крулька пішов у розріз із популістським спрямуванням його політсили. Іншого разу він відверто виступив проти медичної реформи, яка розроблена якраз в руслі наближення до західних стандартів та знищення неякісної безкоштовної медицини, що залишилася з радянських часів.
“«Батьківщина» не голосуватиме за так звану медичну реформу, бо вона призведе до скорочення лікарень, лікарів і зробить недоступною для мільйонів людей спеціалізовану медичну допомогу”, – заявляв Крулько.
Також він розповідав журналістам, що після запровадження реформи для багатьох українців лікування може стати недоступним, зважаючи на те, що “за даними ООН, 60% населення в Україні живе за межею бідності”.
Про те, що ця цифра перебільшена в декілька разів, говорити, мабуть, не слід.
“Правдоруб” або колекціонер земельних ділянок?
Загалом, із точними цифрами та правдивою інформацією у Крулька не склалося. Одного разу його назвали “популістом дня” у ЗМІ – за те, як він обурювався рейтингам кандидатів у президенти, де Тимошенко не відводили перше місце.
Однак за те, як Крулько захищає свою партію (вже четверту в кар’єрі), його там тим не менш люблять та цінують. До Верховної Ради він балотувався під восьмим номером у списках. До того ж, Тимошенко висунула його кандидатуру на посаді лідера молодіжного крила партії та заявила, що “цей депутат є людиною, яка уособлює майбутнє “Батьківщини”.
Також, згідно з дослідженням проекту VoxUkraine “Хто з політиків не гаяв часу на політичних ток-шоу“, журналісти назвали Крулько одним з найбільш медійно активних політиків від “Батьківщини”. Разом з тим, присвячений особисто йому матеріал проекту має заголовок “Правдоруб від Батьківщини”, ніби журналісти не знайшли у його висловлюваннях брехні та перекручувань.
Найбільшу земельну ділянку Крулько записав на дружину
Трохи дивно, що журналістський проект, який критикує більшість політиків, поставився до Крулька так лояльно. І не помітив, наприклад, ситуації, коли депутат збрехав про те, що в Україні надаються неадресні субсидії.
Не помітили у проекті й новини про те, що у депутата від “Батьківщини” знайшли паспорт РФ, виданий в окупованому Криму. Тоді повідомлялося, що “правдоруб” Крулько прибув на місце обшуку і заважав правоохоронцям затримати свого колегу з російським паспортом.
“Депутат Іван Крулько, погрожуючи співробітникам поліції карами небесними, грубо порушуючи законні права співробітників правоохоронних органів, забрав паспорт Петра Чорного і віддав його власнику, мабуть, для того, щоб той міг скоріше сховатися на своїй другій батьківщині”, – ішлося тоді у заяві правоохоронців.
Взагалі Крулько доволі швидко забуває про свою антиросійську позицію, коли ідеться про партійні справи. Зокрема, жодне ЗМІ чомусь не згадує, що серед тридцяти помічників депутата є, наприклад, такий собі Сергій Кондратюк, який до того був помічником регіонала Лєбєдєва. Причому Кондратюк “допомагає” Крульку на постійній основі за офіційну плату.
Також у лояльних ЗМІ не тиражується інформація про те, що з 48 пунктів, озвучених у ході депутатської передвиборчої кампанії нардепа від «Батьківщини» Івана Крулька, на теперішній момент виконано всього 5, що складає 10% від загальної кількості обіцянок.
Наостанок, відзначимо, що ледь не найбільше питань викликає декларація Крулька. Навіть регіональний сайт з його малої батьківщини, Закарпаття, називає його “колекціонером земельних ділянок”. З декларації депутата можна дізнатися, що йому та його дружині належать дві квартири у Києві (загальною площею більше 200 квадратних метрів) та три земельні ділянки. У тому числі – ділянка у Херсонській області площею у 52 гектари.
Окрім цього, у власності Крулька є два дорогі автомобілі. Перший – Volkswagen Passat CC, який, як вказав депутат, він придбав за 120 тисяч гривень. Дивовижне везіння, адже, як слідує з сайту з цінами на авто, така іномарка коштує більше 800 тисяч гривень.
Також закарпатьский депутат має BMW X1. У декларації відзначається, що авто було придбане за 288 тисяч гривень. У той самий час в інтернеті вказується, що автомобіль цієї моделі коштує до 1,2 мільйону гривень. Виходить, що у декларації депутат-“правдоруб” збрехав щонайменше у декілька разів.
На цьому тлі уже навіть зареєстровані кошти (трохи більше мільйону гривень) уже не викликають зайвих запитань. І немає жодних сумнівів, що на 36-річного депутата чекає справді велике майбутнє у “Батьківщині”, якщо вже зараз він примудряється поєднувати доходи від політичної діяльності і колекціонування земельних ділянок зі справжнім популізмом в дусі кращих традицій Юлії Тимошенко.
Прикордонники біля кордону з Молдовою затримали трьох порушників у рясах та одного у спортивному одязі. Вони за 12 тисяч доларів намагались виїхати з України, але їх обдурили, покатавши на човні.
Про це повідомляє Держприкордонслужб.
Як з’ясували прикордонники, із трьох “батюшок” лише один є кліриком, який належить до церкви з керівним центром в Росії. Саме він і забезпечив церковним вбранням двох своїх попутників.
“Раніше протоієрей був у казначействі Київсько-Печерської Лаври. Після відселення звідти промосковської братії, він подався на Харківщину, а згодом вирішив потрапити за кордон – нелегально. Знайти помічників у цій незаконній справі погодився його друг, який живе в одній з європейських країн”, – розповіли в ДПСУ.
Ухилянти у рясах намагалися потрапити до Молдови за 12 тисяч доларів (dpsu.gov.ua)
Зі слів “паломників” за трансфер через кордон вони сплатили ділкам по 4 тисячі доларів кожний. Аби по дорозі не викликати підозр вони нарядилися у богослужбовий одяг.
“Порушникам кордону здавалося, що все йде за планом. На березі озера Кагул їх зустрів човен. Переправник доставив пасажирів на протилежний берег та направив на світло найближчого села”, – розповіли прикордонники.
Човняр запевнив, що то Молдова, а насправді перевіз горе-порушників між двома українськими населеними пунктами, розділеними озером.